Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ок Ео фр Óc Eo з кхмер អ រក វ О Кео скляний канал є археологічною ділянкою в районі Тхоай Сонь в південній провінції Анз

Ок Ео

Ок Ео

Ок Ео (фр. Óc Eo, з кхмер. អូរកែវ, О Кео, «скляний канал») є археологічною ділянкою в районі Тхоай Сонь в південній провінції Анзянг, В'єтнам, в дельті річки Меконг. Це також є одна із сучасних комун В'єтнама.

Ок Ео
фр. Óc Eo, кхмер. អូរកែវ, О Кео,
Країна В'єтнам
Регіон Анзянг
Історія
Періоди залізна доба
Дослідження
Дата дослідження 1942
Дослідники Луї Маллере
Місце збереження матеріалів Музеї В'єтнамської історії, Хошимін
image Ок Ео у Вікісховищі

Ок Ео міг бути важливим портом королівства Фунань між I і VII століттями н. е.. Дослідники використовують термін «культура Ок Ео» для стародавньої матеріальної культури в регіоні Дельти Меконгу, яка характеризується артефактами, виявлені в Ок Ео з допомогою археологічних досліджень.

Археологічна ділянка

image
Ця карта показує місця розташування археологічних пам'яток, пов'язаних з Ок Ео культури. Вона знаходиться в Музеї В'єтнамської історії, Хошимін.

Розкопки в Ок Ео розпочалися 10 лютого 1942 року, після того, як французькі археологи відкрили ділянку за допомогою аерофотозйомки. Перші розкопки були очолені Луї Маллере. Ділянка займає 450 га.

Ок Ео розташована серед мережі стародавніх каналів, які перетинають низькі рівнини дельти Меконгу. Один з каналів поєднує Ок Ео з міським портом, а інший йде на 68 км на північ-північний схід до Ангкор-Борей. Ок Ео поздовжньо пересічена каналом, і є чотири поперечних канали, уздовж яких можливо стояли пальові будинки.

Археологічні пам'ятки, що відображають матеріальну культуру Ок Ео, поширені на всій території Південного В'єтнаму, але найбільш сильно сконцентровані в районі Дельти річки Меконг на півдні та заході від Хошиміну. Найбільш значна ділянка (крім Ок Ео), — Тхар Муді (Tháp Muời) на північ від річки Тьєнзянг, де серед інших артефактів  була виявлена стела з санскритським текстом 6-го століття.

Аерофотозйомка 1958 року показала, що в період Фунань рукав Меконгу впадав у Сіамську затоку в безпосередній близькості від Та Кео, який був тоді на березі, але з тих пір внаслідок замулювання є на деякій відстані від моря. У той час Та Кео був з'єднаний каналом з Ок Ео, забезпечуючи йому доступ до затоки. Рукав Меконгу, який виявлений аерофотозймкою, ймовірно є Саенусом (Saenus), згаданим у творі Птолемея Географія як західний рукав Меконг, який Птоломей називав Коттіаріс (Cottiaris). А місто Каттігара у «Географії» Птолемея може бути похідним від санскритського слова — Коттінагара (Kottinagara, «сильне місто»), або Кіртінагара (Kirtinagara, «відоме місто»).

Артефакти

image
Ця статуя Вішну з 6-го або 7-го століття нашої ери була знайдена в Ок Ео і тепер розміщена в Музеї в'єтнамської історії.

Артефакти, знайдені в Ок Ео, включають кераміку, інструменти, ювелірні вироби, зліпки для виготовлення ювелірних виробів, монет, і релігійні статуї. Серед знахідок є золоті прикраси, що імітують монети Римської імперії з періоду Антонінів.:279 Римські золоті медальйони з правління Антоніна Пія, і, можливо, його наступника Марка Аврелія, були виявлені в Ок Ео, який був розташований біля контрольованого китайцями Цзяочжоу і регіону, де за китайськими історичними текстами римляни вперше висадилися, перш ніж вирушити далі в Китай з дипломатичною місією 166 року. Багато артефактів представлені на виставці в Музеї в'єтнамської історії в Хошиміні.

Серед монет, знайдених Маллере в Ок Ео, були вісім з срібла з зображенням хамса (гусак або лебідь) або , які ймовірно викарбувані в Фунані.

Ок Ео і Фунань

Див. також: Фунанське королівство
image
Археологічна ділянка Го Кей Тхі, Ба Тхе Ок Ео

Ок Ео вважався належним до історичного королівства Фунань (扶南), яке процвітало в дельті річки Меконг між 1-м і 6-м століттями нашої ери. Королівство Фунань відомо з творів стародавніх китайських істориків, особливо письменників династичних історій, які в свою чергу черпали з оповідей китайських дипломатів і мандрівників, і іноземних (у тому числі фунанських) посольств в китайських імператорських дворах. Сама назва «Фунань» є артефактом китайської історії, і не з'являється в палеографічних записах стародавніх В'єтнама або Камбоджі. З китайських джерел, однак, можна визначити, що держава, названа «Фунань» китайцями, була домінуючою в регіоні Дельти Меконгу. Тому, археологічні відкриття у цій області, які можуть бути датовані періодом Фунань, відносять до історичної держави Фунань. Відкриття в Ок Ео і пов'язаних ділянках є основним джерелом інформації щодо матеріальної культури Фунань.

В'єтнамський археолог і історик Ха Ван Тан (Hà Văn Tấn) написав, що на сучасному етапі знань неможливо довести існування культури Фунань, яка поширилась з Дельти річки Меконг через дельту Чао Прайя до Бірми, з ОК Ео як її типовим представником: наявність подібних артефактів, таких як ювелірні вироби та печатки, з археологічних ділянок в цих областях були просто результатом торгівлі та обміну, в той час як кожна ділянка має сліди свого окремого культурного розвитку. Він підтримує думку Клода Жака, що, враховуючи повну відсутність яких-небудь кхмерських записів щодо королівства з назвою «Фунань», слід відмовитися  від використання цієї назви на користь назв Aninditapura, Bhavapura, Shresthapura та Vyadhapura, які, як відомо з написів, у той час використовувались для міст регіону і забезпечують більш точне уявлення про реальну географію стародавньої кхмерської території. Ха Ван Тан стверджував, що від пізнього неоліту або ранньої залізної доби Ок Ео поступово стала економічним і культурним центром дельти річки Меконг і, з огляду на важливе розташування на морських шляхах Південно-Східній Азії, стала місцем зустрічі для майстрів і торговців, які забезпечували належні умови для урбанізації, іноземних впливів, зокрема від Індії, що, в свою чергу, стимулювало внутрішній розвиток.

Фунань був частиною регіону Південно-Східної Азії, який згадується у стародавніх індійських текстах як Суварнабхумі, і, можливо, тією, до якої цей термін був уперше застосований.

Каттігара Птолемея

image
Стародавній канал, що зв'язував Ок Еко з Ангкор Борей

Ок Ео міг бути портом, відомим стародавнім римлянам як Каттігара. Назву «Каттігара» олександрійський географ Клавдій Птолемей дав у 2-му сторіччі землі на східному березі Індійського океану на (через помилку переписувача) 8½° на південь від екватора.

