Анзянг (в'єт. An Giang, 安 江 省) — провінція В'єтнаму, розташована у дельті річки Меконг. Площа провінції — 3536,8 км², населення — 2 142 709 осіб (2009, перепис).
Анзянг | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
в'єт. An Giang | |||||||||||||
| |||||||||||||
Адм. центр | Лонгсюєн | ||||||||||||
Найбільше місто | Лонгсюєн, Тяудок, | ||||||||||||
Країна | В'єтнам | ||||||||||||
провінція | дельта Меконга | ||||||||||||
| |||||||||||||
Офіційна мова | в'єтнамська | ||||||||||||
Населення | |||||||||||||
- повне | 2 142 709 (2009) (6) | ||||||||||||
- густота | 606,38 осіб/км² (16) | ||||||||||||
Етнікон | в'єтнамці кхмери, тями, хоа | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- повна | 3 536,8 км² | ||||||||||||
Висота | |||||||||||||
- максимальна | 3 м | ||||||||||||
- мінімальна | 3 м | ||||||||||||
Часовий пояс | |||||||||||||
Вебсайт | www.angiang.gov.vn | ||||||||||||
Код ISO 3166-2 | VN-24 | ||||||||||||
|
Клімат і розташування
Клімат Анзянг тропічний мусонний з двома яскраво вираженими сезонами. Середня температура — 27 °C. Сезон дощів, який приносить південно-західний мусон, що дме з Індійського океану, триває зазвичай з травня по листопад. Середня хмарність у сезон дощів дорівнює 6,9. 90 % від загального річної кількості опадів припадає на сезон дощів. Середня вологість повітря у сезон дощів становить 84 % (у деякі місяці вологість повітря досягає позначки 90 %).
Сухий сезон у провінції Анзянг зазвичай припадає на період з грудня по квітень. У цей час середня хмарність становить 3,1. У квітні найчастіше реєструється максимальна температура за весь рік (зазвичай вона коливається у проміжку 36°С — 38°С). Середня вологість на початку сухого сезону становить 82 %, у середині — 78 %, в кінці — 72 %.
Крайня північна точка провінції — громада Кханьян повіту Анфу — розташована на 10°57' північної широти; найпівденніша точка — громада Тхоайзянг повіту Тхоайшон — на 10°12' північної широти; найзахідніша точка — громада Віньзя повіту Чітон — на 104°46' східної довготи; найсхідніша точка — громада Біньфиоксуан повіту Темою — на 105°35' східної довготи. Максимальна відстань з півночі на південь — 86 км; зі сходу на захід — 87,2 км.
Природні ресурси
Анзянг багата природними ресурсами. Земельні ресурси:44,5 % території провінції — це алювіальні ґрунти; лужні алювіальні ґрунти займають 27,5 %, древні алювіальні — 7,3 %. Мінеральні ресурси:граніт (7 млрд м³), пісковик (400 млн м³), глинозем (40 млн м³), каолін (2,5 млн тонн), торф (16,4 млн тонн) і т. д. У провінції також йде промислове освоєння лісових районів.
Адміністративний поділ
|
|
Населення
Анзянг — одна з найнаселеніших в'єтнамських провінцій. Згідно загального перепису 1989 року, населення провінції становило 1 773 666 осіб і включало 17 національностей. У 2004 році чисельність населення провінції збільшилась до 2 170 100 осіб, а за даними перепису 2009 року досягла позначки 2 142 709 осіб. Дані останнього перепису зафіксували, що в провінції проживає 1 064 483 чоловіки (49,68 %) і 1 078 226 жінок (50,32 %), 1 534 436 осіб (71,61 %) були сільськими жителями й 608 273 особи (28,39 %) — жителями міст. Абсолютну більшість населення становили етнічні в'єтнамці — 2 029 888 осіб (94,73 %); крім них на території провінції проживали кхмери 90 271 особа (4,21 %), чами — 14 209 осіб (0,66 %) та місцеві китайці хоа 8 075 осіб (0,38 %), чисельність інших народностей разом становила лише 266 осіб (0,01 %).
Релігійний склад населення можна представити за переписом сільських жителів (на 2004 р. сільське населення становило 80 % від усього населення провінції): 44,66 % — буддизм; 42,68 % — ; 3,85 % — ; 3,18 % — християнство (католицизм); 0,64 % — іслам; 2,76 % — інші релігійні вірування; 2,24 % — атеїзм.
