Макси́м Бо́хер (англ. Maxime Bôcher; 28 серпня 1867 — 12 вересня 1918) — американський математик і педагог. Він публікував праці в галузі диференціальних рівнянь, числових рядів і алгебри, написав всього близько 100 наукових статей.
Максим Бохер | |
---|---|
Народився | 28 серпня 1867[1][2][…] Бостон, США |
Помер | 12 вересня 1918[1][2][…] (51 рік) Кембридж, Массачусетс, США |
Поховання | Маунт Оберн[4] |
Країна | США |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Гарвардський університет (1889)[1] Геттінгенський університет (1891)[1] d (1883) |
Галузь | математичний аналіз |
Заклад | Гарвардський університет |
Науковий керівник | Фелікс Кляйн |
Відомі учні | d |
Аспіранти, докторанти | d d d d d d d d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] |
Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук |
Висловлювання у Вікіцитатах Максим Бохер у Вікісховищі |
Максим Бохер був членом Американської академії мистецтв і наук (1899), академіком Національної академії наук США (1909), президентом Американського математичного товариства (1909—1910), членом Американського філософського товариства (1916). Бохер був також одним з редакторів журналу Annals of Mathematics, засновником і першим редактором періодичного видання Transactions of the American Mathematical Society.
Життєпис
Максим Бохер народився в Бостоні (штат Массачусетс) у сім'ї професора сучасних мов з Массачусетського технологічного інституту Фердінанда Бохера (англ. Ferdinand Bôcher та його дружини Керолайн Літтл (англ. Caroline Little). Отримав добротну домашню освіту, у 1883 році закінчив місцеву [en]. У 1888 році закінчив Гарвардський університет здобувши диплом бакалавра. Під час навчання у Гарварді Бохер опанував надзвичайно широке коло дисциплін, у тому числі математику, філософію, латинську та інші мови, хімію, зоологію, географію, геологію, метеорологію, мистецтво Давнього Риму і музику.
Продемонстровані ним видатні наукові здібності дозволили заслужити одразу декілька стипендій, на які Бохер виїхав до Європи; там він відвідував Геттінгенський університет, де познайомився з Феліксом Кляйном та іншими провідними математиками: [en], Германом Шварцом, [en] і Вольдемаром Фогтом. У 1891 році Бохер став доктором філософії, захистивши у Геттінгені дисертацію на тему «Über die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie» (Про розкладання функції потенціалу в ряд), яка була виконана на пропозицію Кляйна. За цю працю Бохер отримав премію від Геттінгенського університету.
У тому ж 1891 році Бохер зустрів у Геттінгені Марі Німанн (нім. Marie Niemann), у липні 1891 року вони поженилися. У їхній сім'ї народилось троє дітей: Гелен, Естер і Фредерік.
Після захисту дисертації Бохер став викладачем Гарвардського університету і працював там до кінця свого життя. У Гарварді в 1894 році він був призначений помічником професора (доцентом), а у 1904 році — професором математики. Обирався президентом Американського математичного товариства на період з 1908 до 1910 року. У 1912-му Бохер був запрошеним доповідачем на Міжнародному конгресі математиків (Кембридж, Англія).
У віці 46 років здоров'я Бохера стало різко погіршуватись. Він помер п'ять років по тому в Кембриджі (Массачусетс) після важкої і тривалої хвороби.
Наукова діяльність
Основні праці Бохера присвячені теорії диференціальних і алгебричних рівнянь та геометрії. Він узагальнив диференціальне рівняння Ламе так, що воно включало в собі як спеціальний випадок рівняння другого порядку. Довів, що циклоїдальні поверхні забезпечують уніфіковану геометричну основу для широкого класу диференціальних рівнянь. Бохер дав перше пояснення [en] (1906) та увів цей термін у широке використання.
У комплексному аналізі він опублікував [en], що носить його ім'я.
Назву «рівняння Бохера» носить диференціальне рівняння другого порядку:
- .
Бохер написав низку підручників для вищої школи, його «Вступ до вищої алгебри» (Introduction to Higher Algebra, MacMillan 1907) і «Вступ до теорії інтегральних рівнянь» (Introduction to the study of Integral Equations, Cambridge University Press 1909, перевиданий у 1971 році) довгі роки служили головними посібниками з цих тем і були перекладені декількома мовами. Він також став автором декількох популярних підручників, у тому числі з тригонометрії та аналітичної геометрії.
Меморіальна премія Бохера
Меморіальна премія Бохера (англ. Bôcher Memorial Prize) присуджується Американським математичним товариством раз на три роки за видатні дослідження в галузі математичного аналізу. Серед лауреатів премії:
- [en] (1928)
- [en] (1924)
- Джордж Біркгофф (1923)
- Норберт Вінер (1933)
- Джессі Дуглас (1943)
- [en] (1969)
- Луїс Каффареллі (1984)
- Пол Джозеф Коен (1964)
- Соломон Лефшец (1924)
- Марстон Морс (1933)
- Джон фон Нейман (1938).
- Луїс Ніренберг (1959).
Основні праці
- 1894: Ueber die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie via Internet Archive
- 1900: «Randwertaufgaben bei Gewöhnlich Differentialgleichung», Encyclopädie der mathematischen Wissenschaften Band 2–1–1.
- 1907: (with E.P.R.DuVal) Introduction to Higher Algebra via HathiTrust
- 1909: Introduction to the study of Integral Equations via Internet Archive
- 1917: Leçons sur les méthodes de Sturm dans la théorie des équations différentielles linéaires et leurs développements modernes via Internet Archive.
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Birkhoff, George D. The scientific work of Maxime Bôcher // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1919. — Vol. 25, no. 5. — P. 197—215. — DOI: .
- Maxime Bocher. American Academy of Arts & Sciences (англ.). 9 лютого 2023. Процитовано 24 жовтня 2023.
- Maxime Bocher. www.nasonline.org. Процитовано 24 жовтня 2023.
- Rines, George Edwin, ed. (1920). Encyclopedia Americana (1920)/Bocher, Maxime // Encyclopedia Americana.
- APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 24 жовтня 2023.
- Математики. Механики, 1983.
- MacTutor.
- Математики. Механики, 1983, с. 65.
- Bôcher, Maxime (April 1906) «Introduction to the theory of Fourier's series», Annals of Mathethematics, second series, 7 (3) : 81–152. The Gibbs phenomenon is discussed on pages 123—132; Gibbs's role is mentioned on page 129.
- Hewitt, Edwin; Hewitt, Robert E. (1979). The Gibbs-Wilbraham phenomenon: An episode in Fourier analysis. Archive for History of Exact Sciences. 21 (2): 129—160. doi:10.1007/BF00330404. S2CID 119355426. Available on-line at: National Chiao Tung University: Open Course Ware: Hewitt & Hewitt, 1979. [ 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- William Fogg Osgood. The life and services of Maxime Bôcher // Bull. Amer. Math. Soc. : journal. — 1919. — Vol. 25, no. 8. — P. 337—350. — DOI: .
Література
- Боголюбов А. Н. Бохер Максим // Математики. Механики. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — С. 65.
Посилання
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Максим Бохер в архіві MacTutor (англ.)
- William F. Osgood Maxime Bôcher Архівовано червень 7, 2011 на сайті Wayback Machine. біографічні мемуари Національної академії наук.
- Максим Бохер(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
- William F. Osgood Maxime Bôcher. 1867–1918 // Національна академія наук. Біографічні мемуари.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksi m Bo her angl Maxime Bocher 28 serpnya 1867 12 veresnya 1918 amerikanskij matematik i pedagog Vin publikuvav praci v galuzi diferencialnih rivnyan chislovih ryadiv i algebri napisav vsogo blizko 100 naukovih statej Maksim BoherNarodivsya 28 serpnya 1867 1867 08 28 1 2 Boston SShAPomer 12 veresnya 1918 1918 09 12 1 2 51 rik Kembridzh Massachusets SShAPohovannya Maunt Obern 4 Krayina SShADiyalnist matematik vikladach universitetuAlma mater Garvardskij universitet 1889 1 Gettingenskij universitet 1891 1 d 1883 Galuz matematichnij analizZaklad Garvardskij universitetNaukovij kerivnik Feliks KlyajnVidomi uchni dAspiranti doktoranti d d d d d d d d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 Chlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i naukVislovlyuvannya u Vikicitatah Maksim Boher u Vikishovishi Maksim Boher buv chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1899 akademikom Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA 1909 prezidentom Amerikanskogo matematichnogo tovaristva 1909 1910 chlenom Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 1916 Boher buv takozh odnim z redaktoriv zhurnalu Annals of Mathematics zasnovnikom i pershim redaktorom periodichnogo vidannya Transactions of the American Mathematical Society ZhittyepisMaksim Boher narodivsya v Bostoni shtat Massachusets u sim yi profesora suchasnih mov z Massachusetskogo tehnologichnogo institutu Ferdinanda Bohera angl Ferdinand Bocher ta jogo druzhini Kerolajn Littl angl Caroline Little Otrimav dobrotnu domashnyu osvitu u 1883 roci zakinchiv miscevu en U 1888 roci zakinchiv Garvardskij universitet zdobuvshi diplom bakalavra Pid chas navchannya u Garvardi Boher opanuvav nadzvichajno shiroke kolo disciplin u tomu chisli matematiku filosofiyu latinsku ta inshi movi himiyu zoologiyu geografiyu geologiyu meteorologiyu mistectvo Davnogo Rimu i muziku Prodemonstrovani nim vidatni naukovi zdibnosti dozvolili zasluzhiti odrazu dekilka stipendij na yaki Boher viyihav do Yevropi tam vin vidviduvav Gettingenskij universitet de poznajomivsya z Feliksom Klyajnom ta inshimi providnimi matematikami en Germanom Shvarcom en i Voldemarom Fogtom U 1891 roci Boher stav doktorom filosofiyi zahistivshi u Gettingeni disertaciyu na temu Uber die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie Pro rozkladannya funkciyi potencialu v ryad yaka bula vikonana na propoziciyu Klyajna Za cyu pracyu Boher otrimav premiyu vid Gettingenskogo universitetu U tomu zh 1891 roci Boher zustriv u Gettingeni Mari Nimann nim Marie Niemann u lipni 1891 roku voni pozhenilisya U yihnij sim yi narodilos troye ditej Gelen Ester i Frederik Pislya zahistu disertaciyi Boher stav vikladachem Garvardskogo universitetu i pracyuvav tam do kincya svogo zhittya U Garvardi v 1894 roci vin buv priznachenij pomichnikom profesora docentom a u 1904 roci profesorom matematiki Obiravsya prezidentom Amerikanskogo matematichnogo tovaristva na period z 1908 do 1910 roku U 1912 mu Boher buv zaproshenim dopovidachem na Mizhnarodnomu kongresi matematikiv Kembridzh Angliya U vici 46 rokiv zdorov ya Bohera stalo rizko pogirshuvatis Vin pomer p yat rokiv po tomu v Kembridzhi Massachusets pislya vazhkoyi i trivaloyi hvorobi Naukova diyalnistOsnovni praci Bohera prisvyacheni teoriyi diferencialnih i algebrichnih rivnyan ta geometriyi Vin uzagalniv diferencialne rivnyannya Lame tak sho vono vklyuchalo v sobi yak specialnij vipadok rivnyannya drugogo poryadku Doviv sho cikloyidalni poverhni zabezpechuyut unifikovanu geometrichnu osnovu dlya shirokogo klasu diferencialnih rivnyan Boher dav pershe poyasnennya en 1906 ta uviv cej termin u shiroke vikoristannya U kompleksnomu analizi vin opublikuvav en sho nosit jogo im ya Nazvu rivnyannya Bohera nosit diferencialne rivnyannya drugogo poryadku y 1 2 m 1 x a 1 m n 1 x a n 1 y 1 4 A 0 A 1 x A ℓ x ℓ x a 1 1 m x a 2 2 m x a n 1 n 1 m y 0 displaystyle y frac 1 2 left frac m 1 x a 1 cdots frac m n 1 x a n 1 right y frac 1 4 left frac A 0 A 1 x cdots A ell x ell x a 1 1 m x a 2 2 m cdots x a n 1 n 1 m right y 0 Boher napisav nizku pidruchnikiv dlya vishoyi shkoli jogo Vstup do vishoyi algebri Introduction to Higher Algebra MacMillan 1907 i Vstup do teoriyi integralnih rivnyan Introduction to the study of Integral Equations Cambridge University Press 1909 perevidanij u 1971 roci dovgi roki sluzhili golovnimi posibnikami z cih tem i buli perekladeni dekilkoma movami Vin takozh stav avtorom dekilkoh populyarnih pidruchnikiv u tomu chisli z trigonometriyi ta analitichnoyi geometriyi Memorialna premiya BoheraMemorialna premiya Bohera angl Bocher Memorial Prize prisudzhuyetsya Amerikanskim matematichnim tovaristvom raz na tri roki za vidatni doslidzhennya v galuzi matematichnogo analizu Sered laureativ premiyi en 1928 en 1924 Dzhordzh Birkgoff 1923 Norbert Viner 1933 Dzhessi Duglas 1943 en 1969 Luyis Kaffarelli 1984 Pol Dzhozef Koen 1964 Solomon Lefshec 1924 Marston Mors 1933 Dzhon fon Nejman 1938 Luyis Nirenberg 1959 Osnovni praci1894 Ueber die Reihenentwicklungen der Potentialtheorie via Internet Archive 1900 Randwertaufgaben bei Gewohnlich Differentialgleichung Encyclopadie der mathematischen Wissenschaften Band 2 1 1 1907 with E P R DuVal Introduction to Higher Algebra via HathiTrust 1909 Introduction to the study of Integral Equations via Internet Archive 1917 Lecons sur les methodes de Sturm dans la theorie des equations differentielles lineaires et leurs developpements modernes via Internet Archive PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Birkhoff George D The scientific work of Maxime Bocher Bull Amer Math Soc journal 1919 Vol 25 no 5 P 197 215 DOI 10 1090 s0002 9904 1919 03172 3 Maxime Bocher American Academy of Arts amp Sciences angl 9 lyutogo 2023 Procitovano 24 zhovtnya 2023 Maxime Bocher www nasonline org Procitovano 24 zhovtnya 2023 Rines George Edwin ed 1920 Encyclopedia Americana 1920 Bocher Maxime Encyclopedia Americana APS Member History search amphilsoc org Procitovano 24 zhovtnya 2023 Matematiki Mehaniki 1983 MacTutor Matematiki Mehaniki 1983 s 65 Bocher Maxime April 1906 Introduction to the theory of Fourier s series Annals of Mathethematics second series 7 3 81 152 The Gibbs phenomenon is discussed on pages 123 132 Gibbs s role is mentioned on page 129 Hewitt Edwin Hewitt Robert E 1979 The Gibbs Wilbraham phenomenon An episode in Fourier analysis Archive for History of Exact Sciences 21 2 129 160 doi 10 1007 BF00330404 S2CID 119355426 Available on line at National Chiao Tung University Open Course Ware Hewitt amp Hewitt 1979 2016 03 04 u Wayback Machine William Fogg Osgood The life and services of Maxime Bocher Bull Amer Math Soc journal 1919 Vol 25 no 8 P 337 350 DOI 10 1090 s0002 9904 1919 03198 x LiteraturaBogolyubov A N Boher Maksim Matematiki Mehaniki Biograficheskij spravochnik K Naukova dumka 1983 S 65 PosilannyaDzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Maksim Boher v arhivi MacTutor angl William F Osgood Maxime Bocher Arhivovano cherven 7 2011 na sajti Wayback Machine biografichni memuari Nacionalnoyi akademiyi nauk Maksim Boher angl v proyekti Matematichna genealogiya William F Osgood Maxime Bocher 1867 1918 Nacionalna akademiya nauk Biografichni memuari