Назва «Каттігара» ймовірно була отримана від санскритського Kirti-nagara कीर्ति- नगर «відоме місто» або Kotti-nagara कोटि-नगर «сильне місто».

Зараз науковці вже визначили, що Каттігара Птолемея була розташована у 8½° на північ від екватора і був предтечею Хошиміна як головного порту і перевалочного пункту в гирлі річки Меконг.

image
Кавергілл «доводить», що стародавня Каттігара відповідає сучасному йому Понтеамасс  (Banteaymeas), The Monthly Review, Or, Literary Journal, Volume 40, 1769, p.98.

Джон Кавергілл у 1767 році дійшов до висновку, що Каттігара була сучасним йому портом дельти Меконга Banteaymeas (нині Ха Тєн), не далеко від Ок Ео. Заклик 1979 року Джеремі Девідсона «ретельно вивчити Ха Тєн в його історичному контексті та у зв'язку з Ок Ео», що є необхідною передумовою для правильного розуміння та тлумачення даної археологічної ділянки, досі залишається без відповіді.

У XVIII столітті французький географ Жан Батист Бургіньйон д'Анвіль розташовував Каттігару в гирлі річки Меконг (Cottiaris) там, де показано на карті Orbis Veteribus Notus (Світ, відомий давнім).

image
Каттігара в гирлі річки Меконг (Cottiaris) на карті Orbis Veteribus Notus (Світ, відомий давнім)

Шведський яхтсмен та і письменник Бьорн Ландстрьом також прийшов до висновку на основі лоцій, даних стародавнім купцем і мореплавцем Олександром, що Каттігара лежав у гирлі річки Меконг.

«Батько ранньої історії Південно-Східної Азії» Джордж Коде казав: «до середини 3-го століття Фунань вже встановила відносини з Китаєм та Індією, і, безсумнівно, саме на західному узбережжі затоки Сіам була найдальша точка, яку досягли елліністичні навігатори, тобто гавань Каттігара, згадана Птоломеєм». А. Г. Крісті казав в 1979 році, що «присутність об'єктів, хоча і малої кількості, Римського Сходу» додає деякої ваги висновку, що Ок Ео було Каттігарою Птолемея. Видатний німецький філолог-класик Альбрехт Діхле підтримав цю точку зору, говорячи:

З опису походу Олександра, згаданого Птолемеєм, Каттігара насправді може бути розташована тільки в дельті річки Меконг, тому що Олександр спочатку йшов уздовж східного узбережжя Малаккського півострова, на північ до Бангкока, звідти також тільки уздовж узбережжя на південний схід, і прийшов до Каттігара. Ми нічого не чуємо про будь-яку подальшу зміну курсу. Крім того, в Ок Ео, центрі торгівлі, розкопаному в західній дельті Меконгу, у древньому королівстві Фунань, були знайдені римські предмети з 2-го століття нашої ери.

Пошуки Чампи Колумбом

Керуючись Птолемеєм, відкривачі Нового Світу спочатку намагались знайти свій шлях до Каттігари. На карті світу 1489 року Генрік Мартелл Германус, переглянувши працю Птолемея, завершував Азію у південно-східній точці мисом Каттігара. Описуючи свій похід 1499 року, Амеріго Веспуччі казав, що він сподівався дістатися до Малакки, пливучи на захід від Іспанії через Західний океан (Атлантичний) навколо мису Каттігара до Sinus Magnus («велику затоку»), яка лежить на схід від Золотого Херсонеса (півострова Малакка), у якому мис Каттігара формує південно-східну точку. Sinus Magnus — це Сіамська затока.

Христофор Колумб, у своїй четвертій і останній подорожі 1502—1503 рр., планував слідувати узбережжям Чампи на південь навколо мису Каттігара і плисти через протоку, що відокремлює Каттігару від Нового світу, у Sinus Magnus до Малакки. На його думку, це був шлях, яким Марко Поло потрапив з Китаю до Індії в 1292 році. Колумб планував зустрітися з експедицією, яка вирушила одночасно з Португалії навколо мису Доброї Надії під керівництвом Васко да Гама, і віз вірчі грамоти від іспанських монархів для передачі да Гама. По досягненні Каріай на узбережжі Коста-Рики, Колумб думав, що він був близький до золотих копалень Чампи. 7 липня 1503 року він писав з Ямайки: «я досяг землі  Каріай… Тут я отримав звістку про золоті копальні Ciamba [Чампа], які я шукав».

Примітки

  1. Paul Lévy, «Recent Archaeological Researches by the École Français d'Extrême Orient, French Indo-China, 1940—1945», in Kalidas Nag (ed.), Sir William Jones: Bicentenary of his Birth Commemoration Volume, 1746—1946, Calcutta, Royal Asiatic Society of Bengal, 1948, pp.118-19; paraphrased in R. C. Majumdar, Ancient Indian colonisation in South-East Asia, Baroda, B.J. : Sandesara, 1963, pp.12-13.
  2. Aulis Lind, «Ancient canals and environments of the Mekong Delta, Vietnam», Journal of Geography, vol.79, no.2, February 1980, pp.74-75.
  3. Identified as such by C. E. Gerini, Researches on Ptolemy's Geography of Eastern Asia; Asiatic Society Monographs, Vol.
  4. Mawer, Granville Allen (2013). "The Riddle of Cattigara, " in Robert Nichols and Martin Woods (eds), Mapping Our World: Terra Incognita to Australia, 38-39, Canberra: National Library of Australia. , p. 38.
  5. Louis Malleret, «Le trace de Rome en Indochine», in Zeki Velidi Togan (ed.
  6. Higham, C., 2014, Early Mainland Southeast Asia, Bangkok: River Books Co., Ltd.,
  7. Brigitte Borell, «Some Western Imports assigned to the Oc Eo Period Reconsidered», in Jean-Pierre Pautreau et al. (eds.), From Homo Erectus to the Living Traditions: Choice of Papers from the 11th International Conference of the European Association of Southeast Asian Archaeologists, Bougon, 25th–29th September 2006, Chiang Mai, Siam Ratana, c2008, pp.167-174.
  8. Gary K. Young (2001), Rome's Eastern Trade: International Commerce and Imperial Policy, 31 BC — AD 305, , p. 29.
  9. Lương Ninh, «Óc Eo – Cảng thị quốc tế của Vương quốc Phù Nam (Óc Eo – International Trade Port of Funnan Kingdom)», Khảo cổ học / Vietnam Archaeology, 3, 2011, pp.39-44.
  10. Claude Jacques, «‘Funan’, ‘Zhenla’: The Reality Concealed by these Chinese Views of Indochina», in R. B. Smith and W. Watson (eds.
  11. Ha Van Tan, «Óc Eo: Endogenous and Exogenous Elements», Viet Nam Social Sciences, 1-2 (7-8), 1986, pp. 91-101.
  12. Pang Khat, «Le Bouddhisme au Cambodge», René de Berval, Présence du Bouddhisme, Paris, Gallimard, 1987, pp.535-551, pp.537, 538; Amarajiva Lochan, «India and Thailand: Early Trade Routes and Sea Ports», S.K. Maity, Upendra Thakur, A.K. Narain (eds,), Studies in Orientology: Essays in Memory of Prof.
  13. «Oc-Eo dans le delta du Mékong serait donc une identification plus probable»: Germaine Aujac, Claude Ptolémée, Astronome, Astrologue, Géographe: Connaissance et Représentation du Monde habité, Paris, Editions du CTHS, 1993, p.125, n.10. Див.також: Adhir Chakravarti, «The Economic Foundations of Three Ancient Civilizations of South-east Asia: Borobudur, Dvararavati and Angkor: Preliminary Report of a Study Tour in some countries of South-east Asia in April–May 1985», in Haraprasad Ray (ed.), Studies on India, China, and South East Asia: Posthumous Papers of Prof. Adhir Chakravarti, Kolkata, R.N. Bhattacharya, 2007, p.89; та Adhir Chakravarti, «International Trade and Towns of Ancient Siam», Our Heritage: Bulletin of the Department of Post-graduate Training and Research, Sanskrit College, Calcutta, vol. XXIX, part I, January–June 1981, pp1-23, nb p.9. Альтернатива, запропонована Ж. Л. Моеном — що назва отримана з санскритського Koti-nagara, «місто на мисі», з огляду на його розташування поблизу мису Ка Мау, найбільш південної точки Індокитаю: J. L. Moens, "De Noord-Sumatraanse Rijken der Parfums en specerijen in Voor-Moslimse Tijd, " Tijdschrift voor Indische Taal-, Land- en Volkenkunde, LXXXV, 3, 1955, pp.325-336, p.335; also J. L. Moens, "Kotinagara het antieke handescentrum op Yava's. Eindpunt, " Tijdschrift voor Indische Taal-, Land- en Volkenkunde, LXXXV, 3, 1955, pp. 437-48, p.448; and also W.J. van der Meulen, "Ptolemy's Geography of Mainland Southeast Asia and Borneo, " Indonesia, no.19, April 1975, pp.1-32, p.17.
  14. Paul Schnabel, «Die Entstehungsgeschichte des kartographischen Erdbildes des Klaudios Ptolemaios», Sitzungsberichte der Preussischen Akademie der Wissenschaften: Philosophisch-Historische Klasse, Verlag der Akademie der Wissenschaften, Bd.XIV, 1930, S.214-250, nb 239—243. Erich Polaschek, ‘Ptolemy's «Geography» in a New Light’, Imago Mundi, Vol. 14, (1959), pp. 17-37, nb pp.25 & 35. Bagrow, L. (1 січня 1945). The Origin of Ptolemy's Geographia. Geografiska Annaler. Geografiska Annaler, Vol. 27. 27: 318—387, nb 322–323. doi:10.2307/520071. ISSN 1651-3215. JSTOR 520071. Claudius Ptolemy, India extra Gangem fluvium Sinarum situs, Rome, Arnoldus Buckinck, 1508 (same map reproduced in the Rome 1478 and 1490 edition).[недоступне посилання]
  15. Adhir K. Chakravarti, «Early Sino-Indian Maritime Trade and Fu-Nan», D.C. Sircar (ed.), Early Indian Trade and Industry, Calcutta, University of Calcutta Centre of Advanced Study in Ancient Indian History and Culture, Lectures and Seminars, no. VIII-A, part I, 1972, pp. 101—117; також у «The South East Asian Review» (Gaya, India), vol. 20, nos.1 & 2, 1995, pp.5-14, p.10; та у «India and South-East Asia Socio-econo-cultural Contacts», edited by N.N. Bhattacharyya, Kolkata, Punthi Pustak, 1998, p.413.
  16. Albert Herrmann, «Der Magnus Sinus und Cattigara nach Ptolemaeus», Comptes Rendus du 15me Congrès International de Géographie, Amsterdam, 1938, Leiden, Brill, 1938, tome II, sect. IV, Géographie Historique et Histoire de la Géographie, pp.123-8; Louis Malleret, L'Archéologie du delta du Mékong, Tome Troisiéme, La culture du Fu-nan, Paris, 1962, chap.XXV, «Oc-Èo et Kattigara», pp.421-54.
  17. Nicholas Sellers, The Princes of Hà-Tiên (1682—1867): the Last of the Philosopher-Princes and the Prelude to the French Conquest of Indochina: a Study of the Independent Rule of the Mac Dynasty in the Principality of Hà-Tiên, and the Establishment of the Empire of Vietnam, Brussels, Thanh-long, 1983, p.164.
  18. John Caverhill, «Some Attempts to ascertain the utmost Extent of the Knowledge of the Ancients in the East Indies», Philosophical Transactions, vol.57, 1767, pp. 155-174.
  19. Jeremy H.C.S. Davidson, «Archaeology in Southern Viet-Nam since 1954», in R. B. Smith and W. Watson (eds.), Early South East Asia: Essays in Archaeology, History, and Historical Geography, New York, Oxford University Press, 1979, pp.215-222, see p.216.
  20. Jean-Baptiste Bourguignon d' Anville, Eclaircissements géographiques sur la carte de l'Inde, Paris, Imprimerie Royale, 1753, pp.160-161; Jean Baptiste Bourguignon d' Anville, A Geographical Illustration of the Map of India, Translated by William Herbert, London, 1759, p.78; Atlas de d'Anville, 1786. Orbis Veteribus Notus
  21. Bjorn Landström, The quest for India: a History of Discovery and Exploration from the Expedition to the Land of Punt in 1493 B.C. to the Discovery of the Cape of Good Hope in 1488 A.D., in words and pictures, London, Allen & Unwin, 1964, p.56.
  22. George Coedès, «Some Problems in the Ancient History of the Hinduized States of South-East Asia», Journal of Southeast Asian History, vol.5, no.2, September 1964, pp.1-14. Coedès clarified what he meant in his book, Les Peuples de la Péninsule Indochinoise: Histoire – Civilisations (Paris, Dunod, 1962, pp.62, translated by H.M. Wright, The Making of South East Asia, Berkeley, University of California Press, 1966, p.58-59): «Now Fu-nan occupied a key position with regard to the maritime trade routes, and was inevitably a port of call both for the navigators who went through the Straits of Malacca and for those – probably more numerous – who made the transit over one of the isthmuses of the Malay Peninsula. Fu-nan may even have been the terminus of voyages from the Eastern Mediterranean, if it is the case that the Kattigara mentioned by Ptolemy was situated on the western coast of Indochina on the Gulf of Siam».
  23. A.H. Christie, «Lin-i, Fu-nan, Java», in R. B. Smith and W. Watson (eds.), Early South East Asia: Essays in Archaeology, History, and Historical Geography, New York, Oxford University Press, 1979, pp.281-7, see p. 286.
  24. Albrecht Dihle, Umstrittene Daten: Untersuchenen zum Auftreten der Griechen an Roten Meer, Köln und Opladen, Westdeutsch Verlag, 1964, S.30.
  25. Albert Herrmann, «Der Magnus Sinus und Cattigara nach Ptolemaeus», Comptes Rendus du 15me Congrès International de Géographie, Amsterdam, 1938, Leiden, Brill, 1938, tome II, sect. IV, Géographie Historique et Histoire de la Géographie, pp. 123-8
  26. George E. Nunn, ‘The Three Maplets attributed to Bartholomew Columbus’, Imago Mundi, vol.9, 1952, 12-22, p.15; Helen Wallis, ‘What Columbus Knew’, History Today, vol.42, May 1992, pp.17-23; Edmundo O'Gorman, The Invention of America: An Inquiry into the Historical Nature of the New World and the Meaning of its History, Bloomington, Indiana University Press, 1961, pp.106-122.
  27. Лист, датований 14 березня 1502, надруковнаий у Martin Fernandez de Navarrete, Coleccion de los Viages y Descubrimientos, 2nd. edn., Madrid, Imprenta Nacional, 1858, p.430; the covering letter to Columbus is published in A. Millares Carlo (ed.), Historia de las Indias por Fray Bartólome de las Casas, México, Fondo de Cultura Economica, 1951, Lib.2, cap.iv, pp.219-20.
  28. Лист датований 7 липня 1503; цитується у J.M. Cohen (ed.), The Four Voyages of Christopher Columbus, Harmondsworth, Penguin, 1969, p.287.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фунань
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ок Ео
  • Albert Herrmann, «Der Magnus Sinus und Cattigara nach Ptolemaeus», Comptes Rendus du 15me Congrès International de Géographie, Amsterdam, 1938, Leiden, Brill, 1938, tome II, sect. IV, Géographie Historique et Histoire de la Géographie, pp. 123–8. English translation at
  • Albert Herrmann, «South-Eastern Asia on Ptolemy's Map», Research and Progress: Quarterly Review of German Science, vol.V, no.2, March–April 1939, pp. 121–127, p. 123.
  • Albert Herrmann, Das Land der Seide und Tibet in Lichte der Antike, Leipzig, 1938, pp. 80, 84.
  • Louis Malleret, L'Archéologie du delta du Mékong, Tome Troisiéme, La culture du Fu-nan, Paris, 1962, chap.XXV, «Oc-Èo et Kattigara», pp. 421–54.
  • John Caverhill, «Some Attempts to ascertain the utmost Extent of the Knowledge of the Ancients in the East Indies», Philosophical Transactions, vol.57, 1767, pp. 155–174.
  • Adhir K. Chakravarti, «Early Sino-Indian Maritime Trade and Fu-Nan», D.C. Sircar (ed.), Early Indian Trade and Industry, Calcutta, University of Calcutta Centre of Advanced Study in Ancient Indian History and Culture, Lectures and Seminars, no. VIII-A, part I, 1972, pp. 101–117.
  • George Cœdès, «Fouilles en Cochinchine: Le Site de Go Oc Eo, Ancien Port du Royaume de Fou-nan», Artibus Asiae, vol.10, no.3, 1947, pp. 193–199.
  • George Coedès, review of Paul Wheatley, The Golden Khersonese (Kuala Lumpur, 1961), in T'oung Pao 通報, vol.49, parts 4/5, 1962, pp. 433–439.
  • George Coedès, «Some Problems in the Ancient History of the Hinduized States of South-East Asia», Journal of Southeast Asian History, vol.5, no.2, September 1964, pp. 1–14.
  • Albrecht Dihle, «Serer und Chinesen», in Antike und Orient: Gesammelte Aufsätze, Heidelberg, Carl Winter, 1984, S.209.
  • J.W. McCrindle, Ancient India as described by Ptolemy, London, Trubner, 1885, revised edition by Ramachandra Jain, New Delhi, Today & Tomorrow's Printers & Publishers, 1974, p. 204:
  • George E. Nunn, ‘The Three Maplets attributed to Bartholomew Columbus’, Imago Mundi, 9 (1952), 12-22, page 15; and Helen Wallis, ‘What Columbus Knew’, History Today, 42 (May 1992), 17-23.
  • Quoted in J.M. Cohen (ed.), The Four Voyages of Christopher Columbus, Harmondsworth, Penguin, 1969, p. 287.
  • Ha Van Tan, «Oc Eo: Endogenous and Exogenous Elements», Viet Nam Social Sciences, 1-2 (7-8), 1986, pp. 91–101.
  • R. Stein, «Le Lin-yi 林邑, sa localisation, sa contribution à la formation de Champa et ses liens avec la Chine», Han-Hiue 漢學, Bulletin du Centre d’Études sinologiques de Pékin, vol.II, pts.1-3, 1948, pp. 115, 122-3.
  • R. Stein, review of Albert Herrmann, Das Land der Seide und Tibet im Lichte der Antike (Leipzig, 1938), in Bulletin de l’École Française d’ Extrême-Orient, tome XL, fasc.2, 1940, p. 459.
  • Paul Lévy, «Le Kattigara de Ptolémée et les Étapes d'Agastya, le Héros de l'Expansion Hindoue en Extrême-Orient», in XXIe Congrès Internationale des Orientalistes, Paris, 1948, Actes, Paris, Société Asiatique de Paris, 1949, p. 223.
  • Paul Demiéville, review of R. Stein, «Le Lin-yi 林邑», (Han-Hiue 漢學, vol.II, pts.1-3, 1948), in T'oung Pao 通報, vol.40, livres 4/5, 1951, pp. 336–351, n.b. pp. 338, 341.
  • Paul Lévy, «Recent Archaeological Researches by the École Français d'Extrême Orient, French Indo-China, 1940—1945», in Kalidas Nag (ed.), Sir William Jones: Bicentenary of his Birth Commemoration Volume, 1746—1946, Calcutta, Royal Asiatic Society of Bengal, 1948, pp. 118–19; paraphrased in R. C. Majumdar, Ancient Indian colonisation in South-East Asia, Baroda, B.J. : Sandesara, 1963, pp. 12–13.
  • Pierre-Yves Manguin, "The archaeology of Fu Nan in the Mekong River Delta: the Oc Eo culture of Viet Nam ", in Nancy Tingley and Andreas Reinecke, Arts of ancient Viet Nam: from River Plain to Open Sea, Houston, Museum of Fine Arts, 2009, pp. 100–118.
  • Phạm Dức Mạnh, History of the South from the Original Advent of Civilization & Basic Material Relating to the Kingdom of Funan; Traditional Oc Eo Culture – Later Oc Eo (Research Material), Ho Chi Minh City, Ho Chi Minh City National University Faculty of Social Science & Literature, 2009.
  • Paul Wheatley, prefatory essay in Albert Herrmann, An historical atlas of China, Edinburgh, Edinburgh University Press, 1966, p.xxviii.
  • Srisakra Vallibotama and Dhida Saraya, «South-East Asia from ad 300 to 700: Oc-éo», in Sigfried J. de Laet, History of Humanity, London, New York and Paris, Routledge and Unesco, Volume III, 1996, Joachim Herrmann and Erik Zürcher (eds.), From the Seventh Century BC to the Seventh Century AD, pp. 428–29.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ok Eo fr oc Eo z khmer អ រក វ O Keo sklyanij kanal ye arheologichnoyu dilyankoyu v rajoni Thoaj Son v pivdennij provinciyi Anzyang V yetnam v delti richki Mekong Ce takozh ye odna iz suchasnih komun V yetnama Ok Eofr oc Eo khmer អ រក វ O Keo Krayina V yetnamRegion AnzyangIstoriyaPeriodi zalizna dobaDoslidzhennyaData doslidzhennya 1942Doslidniki Luyi MallereMisce zberezhennya materialiv Muzeyi V yetnamskoyi istoriyi Hoshimin Ok Eo u Vikishovishi Ok Eo mig buti vazhlivim portom korolivstva Funan mizh I i VII stolittyami n e Doslidniki vikoristovuyut termin kultura Ok Eo dlya starodavnoyi materialnoyi kulturi v regioni Delti Mekongu yaka harakterizuyetsya artefaktami viyavleni v Ok Eo z dopomogoyu arheologichnih doslidzhen Arheologichna dilyankaCya karta pokazuye miscya roztashuvannya arheologichnih pam yatok pov yazanih z Ok Eo kulturi Vona znahoditsya v Muzeyi V yetnamskoyi istoriyi Hoshimin Rozkopki v Ok Eo rozpochalisya 10 lyutogo 1942 roku pislya togo yak francuzki arheologi vidkrili dilyanku za dopomogoyu aerofotozjomki Pershi rozkopki buli ocholeni Luyi Mallere Dilyanka zajmaye 450 ga Ok Eo roztashovana sered merezhi starodavnih kanaliv yaki peretinayut nizki rivnini delti Mekongu Odin z kanaliv poyednuye Ok Eo z miskim portom a inshij jde na 68 km na pivnich pivnichnij shid do Angkor Borej Ok Eo pozdovzhno peresichena kanalom i ye chotiri poperechnih kanali uzdovzh yakih mozhlivo stoyali palovi budinki Arheologichni pam yatki sho vidobrazhayut materialnu kulturu Ok Eo poshireni na vsij teritoriyi Pivdennogo V yetnamu ale najbilsh silno skoncentrovani v rajoni Delti richki Mekong na pivdni ta zahodi vid Hoshiminu Najbilsh znachna dilyanka krim Ok Eo Thar Mudi Thap Muời na pivnich vid richki Tyenzyang de sered inshih artefaktiv bula viyavlena stela z sanskritskim tekstom 6 go stolittya Aerofotozjomka 1958 roku pokazala sho v period Funan rukav Mekongu vpadav u Siamsku zatoku v bezposerednij blizkosti vid Ta Keo yakij buv todi na berezi ale z tih pir vnaslidok zamulyuvannya ye na deyakij vidstani vid morya U toj chas Ta Keo buv z yednanij kanalom z Ok Eo zabezpechuyuchi jomu dostup do zatoki Rukav Mekongu yakij viyavlenij aerofotozjmkoyu jmovirno ye Saenusom Saenus zgadanim u tvori Ptolemeya Geografiya yak zahidnij rukav Mekong yakij Ptolomej nazivav Kottiaris Cottiaris A misto Kattigara u Geografiyi Ptolemeya mozhe buti pohidnim vid sanskritskogo slova Kottinagara Kottinagara silne misto abo Kirtinagara Kirtinagara vidome misto ArtefaktiCya statuya Vishnu z 6 go abo 7 go stolittya nashoyi eri bula znajdena v Ok Eo i teper rozmishena v Muzeyi v yetnamskoyi istoriyi Artefakti znajdeni v Ok Eo vklyuchayut keramiku instrumenti yuvelirni virobi zlipki dlya vigotovlennya yuvelirnih virobiv monet i religijni statuyi Sered znahidok ye zoloti prikrasi sho imituyut moneti Rimskoyi imperiyi z periodu Antoniniv 279 Rimski zoloti medaljoni z pravlinnya Antonina Piya i mozhlivo jogo nastupnika Marka Avreliya buli viyavleni v Ok Eo yakij buv roztashovanij bilya kontrolovanogo kitajcyami Czyaochzhou i regionu de za kitajskimi istorichnimi tekstami rimlyani vpershe visadilisya persh nizh virushiti dali v Kitaj z diplomatichnoyu misiyeyu 166 roku Bagato artefaktiv predstavleni na vistavci v Muzeyi v yetnamskoyi istoriyi v Hoshimini Sered monet znajdenih Mallere v Ok Eo buli visim z sribla z zobrazhennyam hamsa gusak abo lebid abo yaki jmovirno vikarbuvani v Funani Ok Eo i FunanDiv takozh Funanske korolivstvo Arheologichna dilyanka Go Kej Thi Ba The Ok Eo Ok Eo vvazhavsya nalezhnim do istorichnogo korolivstva Funan 扶南 yake procvitalo v delti richki Mekong mizh 1 m i 6 m stolittyami nashoyi eri Korolivstvo Funan vidomo z tvoriv starodavnih kitajskih istorikiv osoblivo pismennikiv dinastichnih istorij yaki v svoyu chergu cherpali z opovidej kitajskih diplomativ i mandrivnikiv i inozemnih u tomu chisli funanskih posolstv v kitajskih imperatorskih dvorah Sama nazva Funan ye artefaktom kitajskoyi istoriyi i ne z yavlyayetsya v paleografichnih zapisah starodavnih V yetnama abo Kambodzhi Z kitajskih dzherel odnak mozhna viznachiti sho derzhava nazvana Funan kitajcyami bula dominuyuchoyu v regioni Delti Mekongu Tomu arheologichni vidkrittya u cij oblasti yaki mozhut buti datovani periodom Funan vidnosyat do istorichnoyi derzhavi Funan Vidkrittya v Ok Eo i pov yazanih dilyankah ye osnovnim dzherelom informaciyi shodo materialnoyi kulturi Funan V yetnamskij arheolog i istorik Ha Van Tan Ha Văn Tấn napisav sho na suchasnomu