Історія
Достеменно невідомо, коли перші в'єтнамські поселенці з'явилися на території Анзянга. Згідно з переказами, цими землями проходив полководець Нгуєнів, (1650–1700), який відвідав своїх одноплемінників, що проживали тут. Він також дозволив деяким своїм солдатам оселитися на березі річки Меконг у районі Тяудока, Тяуфу, Тантяу, Темой з тим, щоб займатися тут землеробством. Великий внесок в освоєння цих земель в'єтнамським населенням зробив ще один знаменитий в'єтнамський полководець (1761—1829). З 1818 року він був призначений главою області Віньтхань (сучасний Анзянг), при ньому було розгорнуто широке будівництво селянських будинків. також керував будівництвом декількох каналів у цьому регіоні, що в'єтнамському населенню дозволило освоювати нові землі.
На початку XIX століття територія Анзянга була форпостом у боротьбі з Таїландом. При Мінь Манзі, у 1832 році, Анзянг отримав статус провінції, ставши таким чином однією з шести провінцій . За даними міністерства цивільних справ, у провінції Анзянг у 1847 році проживало 22 998 повнолітніх чоловіків.
У середині 1860-х років територія провінції була захоплена французами.
Народилися
- — В'єтнамський революціонер, троцькіст.
- — В'єтнамський релігійний діяч.
- Тон Дик Тханг — В'єтнамський революціонер, політичний діяч ДРВ/СРВ
Сусідні провінції
Камбоджа | ||
Камбоджа | Донгтхап | |
Кьєнзянг | Кантхо |
Примітки
- Table 1: Population by urban/rural residence, sex, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anzyang v yet An Giang 安 江 省 provinciya V yetnamu roztashovana u delti richki Mekong Plosha provinciyi 3536 8 km naselennya 2 142 709 osib 2009 perepis Anzyang v yet An Giang Gerb Prapor Adm centr Longsyuyen Najbilshe misto Longsyuyen Tyaudok Krayina V yetnam provinciya delta Mekonga Mezhuye z susidni adminodinici Dongthap Kyenzyang Kantho Provinciya Kandal Oficijna mova v yetnamska Naselennya povne 2 142 709 2009 6 gustota 606 38 osib km 16 Etnikon v yetnamci khmeri tyami hoa Plosha povna 3 536 8 km Visota maksimalna 3 m minimalna 3 m Chasovij poyas UTC 7 Vebsajt www angiang gov vn Kod ISO 3166 2 VN 24 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AnzyangKlimat i roztashuvannyaKlimat Anzyang tropichnij musonnij z dvoma yaskravo virazhenimi sezonami Serednya temperatura 27 C Sezon doshiv yakij prinosit pivdenno zahidnij muson sho dme z Indijskogo okeanu trivaye zazvichaj z travnya po listopad Serednya hmarnist u sezon doshiv dorivnyuye 6 9 90 vid zagalnogo richnoyi kilkosti opadiv pripadaye na sezon doshiv Serednya vologist povitrya u sezon doshiv stanovit 84 u deyaki misyaci vologist povitrya dosyagaye poznachki 90 Suhij sezon u provinciyi Anzyang zazvichaj pripadaye na period z grudnya po kviten U cej chas serednya hmarnist stanovit 3 1 U kvitni najchastishe reyestruyetsya maksimalna temperatura za ves rik zazvichaj vona kolivayetsya u promizhku 36 S 38 S Serednya vologist na pochatku suhogo sezonu stanovit 82 u seredini 78 v kinci 72 Krajnya pivnichna tochka provinciyi gromada Khanyan povitu Anfu roztashovana na 10 57 pivnichnoyi shiroti najpivdennisha tochka gromada Thoajzyang povitu Thoajshon na 10 12 pivnichnoyi shiroti najzahidnisha tochka gromada Vinzya povitu Chiton na 104 46 shidnoyi dovgoti najshidnisha tochka gromada Binfioksuan povitu Temoyu na 105 35 shidnoyi dovgoti Maksimalna vidstan z pivnochi na pivden 86 km zi shodu na zahid 87 2 km Prirodni resursiAnzyang bagata prirodnimi resursami Zemelni resursi 44 5 teritoriyi provinciyi ce alyuvialni grunti luzhni alyuvialni grunti zajmayut 27 5 drevni alyuvialni 7 3 Mineralni resursi granit 7 mlrd m piskovik 400 mln m glinozem 40 mln m kaolin 2 5 mln tonn torf 16 4 mln tonn i t d U provinciyi takozh jde promislove osvoyennya lisovih rajoniv Administrativnij podilMisto Nevelike misto Tyaudok Nevelike misto Povit Anfu An Phu Povit Tyaufu Chau Phu Povit Tyauthan Chau Thanh Povit Temoj Chợ Mới Povit Futan Phu Tan Povit Tantyau Tan Chau Povit Thoajshon Thoại Sơn Povit Tinb yen Tịnh Bien Povit Chiton Tri Ton Krayevid u poviti TinbyenNaselennyaAnzyang odna z najnaselenishih v yetnamskih provincij Zgidno zagalnogo perepisu 1989 roku naselennya provinciyi stanovilo 1 773 666 osib i vklyuchalo 17 nacionalnostej U 2004 roci chiselnist naselennya provinciyi zbilshilas do 2 170 100 osib a za danimi perepisu 2009 roku dosyagla poznachki 2 142 709 osib Dani ostannogo perepisu zafiksuvali sho v provinciyi prozhivaye 1 064 483 choloviki 49 68 i 1 078 226 zhinok 50 32 1 534 436 osib 71 61 buli silskimi zhitelyami j 608 273 osobi 28 39 zhitelyami mist Absolyutnu bilshist naselennya stanovili etnichni v yetnamci 2 029 888 osib 94 73 krim nih na teritoriyi provinciyi prozhivali khmeri 90 271 osoba 4 21 chami 14 209 osib 0 66 ta miscevi kitajci hoa 8 075 osib 0 38 chiselnist inshih narodnostej razom stanovila lishe 266 osib 0 01 Religijnij sklad naselennya mozhna predstaviti za perepisom silskih zhiteliv na 2004 r silske naselennya stanovilo 80 vid usogo naselennya provinciyi 44 66 buddizm 42 68 3 85 3 18 hristiyanstvo katolicizm 0 64 islam 2 76 inshi religijni viruvannya 2 24 ateyizm IstoriyaDostemenno nevidomo koli pershi v yetnamski poselenci z yavilisya na teritoriyi Anzyanga Zgidno z perekazami cimi zemlyami prohodiv polkovodec Nguyeniv 1650 1700 yakij vidvidav svoyih odnopleminnikiv sho prozhivali tut Vin takozh dozvoliv deyakim svoyim soldatam oselitisya na berezi richki Mekong u rajoni Tyaudoka Tyaufu Tantyau Temoj z tim shob zajmatisya tut zemlerobstvom Velikij vnesok v osvoyennya cih zemel v yetnamskim naselennyam zrobiv she odin znamenitij v yetnamskij polkovodec 1761 1829 Z 1818 roku vin buv priznachenij glavoyu oblasti Vinthan suchasnij Anzyang pri nomu bulo rozgornuto shiroke budivnictvo selyanskih budinkiv takozh keruvav budivnictvom dekilkoh kanaliv u comu regioni sho v yetnamskomu naselennyu dozvolilo osvoyuvati novi zemli Na pochatku XIX stolittya teritoriya Anzyanga bula forpostom u borotbi z Tayilandom Pri Min Manzi u 1832 roci Anzyang otrimav status provinciyi stavshi takim chinom odniyeyu z shesti provincij Za danimi ministerstva civilnih sprav u provinciyi Anzyang u 1847 roci prozhivalo 22 998 povnolitnih cholovikiv U seredini 1860 h rokiv teritoriya provinciyi bula zahoplena francuzami Narodilisya V yetnamskij revolyucioner trockist V yetnamskij religijnij diyach Ton Dik Thang V yetnamskij revolyucioner politichnij diyach DRV SRVSusidni provinciyi Kambodzha Kambodzha Dongthap Kyenzyang KanthoPrimitkiTable 1 Population by urban rural residence sex socio economic region and province city 1 4 2009 13 travnya 2021 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO Department for Population and Labour Statistics v yetn angl Table 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 10 travnya 2018 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO Department for Population and Labour Statistics v yetn angl Ce nezavershena stattya z geografiyi V yetnamu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi