Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рхня Ли́пиця — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Населення становить 1473 особи. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Верхньолипицька сільська рада.
| село Верхня Липиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1447 |
| Населення | 1473 |
| Площа | 15,238 км² |
| Густота населення | 96,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77043 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д.Координати: 49°21′23″ пн. ш. 24°46′41″ сх. д. / 49.35639° пн. ш. 24.77806° сх. д. |
| Водойми | Нараївка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Верхня Липиця | |
 Верхня Липиця | |
| Мапа | |
| | |
Назва
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Липиця Горішня Більшівцівського району перейменовано на Верхня Липиця і Липицько-Горішнянська сільська Рада — на Верхньолипицька.
Географія
Село розкинулось на березі річки Нараївки, притоки Гнилої Липи, за 16 км від райцентру, за 3 км від залізничної станції Підвисоке.
Археологія
На околиці Верхньої Липиці виявлено:
- стоянку доби пізнього палеоліту,
- рештки поселення та могильник II ст. до н. е. — III ст. н. е., що дали назву липицькій археологічній культурі.
Історія
Перша письмова згадка про село датується 12 березня 1436 року. У процесі росту в 1439 р. село Липиця поділилося на Липицю Горішню та Липицю Долішню
У 1887 році коштом громади збудовано Церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
У 1897 р. через село пролягла Східньогалицька локальна залізниця (існувала до 1944 р.).
У липні 1906 року місцеві жителі взяли участь в аграрному страйку.
У 1939 році в селі мешкало 2740 осіб, з них: 2490 українців, 50 поляків, 120 латинників та 80 євреїв.
За СРСР Верхня Липиця була газифікована, на території села діяла центральна садиба колгоспу імені С. Кірова.
І дотепер місцеві жителі спеціалізуються на виробництві молока та вівчарстві. У селі є тартак та млин.
Попередні парафіяльні священики: Юліан Барановський (1898-1901), Григорій Сапрука (1904), Іван Мащак (1904-1942), Петро Каблак (помічник, 1914), Микола Мулярчук (помічник, 1934-1935), Тома Бариляк (помічник, 1938), Іван Чикало (1942-1944), Адам Яновський (1944-1960), Павло Соколовський (1960-1973), Іван Макулович (1982-1990), Михаїл Ковалюк (1990-2015).
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1647 осіб, з яких 748 чоловіків та 899 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1467 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,86 % |
| російська | 0,14 % |
Соціальна сфера
У Верхній Липиці працює ліцей, бібліотека, магазини.
Пам'ятки
В центрі села споруджено монумент Невідомому солдату, а також пам'ятник Т. Г. Шевченкові.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Каменяр, 1965. — 84 с.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.7, № 72
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.58, № 534 (лат.)
- » с. Верхня Липиця (укр.). Процитовано 28 квітня 2021.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Джерела та посилання
- Л. В. Вакуленко Верхня Липиця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 488. — .
- Л. В. Вакуленко. Верхня Липиця // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — .
- Верхня Липиця // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 474.
- Smiszko M. Kultury wczesnego okresu epoki cezarstwa rzymskiego w Malopolsce Wschodniej // Archiwum Towarzystwa Naukowego we Lwowie. Wydział 2, Historyczno-Filozoficzny. — t. IX. — Lwów; Kraków: Towarzystwo Naukowe; Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego pod Zarządem J. Filipowskiego, 1932.
- . history.iv-fr.net. Історичне Прикарпаття. 26 жовтня 2006. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 22 червня 2023.
 | Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnya Li picya selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1473 osobi Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Verhnolipicka silska rada selo Verhnya Lipicya Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1447 Naselennya 1473 Plosha 15 238 km Gustota naselennya 96 67 osib km Poshtovij indeks 77043 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 21 23 pn sh 24 46 41 sh d 49 35639 pn sh 24 77806 sh d 49 35639 24 77806 Koordinati 49 21 23 pn sh 24 46 41 sh d 49 35639 pn sh 24 77806 sh d 49 35639 24 77806 Vodojmi Narayivka Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Verhnya Lipicya Verhnya Lipicya Mapa Verhnya Lipicya u VikishovishiNazva7 chervnya 1946 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo Lipicya Gorishnya Bilshivcivskogo rajonu perejmenovano na Verhnya Lipicya i Lipicko Gorishnyanska silska Rada na Verhnolipicka GeografiyaSelo rozkinulos na berezi richki Narayivki pritoki Gniloyi Lipi za 16 km vid rajcentru za 3 km vid zaliznichnoyi stanciyi Pidvisoke ArheologiyaNa okolici Verhnoyi Lipici viyavleno stoyanku dobi piznogo paleolitu reshtki poselennya ta mogilnik II st do n e III st n e sho dali nazvu lipickij arheologichnij kulturi IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo datuyetsya 12 bereznya 1436 roku U procesi rostu v 1439 r selo Lipicya podililosya na Lipicyu Gorishnyu ta Lipicyu Dolishnyu U 1887 roci koshtom gromadi zbudovano Cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici U 1897 r cherez selo prolyagla Shidnogalicka lokalna zaliznicya isnuvala do 1944 r U lipni 1906 roku miscevi zhiteli vzyali uchast v agrarnomu strajku U 1939 roci v seli meshkalo 2740 osib z nih 2490 ukrayinciv 50 polyakiv 120 latinnikiv ta 80 yevreyiv Za SRSR Verhnya Lipicya bula gazifikovana na teritoriyi sela diyala centralna sadiba kolgospu imeni S Kirova I doteper miscevi zhiteli specializuyutsya na virobnictvi moloka ta vivcharstvi U seli ye tartak ta mlin Poperedni parafiyalni svyasheniki Yulian Baranovskij 1898 1901 Grigorij Sapruka 1904 Ivan Mashak 1904 1942 Petro Kablak pomichnik 1914 Mikola Mulyarchuk pomichnik 1934 1935 Toma Barilyak pomichnik 1938 Ivan Chikalo 1942 1944 Adam Yanovskij 1944 1960 Pavlo Sokolovskij 1960 1973 Ivan Makulovich 1982 1990 Mihayil Kovalyuk 1990 2015 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1647 osib z yakih 748 cholovikiv ta 899 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1467 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 86 rosijska 0 14 Socialna sferaU Verhnij Lipici pracyuye licej biblioteka magazini Pam yatkiV centri sela sporudzheno monument Nevidomomu soldatu a takozh pam yatnik T G Shevchenkovi PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Stanislavskoyi oblasti Ivano Frankivska oblast Administrativno teritorialnij podil Lviv Kamenyar 1965 84 s Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 7 72 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 58 534 lat s Verhnya Lipicya ukr Procitovano 28 kvitnya 2021 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 173 s www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Dzherela ta posilannyaL V Vakulenko Verhnya Lipicya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 488 ISBN 966 00 0734 5 L V Vakulenko Verhnya Lipicya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2005 T 4 V Vog 700 s ISBN 966 02 3354 X Verhnya Lipicya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Ivano Frankivska oblast Red kol toma Chernov O O gol redkol Bernacek T V Vasyuta I K Vladiko N M Garac V J Kajkan P F Kalita V D Kucherov M K Melnichuk Ya S Parkulab V M Pedashenko G M Pravdiva L M Sinicya O I Stolyarchuk V Ya Soma O P Fedoriv Ye V Fedorchak P S Hvostin M P zast gol redkol Yasinskij A L vidp sekr redkol AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 474 Smiszko M Kultury wczesnego okresu epoki cezarstwa rzymskiego w Malopolsce Wschodniej Archiwum Towarzystwa Naukowego we Lwowie Wydzial 2 Historyczno Filozoficzny t IX Lwow Krakow Towarzystwo Naukowe Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego pod Zarzadem J Filipowskiego 1932 history iv fr net Istorichne Prikarpattya 26 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 11 travnya 2016 Procitovano 22 chervnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ivano Frankivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi