Калевала (карел. Kalevala), до 1963 року — Ухта (фін. Uhtua) — міське поселення і адміністративний центр Калевальського району Республіки Карелія.
Калевала | |||||
---|---|---|---|---|---|
Kalevala | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Республіка Карелія | ||||
Муніципальний район | Калевальський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 86 209 551 | ||||
Код ЗКТМО: | 86609151051 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1552 | ||||
Перша згадка: | 1552 | ||||
Статус | 1963 | ||||
Населення | 4 166 | ||||
Поштові індекси | 186910 | ||||
Телефонний код | +7 81454 | ||||
Географічні координати: | 65°12′ пн. ш. 31°10′ сх. д. / 65.200° пн. ш. 31.167° сх. д.Координати: 65°12′ пн. ш. 31°10′ сх. д. / 65.200° пн. ш. 31.167° сх. д. | ||||
Часовий пояс | |||||
Вебсторінка | kalevala-mo.ru | ||||
Мапа | |||||
Калевала | |||||
| |||||
Калевала у Вікісховищі |
Географія
Поселення розташоване на північному березі озера Середнє Куйто, у 550 км на північний захід від Петрозаводська, в 160 км на захід від залізничної станції міста Кем, з якою поселення пов'язане автомобільною дорогою.
Історія
Перші письмові згадки про поселення в районі нинішньої Калевали датуються 1552–1553 роками. В районі нинішнього селища відомий фінський фольклорист Еліас Леннрот в XIX столітті записав багато рун, які увійшли до всесвітньо відомого карело-фінського поетичного епосу «Калевала».
До 1922 року населений пункт був адміністративним центром Ухтинської волості, потім — Ухтинського адміністративного району, з 1923 року — Ухтинського повіту.
У 1963 році селище Ухта отримало сучасну назву.
Населення
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | 2012 | 2013 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
3494 | 4408 | 4834 | 5150 | 5578 | 4529 | 4409 | 4357 | 4166 |
Транспорт
В даний час основним транспортом, що зв'язує селище з іншими населеними пунктами, є автомобільний транспорт. Автобусне сполучення діє з моменту спорудження дороги Кем-Ухта у 1928 році. Працює автостанція Калевала, селище пов'язане автобусним сполученням з Петрозаводськом, Кемі, Боровим.
Авіасполучення діяло з 1926 року (авіалінія Кем-Ухта) до середини 1990-х років, у даний час польоти не здійснюються.
Водне сполучення здійснювалося озером Середнє Куйто з початку 1920-х років пароплавами і моторними човнами, з моменту спорудження Куйтозерського каналу між Верхнім і Середнім Куйто в 1925 році до початку 1990-х років — до Вокнаволока, Луусалмі і Війниць.
Освіта і культура
В селищі функціонують 5 дитячих дошкільних установ, 1 середня і 1 початкова школи, будинок творчості, 3 бібліотеки, одна з яких — дитяча, музична школа, будинок культури, дитячо-юнацька школа. Також в селищі розташований Калевальський краєзнавчий муніципальний музей. Він був відкритий в 1999 році в рамках святкування 150-річчя першого повного видання карело-фінського епосу «Калевала». В районному центрі працює Центр соціального обслуговування населення.
Своєрідним пам'ятником культури є сосна Леннрота. За переказами, під нею співали руни калевальці.
В Калевалі жили відомі співаки рун: М. І. Міхеєва, Т. А. Перттунен, М. М. Хотеєва, Е. І. Хямяляйнен.
Релігія
Традиційні релігії — православ'я і лютеранство. У середині 1870-х років Ухта була одним із центрів релігійної групи протестантської спрямованості «Ушковайзет». Нині діє прихід Петропавлівського храму п. Калевала Костомукшської Єпархії РПЦ, утворений в 1998 році, і лютеранський прихід, утворений в 1999 році.
Відомі жителі
В селищі Калевала народився Едуард «Редт» Старков — лідер і засновник рок-гурту «Химера».
