Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людеви́т Гай (також Людевіт Гай хорв. Ljudevit Gaj вимовляється: ʎûdeʋit ɡâːj; 8 серпня 1809, Крапина — 20 квітня 1872, Загреб) — хорватський поет і мовознавець, просвітник і громадський діяч, один із засновників літератури ілліризму. Один із творців літературної хорватської мови.
| Людевит Гай | |
|---|---|
| хорв. Ljudevit Gaj | |
 Людевит Гай зі старої літографії | |
| Народився | 8 серпня 1809 Крапина |
| Помер | 20 квітня 1872 (62 роки) Загреб |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Національність | хорват |
| Місце проживання | Крапина[1] Вараждин[1] Карловац[1] Відень[1] Грац[1] Будапешт[1] Лейпциг[1] Братислава[2] Белград[2] |
| Діяльність | хорватський поет, просвітник, мовознавець |
| Відомий завдяки | розробник латинізованої абетки хорватської мови, один з засновників літератури ілліризму |
| Знання мов | хорватська[3][4][1] і німецька[1] |
| Членство | d і d |
| Magnum opus | d[1], d[1], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] |
| Конфесія | Католицизм |
| |
Життєпис
Народився у м. Крапина (тоді Австрійська імперія, нині Крапинсько-Загорська жупанія, Хорватія).
Людевит Гай став одним із творців літературної хорватської мови. У 1830 році написав і опублікував граматику хорватської мови — «Коротку основу хорватсько-славенського правописання» («Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja, Budp., 1830»). До цього у Хорватії існувало сім різних правописів, із яких Гай вивів один, взявши за основу штокавський діалект, близький до сербської. Абетка єдиної хорватської мови стала базуватися на латиниці, з додатковими («чеськими») надрядковими знаками.
Діяльність Гая включала також створення журналу й першої хорватської газети «Новіне хорватске» (Novine horvatzke, 1835; з 1836 року — Ilirske narodne novine «Іллірійська народна газета») з літературним додатком «Даниця» (Danicza «Зоря», пізніше Danica ilirska «Зоря іллірійська»), в яких знайомив із літературою і фольклором слов'янських народів, зокрема українським.
Виступав із пропагандою ідей зближення та культурного єднання південних слов'ян і слов'янства в цілому. У 1840 і 1867 приїздив до Росії, де зблизився з московськими слов'янофілами.
Людевит Гай — автор патріотичних віршів німецькою, а з 1826 хорватською мовою («Ода із Загоріа», 1832), слів і музики пісні «Ще Хорватія не загинула» (1833, опубліковано 1835).
Наприкінці життя відійшов від активної громадської діяльності. Помер у м. Загреб (тоді Австро-Угорщина).
Гай і Україна
Творчістю Людевита Гая цікавилися О. Бодянський, І. Срезневський, М. Шашкевич. У 1842 році в Одесі видано нарис М. Надєждіна «Рід княжевичів», у якому дано докладну характеристику культурницької діяльності Гая. Про його творчість писав також Іван Франко (стаття «Слов'янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер», 1893), визначав тісні зв'язки Гая з представниками слов'янських культур, зокрема Е. Коритком, молодим фольклористом, вихідцем із Покуття, який збирав словенські народні пісні (стаття «Еміль Коритко, забутий слов'янський етнограф», 1908).
Цікаві факти
- Програмний вірш Гая «Злагода та об'єднання хорватів» (Horvatov sloga i sjedinjenje) містить окремі рядки, що є прямими ремінісценціями до державного гімну Польщі та державного гімну України, а також перегук із віршем Маркіяна Шашкевича про рідну мову.
- Людевиту Гаю належала земельна ділянка, на якій у XIX столітті було засновано центральний загребський цвинтар Мірогой — нині одне з найгарніших кладовищ у Європі. Там похований і сам Гай.
Приклад поезії
 |  | |
«Злагода та об'єднання хорватів» Людевита Гая в оригіналі хорватською і в перекладі українською Дмитра Павличка, ч.1 (ліворуч) і ч.2 (праворуч), джерело: Ідея світу. Мала антологія хорватської поезії. У перекладах Дмитра Павличка., К.: «Основи», 2008. — С. 28—31 | ||
Примітки
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Пащенко Є. М. Гай Людевіт // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 374—375
- Пащенко Є. М. Гай Людевіт // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 375
- Дмитро Павличко Ідея світу [передмова] // Ідея світу. Мала антологія хорватської поезії. У перекладах Дмитра Павличка., К.: «Основи», 2008. — С. 9
Джерела та література
- Пащенко Є. М. Гай Людевіт // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 374—375
- Лещиловская И. И. Иллиризм. К истории хорватского национального Возрождения. — М., 1969. (рос.)
- Прийма Ф. Я. Н. И. Надеждин и славяне // Славянские литературные связи. — Л., 1968. (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudevi t Gaj takozh Lyudevit Gaj horv Ljudevit Gaj vimovlyayetsya ʎudeʋit ɡaːj 8 serpnya 1809 Krapina 20 kvitnya 1872 Zagreb horvatskij poet i movoznavec prosvitnik i gromadskij diyach odin iz zasnovnikiv literaturi illirizmu Odin iz tvorciv literaturnoyi horvatskoyi movi Lyudevit Gajhorv Ljudevit GajLyudevit Gaj zi staroyi litografiyiNarodivsya 8 serpnya 1809 1809 08 08 KrapinaPomer 20 kvitnya 1872 1872 04 20 62 roki ZagrebPohovannya Mirogojske kladovisheGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnist horvatMisce prozhivannya Krapina 1 Varazhdin 1 Karlovac 1 Viden 1 Grac 1 Budapesht 1 Lejpcig 1 Bratislava 2 Belgrad 2 Diyalnist horvatskij poet prosvitnik movoznavecVidomij zavdyaki rozrobnik latinizovanoyi abetki horvatskoyi movi odin z zasnovnikiv literaturi illirizmuZnannya mov horvatska 3 4 1 i nimecka 1 Chlenstvo d i dMagnum opus d 1 d 1 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Konfesiya Katolicizm Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnik Lyudevitu Gayu v ZagrebiZhittyepisObkladinka Korotkoyi osnovi pravopisannya Gaya Narodivsya u m Krapina todi Avstrijska imperiya nini Krapinsko Zagorska zhupaniya Horvatiya Lyudevit Gaj stav odnim iz tvorciv literaturnoyi horvatskoyi movi U 1830 roci napisav i opublikuvav gramatiku horvatskoyi movi Korotku osnovu horvatsko slavenskogo pravopisannya Kratka osnova hrvatsko slavenskoga pravopisanja Budp 1830 Do cogo u Horvatiyi isnuvalo sim riznih pravopisiv iz yakih Gaj viviv odin vzyavshi za osnovu shtokavskij dialekt blizkij do serbskoyi Abetka yedinoyi horvatskoyi movi stala bazuvatisya na latinici z dodatkovimi cheskimi nadryadkovimi znakami Diyalnist Gaya vklyuchala takozh stvorennya zhurnalu j pershoyi horvatskoyi gazeti Novine horvatske Novine horvatzke 1835 z 1836 roku Ilirske narodne novine Illirijska narodna gazeta z literaturnim dodatkom Danicya Danicza Zorya piznishe Danica ilirska Zorya illirijska v yakih znajomiv iz literaturoyu i folklorom slov yanskih narodiv zokrema ukrayinskim Vistupav iz propagandoyu idej zblizhennya ta kulturnogo yednannya pivdennih slov yan i slov yanstva v cilomu U 1840 i 1867 priyizdiv do Rosiyi de zblizivsya z moskovskimi slov yanofilami Lyudevit Gaj avtor patriotichnih virshiv nimeckoyu a z 1826 horvatskoyu movoyu Oda iz Zagoria 1832 sliv i muziki pisni She Horvatiya ne zaginula 1833 opublikovano 1835 Naprikinci zhittya vidijshov vid aktivnoyi gromadskoyi diyalnosti Pomer u m Zagreb todi Avstro Ugorshina Gaj i UkrayinaTvorchistyu Lyudevita Gaya cikavilisya O Bodyanskij I Sreznevskij M Shashkevich U 1842 roci v Odesi vidano naris M Nadyezhdina Rid knyazhevichiv u yakomu dano dokladnu harakteristiku kulturnickoyi diyalnosti Gaya Pro jogo tvorchist pisav takozh Ivan Franko stattya Slov yanska vzayemnist v rozuminni Yana Kollara i teper 1893 viznachav tisni zv yazki Gaya z predstavnikami slov yanskih kultur zokrema E Koritkom molodim folkloristom vihidcem iz Pokuttya yakij zbirav slovenski narodni pisni stattya Emil Koritko zabutij slov yanskij etnograf 1908 Cikavi faktiProgramnij virsh Gaya Zlagoda ta ob yednannya horvativ Horvatov sloga i sjedinjenje mistit okremi ryadki sho ye pryamimi reminiscenciyami do derzhavnogo gimnu Polshi ta derzhavnogo gimnu Ukrayini a takozh pereguk iz virshem Markiyana Shashkevicha pro ridnu movu Lyudevitu Gayu nalezhala zemelna dilyanka na yakij u XIX stolitti bulo zasnovano centralnij zagrebskij cvintar Mirogoj nini odne z najgarnishih kladovish u Yevropi Tam pohovanij i sam Gaj Priklad poeziyi Zlagoda ta ob yednannya horvativ Lyudevita Gaya v originali horvatskoyu i v perekladi ukrayinskoyu Dmitra Pavlichka ch 1 livoruch i ch 2 pravoruch dzherelo Ideya svitu Mala antologiya horvatskoyi poeziyi U perekladah Dmitra Pavlichka K Osnovi 2008 S 28 31PrimitkiBrozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Pashenko Ye M Gaj Lyudevit Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 374 375 Pashenko Ye M Gaj Lyudevit Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 375 Dmitro Pavlichko Ideya svitu peredmova Ideya svitu Mala antologiya horvatskoyi poeziyi U perekladah Dmitra Pavlichka K Osnovi 2008 S 9Dzherela ta literaturaPashenko Ye M Gaj Lyudevit Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 374 375 Leshilovskaya I I Illirizm K istorii horvatskogo nacionalnogo Vozrozhdeniya M 1969 ros Prijma F Ya N I Nadezhdin i slavyane Slavyanskie literaturnye svyazi L 1968 ros Div takozhVuk Karadzhich Ljudevit Gaj u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Ljudevit Gaj u Vikishovishi