Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі́я Степа́нівна Крушельни́цька (до шлюбу Слобода; псевдоніми і криптоніми — Слободівна, Марія Слободівна, Марія Степанівна, Слобода-Крушельницька Марія, М. С., М.; 8 грудня 1876 с. Ульгівка, Рава-Руський повіт, нині Польща — 28 серпня 1935, Харків) — українська акторка, письменниця, громадська діячка.
| Крушельницька Марія Степанівна | |
|---|---|
 Марія Слобода-Крушельницька (1904) | |
| Народилася | 8 грудня 1876 с. Ульгівка, Рава-Руський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія (тепер Польща) |
| Померла | 28 серпня 1935 (58 років) Харків |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Національність | українка |
| Діяльність | письменниця, акторка, феміністка |
| Конфесія | греко-католичка |
| У шлюбі з | Крушельницький Антін Владиславович |
| Діти | Крушельницький Іван Антонович, Крушельницька Володимира Антонівна, Крушельницький Богдан Антонович, Крушельницький Остап Антонович і Крушельницький Тарас Антонович |
| |
Дружина Антона Крушельницького, мати Володимири, Івана, Богдана, Тараса та Остапа Крушельницьких, бабуся Лариси та Марії Крушельницьких. Майже вся родина Марії Крушельницької була знищена НКВДистами.
Життєпис і діяльність
Народилась в сім'ї поштового службовця, згодом музиканта в театрі товариства «Руська бесіда» Степана Слободи; мала трьох братів і сестру.
Навчалася в українській гімназії в м. Львові.
Від 1893 грала в українському театрі т-ва «Руська бесіда». Виконувала головні ролі в п'єсах І.Карпенка-Карого, М.Старицького, І.Франка, Ю.Крашевського, Г.Зудермана, Л.Толстого. З театром об'їздила всю Галичину, гастролювала в Польщі.
У 1899 році (як указано в неопублікованому рукописі) написала п'єсу на 3 дії «Мачуха».
1901 — одружившись із громадським діячем і журналістом Антоном Крушельницьким, невдовзі покинула сцену.
1901 — в друкарні т-ва «Руська бесіда» побачив світ цикл її оповідань («І хто ж вона була?», «Прощання», «Хвилі туги», «Поезія молодих її літ», «Штука»), об'єднаних у збірку під назвою «І хто ж вона була?» (Чернівці, 1901).
Друкувалася в газетах «Буковина» та «Діло», альманахах, журналах «Літературно-науковий вістник», «Нові шляхи», «Нова хата».
Брала участь у виданні читанок, організації театральних гуртків та культурно-освітніх закладів.
Багато часу віддавала сім'ї, вихованню дітей, допомагала чоловікові в редагуванні «Нових шляхів» і «Критики».
Пропагувала ідеї емансипації жінок, зокрема в альманасі «Жіноча доля» (Коломия, 1928) опублікувала статтю «Нова жінка», в якій виклала свої думки про новий тип жінки-українки.
У травні 1934 р. переїхала з чоловіком і родиною до Харкова (УСРР), де на той час уже жили її донька й один із синів — Іван. Продовжувала писати, виступала в періодичній пресі на педагогічні теми.
Після арешту членів її родини і страти в грудні цього ж року її синів Івана й Тараса тяжко захворіла. Померла в одній із лікарень Харкова від хвороби серця.
Джерела та література
- Герасимова Г. Крушельницька Марія Степанівна [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 423. — .
- Крушельницька Л. Крушельницька Марія Степанівна [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
- Крушельницька Л. Рубали ліс. — Львів, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari ya Stepa nivna Krushelni cka do shlyubu Sloboda psevdonimi i kriptonimi Slobodivna Mariya Slobodivna Mariya Stepanivna Sloboda Krushelnicka Mariya M S M 8 grudnya 1876 s Ulgivka Rava Ruskij povit nini Polsha 28 serpnya 1935 Harkiv ukrayinska aktorka pismennicya gromadska diyachka Krushelnicka Mariya StepanivnaMariya Sloboda Krushelnicka 1904 Narodilasya 8 grudnya 1876 1876 12 08 s Ulgivka Rava Ruskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya teper Polsha Pomerla 28 serpnya 1935 1935 08 28 58 rokiv HarkivKrayina Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist pismennicya aktorka feministkaKonfesiya greko katolichkaU shlyubi z Krushelnickij Antin VladislavovichDiti Krushelnickij Ivan Antonovich Krushelnicka Volodimira Antonivna Krushelnickij Bogdan Antonovich Krushelnickij Ostap Antonovich i Krushelnickij Taras Antonovich Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krushelnicka Druzhina Antona Krushelnickogo mati Volodimiri Ivana Bogdana Tarasa ta Ostapa Krushelnickih babusya Larisi ta Mariyi Krushelnickih Majzhe vsya rodina Mariyi Krushelnickoyi bula znishena NKVDistami Zhittyepis i diyalnistNarodilas v sim yi poshtovogo sluzhbovcya zgodom muzikanta v teatri tovaristva Ruska besida Stepana Slobodi mala troh brativ i sestru Navchalasya v ukrayinskij gimnaziyi v m Lvovi Vid 1893 grala v ukrayinskomu teatri t va Ruska besida Vikonuvala golovni roli v p yesah I Karpenka Karogo M Starickogo I Franka Yu Krashevskogo G Zudermana L Tolstogo Z teatrom ob yizdila vsyu Galichinu gastrolyuvala v Polshi U 1899 roci yak ukazano v neopublikovanomu rukopisi napisala p yesu na 3 diyi Machuha 1901 odruzhivshis iz gromadskim diyachem i zhurnalistom Antonom Krushelnickim nevdovzi pokinula scenu 1901 v drukarni t va Ruska besida pobachiv svit cikl yiyi opovidan I hto zh vona bula Proshannya Hvili tugi Poeziya molodih yiyi lit Shtuka ob yednanih u zbirku pid nazvoyu I hto zh vona bula Chernivci 1901 Drukuvalasya v gazetah Bukovina ta Dilo almanahah zhurnalah Literaturno naukovij vistnik Novi shlyahi Nova hata Brala uchast u vidanni chitanok organizaciyi teatralnih gurtkiv ta kulturno osvitnih zakladiv Bagato chasu viddavala sim yi vihovannyu ditej dopomagala cholovikovi v redaguvanni Novih shlyahiv i Kritiki Propaguvala ideyi emansipaciyi zhinok zokrema v almanasi Zhinocha dolya Kolomiya 1928 opublikuvala stattyu Nova zhinka v yakij viklala svoyi dumki pro novij tip zhinki ukrayinki U travni 1934 r pereyihala z cholovikom i rodinoyu do Harkova USRR de na toj chas uzhe zhili yiyi donka j odin iz siniv Ivan Prodovzhuvala pisati vistupala v periodichnij presi na pedagogichni temi Pislya areshtu chleniv yiyi rodini i strati v grudni cogo zh roku yiyi siniv Ivana j Tarasa tyazhko zahvorila Pomerla v odnij iz likaren Harkova vid hvorobi sercya Rozstrilyana i znishena rodina Krushelnickih Sidyat zliva napravo Volodimira Taras Mariya Krushelnicka mati Larisa i batko Antin Stoyat Ostap Galya druzhina Ivana Ivan Natalya druzhina Bogdana Bogdan Ce foto stalo simvolom znishennya komunistami ukrayinskoyi inteligenciyiDzherela ta literaturaGerasimova G Krushelnicka Mariya Stepanivna 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 423 ISBN 978 966 00 0855 4 Krushelnicka L Krushelnicka Mariya Stepanivna 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Krushelnicka L Rubali lis Lviv 2001