Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ансельм Феєрбах (нім. Anselm Feuerbach; 12 вересня, 1829, Шпаєр — 4 січня, 1880, Венеція) — німецький художник середини XIX ст., представник академізму.
Життєпис
Ансельм Феєрбах походив з відомої родини. Його дід Пауль Йоган Асельм фон Феєрбах був відомим адвокатом. Батько Йозеф Ансельм Феєрбах був археологом. Мати Амалія Керл померла вже у 1830 році. В родині вже була сестра Емілія та малих дітей забрали до себе в місто Ансбах дід та бабця.
1834 року батько узяв другий шлюб із пані Генріеттою Гайденрайх (1812—1891), котра виросла в тому самому Ансбаху й походила з родини священика. Пані Генріетта займалася літературою, давала уроки гри на фортепіано та сама грала, утримувала музичний салон, відвідувачами котрого згодом були Клара Шуман та композитор Йоганнес Брамс.
-
![image]()
Батько художника -
![image]()
Клара Шуман, піаністка і композитор, 1859 р. -
![image]()
Йоганнес Брамс, 1853 р.
Художня освіта
У період 1845—1848 років він навчався в Дюссельдорфській академії мистецтв. Його вчителі — Йоган Вільгельм Шірмер (1808—1863), Карл Сон (1805—1967), Вільгельм фон Шадов (1789—1862). Потім він перейшов до Мюнхенської художньої академії. Навчання в останній його не задовольнило й разом із купкою невдоволених студентів 1850 року він покинув Мюнхен. Ансельм перебрався в місто Антверпен, де вивчав твори митців фламандського бароко та проблеми колоризму (його керівник в Антверпені — Густав Ваппенрс). На цьому етапі привабливим для художника-початківця став Париж, куди він відбув 1851 року. У період 1851—1854 років від працював в майстерні художника (1815—1879). До цього періоду належить його картини «Хафіз біля фонтана» (1852 р.)
Італійські періоди
1854 року за фінансової підтримки князя Фрідха Баденсього він уперше відвідав Венецію. На нього справили сильне враження картини венеційських майстрів, особливо те, як вони вирішували проблеми колориту.
У період між 1854—1873 роками він мешкав і працював у Італії, переважно в Римі, ненадовго відвідуючи Німеччину. Є підстави вважати, що під час чергового візиту до Венеції митець захворів на сифіліс.
Ансельм Феєрабх досяг тридцятирічного віку, а все ще ходив в учнях. 1851 року помер його батько й, і без того схильний до пригніченості, художник засумував. У нього склався своєрідний жіночий ідеал у вигляді величної та сумної жінки, утіленням котрого стала мачуха, Генріетта Гайденрайх. 1861 року він зустрів Анну Різі, дружину ремісника, зовнішність котрої нагадувала зовнішність Генріетти. Чотири роки Анна Різі, котру він називав Нанна, була його моделлю та коханкою. Стосунки з Нанною не склалися та через чотири роки вона його покинула. Місце моделі для нього посіла Лючія Бруначчі, дружина корчмаря. Саме остання позувала для величної фігури Медеї в картині «Човен для Медії перед вигнанням».
1862 року художник зустрів графа Шака. Адольф Фрідрфх фон Шак замовив Ансельму копії з улюблених картин італійських майстрів, а також сприяв його знайомству з художниками Арнольдом Бекліним (1827—1901) та Гансом фон Маре (1837—1887). Трійцю цих художників згодом почали називати «Німецькі римляни» за їхню працю та перебування роками в італійському Римі.
Спроби змагання з великими авторитетами
Перебування в Римі привело художника до спроб змагання з великими авторитетами минулого. Він створює власні варіанти цілком академічних тем, серед них «Суд Париса», «Орфей і Еврідіка», «Данте та Вергілій у пеклі». Персонажі останнього твору навіяні могутніми фігурами Мікеланджело Буонарроті.
Він робить спроби звернутися до реальності та створює низку картин із жіночою фігурою з якимось музичним інструментом, але всі вони сумні й пасивні («Весна», «Жінка з мандолиною» та інші). Удалішими були його звертання до створення пейзажів («Пейзаж із козами», «Героїчний пейзаж»). Феєрбаха чимось зачепило одне узбережжя та він створив реалістичний краєвид «Узбережжя моря біла Порто д'Анціо», пізніше митець використає цей пейзаж у картині «Човен для Медеї перед засланням». Пейзажі роботи Феєрбаха наближені до пейзажів настрою, котрі створював Арнольд Беклін, вони величні й похмурі, але позбавлені беклінівської таємничости й багатозначности.
Досвід вивчення творів Мікеланджело Буонарроті та Рубенса він використав ще один раз, коли створив величезний плафон для парадної зали Віденської художньої академії. Твір вийшов у стриманій необароковій стилістиці, доволі звичної для віденської авдиторії. Тим не менше «Падіння титанів» його роботи викликало нарікання та несхвальні відгуки.
Сімпосій філософа Платона
Академічний живопис спрямовує зусилля власних представників на створення значущих або монументальних творів з античності або з Біблії. Пошуки значимої теми привели Ансельма Феєрбаха 1869 року до теми « Сімпосій філософа Платона». Він узяв момент прибуття на сімпосій у Платона п'яного Алківіада з його прихильниками.
Перебування в Італії спрямувало митця на використання в картині давньоримських реалій, що було антиісторично. Розкішні стінописи помешкання, коштовний мармур на стінах та підлозі, одяг головних персонажів був узятий із реалій імператорського Риму та якоїсь вакхічної сцени, що були абсолютно неможливі для греків доби Платона (філософ Платон не був багатим, а сімпосії проводилися в доволі скромних помешканнях). Сама зустріч відбулася в скромному будинку драматурга Агатона в Афінах, де розкоші вважали неприпустимими для пересічних осіб. Але для митця-академіста створити значиму та красиву картину на античну тему було важливішим за все. Підгулялий натовп із Алківіадом на чолі в картині зустрічав Арістодем, закутаний в імператорську тогу.
У картині Феєрбаха було поєднано врочистість зустрічі філософів, готових провести час за схвальними розмовами про бога кохання та розгульна поведінка Алківіада (через рік після сімпосія — Алківіада вишлють з Афін у заслання). Картина у Феєрбаха вийшла холодно-академічна й надто декоративна, незважаючи на претензії на значимість.
Імперських реалій у другому варіанті картини, котру Феєрбах творив 1874 року, ще більше (золотий посуд, золочена архітектурна ніша з крилатою богинею, золотий вінець Арістодема, розкішні ткані хламіди Алківіада та самого Арістодема). Другий варіант картини, незважаючи на майстерність виконання та розкоші, був холодно зустрітий критикою.
Праця у Відні
1872 року він прибув у Відень. Незважаючи на всі події з виставками й доволі різним сприйняттям його живопису, Ансельма запросили на посаду професора у Віденську художню академію. Призначення на посаду відбулося 7 серпня 1873 року. Викладацька діяльність художника тривала чотири роки.
Він отримав замову на великий за розмірами плафон для актової зали академії. Митець знову вибирає значущу й декоративну тему «Падіння титанів». Ансельм встиг виконати лише центральну частину запланованого плафона. Розпочалися претензії архітектора Теофіла Хансена. Тому Феєрбах покинув працю над плафоном, котрий доведуть до закінчення лише 1892 року художники Кристіан Гріперкрль та Г. Тентшерт за його ескізами.
Хвороба та смерть
1875 року митець практично відбув у відпустку в Італію. У березні 1876 року він захворів на пневмонію. Перебрався до мачухи в місто Гейдельберг. У червні 1876 року Феєрбах пішов у відставку з посади професора. Помер у січні 1880 року у Венеції.
Увічненням пам'яті про художника опікувалась Генріетта Гайденрайх, котра писала про нього статті й витратилася на облаштування його персональної виставки.
Увічнення пам'яті
Будинок, де народився майбутній художник, перетворено на невеликий музей Ансельма Феєрбаха.
Малюнки Феєрбаха
-
![image]()
Ансельм Феєрбах. Голова Медеї, малюнок -
![image]()
Ансельм Феєрбах. Штудія до фігур амазонок, 1871 р. -
![image]()
Ансельм Феєрбах. Штудія фігури для Медаї з сином
Вибрані твори (перелік)
- «Автопортрет» у віці 17 років
- «Портрет Лодовіко Аріосто», бл. 1850 р.
- «Покладання Христа в труну», 1851 р.
- «Хафіз біля фонтана», 1852 р.
- «Смерть П’єтро Аретіно»
- «Іфігенія», варіант 1862 року
- " Сад Аріосто " («Лодовіко Аріосто на віллі неподалік Феррари»), 1863 р.
- «Суд Париса»
- «Медея біля урни»
- «Медея на узбережжі» (Medea mit dem Dolche)
- «Данте та Вергілій у пеклі»
- «Старий Вергілій», 1856, Баден-Баден
- «Жінки оплакують смерть Данте»
- «Портрет сестри в блакитній сукні»
- «Портрет Лукреції Борджа» (вигаданий), 1864 р.
- «Голова Отелло» у профіль, тондо
- «Паоло та Франческа», 1864 р.
- «Мадонна з немовлям і янголами»
- «Поет біля джерела», 1866 р.
- «Узбережжя моря біла Порто д'Анціо», 1866 р.
- «Згадка про Тіволі», до 1867 р.
- «Весна» (три жінки й лютнистка), 1868 р.
- «Портрет Б’янки Капелло» (вигаданий)
- «Орфей та Евридіка»
- «Поет Хафіз у шинку»
- «Падіння титанів», плафон дла академії у Відні
- «Сімпосій у філософа Платона», до 1869 р., Карлсруе
- Човен для Медеї перед вигнанням, 1870 р. Нова пінакотека, Мюнхен
- «Скеля в Етрета, Франція»
- «Пейзаж із козами»
- Автопортрет, 1873 р.
Вибрані твори (галерея)
-
![image]()
Алківіад прибуває на бенкет. Картина «Сімпосій філософа Платона» (1869) -
![image]()
-
![image]()
Автопортрет, 1846 р. -
![image]()
«Купання дітей» -
![image]()
Штудія чоловічої фігури -
![image]()
«Смерть П'єтро Аретіно» -
![image]()
«Згадка про Тіволі», 1867 р. -
![image]()
«Нова Іфігенія», 1875 р. -
![image]()
«Нанна з віялом», 1862 р. -
![image]()
«Поет Хафіз із келихом вина в шинку», 1852 р. -
![image]()
«Поет біля джерела», 1866 р. -
![image]()
«Паоло та Франческа», варіант вз парковими терасами. Кунстгалле, Маннгейм
Див. також
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- RKDartists
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118532731 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Karl Günther Zelle: Zur Ikonographie von Anselm Feuerbachs «Medea». In: Zeitschrift für Kunstgeschichte nr. 70, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anselm Feyerbah nim Anselm Feuerbach 12 veresnya 1829 Shpayer 4 sichnya 1880 Veneciya nimeckij hudozhnik seredini XIX st predstavnik akademizmu Anselm Feyerbahnim Anselm FeuerbachAvtoportret u vici 17 rokivPri narodzhenni nim Anselm FeuerbachNarodzhennya 12 veresnya 1829 1829 09 12 ShpayerSmert 4 sichnya 1880 1880 01 04 50 rokiv VeneciyaPohovannya d 1 Nacionalnist nimecKrayina Korolivstvo BavariyaZhanr istorichnij zhivopis portretNavchannya Dyusseldorfska akademiya mistectvDiyalnist hudozhnik vikladach universitetu unaochnyuvach risuvalnikNapryamok akademizm nimeckij romantizmRoki tvorchosti 1844 2 1880 2 Vidomi uchni Rudolf Ernst d i Epaminandos BuchevskijPracivnik Videnska akademiya mistectvTvori d d i dBatko dMati d 3 Brati sestri dRoboti v kolekciyi galereya Belveder Shtedel Nacionalna galereya Kanadi d Hudozhnij muzej Bazelya d d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Ermitazh Muzej istoriyi mistectv Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Muzej Kunstpalast Gamburzka kartinna galereya Muzej fyurera Stara nacionalna galereya Galereya Shaka Nimeckij nacionalnij muzej d d d d d Kunst Museum Winterthur Reinhart am Stadtgarten d i Derzhavna galereya mistectv Shtutgart Avtograf Anselm Feyerbah u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Feyerbah ZhittyepisAnselm Feyerbah pohodiv z vidomoyi rodini Jogo did Paul Jogan Aselm fon Feyerbah buv vidomim advokatom Batko Jozef Anselm Feyerbah buv arheologom Mati Amaliya Kerl pomerla vzhe u 1830 roci V rodini vzhe bula sestra Emiliya ta malih ditej zabrali do sebe v misto Ansbah did ta babcya 1834 roku batko uzyav drugij shlyub iz pani Genriettoyu Gajdenrajh 1812 1891 kotra virosla v tomu samomu Ansbahu j pohodila z rodini svyashenika Pani Genrietta zajmalasya literaturoyu davala uroki gri na fortepiano ta sama grala utrimuvala muzichnij salon vidviduvachami kotrogo zgodom buli Klara Shuman ta kompozitor Jogannes Brams Batko hudozhnika Klara Shuman pianistka i kompozitor 1859 r Jogannes Brams 1853 r Hudozhnya osvitaU period 1845 1848 rokiv vin navchavsya v Dyusseldorfskij akademiyi mistectv Jogo vchiteli Jogan Vilgelm Shirmer 1808 1863 Karl Son 1805 1967 Vilgelm fon Shadov 1789 1862 Potim vin perejshov do Myunhenskoyi hudozhnoyi akademiyi Navchannya v ostannij jogo ne zadovolnilo j razom iz kupkoyu nevdovolenih studentiv 1850 roku vin pokinuv Myunhen Anselm perebravsya v misto Antverpen de vivchav tvori mitciv flamandskogo baroko ta problemi kolorizmu jogo kerivnik v Antverpeni Gustav Vappenrs Na comu etapi privablivim dlya hudozhnika pochatkivcya stav Parizh kudi vin vidbuv 1851 roku U period 1851 1854 rokiv vid pracyuvav v majsterni hudozhnika 1815 1879 Do cogo periodu nalezhit jogo kartini Hafiz bilya fontana 1852 r Italijski periodi1854 roku za finansovoyi pidtrimki knyazya Fridha Badensogo vin upershe vidvidav Veneciyu Na nogo spravili silne vrazhennya kartini venecijskih majstriv osoblivo te yak voni virishuvali problemi koloritu U period mizh 1854 1873 rokami vin meshkav i pracyuvav u Italiyi perevazhno v Rimi nenadovgo vidviduyuchi Nimechchinu Ye pidstavi vvazhati sho pid chas chergovogo vizitu do Veneciyi mitec zahvoriv na sifilis Anselm Feyerabh dosyag tridcyatirichnogo viku a vse she hodiv v uchnyah 1851 roku pomer jogo batko j i bez togo shilnij do prignichenosti hudozhnik zasumuvav U nogo sklavsya svoyeridnij zhinochij ideal u viglyadi velichnoyi ta sumnoyi zhinki utilennyam kotrogo stala machuha Genrietta Gajdenrajh 1861 roku vin zustriv Annu Rizi druzhinu remisnika zovnishnist kotroyi nagaduvala zovnishnist Genrietti Chotiri roki Anna Rizi kotru vin nazivav Nanna bula jogo modellyu ta kohankoyu Stosunki z Nannoyu ne sklalisya ta cherez chotiri roki vona jogo pokinula Misce modeli dlya nogo posila Lyuchiya Brunachchi druzhina korchmarya Same ostannya pozuvala dlya velichnoyi figuri Medeyi v kartini Choven dlya Mediyi pered vignannyam 1862 roku hudozhnik zustriv grafa Shaka Adolf Fridrfh fon Shak zamoviv Anselmu kopiyi z ulyublenih kartin italijskih majstriv a takozh spriyav jogo znajomstvu z hudozhnikami Arnoldom Beklinim 1827 1901 ta Gansom fon Mare 1837 1887 Trijcyu cih hudozhnikiv zgodom pochali nazivati Nimecki rimlyani za yihnyu pracyu ta perebuvannya rokami v italijskomu Rimi Sprobi zmagannya z velikimi avtoritetamiAnselm Feyerbah Dante ta Vergilij u pekli Perebuvannya v Rimi