Мішель Девіль

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Девіль.

Мішель Деві́ль (фр. Michel Deville; 13 квітня 1931, Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція — 16 лютого 2023) — французький кінорежисер та сценарист. За 30 років режисерської кар'єри поставив понад двох десятків фільмів. Неодноразовий номінант та лауреат (1986) кінопремії «Сезар» за найкращу режисерську роботу та володар низки інших професійних та фестивальний кінонагород

Мішель Девіль
фр. Michel Deville
Дата народження	13 квітня 1931(1931-04-13)
Місце народження	Булонь-Біянкур, деп. О-де-Сен, Франція
Дата смерті	16 лютого 2023(2023-02-16) (91 рік)
Місце смерті	Булонь-Біянкур^[1]
Поховання	цвинтар П'єр-Греньє^[2]
Громадянство	Франція
Професія	кінорежисер, сценарист
Роки активності	1958 — наш час
IMDb	ID 0222545
Нагороди та премії
приз Луї Деллюка (1967) Премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій (1979) премія «Сезар» за найкращу режисуру (1986) приз Луї Деллюка (1988)
Сезар (1986)

Зовнішні зображення
	Фото Мішеля Девіля

Життєпис

Мішель Девіль народився 13 квітня 1931 року в Булонь-Біянкурі (департамент О-де-Сен у Франції). Закінчивши середню школу, Мішель поступив до університету, щоб зайнятися вивченням літератури, але досить скоро переключився на кінематограф. З 20 років Девіль став працювати асистентом режисера у Анрі Декуана, створивши з ним майже за 10 років 13 проектів.

Свою власну режисерську кар'єру Мішель Девіль почав наприкінці 1950-х років, дебютувавши трилером «Куля у стволі», поставленим спільно із Шарлем Жераром. Стрічка вийшла одночасно з першим фільмом французької «нової хвилі» «Красунчик Серж» Клода Шаброля, але до революційного кінонапряму Девіль не належав. Йому не вдалося добитися того рівня визнання, яке було у його сучасників Клода Шаброля, Франсуа Трюффо, Жана-Люка Годара, ймовірно тому, що фільми він ставив у традиційній манері, проте, вони (особливо комедії) були популярними у Франції 1970-х — 1980-х років.

У 1960-х роках Мішель Девіль знімав «легковажні» стрічки за сценаріями своєї дружини Ніни Компанієць за участю популярних в ті роки акторок: Марини Владі («Чарівна брехуха», «Вкрали Джоконду»), Мілен Демонжо («Через жінок, через жінок», «Квартира дівчат»), Катрін Денев («Бенжамен, або Щоденник незайманого»). У 1961 році Девіль заснував свою власну продюсерську компанію «Éléfilm», щоб фінансувати власні фільми.

Розлучившись із Ніною Компанієць, яка сама стала режисером з 1971, Мішель Девіль почав знімати не лише комедії, але й стрічки інших жанрів: кримінальні драми («Досьє на 51-го», «Небезпека у будинку»), трилери («Глибокі води»), мелодрами («Літня ніч у місті»). Одна з найвідоміших його стрічок 1970-х «Оскаженілий баранчик», вже не підходила під однозначне жанрове визначення: це і комедія, і драма, і навіть трагедія. Так само як і знаменита стрічка Девіля 1988-го, іронічна притча «Чтиця» з Міу-Міу в головній ролі. У 1989 році фільм було номіновано на «Сезара» у 9 категоріях, зокрема за найкращий фільм, найкращу режисерську роботу та найкращий сценарій, та лише Міу-Міу отримала нагороду за найкраще виконання головної жіночої ролі.

Фільм Мішеля Девіля 1980 року «Подорож удвох» змагався за головний приз 30-го Берлінського кінофестивалю, а через п'ять років ще один його фільм — «Небезпека у будинку» («Смерть у французькому саду»), було включено до основної програми 35-го Берлінаре, а Девіль отримав у 1986 році премію «Сезар» за найкращу режисуру. Саме з фільму «Смерть у французькому саду» у 1984 році почалася співпраця Девіля з (вродженою Дамамм) — його дружиною, яка є сценаристом та продюсером більшості його фільмів. У 1990-х роках випуск фільмів сповільнився, вони стали випускати приблизно по одному фільму кожні три роки.

У 1984 році Мішель Девіль входив до складу головного журі 37-го Каннського кінофестивалю.

У 2005 році Девіль оголосив, що залишає кінематограф.

Мішель Девіль помер 16 лютого 2023 року у 91-річному віці.

Фільмографія

Режисер

• 1958: / Une balle dans le canon
• 1961: / Ce soir ou jamais
• 1962: / Adorable menteuse
• 1963: / À cause, à cause d'une femme
• 1964: / L'appartement des filles
• 1964: / Les petites demoiselles
• 1964: / Lucky Jo
• 1966: / Il ladro della Gioconda
• 1966: / Martin Soldat
• 1967: / Zärtliche Haie
• 1968: / Bye bye, Barbara
• 1968: Бенжамен, або Щоденник незайманого / Benjamin ou Les mémoires d'un puceau
• 1969: / L'ours et la poupée
• 1971: / Raphaël ou le débauché
• 1973: / La femme en bleu
• 1974: / Le Mouton enragé
• 1977: / Ученик негодяя / L'apprenti salaud
• 1978: Досьє на 51-го / Le dossier 51
• 1980: / Le voyage en douce
• 1981: / Eaux profondes
• 1983: / La petite bande
• 1984: / Les capricieux
• 1985: Небезпека у будинку / Péril en la demeure
• 1986: / Le paltoquet
• 1988: Чтиця / La Lectrice
• 1991: / Nuit d'été en ville
• 1991: / Contre l'oubli
• 1992: / Toutes peines confondues
• 1994: / Aux petits bonheurs
• 1999: Хвороба Закса / La maladie de Sachs
• 2002: / Un monde presque paisible
• 2005: Мистецтво красиво розлучатися / Un fil à la patte

Визнання

▼ Нагороди та номінації Мішеля Девіля ▼

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Приз Луї Деллюка
1967	Найкращий фільм		Перемога
1988	Найкращий фільм	Чтиця	Перемога
Каннський кінофестиваль
1971	Золота пальмова гілка		Номінація
Кінофестиваль в Сан-Себастьяні
1978	Срібна мушля	Досьє на 51-го	Перемога
1999	Золота мушля	Хвороба Закса	Номінація
	Срібна мушля найкращому режисерові		Перемога
	Приз за найкращий сценарій (з Розаліндою Девіль)		Перемога
	Премія солідарності		Номінація
Чиказький міжнародний кінофестиваль
1978	Золотий Ґ'юго за найкращий фільм	Досьє на 51-го	Номінація
1999		Хвороба Закса	Перемога
Премія «Сезар»
1979	Найкращий фільм	Досьє на 51-го	Номінація
	Найкраща режисерська робота		Номінація
	Найкращий сценарій (разом з Мішелем Перро)		Перемога
1986	Найкращий фільм	Небезпека у будинку	Номінація
	Найкраща режисерська робота		Перемога
	Найкращий сценарій		Номінація
1989	Найкращий фільм	Чтиця	Номінація
	Найкраща режисерська робота		Номінація
	Найкращий сценарій		Номінація
2000	Найкраща режисерська робота	Хвороба Закса	Номінація
	Найкращий сценарій		Номінація
Приз Французького синдикату кінокритиків за найкращий французький фільм
1979	Найкращий фільм	Досьє на 51-го	Перемога
1986		Небезпека у будинку	Перемога
2000		Хвороба Закса	Перемога
Берлінський кінофестиваль
1980	Золотий ведмідь		Номінація
1985		Небезпека у будинку	Номінація
Кінофестиваль містичного кіно MystFest
1982	Найкращий фільм		Номінація
Кінофестиваль Lucas
1984	Приз дитячої секції		Перемога
1985	Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD)		Перемога
Монреальський кінофестиваль
1988	Гран-прі Америк	Чтиця	Перемога
Венеційський кінофестиваль
2002	Золотий лев		Номінація
Фестиваль жіночого кіно у Бордо
2002	Спеціальна згадка	Майже спокійний світ	Перемога

Примітки

1. Fichier des personnes décédées
   d:Track:Q80900474
2. http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6595
3. . imdb.com. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 4.09.2015.
4. . berlinale.de. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 4.09.2015.
5. https://www.telerama.fr/cinema/mort-de-michel-deville-cineaste-en-liberte-non-surveillee-7014395.php
6. Повний перелік нагород на номінацій Мішеля Девіля [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Мішель Девіль на сайті AlloCiné (фр.)
• Мішель Девіль [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Encyclopædia Universalis(фр.)
• Біографія Мішеля Девіля [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Кино-Театр. РУ