etapi znan nemozhlivo dovesti isnuvannya kulturi Funan yaka poshirilas z Delti richki Mekong cherez deltu Chao Prajya do Birmi z OK Eo yak yiyi tipovim predstavnikom nayavnist podibnih artefaktiv takih yak yuvelirni virobi ta pechatki z arheologichnih dilyanok v cih oblastyah buli prosto rezultatom torgivli ta obminu v toj chas yak kozhna dilyanka maye slidi svogo okremogo kulturnogo rozvitku Vin pidtrimuye dumku Kloda Zhaka sho vrahovuyuchi povnu vidsutnist yakih nebud khmerskih zapisiv shodo korolivstva z nazvoyu Funan slid vidmovitisya vid vikoristannya ciyeyi nazvi na korist nazv Aninditapura Bhavapura Shresthapura ta Vyadhapura yaki yak vidomo z napisiv u toj chas vikoristovuvalis dlya mist regionu i zabezpechuyut bilsh tochne uyavlennya pro realnu geografiyu starodavnoyi khmerskoyi teritoriyi Ha Van Tan stverdzhuvav sho vid piznogo neolitu abo rannoyi zaliznoyi dobi Ok Eo postupovo stala ekonomichnim i kulturnim centrom delti richki Mekong i z oglyadu na vazhlive roztashuvannya na morskih shlyahah Pivdenno Shidnij Aziyi stala miscem zustrichi dlya majstriv i torgovciv yaki zabezpechuvali nalezhni umovi dlya urbanizaciyi inozemnih vpliviv zokrema vid Indiyi sho v svoyu chergu stimulyuvalo vnutrishnij rozvitok Funan buv chastinoyu regionu Pivdenno Shidnoyi Aziyi yakij zgaduyetsya u starodavnih indijskih tekstah yak Suvarnabhumi i mozhlivo tiyeyu do yakoyi cej termin buv upershe zastosovanij Kattigara PtolemeyaStarodavnij kanal sho zv yazuvav Ok Eko z Angkor Borej Ok Eo mig buti portom vidomim starodavnim rimlyanam yak Kattigara Nazvu Kattigara oleksandrijskij geograf Klavdij Ptolemej dav u 2 mu storichchi zemli na shidnomu berezi Indijskogo okeanu na cherez pomilku perepisuvacha 8 na pivden vid ekvatora Nazva Kattigara jmovirno bula otrimana vid sanskritskogo Kirti nagara क र त नगर vidome misto abo Kotti nagara क ट नगर silne misto Zaraz naukovci vzhe viznachili sho Kattigara Ptolemeya bula roztashovana u 8 na pivnich vid ekvatora i buv predtecheyu Hoshimina yak golovnogo portu i perevalochnogo punktu v girli richki Mekong Kavergill dovodit sho starodavnya Kattigara vidpovidaye suchasnomu jomu Ponteamass Banteaymeas The Monthly Review Or Literary Journal Volume 40 1769 p 98 Dzhon Kavergill u 1767 roci dijshov do visnovku sho Kattigara bula suchasnim jomu portom delti Mekonga Banteaymeas nini Ha Tyen ne daleko vid Ok Eo Zaklik 1979 roku Dzheremi Devidsona retelno vivchiti Ha Tyen v jogo istorichnomu konteksti ta u zv yazku z Ok Eo sho ye neobhidnoyu peredumovoyu dlya pravilnogo rozuminnya ta tlumachennya danoyi arheologichnoyi dilyanki dosi zalishayetsya bez vidpovidi U XVIII stolitti francuzkij geograf Zhan Batist Burginjon d Anvil roztashovuvav Kattigaru v girli richki Mekong Cottiaris tam de pokazano na karti Orbis Veteribus Notus Svit vidomij davnim Kattigara v girli richki Mekong Cottiaris na karti Orbis Veteribus Notus Svit vidomij davnim Shvedskij yahtsmen ta i pismennik Born Landstrom takozh prijshov do visnovku na osnovi locij danih starodavnim kupcem i moreplavcem Oleksandrom sho Kattigara lezhav u girli richki Mekong Batko rannoyi istoriyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi Dzhordzh Kode kazav do seredini 3 go stolittya Funan vzhe vstanovila vidnosini z Kitayem ta Indiyeyu i bezsumnivno same na zahidnomu uzberezhzhi zatoki Siam bula najdalsha tochka yaku dosyagli ellinistichni navigatori tobto gavan Kattigara zgadana Ptolomeyem A G Kristi kazav v 1979 roci sho prisutnist ob yektiv hocha i maloyi kilkosti Rimskogo Shodu dodaye deyakoyi vagi visnovku sho Ok Eo bulo Kattigaroyu Ptolemeya Vidatnij nimeckij filolog klasik Albreht Dihle pidtrimav cyu tochku zoru govoryachi Z opisu pohodu Oleksandra zgadanogo Ptolemeyem Kattigara naspravdi mozhe buti roztashovana tilki v delti richki Mekong tomu sho Oleksandr spochatku jshov uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Malakkskogo pivostrova na pivnich do Bangkoka zvidti takozh tilki uzdovzh uzberezhzhya na pivdennij shid i prijshov do Kattigara Mi nichogo ne chuyemo pro bud yaku podalshu zminu kursu Krim togo v Ok Eo centri torgivli rozkopanomu v zahidnij delti Mekongu u drevnomu korolivstvi Funan buli znajdeni rimski predmeti z 2 go stolittya nashoyi eri Poshuki Champi KolumbomKeruyuchis Ptolemeyem vidkrivachi Novogo Svitu spochatku namagalis znajti svij shlyah do Kattigari Na karti svitu 1489 roku Genrik Martell Germanus pereglyanuvshi pracyu Ptolemeya zavershuvav Aziyu u pivdenno shidnij tochci misom Kattigara Opisuyuchi svij pohid 1499 roku Amerigo Vespuchchi kazav sho vin spodivavsya distatisya do Malakki plivuchi na zahid vid Ispaniyi cherez Zahidnij okean Atlantichnij navkolo misu Kattigara do Sinus Magnus veliku zatoku yaka lezhit na shid vid Zolotogo Hersonesa pivostrova Malakka u yakomu mis Kattigara formuye pivdenno shidnu tochku Sinus Magnus ce Siamska zatoka Hristofor Kolumb u svoyij chetvertij i ostannij podorozhi 1502 1503 rr planuvav sliduvati uzberezhzhyam Champi na pivden navkolo misu Kattigara i plisti cherez protoku sho vidokremlyuye Kattigaru vid Novogo svitu u Sinus Magnus do Malakki Na jogo dumku ce buv shlyah yakim Marko Polo potrapiv z Kitayu do Indiyi v 1292 roci Kolumb planuvav zustritisya z ekspediciyeyu yaka virushila odnochasno z Portugaliyi navkolo misu Dobroyi Nadiyi pid kerivnictvom Vasko da Gama i viz virchi gramoti vid ispanskih monarhiv dlya peredachi da Gama Po dosyagnenni Kariaj na uzberezhzhi Kosta Riki Kolumb dumav sho vin buv blizkij do zolotih kopalen Champi 7 lipnya 1503 roku vin pisav z Yamajki ya dosyag zemli Kariaj Tut ya otrimav zvistku pro zoloti kopalni Ciamba Champa yaki ya shukav PrimitkiPaul Levy Recent Archaeological Researches by the Ecole Francais d Extreme Orient French Indo China 1940 1945 in Kalidas Nag ed Sir William Jones Bicentenary of his Birth Commemoration Volume 1746 1946 Calcutta Royal Asiatic Society of Bengal 1948 pp 118 19 paraphrased in R C Majumdar Ancient Indian colonisation in South East Asia Baroda B J Sandesara 1963 pp 12 13 Aulis Lind Ancient canals and environments of the Mekong Delta Vietnam Journal of Geography vol 79 no 2 February 1980 pp 74 75 Identified as such by C E Gerini Researches on Ptolemy s Geography of Eastern Asia Asiatic Society Monographs Vol Mawer Granville Allen 2013 The Riddle of Cattigara in Robert Nichols and Martin Woods eds Mapping Our World Terra Incognita to Australia 38 39 Canberra National Library of Australia ISBN 9780642278098 p 38 Louis Malleret Le trace de Rome en Indochine in Zeki Velidi Togan ed Higham C 2014 Early Mainland Southeast Asia Bangkok River Books Co Ltd ISBN 9786167339443 Brigitte Borell Some Western Imports assigned to the Oc Eo Period Reconsidered in Jean Pierre Pautreau et al eds From Homo Erectus to the Living Traditions Choice of Papers from the 11th International Conference of the European Association of Southeast Asian Archaeologists Bougon 25th 29th September 2006 Chiang Mai Siam Ratana c2008 pp 167 174 Gary K Young 2001 Rome s Eastern Trade International Commerce and Imperial Policy 31 BC AD 305 ISBN 0 415 24219 3 p 29 Lương Ninh oc Eo Cảng thị quốc tế của Vương quốc Phu Nam oc Eo International Trade Port of Funnan Kingdom Khảo cổ học Vietnam Archaeology 3 2011 pp 39 44 Claude Jacques Funan Zhenla The Reality Concealed by these Chinese Views of Indochina in R B Smith and W Watson eds Ha Van Tan oc Eo Endogenous and Exogenous Elements Viet Nam Social Sciences 1 2 7 8 1986 pp 91 101 Pang Khat Le Bouddhisme au Cambodge Rene de Berval Presence du Bouddhisme Paris Gallimard 1987 pp 535 551 pp 537 538 Amarajiva Lochan India and Thailand Early Trade Routes and Sea Ports S K Maity Upendra Thakur A K Narain eds Studies in Orientology Essays in Memory of Prof Oc Eo dans le delta du Mekong serait donc une identification plus probable Germaine Aujac Claude Ptolemee Astronome Astrologue Geographe Connaissance et Representation du Monde habite Paris Editions du CTHS 1993 p 125 n 10 Div takozh Adhir Chakravarti The Economic Foundations of Three Ancient Civilizations of South east Asia Borobudur Dvararavati and Angkor Preliminary Report of a Study Tour in some countries of South east Asia in April May 1985 in Haraprasad Ray ed Studies on India China and South East Asia Posthumous Papers of Prof Adhir Chakravarti Kolkata R N Bhattacharya 2007 p 89 ta Adhir Chakravarti International Trade and Towns of Ancient Siam Our Heritage Bulletin of the Department of Post graduate Training and Research Sanskrit College Calcutta vol XXIX part I January June 1981 pp1 23 nb p 9 Alternativa zaproponovana Zh L Moenom sho nazva otrimana z sanskritskogo Koti nagara misto na misi z oglyadu na jogo roztashuvannya poblizu misu Ka Mau najbilsh pivdennoyi tochki Indokitayu J L Moens De Noord Sumatraanse Rijken der Parfums en specerijen in Voor Moslimse Tijd Tijdschrift voor Indische Taal Land en Volkenkunde LXXXV 3 1955 pp 325 336 p 335 also J L Moens Kotinagara het antieke handescentrum op Yava s Eindpunt Tijdschrift voor Indische Taal Land en Volkenkunde LXXXV 3 1955 pp 437 48 p 448 and also W J van der Meulen Ptolemy s Geography of Mainland Southeast Asia and Borneo Indonesia no 19 April 1975 pp 1 32 p 17 Paul Schnabel Die Entstehungsgeschichte des kartographischen Erdbildes des Klaudios Ptolemaios Sitzungsberichte der Preussischen Akademie der Wissenschaften Philosophisch Historische Klasse Verlag der Akademie der Wissenschaften Bd XIV 1930 S 214 250 nb 239 243 Erich Polaschek Ptolemy s Geography in a New Light Imago Mundi Vol 14 1959 pp 17 37 nb pp 25 amp 35 Bagrow L 1 sichnya 1945 The Origin of Ptolemy s Geographia Geografiska Annaler Geografiska Annaler Vol 27 27 318 387 nb 322 323 doi 10 2307 520071 ISSN 1651 3215 JSTOR 520071 Claudius Ptolemy India extra Gangem fluvium Sinarum situs Rome Arnoldus Buckinck 1508 same map reproduced in the Rome 1478 and 1490 edition nedostupne posilannya Adhir K Chakravarti Early Sino Indian Maritime Trade and Fu Nan D C Sircar ed Early Indian Trade and Industry Calcutta University of Calcutta Centre of Advanced Study in Ancient Indian History and Culture Lectures and Seminars no VIII A part I 1972 pp 101 117 takozh u The South East Asian Review Gaya India vol 20 nos 1 amp 2 1995 pp 5 14 p 10 ta u India and South East Asia Socio econo cultural Contacts edited by N N Bhattacharyya Kolkata Punthi Pustak 1998 p 413 Albert Herrmann Der Magnus Sinus und Cattigara nach Ptolemaeus Comptes Rendus du 15me Congres International de Geographie Amsterdam 1938 Leiden Brill 1938 tome II sect IV Geographie Historique et Histoire de la Geographie pp 123 8 Louis Malleret L Archeologie du delta du Mekong Tome Troisieme La culture du Fu nan Paris 1962 chap XXV Oc Eo et Kattigara pp 421 54 Nicholas Sellers The Princes of Ha Tien 1682 1867 the Last of the Philosopher Princes and the Prelude to the French Conquest of Indochina a Study of the Independent Rule of the Mac Dynasty in the Principality of Ha Tien and the Establishment of the Empire of Vietnam Brussels Thanh long 1983 p 164 John Caverhill Some Attempts to ascertain the utmost Extent of the Knowledge of the Ancients in the East Indies Philosophical Transactions vol 57 1767 pp 155 174 Jeremy H C S Davidson Archaeology in Southern Viet Nam since 1954 in R B Smith and W Watson eds Early South East Asia Essays in Archaeology History and Historical Geography New York Oxford University Press 1979 pp 215 222 see p 216 Jean Baptiste Bourguignon d Anville Eclaircissements geographiques sur la carte de l Inde Paris Imprimerie Royale 1753 pp 160 161 Jean Baptiste Bourguignon d Anville A Geographical Illustration of the Map of India Translated by William Herbert London 1759 p 78 Atlas de d Anville 1786 Orbis Veteribus Notus Bjorn Landstrom The quest for India a History of Discovery and Exploration from the Expedition to the Land of Punt in 1493 B C to the Discovery of the Cape of Good Hope in 1488 A D in words and pictures London Allen amp Unwin 1964 p 56 George Coedes Some Problems in the Ancient History of the Hinduized States of South East Asia Journal of Southeast Asian History vol 5 no 2 September 1964 pp 1 14 Coedes clarified what he meant in his book Les Peuples de la Peninsule Indochinoise Histoire Civilisations Paris Dunod 1962 pp 62 translated by H M Wright The Making of South East Asia Berkeley University of California Press 1966 p 58 59 Now Fu nan