Див. також
- Ухта (місто в Республіці Комі)
Примітки
- Открытие авиалинии Кемь-Ухта // Красная Карелия. 1926. 4 ноября.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 2: К — П. — Петрозаводск, 2009. — 464 с. — стр. 6 (т. 2)
- Карельское религиозное движение Ушковайзет[недоступне посилання]
- Приход Петропавловского храма п. Калевала [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
Посилання
- На земле Калевалы [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalevala znachennya Kalevala karel Kalevala do 1963 roku Uhta fin Uhtua miske poselennya i administrativnij centr Kalevalskogo rajonu Respubliki Kareliya Kalevala Kalevala Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Respublika Kareliya Municipalnij rajon Kalevalskij rajon Kod ZKATU 86 209 551 Kod ZKTMO 86609151051 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1552 Persha zgadka 1552 Status 1963 Naselennya 4 166 Poshtovi indeksi 186910 Telefonnij kod 7 81454 Geografichni koordinati 65 12 pn sh 31 10 sh d 65 200 pn sh 31 167 sh d 65 200 31 167 Koordinati 65 12 pn sh 31 10 sh d 65 200 pn sh 31 167 sh d 65 200 31 167 Chasovij poyas UTC 4 Vebstorinka kalevala mo ru Mapa Kalevala Kalevala u VikishovishiGeografiyaPoselennya roztashovane na pivnichnomu berezi ozera Serednye Kujto u 550 km na pivnichnij zahid vid Petrozavodska v 160 km na zahid vid zaliznichnoyi stanciyi mista Kem z yakoyu poselennya pov yazane avtomobilnoyu dorogoyu IstoriyaPershi pismovi zgadki pro poselennya v rajoni ninishnoyi Kalevali datuyutsya 1552 1553 rokami V rajoni ninishnogo selisha vidomij finskij folklorist Elias Lennrot v XIX stolitti zapisav bagato run yaki uvijshli do vsesvitno vidomogo karelo finskogo poetichnogo eposu Kalevala Do 1922 roku naselenij punkt buv administrativnim centrom Uhtinskoyi volosti potim Uhtinskogo administrativnogo rajonu z 1923 roku Uhtinskogo povitu U 1963 roci selishe Uhta otrimalo suchasnu nazvu NaselennyaTablicya demografiyi 195919701979198920022010201220132014349444084834515055784529440943574166TransportV danij chas osnovnim transportom sho zv yazuye selishe z inshimi naselenimi punktami ye avtomobilnij transport Avtobusne spoluchennya diye z momentu sporudzhennya dorogi Kem Uhta u 1928 roci Pracyuye avtostanciya Kalevala selishe pov yazane avtobusnim spoluchennyam z Petrozavodskom Kemi Borovim Aviaspoluchennya diyalo z 1926 roku avialiniya Kem Uhta do seredini 1990 h rokiv u danij chas poloti ne zdijsnyuyutsya Vodne spoluchennya zdijsnyuvalosya ozerom Serednye Kujto z pochatku 1920 h rokiv paroplavami i motornimi chovnami z momentu sporudzhennya Kujtozerskogo kanalu mizh Verhnim i Serednim Kujto v 1925 roci do pochatku 1990 h rokiv do Voknavoloka Luusalmi i Vijnic Osvita i kulturaV selishi funkcionuyut 5 dityachih doshkilnih ustanov 1 serednya i 1 pochatkova shkoli budinok tvorchosti 3 biblioteki odna z yakih dityacha muzichna shkola budinok kulturi dityacho yunacka shkola Takozh v selishi roztashovanij Kalevalskij krayeznavchij municipalnij muzej Vin buv vidkritij v 1999 roci v ramkah svyatkuvannya 150 richchya pershogo povnogo vidannya karelo finskogo eposu Kalevala V rajonnomu centri pracyuye Centr socialnogo obslugovuvannya naselennya Svoyeridnim pam yatnikom kulturi ye sosna Lennrota Za perekazami pid neyu spivali runi kalevalci V Kalevali zhili vidomi spivaki run M I Miheyeva T A Perttunen M M Hoteyeva E I Hyamyalyajnen ReligiyaTradicijni religiyi pravoslav ya i lyuteranstvo U seredini 1870 h rokiv Uhta bula odnim iz centriv religijnoyi grupi protestantskoyi spryamovanosti Ushkovajzet Nini diye prihid Petropavlivskogo hramu p Kalevala Kostomukshskoyi Yeparhiyi RPC utvorenij v 1998 roci i lyuteranskij prihid utvorenij v 1999 roci Vidomi zhiteliV selishi Kalevala narodivsya Eduard Redt Starkov lider i zasnovnik rok gurtu Himera Div takozhUhta misto v Respublici Komi PrimitkiOtkrytie avialinii Kem Uhta Krasnaya Kareliya 1926 4 noyabrya Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 31 serpnya 2014 Kareliya enciklopediya v 3 t gl red A F Titov T 2 K P Petrozavodsk 2009 464 s str 6 ISBN 978 5 8430 0125 4 t 2 Karelskoe religioznoe dvizhenie Ushkovajzet nedostupne posilannya Prihod Petropavlovskogo hrama p Kalevala 28 bereznya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 31 serpnya 2014 PosilannyaNa zemle Kalevaly 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi