Кра́пинсько-За́горська жупанія (хорв. Krapinsko-zagorska županija) — округ на північному заході Хорватії. Назва походить від найбільшого міста жупанії — Крапина та історичної області Хорватське Загор'я, більшість якої входить до нинішньої жупанії.
Крапинсько-Загорська жупанія Krapinsko-zagorska županija | |||
---|---|---|---|
— жупанія — | |||
| |||
Адміністративний центр | Крапина | ||
Уряд | |||
- Жупан | Сініша Хайдаш Дончич (СДП Х) | ||
Площа | |||
- Повна | 1224 км² | ||
Населення (2001) | |||
- Усього | 142 432 | ||
- Густота | 116,4/км² | ||
049 | |||
Код ISO 3166 | HR-02 | ||
Вебсайт: http://www.kzz.hr | |||
Розташування жупанії в межах Хорватії | |||
Географія
Жупанія займає площу 1224 км², що робить її однією з найдрібніших жупаній країни, але за густотою населення 116 мешканців/км² це один з найгустонаселеніших округів Хорватії, поступаючись у цьому відношенні лише Меджимурській та Вараждинській жупаніям. На північному заході межує з Вараждинською жупанією, на південному заході і південному сході з Загребською жупанією, на півдні з міським округом Загреб, а на заході має спільний кордон зі Словенією.
Рельєф жупанії досить горбистий, у південній частині простягається гірський кряж Медведниця, що відокремлює жупанію від Загреба.
Клімат
На території Крапинсько-Загорської жупанії панує вологий клімат континентального типу, якому притаманне помірно тепле літо і досить дощова та холодна зима.
Сполучення
По території жупанії проходить залізнична та автомобільна магістраль Вараждин-Осієк.
Економіка
В окрузі розвинено сільське господарство, головним чином, виноградарство.
Історія і сьогодення
Крапинсько-Загорський округ — кандидат на найзразковішу жупанію Хорватії: багато сіл і містечок, розкиданих по схилах пагорбів ідеально підходять для сільського і дачного господарства (зокрема, виноградарства). Попри свою красу, чимала кількість річечок і струмків, що збігають з пагорбів, та озер по багатьох долинах спричиняють своєрідний ефект, властивий для всього Загор'я: 15% часу у році густий туман значно знижує видимість в цьому окрузі.
Межуючи зі Словенією історична область Хорватське Загор'є була частиною Австрійської імперії. З тих часів і бере свій початок більшість численних замків розкиданих по всьому округу. Найвідоміші середньовічні замки в цьому краю — Великий Табор, Міляна, Бежанец, Геленбах, Міленград тощо. Крім того, біля міст Крапина і Стубиця є термальні джерела, де розташовано бальнеологічні курорти.
Можливо, найдивовижнішою прикметою краю є розкопки 100000-літнього неандертальця у печерах біля центрального міста Крапина. Існування самої Крапини як такої писемні джерела виводять з 1193 р. Відтоді вона була завжди улюбленим місцем для замків та інших заміських будинків хорватських і угорських правителів.
Населення та адміністративний поділ
За даними перепису 2001 року, на території жупанії проживало 142432 людини. Жупанія майже мононаціональна - 98,4% населення становлять хорвати, 0,3% — словенці, 0,2% — серби.
В адміністративному відношенні жупанія ділиться на 25 муніципальних утворів (7 міст, 25 громад).