occupied a key position with regard to the maritime trade routes and was inevitably a port of call both for the navigators who went through the Straits of Malacca and for those probably more numerous who made the transit over one of the isthmuses of the Malay Peninsula Fu nan may even have been the terminus of voyages from the Eastern Mediterranean if it is the case that the Kattigara mentioned by Ptolemy was situated on the western coast of Indochina on the Gulf of Siam A H Christie Lin i Fu nan Java in R B Smith and W Watson eds Early South East Asia Essays in Archaeology History and Historical Geography New York Oxford University Press 1979 pp 281 7 see p 286 Albrecht Dihle Umstrittene Daten Untersuchenen zum Auftreten der Griechen an Roten Meer Koln und Opladen Westdeutsch Verlag 1964 S 30 Albert Herrmann Der Magnus Sinus und Cattigara nach Ptolemaeus Comptes Rendus du 15me Congres International de Geographie Amsterdam 1938 Leiden Brill 1938 tome II sect IV Geographie Historique et Histoire de la Geographie pp 123 8 George E Nunn The Three Maplets attributed to Bartholomew Columbus Imago Mundi vol 9 1952 12 22 p 15 Helen Wallis What Columbus Knew History Today vol 42 May 1992 pp 17 23 Edmundo O Gorman The Invention of America An Inquiry into the Historical Nature of the New World and the Meaning of its History Bloomington Indiana University Press 1961 pp 106 122 List datovanij 14 bereznya 1502 nadrukovnaij u Martin Fernandez de Navarrete Coleccion de los Viages y Descubrimientos 2nd edn Madrid Imprenta Nacional 1858 p 430 the covering letter to Columbus is published in A Millares Carlo ed Historia de las Indias por Fray Bartolome de las Casas Mexico Fondo de Cultura Economica 1951 Lib 2 cap iv pp 219 20 List datovanij 7 lipnya 1503 cituyetsya u J M Cohen ed The Four Voyages of Christopher Columbus Harmondsworth Penguin 1969 p 287 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Funan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ok Eo Albert Herrmann Der Magnus Sinus und Cattigara nach Ptolemaeus Comptes Rendus du 15me Congres International de Geographie Amsterdam 1938 Leiden Brill 1938 tome II sect IV Geographie Historique et Histoire de la Geographie pp 123 8 English translation at Albert Herrmann South Eastern Asia on Ptolemy s Map Research and Progress Quarterly Review of German Science vol V no 2 March April 1939 pp 121 127 p 123 Albert Herrmann Das Land der Seide und Tibet in Lichte der Antike Leipzig 1938 pp 80 84 Louis Malleret L Archeologie du delta du Mekong Tome Troisieme La culture du Fu nan Paris 1962 chap XXV Oc Eo et Kattigara pp 421 54 John Caverhill Some Attempts to ascertain the utmost Extent of the Knowledge of the Ancients in the East Indies Philosophical Transactions vol 57 1767 pp 155 174 Adhir K Chakravarti Early Sino Indian Maritime Trade and Fu Nan D C Sircar ed Early Indian Trade and Industry Calcutta University of Calcutta Centre of Advanced Study in Ancient Indian History and Culture Lectures and Seminars no VIII A part I 1972 pp 101 117 George Cœdes Fouilles en Cochinchine Le Site de Go Oc Eo Ancien Port du Royaume de Fou nan Artibus Asiae vol 10 no 3 1947 pp 193 199 George Coedes review of Paul Wheatley The Golden Khersonese Kuala Lumpur 1961 in T oung Pao 通報 vol 49 parts 4 5 1962 pp 433 439 George Coedes Some Problems in the Ancient History of the Hinduized States of South East Asia Journal of Southeast Asian History vol 5 no 2 September 1964 pp 1 14 Albrecht Dihle Serer und Chinesen in Antike und Orient Gesammelte Aufsatze Heidelberg Carl Winter 1984 S 209 J W McCrindle Ancient India as described by Ptolemy London Trubner 1885 revised edition by Ramachandra Jain New Delhi Today amp Tomorrow s Printers amp Publishers 1974 p 204 George E Nunn The Three Maplets attributed to Bartholomew Columbus Imago Mundi 9 1952 12 22 page 15 and Helen Wallis What Columbus Knew History Today 42 May 1992 17 23 Quoted in J M Cohen ed The Four Voyages of Christopher Columbus Harmondsworth Penguin 1969 p 287 Ha Van Tan Oc Eo Endogenous and Exogenous Elements Viet Nam Social Sciences 1 2 7 8 1986 pp 91 101 R Stein Le Lin yi 林邑 sa localisation sa contribution a la formation de Champa et ses liens avec la Chine Han Hiue 漢學 Bulletin du Centre d Etudes sinologiques de Pekin vol II pts 1 3 1948 pp 115 122 3 R Stein review of Albert Herrmann Das Land der Seide und Tibet im Lichte der Antike Leipzig 1938 in Bulletin de l Ecole Francaise d Extreme Orient tome XL fasc 2 1940 p 459 Paul Levy Le Kattigara de Ptolemee et les Etapes d Agastya le Heros de l Expansion Hindoue en Extreme Orient in XXIe Congres Internationale des Orientalistes Paris 1948 Actes Paris Societe Asiatique de Paris 1949 p 223 Paul Demieville review of R Stein Le Lin yi 林邑 Han Hiue 漢學 vol II pts 1 3 1948 in T oung Pao 通報 vol 40 livres 4 5 1951 pp 336 351 n b pp 338 341 Paul Levy Recent Archaeological Researches by the Ecole Francais d Extreme Orient French Indo China 1940 1945 in Kalidas Nag ed Sir William Jones Bicentenary of his Birth Commemoration Volume 1746 1946 Calcutta Royal Asiatic Society of Bengal 1948 pp 118 19 paraphrased in R C Majumdar Ancient Indian colonisation in South East Asia Baroda B J Sandesara 1963 pp 12 13 Pierre Yves Manguin The archaeology of Fu Nan in the Mekong River Delta the Oc Eo culture of Viet Nam in Nancy Tingley and Andreas Reinecke Arts of ancient Viet Nam from River Plain to Open Sea Houston Museum of Fine Arts 2009 pp 100 118 Phạm Dức Mạnh History of the South from the Original Advent of Civilization amp Basic Material Relating to the Kingdom of Funan Traditional Oc Eo Culture Later Oc Eo Research Material Ho Chi Minh City Ho Chi Minh City National University Faculty of Social Science amp Literature 2009 Paul Wheatley prefatory essay in Albert Herrmann An historical atlas of China Edinburgh Edinburgh University Press 1966 p xxviii Srisakra Vallibotama and Dhida Saraya South East Asia from ad 300 to 700 Oc eo in Sigfried J de Laet History of Humanity London New York and Paris Routledge and Unesco Volume III 1996 Joachim Herrmann and Erik Zurcher eds From the Seventh Century BC to the Seventh Century AD pp 428 29

Дата публікації:
Топ