Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кабала Кабалака Кабалак вірм Kapałak Կապաղակ дав гр Χαβαλα дав гр Χαβαλα азерб Qəbələ стародавнє місто і столиця Албанії

Кабала (місто)

Кабала (місто)

Кабала (Кабалака, Кабалак) (вірм. Kapałak / Կապաղակ; дав.-гр. Χαβαλα дав.-гр. Χαβαλα, азерб. — Qəbələ) — стародавнє місто і столиця Албанії Кавказької (до VI століття), великий торговий центр до XV століття.

Кабала (місто)
image
Руїни кріпосних стін стародавньої Кабали (фундамент з білого вапняку був зроблений у XX ст., аби уникнути обвалення останків веж)
Сучасне розташування image Азербайджан
Регіон d
Географічні координати 40°53′22″ пн. ш. 47°42′56″ сх. д. / 40.88963900002777763° пн. ш. 47.71568300002777363° сх. д. / 40.88963900002777763; 47.71568300002777363
Ширина 300
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кабала (значення).

Історія

Під назвою Кабалака місто вперше згадується в письмових джерелах другої половини I століття, точніше в «Природній історії» Плінія Старшого. Про місто Хабала (Кабала) також пише Птолемей у своєму «Географічному керівництві» у II столітті. Торговельні зв'язки стародавньої Кабали були великі, місто було одним з найбільших на той час центрів Кавказької Албанії .

Кабала відчувала часті набіги хазар. Хазари володіли Кабалою ціле століття і перетворили місто на свій адміністративний центр. Не випадково араби, що захопили пізніше Кабалу називали місто Кабала-Хазар.

Правителем Кабали в X столітті був Анбаса ал-А'вар («Одноокий Лев» (Лео, Левон?)), Який можливо походив із албано-вірменської родини. Після нього правив син Абд ал-Барра, коли в 981 році н. е. Шірваншах Мухаммед б. Ахмад захопив місто .

image
Облога Сефевідами Габали.

У XVI ст. Кабала була зруйнована Сефевідами . Руїни Кабали знаходяться в Азербайджані на схід від села Чухур Габала і на північний захід від сучасного міста Габала. Руїни цитаделі Кабали займають площу понад 25 гектарів, на схід від цитаделі — храмова і гориста ділянка (понад 50 га) .

У XVII столітті вірмени в Кабалі становили значну частину населення, які понад звичайної податі платили ще й податок для іновірців — " харач ". Значне погіршення становища вірмен особливо спостерігалося під час виступів Дауд-бека і Сурхан-хана, загони яких систематично переслідували вірмен .

Розкопки

Археологічні розкопки давньої Кабали почалися з середини XIX ст. (Яновський, Д.Шаріфов, Р.Ефендієв, І.Джафарзаде та інші). На сьогоднішній день відомо, що товщина культурного шару не менше 5 метрів.

З I до середини XVIII ст. утворилися чотири культурні шари (античного часу, раннього, розвиненого і пізнього середньовіччя). Це обумовлено нумізматичними та іншими археологічними матеріалами.

Саме в Кабалі вперше в Азербайджані була знайдена покрівельна черепиця античного часу. Також були знайдені скалки керамічного посуду античного періоду. Це дає підставу відносити культуру стародавньої Кабали до передодня або початку нашої ери.

У 1906 році при розкопках міста було знайдено стародавній напис із шести рядків, напевно, агванською (албанською). Напис було вивезено до Петербурга, однак з невідомих обставин виявилася втраченою .

У культурному шарі міста, що відноситься до IX — XIII ст., виявлені у великій кількості вогнища, тендіри, ями, лінії підземного водопроводу з глиняних труб. Виробництво глазурованої кераміки переживало тоді пору свого найвищого розквіту. Тоді ж і почали ставитися на денцях судин клейма майстрів, що їх виготовляли. В економіці міста, поряд із землеробством і садівництвом, велике місце займали гончарна, ювелірна, склодувна справи, виробництво шовку, ткацтво та інші ремесла. Крім арабських монет IX — X ст., в Кабалі знайдені монети ширваншахів, дербентських правителів, Ільдегізідов .

З 1926 року в цьому регіоні з певними перервами проводяться археологічні дослідження, а з 1959 року дослідження проводяться регулярно. В останні роки дослідження проводить азербайджано- корейська асоціація культурного обміну SEBA. У 2014 році в Габалі відбулося відкриття Габалінського археологічного центру, коли після реставрації в лабораторіях демонструвалося близько 1500 експонатів, виявлених Габалінською археологічною групою Інституту археології та етнографії Національної академії наук Азербайджану та корейськими археологами при підтримці SEBA під час розкопок на місці античного міста Габалі, на територіях Селбір і Гала .

Фотогалерея

  • image
    Руїни кріпосних стін стародавньої Кабали.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали. Осколки глазурованої кераміки.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали. Керамічний трубопровід.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали. Осколок глазурованої кераміки.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали. Шар стародавнього вугілля.
  • image
    Розкопки стародавньої Кабали. Осколки керамічного посуду.

Примітки

  1. Кабала (місто) — стаття з Ираника. M. L. Chaumont
  2. С. В. Юшков. К вопросу о границах древней Албании / Борис Дмитриевич Греков, Аркадий Лаврович Сидоров, Институт истории (Академия наук СССР). — Исторические записки, Объемы 1-2.: Издательство Академии наук СССР, 1937. — С. 134
  3. . Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  4. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 3 листопада 2019.
  5. «Древний, древний Азербайджан» Историко—географические очерки, стр.33, С.Велиев, «Гянджлик» Баку — 1983 г.
  6. Аббас-Кули-ага Бакиханов. Гюлистан-и Ирам., Баку. 1991 г. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 3 листопада 2019.
  7. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 7 серпня 2008.
  8. В. Минорский / История Ширвана и Дербенда / Восточная литература, 1963 г. — страница 116
  9. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  10. Керимов Э. А. Из истории этнографического изучения Азербайджана в русской науке (XV — первая четверть XIX в.) // {{{Заголовок}}}. — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1964. — С. 202-204, 210, 217.
    Оригінальний текст (рос.)
    Из описания Гербера видно, что в XVII в. в ряде северных районов Азербайджана (Мушкур, Рустов, Кабала), армяне составляли значительную часть населения. В деревнях они занимались хлебопашеством, скотоводством и виноградарством, а в Баку и в Шемахе «где ими населены целые улицы» — торговлей. Они имели своих «...старшин или кавхов («ковха», сельский судья, старейшина — Э. К-) и юсбашей...»58. Сверх обыкновенной подати армяне, а также горские евреи платили «харач». Ухудшение положения армян особенно наблюдалось во время выступлений Дауд -бека и Сурхай хана, отряды которых систематически преследовали армян
  11. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  12. . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 3 листопада 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kabala Kabalaka Kabalak virm Kapalak Կապաղակ dav gr Xabala dav gr Xabala azerb Qebele starodavnye misto i stolicya Albaniyi Kavkazkoyi do VI stolittya velikij torgovij centr do XV stolittya Kabala misto Ruyini kriposnih stin starodavnoyi Kabali fundament z bilogo vapnyaku buv zroblenij u XX st abi uniknuti obvalennya ostankiv vezh Suchasne roztashuvannya AzerbajdzhanRegion dGeografichni koordinati 40 53 22 pn sh 47 42 56 sh d 40 88963900002777763 pn sh 47 71568300002777363 sh d 40 88963900002777763 47 71568300002777363Shirina 300 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kabala znachennya IstoriyaPid nazvoyu Kabalaka misto vpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah drugoyi polovini I stolittya tochnishe v Prirodnij istoriyi Pliniya Starshogo Pro misto Habala Kabala takozh pishe Ptolemej u svoyemu Geografichnomu kerivnictvi u II stolitti Torgovelni zv yazki starodavnoyi Kabali buli veliki misto bulo odnim z najbilshih na toj chas centriv Kavkazkoyi Albaniyi Kabala vidchuvala chasti nabigi hazar Hazari volodili Kabaloyu cile stolittya i peretvorili misto na svij administrativnij centr Ne vipadkovo arabi sho zahopili piznishe Kabalu nazivali misto Kabala Hazar Pravitelem Kabali v X stolitti buv Anbasa al A var Odnookij Lev Leo Levon Yakij mozhlivo pohodiv iz albano virmenskoyi rodini Pislya nogo praviv sin Abd al Barra koli v 981 roci n e Shirvanshah Muhammed b Ahmad zahopiv misto Obloga Sefevidami Gabali U XVI st Kabala bula zrujnovana Sefevidami Ruyini Kabali znahodyatsya v Azerbajdzhani na shid vid sela Chuhur Gabala i na pivnichnij zahid vid suchasnogo mista Gabala Ruyini citadeli Kabali zajmayut ploshu ponad 25 gektariv na shid vid citadeli hramova i gorista dilyanka ponad 50 ga U XVII stolitti virmeni v Kabali stanovili znachnu chastinu naselennya yaki ponad zvichajnoyi podati platili she j podatok dlya inovirciv harach Znachne pogirshennya stanovisha virmen osoblivo sposterigalosya pid chas vistupiv Daud beka i Surhan hana zagoni yakih sistematichno peresliduvali virmen RozkopkiArheologichni rozkopki davnoyi Kabali pochalisya z seredini XIX st Yanovskij D Sharifov R Efendiyev I Dzhafarzade ta inshi Na sogodnishnij den vidomo sho tovshina kulturnogo sharu ne menshe 5 metriv Z I do seredini XVIII st utvorilisya chotiri kulturni shari antichnogo chasu rannogo rozvinenogo i piznogo serednovichchya Ce obumovleno numizmatichnimi ta inshimi arheologichnimi materialami Same v Kabali vpershe v Azerbajdzhani bula znajdena pokrivelna cherepicya antichnogo chasu Takozh buli znajdeni skalki keramichnogo posudu antichnogo periodu Ce daye pidstavu vidnositi kulturu starodavnoyi Kabali do peredodnya abo pochatku nashoyi eri U 1906 roci pri rozkopkah mista bulo znajdeno starodavnij napis iz shesti ryadkiv napevno agvanskoyu albanskoyu Napis bulo vivezeno do Peterburga odnak z nevidomih obstavin viyavilasya vtrachenoyu U kulturnomu shari mista sho vidnositsya do IX XIII st viyavleni u velikij kilkosti vognisha tendiri yami liniyi pidzemnogo vodoprovodu z glinyanih trub Virobnictvo glazurovanoyi keramiki perezhivalo todi poru svogo najvishogo rozkvitu Todi zh i pochali stavitisya na dencyah sudin klejma majstriv sho yih vigotovlyali V ekonomici mista poryad iz zemlerobstvom i sadivnictvom velike misce zajmali goncharna yuvelirna skloduvna spravi virobnictvo shovku tkactvo ta inshi remesla Krim arabskih monet IX X st v Kabali znajdeni moneti shirvanshahiv derbentskih praviteliv Ildegizidov Z 1926 roku v comu regioni z pevnimi perervami provodyatsya arheologichni doslidzhennya a z 1959 roku doslidzhennya provodyatsya regulyarno V ostanni roki doslidzhennya provodit azerbajdzhano korejska asociaciya kulturnogo obminu SEBA U 2014 roci v Gabali vidbulosya vidkrittya Gabalinskogo arheologichnogo centru koli pislya restavraciyi v laboratoriyah demonstruvalosya blizko 1500 eksponativ viyavlenih Gabalinskoyu arheologichnoyu grupoyu Institutu arheologiyi ta etnografiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu ta korejskimi arheologami pri pidtrimci SEBA pid chas rozkopok na misci antichnogo mista Gabali na teritoriyah Selbir i Gala FotogalereyaRuyini kriposnih stin starodavnoyi Kabali Rozkopki starodavnoyi Kabali Rozkopki starodavnoyi Kabali Oskolki glazurovanoyi keramiki Rozkopki starodavnoyi Kabali Keramichnij truboprovid Rozkopki starodavnoyi Kabali Rozkopki starodavnoyi Kabali Oskolok glazurovanoyi keramiki Rozkopki starodavnoyi Kabali Shar starodavnogo vugillya Rozkopki starodavnoyi Kabali Oskolki keramichnogo posudu PrimitkiKabala misto stattya z Iranika M L Chaumont S V Yushkov K voprosu o granicah drevnej Albanii Boris Dmitrievich Grekov Arkadij Lavrovich Sidorov Institut istorii Akademiya nauk SSSR Istoricheskie zapiski Obemy 1 2 Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1937 S 134 Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 3 listopada 2019 Drevnij drevnij Azerbajdzhan Istoriko geograficheskie ocherki str 33 S Veliev Gyandzhlik Baku 1983 g Abbas Kuli aga Bakihanov Gyulistan i Iram Baku 1991 g Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 3 listopada 2019 Arhiv originalu za 20 lipnya 2008 Procitovano 7 serpnya 2008 V Minorskij Istoriya Shirvana i Derbenda Vostochnaya literatura 1963 g stranica 116 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 3 listopada 2019 Kerimov E A Iz istorii etnograficheskogo izucheniya Azerbajdzhana v russkoj nauke XV pervaya chetvert XIX v Zagolovok Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1964 S 202 204 210 217 Originalnij tekst ros Iz opisaniya Gerbera vidno chto v XVII v v ryade severnyh rajonov Azerbajdzhana Mushkur Rustov Kabala armyane sostavlyali znachitelnuyu chast naseleniya V derevnyah oni zanimalis hlebopashestvom skotovodstvom i vinogradarstvom a v Baku i v Shemahe gde imi naseleny celye ulicy torgovlej Oni imeli svoih starshin ili kavhov kovha selskij sudya starejshina E K i yusbashej 58 Sverh obyknovennoj podati armyane a takzhe gorskie evrei platili harach Uhudshenie polozheniya armyan osobenno nablyudalos vo vremya vystuplenij Daud beka i Surhaj hana otryady kotoryh sistematicheski presledovali armyan Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 3 listopada 2019 Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 3 listopada 2019

Дата публікації:
Топ