Міста:
Громади:
- Бедековчина
- Будинщина
- Десинич
- Джурманец
- Горня Стубиця
- Хращина
- Хум на Сутлі
- Єсенє
- Кралєвец на Сутлі
- Крапинське Топлице
- Коньщина
- Кумровец
- Марія-Бистриця
- Лобор
- Маче
- Міховлян
- Нові Голубовец
- Петровско
- Радобой
- Светі-Кріж-Зачретє
- Стубичке Топлице
- Тухель
- Велико Трговище
- Загорска Села
- Златар-Бистриця
Посилання
Координати: 46°07′30″ пн. ш. 15°54′25″ сх. д. / 46.125° пн. ш. 15.907° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra pinsko Za gorska zhupaniya horv Krapinsko zagorska zupanija okrug na pivnichnomu zahodi Horvatiyi Nazva pohodit vid najbilshogo mista zhupaniyi Krapina ta istorichnoyi oblasti Horvatske Zagor ya bilshist yakoyi vhodit do ninishnoyi zhupaniyi Krapinsko Zagorska zhupaniya Krapinsko zagorska zupanija zhupaniya Prapor GerbAdministrativnij centr KrapinaUryad ZhupanSinisha Hajdash Donchich SDP H Plosha Povna 1224 km Naselennya 2001 Usogo 142 432 Gustota 116 4 km 049Kod ISO 3166 HR 02Vebsajt http www kzz hrRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiGeografiyaZhupaniya zajmaye ploshu 1224 km sho robit yiyi odniyeyu z najdribnishih zhupanij krayini ale za gustotoyu naselennya 116 meshkanciv km ce odin z najgustonaselenishih okrugiv Horvatiyi postupayuchis u comu vidnoshenni lishe Medzhimurskij ta Varazhdinskij zhupaniyam Na pivnichnomu zahodi mezhuye z Varazhdinskoyu zhupaniyeyu na pivdennomu zahodi i pivdennomu shodi z Zagrebskoyu zhupaniyeyu na pivdni z miskim okrugom Zagreb a na zahodi maye spilnij kordon zi Sloveniyeyu Relyef zhupaniyi dosit gorbistij u pivdennij chastini prostyagayetsya girskij kryazh Medvednicya sho vidokremlyuye zhupaniyu vid Zagreba Klimat Na teritoriyi Krapinsko Zagorskoyi zhupaniyi panuye vologij klimat kontinentalnogo tipu yakomu pritamanne pomirno teple lito i dosit doshova ta holodna zima Spoluchennya Po teritoriyi zhupaniyi prohodit zaliznichna ta avtomobilna magistral Varazhdin Osiyek EkonomikaV okruzi rozvineno silske gospodarstvo golovnim chinom vinogradarstvo Istoriya i sogodennyaKrapinsko Zagorskij okrug kandidat na najzrazkovishu zhupaniyu Horvatiyi bagato sil i mistechok rozkidanih po shilah pagorbiv idealno pidhodyat dlya silskogo i dachnogo gospodarstva zokrema vinogradarstva Popri svoyu krasu chimala kilkist richechok i strumkiv sho zbigayut z pagorbiv ta ozer po bagatoh dolinah sprichinyayut svoyeridnij efekt vlastivij dlya vsogo Zagor ya 15 chasu u roci gustij tuman znachno znizhuye vidimist v comu okruzi Mezhuyuchi zi Sloveniyeyu istorichna oblast Horvatske Zagor ye bula chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi Z tih chasiv i bere svij pochatok bilshist chislennih zamkiv rozkidanih po vsomu okrugu Najvidomishi serednovichni zamki v comu krayu Velikij Tabor Milyana Bezhanec Gelenbah Milengrad tosho Krim togo bilya mist Krapina i Stubicya ye termalni dzherela de roztashovano balneologichni kurorti Mozhlivo najdivovizhnishoyu prikmetoyu krayu ye rozkopki 100000 litnogo neandertalcya u pecherah bilya centralnogo mista Krapina Isnuvannya samoyi Krapini yak takoyi pisemni dzherela vivodyat z 1193 r Vidtodi vona bula zavzhdi ulyublenim miscem dlya zamkiv ta inshih zamiskih budinkiv horvatskih i ugorskih praviteliv Naselennya ta administrativnij podilZa danimi perepisu 2001 roku na teritoriyi zhupaniyi prozhivalo 142432 lyudini Zhupaniya majzhe mononacionalna 98 4 naselennya stanovlyat horvati 0 3 slovenci 0 2 serbi V administrativnomu vidnoshenni zhupaniya dilitsya na 25 municipalnih utvoriv 7 mist 25 gromad Mista Krapina stolicya zhupaniyi Oroslav ye Zlatar Zabok Donya Stubicya Pregrada Klanyec Gromadi Bedekovchina Budinshina Desinich Dzhurmanec Gornya Stubicya Hrashina Hum na Sutli Yesenye Kralyevec na Sutli Krapinske Toplice Konshina Kumrovec Mariya Bistricya Lobor Mache Mihovlyan Novi Golubovec Petrovsko Radoboj Sveti Krizh Zachretye Stubichke Toplice Tuhel Veliko Trgovishe Zagorska Sela Zlatar BistricyaPosilannyaKoordinati 46 07 30 pn sh 15 54 25 sh d 46 125 pn sh 15 907 sh d 46 125 15 907