privelo hudozhnika do sprob zmagannya z velikimi avtoritetami minulogo Vin stvoryuye vlasni varianti cilkom akademichnih tem sered nih Sud Parisa Orfej i Evridika Dante ta Vergilij u pekli Personazhi ostannogo tvoru naviyani mogutnimi figurami Mikelandzhelo Buonarroti Vin robit sprobi zvernutisya do realnosti ta stvoryuye nizku kartin iz zhinochoyu figuroyu z yakimos muzichnim instrumentom ale vsi voni sumni j pasivni Vesna Zhinka z mandolinoyu ta inshi Udalishimi buli jogo zvertannya do stvorennya pejzazhiv Pejzazh iz kozami Geroyichnij pejzazh Feyerbaha chimos zachepilo odne uzberezhzhya ta vin stvoriv realistichnij krayevid Uzberezhzhya morya bila Porto d Ancio piznishe mitec vikoristaye cej pejzazh u kartini Choven dlya Medeyi pered zaslannyam Pejzazhi roboti Feyerbaha nablizheni do pejzazhiv nastroyu kotri stvoryuvav Arnold Beklin voni velichni j pohmuri ale pozbavleni beklinivskoyi tayemnichosti j bagatoznachnosti Dosvid vivchennya tvoriv Mikelandzhelo Buonarroti ta Rubensa vin vikoristav she odin raz koli stvoriv velicheznij plafon dlya paradnoyi zali Videnskoyi hudozhnoyi akademiyi Tvir vijshov u strimanij neobarokovij stilistici dovoli zvichnoyi dlya videnskoyi avditoriyi Tim ne menshe Padinnya titaniv jogo roboti viklikalo narikannya ta neshvalni vidguki Simposij filosofa PlatonaAkademichnij zhivopis spryamovuye zusillya vlasnih predstavnikiv na stvorennya znachushih abo monumentalnih tvoriv z antichnosti abo z Bibliyi Poshuki znachimoyi temi priveli Anselma Feyerbaha 1869 roku do temi Simposij filosofa Platona Vin uzyav moment pributtya na simposij u Platona p yanogo Alkiviada z jogo prihilnikami A Feyerbah Simposij filosofa Platona 1874 r Perebuvannya v Italiyi spryamuvalo mitcya na vikoristannya v kartini davnorimskih realij sho bulo antiistorichno Rozkishni stinopisi pomeshkannya koshtovnij marmur na stinah ta pidlozi odyag golovnih personazhiv buv uzyatij iz realij imperatorskogo Rimu ta yakoyis vakhichnoyi sceni sho buli absolyutno nemozhlivi dlya grekiv dobi Platona filosof Platon ne buv bagatim a simposiyi provodilisya v dovoli skromnih pomeshkannyah Sama zustrich vidbulasya v skromnomu budinku dramaturga Agatona v Afinah de rozkoshi vvazhali nepripustimimi dlya peresichnih osib Ale dlya mitcya akademista stvoriti znachimu ta krasivu kartinu na antichnu temu bulo vazhlivishim za vse Pidgulyalij natovp iz Alkiviadom na choli v kartini zustrichav Aristodem zakutanij v imperatorsku togu U kartini Feyerbaha bulo poyednano vrochistist zustrichi filosofiv gotovih provesti chas za shvalnimi rozmovami pro boga kohannya ta rozgulna povedinka Alkiviada cherez rik pislya simposiya Alkiviada vishlyut z Afin u zaslannya Kartina u Feyerbaha vijshla holodno akademichna j nadto dekorativna nezvazhayuchi na pretenziyi na znachimist Imperskih realij u drugomu varianti kartini kotru Feyerbah tvoriv 1874 roku she bilshe zolotij posud zolochena arhitekturna nisha z krilatoyu bogineyu zolotij vinec Aristodema rozkishni tkani hlamidi Alkiviada ta samogo Aristodema Drugij variant kartini nezvazhayuchi na majsternist vikonannya ta rozkoshi buv holodno zustritij kritikoyu Pracya u VidniAnselm Feyerbah Genrietta Gajdenrajh 1878 r 1872 roku vin pribuv u Viden Nezvazhayuchi na vsi podiyi z vistavkami j dovoli riznim sprijnyattyam jogo zhivopisu Anselma zaprosili na posadu profesora u Vidensku hudozhnyu akademiyu Priznachennya na posadu vidbulosya 7 serpnya 1873 roku Vikladacka diyalnist hudozhnika trivala chotiri roki Vin otrimav zamovu na velikij za rozmirami plafon dlya aktovoyi zali akademiyi Mitec znovu vibiraye znachushu j dekorativnu temu Padinnya titaniv Anselm vstig vikonati lishe centralnu chastinu zaplanovanogo plafona Rozpochalisya pretenziyi arhitektora Teofila Hansena Tomu Feyerbah pokinuv pracyu nad plafonom kotrij dovedut do zakinchennya lishe 1892 roku hudozhniki Kristian Griperkrl ta G Tentshert za jogo eskizami Hvoroba ta smert1875 roku mitec praktichno vidbuv u vidpustku v Italiyu U berezni 1876 roku vin zahvoriv na pnevmoniyu Perebravsya do machuhi v misto Gejdelberg U chervni 1876 roku Feyerbah pishov u vidstavku z posadi profesora Pomer u sichni 1880 roku u Veneciyi Uvichnennyam pam yati pro hudozhnika opikuvalas Genrietta Gajdenrajh kotra pisala pro nogo statti j vitratilasya na oblashtuvannya jogo personalnoyi vistavki Uvichnennya pam yatiBudinok de narodivsya majbutnij hudozhnik peretvoreno na nevelikij muzej Anselma Feyerbaha Malyunki FeyerbahaAnselm Feyerbah Golova Medeyi malyunok Anselm Feyerbah Shtudiya do figur amazonok 1871 r Anselm Feyerbah Shtudiya figuri dlya Medayi z sinomVibrani tvori perelik Avtoportret u vici 17 rokiv Portret Lodoviko Ariosto bl 1850 r Pokladannya Hrista v trunu 1851 r Hafiz bilya fontana 1852 r Smert P yetro Aretino Ifigeniya variant 1862 roku Sad Ariosto Lodoviko Ariosto na villi nepodalik Ferrari 1863 r Sud Parisa Medeya bilya urni Medeya na uzberezhzhi Medea mit dem Dolche Dante ta Vergilij u pekli Starij Vergilij 1856 Baden Baden Zhinki oplakuyut smert Dante Portret sestri v blakitnij sukni Portret Lukreciyi Bordzha vigadanij 1864 r Golova Otello u profil tondo Paolo ta Francheska 1864 r Madonna z nemovlyam i yangolami Poet bilya dzherela 1866 r Uzberezhzhya morya bila Porto d Ancio 1866 r Zgadka pro Tivoli do 1867 r Vesna tri zhinki j lyutnistka 1868 r Portret B yanki Kapello vigadanij Orfej ta Evridika Poet Hafiz u shinku Padinnya titaniv plafon dla akademiyi u Vidni Simposij u filosofa Platona do 1869 r Karlsrue Choven dlya Medeyi pered vignannyam 1870 r Nova pinakoteka Myunhen Skelya v Etreta Franciya Pejzazh iz kozami Avtoportret 1873 r Vibrani tvori galereya Alkiviad pribuvaye na benket Kartina Simposij filosofa Platona 1869 Choven dlya Medeyi pered vignannyam 1870 r Nova pinakoteka Avtoportret 1846 r Kupannya ditej Shtudiya cholovichoyi figuri Smert P yetro Aretino Zgadka pro Tivoli 1867 r Nova Ifigeniya 1875 r Nanna z viyalom 1862 r Poet Hafiz iz kelihom vina v shinku 1852 r Poet bilya dzherela 1866 r Paolo ta Francheska variant vz parkovimi terasami Kunstgalle ManngejmDiv takozhMistectvo Nimechchini Akademizm Portret RealizmPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 118532731 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaKarl Gunther Zelle Zur Ikonographie von Anselm Feuerbachs Medea In Zeitschrift fur Kunstgeschichte nr 70 2007