Культура лінійно-стрічкової кераміки (скорочено КЛСК) — археологічна культура доби неоліту, яка мала дуже значне поширення на території Європи у 5700-4900 роках до н. е. На території України представлена на Західній Волині, Галичині і Поділлі.
Культура лінійно-стрічкової кераміки | |
---|---|
[[File:|300px|alt=]] | |
Розташування | Центральна Європа |
Доба | Неолітична Європа |
Час існування | прибл. 5500 BC — прибл. 4500 BC |
Найбільші пам’ятки | [en], [en], Нітра, Цвенкау, Брунн-ам-Гебірге, , Сіттард, , Альденгофен, Фломборн, Риксайм, [en], Ослонкі |
Попередня культура | Мезолітична Європа, Кріш-Старчево культура |
Наступна культура | [en], [en], Лендельська культура, Трипільська культура, Боянська культура |
Культура лінійно-стрічкової кераміки у Вікісховищі |
Пам'ятки лінійно-стрічкової культури
Найсхідніша відома на сьогодні пам'ятка — Віта-Поштова 2 — виявлена лише за 8 км від Києва. Належить до дунайських культур і вважається класичною неолітичною культурою Європи.
Загалом на території України відомо понад 50 стоянок і місцеперебувань цієї культури:
- на Галичині — Фредрополь (на момент відкриття у складі УРСР), Котоване, Колодниця, Бовшів, Буківна, Голосків, Незвисько, Бучач, Сухостав, Попівці, Торське (на Дністрі), Звенячин, Синьків,
- на Волині — Луцьк, Баїв, , Ольшаниця (на Горині), Ратнів-2, Крилів, Нараїв-1, Рівне-пляж, Панталія-2, Кам'яниця-Заболоття-2, Хрінники-7.
У центральній Європі досліджено багато могильників цієї культури, на території України — два таких поховання: Незвисько і Баїв.
Історія дослідження
Культура лінійно-стрічкової кераміки була відкрита німецьким археологом Фрідріхом Клопфлейшем і стала відомою в наукових колах у 1882 році під назвою «Bandkeramik». Умовна назва цієї культури — культура лінійно-стрічкової кераміки — з'явилася у європейській історіографії на початку XX ст. з огляду на характер своєрідного заглибленого орнаменту на глиняному посуді. У науковій літературі є також назва «дунайська культура» за місцем її формування.
Оскільки КЛСК охоплювала величезну територію, яка згодом увійшла до складу різних європейських країн, то рівень вивчення її в різних регіонах був і є неоднаковим. У Центральній Європі її пам'ятки розпочали вивчати на початку XX ст., унаслідок чого нагромаджено значний матеріал, який став основою багатьох наукових праць.
Дослідження на території України
Перші знахідки кераміки з лінійно-стрічковим орнаментом виявлені в Україні ще наприкінці XIX — на початку XX ст., і сьогодні відомо понад 50 пам'яток КЛСК. Пам'ятки цієї культури вивчали такі вчені, як Я. Пастернак, О. Цинкаловський, Я. Фітцке, К. Черниш, М. Пелещишин та інші. Дослідження тривають досі, але багато аспектів культури все ще вивчені мало.
Поширення
Племена КЛСК постали у VI тис. до н. е. у Середньому Подунав'ї на базі середньодунайських ранньонеолітичних культур (Старчево, Кереш, Караново) за участю нових хвиль колоністів з півдня. Звідси носії КЛСК просунулися Верхнім Дунаєм у басейн Рейну на територію сучасних Південної Німеччини та Північно-Східної Франції. Також з території Середнього Дунаю вони проникли через Моравську браму на північ, на землі теперішньої Південної Польщі. І далі, рухаючись на схід, на кінець VI тис. до н. е. досягли території Верхнього Подністер'я, Волині, а окремі групи навіть дісталися Дніпра (поселення «Віта-Поштова 2» біля Києва). Ця культура відіграла важливу роль у неолітизації середньої смуги Європи від Рейну до правих приток Дніпра. ЇЇ пам'ятки відомі у Франції, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Австрії, Чехії, Словаччині, Польщі, Угорщині, Румунії, Молдові та Україні. На цій великій території вони утворюють кілька локальних та хронологічних груп.
Загальна характеристика
Культура лінійно-стрічкової кераміки є чітко виявленою землеробсько-скотарською культурою.
За матеріалами поховань встановлено, що носії КЛСК належали до середземноморського типу. Вони були невисокі на зріст, вузьколиці, з тонкими рисами обличчя.
Господарство
Населення розводило всі основні види свійських тварин, крім коня, — овець, кіз, велику рогату худобу і свиней, вирощувало кілька сортів пшениці, ячмінь, просо, вику та ін. Мисливство відігравало дуже незначну роль.
На поселеннях відкрито і досліджено житла стовпової конструкції і напівземлянки. Кількість будинків в поселенні не перевищувала десяти. Населення використовувало глиняні печі та вогнища. Зазвичай на долівці жител та поруч із ними були викопані 1-2 ями для господарських цілей. Серед знарядь праці, виготовлених з каменю, кістки та рогу, знайдено мотики, зернотертки, сокири особливої форми (у вигляді башмачної колодки), а також дрібні крем'яні інструменти — ножі, скребки тощо. Племена цієї культури використовували також глиняний посуд.
Кераміка
Кераміка була досконалою, кругло- і плоскодонною. За виготовленням та орнаментацією умовно поділяється на кухонну і столову. Кухонна — товстостінна, виготовлена з домішками трави, має наліпний орнамент. Столова — тонкостінна, сірого кольору, виготовлена з добре вимішаної глини, прикрашена лінійно-стрічковим орнаментом.
Стиль візерунків досить складний і своєрідний. За своїми формами, технологією виготовлення та орнаментикою ця кераміка значно відрізняється від посуду інших культур, особливо місцевих, і становить одну з найвиразніших палеоетнографічних рис дунайських племен.
Вірування
У цих племен існувала віра в потойбічний світ. Був поширений обряд поховання небіжчиків, яких часто посипали червоною вохрою. Основний обряд — скорчене на боці трупопокладання, кисті рук перед обличчям. На похованні в Незвисько виявлено близько 20 посудин з багатим лінійно-стрічковим орнаментом.
Примітки
- Одержано вже близько 100 радіовуглецевих дат.
- Gaskevych, Dmytro. (2006). . Sprawozdania Archeologiczne, Vol. 58, pp. 205–221. Архів оригіналу (html) за 31 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2011.
- Linear Pottery culture [ 21 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела та література
- Л. Г. Мацкевий. Лінійно-стрічкової кераміки культура, Волютова культура [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 218. — .
- С. М. Рижов. Лінійно-стрічкової кераміки культура [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Толочко П. П., Крижицький С. Д., Мурзін В. Ю. та ін., Давня історія України. К.: Либідь. — т.1, — 240 с.
- Винокур І. С., Телегін Д. Я., Археологія України. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 480 с.
- Даниленко В. Н., Неолит Украины. К.: Наукова думка, 1969. — 260 с.
- Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій; авт. кол.: Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.]; НАН України, Ін-т історії України. — К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696 с.
- Залізняк Леонід, Неолітизація України та проблема формування генетичного підґрунтя індоєвропейців // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXXV. Праці Археологічної комісії. — Львів, 1998. — С. 93-110
Посилання
- Ленартович Олена, Культура лінійно-стрічкової кераміки на території України: історія дослідження
- Ковалюх Н. Н. и др., Новые данные о хронологии неолитических памятников Волыни (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura linijno strichkovoyi keramiki skorocheno KLSK arheologichna kultura dobi neolitu yaka mala duzhe znachne poshirennya na teritoriyi Yevropi u 5700 4900 rokah do n e Na teritoriyi Ukrayini predstavlena na Zahidnij Volini Galichini i Podilli Kultura linijno strichkovoyi keramiki File 300px alt Roztashuvannya Centralna YevropaDoba Neolitichna YevropaChas isnuvannya pribl 5500 BC pribl 4500 BCNajbilshi pam yatki en en Nitra Cvenkau Brunn am Gebirge Sittard Aldengofen Flomborn Riksajm en OslonkiPoperednya kultura Mezolitichna Yevropa Krish Starchevo kulturaNastupna kultura en en Lendelska kultura Tripilska kultura Boyanska kultura Kultura linijno strichkovoyi keramiki u Vikishovishi Zrazki artefaktiv kulturi linijno strichkovoyi keramiki Blizko 5500 r do n e Pam yatki linijno strichkovoyi kulturiNajshidnisha vidoma na sogodni pam yatka Vita Poshtova 2 viyavlena lishe za 8 km vid Kiyeva Nalezhit do dunajskih kultur i vvazhayetsya klasichnoyu neolitichnoyu kulturoyu Yevropi Zagalom na teritoriyi Ukrayini vidomo ponad 50 stoyanok i misceperebuvan ciyeyi kulturi na Galichini Fredropol na moment vidkrittya u skladi URSR Kotovane Kolodnicya Bovshiv Bukivna Goloskiv Nezvisko Buchach Suhostav Popivci Torske na Dnistri Zvenyachin Sinkiv na Volini Luck Bayiv Olshanicya na Gorini Ratniv 2 Kriliv Narayiv 1 Rivne plyazh Pantaliya 2 Kam yanicya Zabolottya 2 Hrinniki 7 U centralnij Yevropi doslidzheno bagato mogilnikiv ciyeyi kulturi na teritoriyi Ukrayini dva takih pohovannya Nezvisko i Bayiv Istoriya doslidzhennyaKultura linijno strichkovoyi keramiki bula vidkrita nimeckim arheologom Fridrihom Klopflejshem i stala vidomoyu v naukovih kolah u 1882 roci pid nazvoyu Bandkeramik Umovna nazva ciyeyi kulturi kultura linijno strichkovoyi keramiki z yavilasya u yevropejskij istoriografiyi na pochatku XX st z oglyadu na harakter svoyeridnogo zagliblenogo ornamentu na glinyanomu posudi U naukovij literaturi ye takozh nazva dunajska kultura za miscem yiyi formuvannya Oskilki KLSK ohoplyuvala velicheznu teritoriyu yaka zgodom uvijshla do skladu riznih yevropejskih krayin to riven vivchennya yiyi v riznih regionah buv i ye neodnakovim U Centralnij Yevropi yiyi pam yatki rozpochali vivchati na pochatku XX st unaslidok chogo nagromadzheno znachnij material yakij stav osnovoyu bagatoh naukovih prac Doslidzhennya na teritoriyi Ukrayini Pershi znahidki keramiki z linijno strichkovim ornamentom viyavleni v Ukrayini she naprikinci XIX na pochatku XX st i sogodni vidomo ponad 50 pam yatok KLSK Pam yatki ciyeyi kulturi vivchali taki vcheni yak Ya Pasternak O Cinkalovskij Ya Fitcke K Chernish M Peleshishin ta inshi Doslidzhennya trivayut dosi ale bagato aspektiv kulturi vse she vivcheni malo PoshirennyaPlemena KLSK postali u VI tis do n e u Serednomu Podunav yi na bazi serednodunajskih rannoneolitichnih kultur Starchevo Keresh Karanovo za uchastyu novih hvil kolonistiv z pivdnya Zvidsi nosiyi KLSK prosunulisya Verhnim Dunayem u basejn Rejnu na teritoriyu suchasnih Pivdennoyi Nimechchini ta Pivnichno Shidnoyi Franciyi Takozh z teritoriyi Serednogo Dunayu voni pronikli cherez Moravsku bramu na pivnich na zemli teperishnoyi Pivdennoyi Polshi I dali ruhayuchis na shid na kinec VI tis do n e dosyagli teritoriyi Verhnogo Podnister ya Volini a okremi grupi navit distalisya Dnipra poselennya Vita Poshtova 2 bilya Kiyeva Cya kultura vidigrala vazhlivu rol u neolitizaciyi serednoyi smugi Yevropi vid Rejnu do pravih pritok Dnipra YiYi pam yatki vidomi u Franciyi Belgiyi Niderlandah Nimechchini Avstriyi Chehiyi Slovachchini Polshi Ugorshini Rumuniyi Moldovi ta Ukrayini Na cij velikij teritoriyi voni utvoryuyut kilka lokalnih ta hronologichnih grup Zagalna harakteristikaKultura linijno strichkovoyi keramiki ye chitko viyavlenoyu zemlerobsko skotarskoyu kulturoyu Za materialami pohovan vstanovleno sho nosiyi KLSK nalezhali do seredzemnomorskogo tipu Voni buli nevisoki na zrist vuzkolici z tonkimi risami oblichchya Gospodarstvo Naselennya rozvodilo vsi osnovni vidi svijskih tvarin krim konya ovec kiz veliku rogatu hudobu i svinej viroshuvalo kilka sortiv pshenici yachmin proso viku ta in Mislivstvo vidigravalo duzhe neznachnu rol Na poselennyah vidkrito i doslidzheno zhitla stovpovoyi konstrukciyi i napivzemlyanki Kilkist budinkiv v poselenni ne perevishuvala desyati Naselennya vikoristovuvalo glinyani pechi ta vognisha Zazvichaj na dolivci zhitel ta poruch iz nimi buli vikopani 1 2 yami dlya gospodarskih cilej Sered znaryad praci vigotovlenih z kamenyu kistki ta rogu znajdeno motiki zernotertki sokiri osoblivoyi formi u viglyadi bashmachnoyi kolodki a takozh dribni krem yani instrumenti nozhi skrebki tosho Plemena ciyeyi kulturi vikoristovuvali takozh glinyanij posud Keramika Keramika bula doskonaloyu kruglo i ploskodonnoyu Za vigotovlennyam ta ornamentaciyeyu umovno podilyayetsya na kuhonnu i stolovu Kuhonna tovstostinna vigotovlena z domishkami travi maye nalipnij ornament Stolova tonkostinna sirogo koloru vigotovlena z dobre vimishanoyi glini prikrashena linijno strichkovim ornamentom Stil vizerunkiv dosit skladnij i svoyeridnij Za svoyimi formami tehnologiyeyu vigotovlennya ta ornamentikoyu cya keramika znachno vidriznyayetsya vid posudu inshih kultur osoblivo miscevih i stanovit odnu z najviraznishih paleoetnografichnih ris dunajskih plemen Viruvannya U cih plemen isnuvala vira v potojbichnij svit Buv poshirenij obryad pohovannya nebizhchikiv yakih chasto posipali chervonoyu vohroyu Osnovnij obryad skorchene na boci trupopokladannya kisti ruk pered oblichchyam Na pohovanni v Nezvisko viyavleno blizko 20 posudin z bagatim linijno strichkovim ornamentom PrimitkiOderzhano vzhe blizko 100 radiovuglecevih dat Gaskevych Dmytro 2006 Sprawozdania Archeologiczne Vol 58 pp 205 221 Arhiv originalu html za 31 bereznya 2012 Procitovano 30 serpnya 2011 Linear Pottery culture 21 chervnya 2010 u Wayback Machine angl Dzherela ta literaturaL G Mackevij Linijno strichkovoyi keramiki kultura Volyutova kultura 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 218 ISBN 978 966 00 1028 1 S M Rizhov Linijno strichkovoyi keramiki kultura 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Tolochko P P Krizhickij S D Murzin V Yu ta in Davnya istoriya Ukrayini K Libid t 1 240 s Vinokur I S Telegin D Ya Arheologiya Ukrayini Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 480 s Danilenko V N Neolit Ukrainy K Naukova dumka 1969 260 s Ekonomichna istoriya Ukrayini Istoriko ekonomichne doslidzhennya v 2 t red rada V M Litvin golova G V Boryak V M Geyec ta in vidp red V A Smolij avt kol T A Balabushevich V D Baran V K Baran ta in NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini K Nika Centr 2011 T 1 696 s ISBN 978 966 521 571 4 Zaliznyak Leonid Neolitizaciya Ukrayini ta problema formuvannya genetichnogo pidgruntya indoyevropejciv Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom CCXXXV Praci Arheologichnoyi komisiyi Lviv 1998 S 93 110PosilannyaLenartovich Olena Kultura linijno strichkovoyi keramiki na teritoriyi Ukrayini istoriya doslidzhennya Kovalyuh N N i dr Novye dannye o hronologii neoliticheskih pamyatnikov Volyni ros