Уругва́й (ісп. Uruguay МФА: [uɾuˈɣwai̯] Уругва́й), офіційно Східна Республіка Уругвай (у значенні Республіка Східного берега річки Уругвай) — держава в південно-східній частині Південної Америки, на узбережжі Атлантичного океану. Межує з Бразилією та Аргентиною.
Східна Республіка Уругвай | |||||
| |||||
Девіз: ісп. Libertad o Muerte «Воля або смерть» Травневе сонце | |||||
Гімн: Orientales, la Patria o la Tumba! Національний гімн Уругваю | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Монтевідео country H G O | ||||
Офіційні мови | Іспанська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Унітарна президентська конституційна республіка | ||||
- Президент | Луїс Альберто Лакальє Поу | ||||
- Віцепрезидент | Беатріс Аргімон | ||||
Незалежність | |||||
- від Бразильської імперії | 25 серпня 1825 | ||||
- визнана | 28 серпня 1828 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 176 215 км² (90) | ||||
- Внутр. води | 1,5 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка липень 2020 | ▲3 473 730 (134) | ||||
- перепис 2011 | 3 286 314 | ||||
- Густота | 18,96/км² (202) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | ▲80,817 (92) | ||||
- На душу населення | ▲23,274 (59) | ||||
ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
- Повний | ▲60 180 (76) | ||||
- На душу населення | ▲17,165 (47) | ||||
ІЛР (2016) | ▲0.795 (високий) (54) | ||||
Валюта | Уругвайський песо (UYU ) | ||||
Часовий пояс | UST (UTC-3) | ||||
- Літній час | UDST (UTC-2) | ||||
Коди ISO 3166 | UY / URY / 858 | ||||
Домен | .uy | ||||
Телефонний код | +598 | ||||
|
Географія
Уругвай є другою, після Суринаму, найменшою незалежною державою Південної Америки та третьою з усіх материкових територій (найменша — Французька Гвіана — департамент Франції). Країна має площу 176 215 км² та 660 км берегової лінії.
Ландшафт, переважно, рівнинний з пагорбами та нечисленними узвишшями. Найвища точка країни — гора Серро-Катедрал, пік якої досягає 514 м над рівнем моря в районі пагорба Сьєра Карапе. Прибережні низовини мають родючі ґрунти. 3/4 країни є вкритим зеленою травою степом ідеальним для вирощування худоби. Густа річкова мережа охоплює країну, що складається з чотирьох басейнів річок або дельт: басейну річки Ла-Плата, річки Уругвай, лагуна Мірим та річка Ріо-Негро («Чорна річка»). Також кілька лагун знаходяться вздовж узбережжя Атлантичного океану.
На південному заході Ла-Плати, гирло річки Уругвай утворює західний кордон країни. Монтевідео є найпівденнішою столицею в Північній та Південній Америці та третьою найпівденнішою у світі (після Канберри і Веллінгтона).
В Уругваї знаходяться 10 національних парків.
Клімат
Клімат субтропічний, океанічний. Середні температури січня 22—24 °C, липня 10—12 °C. Під час вторгнення південних вітрів, «памперо», відбувається пониження температури до −5 °C, йдуть снігопади. Опади випадають протягом усього року з осіннім максимумом від 1000 мм на півдні і у внутрішніх районах і до 1200 мм на півночі і на височинах.
Назва
Назва країни походить від назви однойменної ріки ґуаранською мовою. Існує декілька тлумачень цієї назви. Одним із найпоширеніших перекладів є "пташина ріка" (від гуар. urú – цим словом називають будь-яку дику птаху). Назва також може походити від ґуаранського слова, яким називають річкових равликів (гуар. uruguá), що поширені на берегах ріки Уруґвай.
Широкого поширення набуло тлумачення, запропоноване відомим уругвайським поетом Хуаном Соріля де Сан Мартіном: на його думку, назва означає "ріка барвистих птахів". Хоча це тлумачення не підкріплене жодним дослідженням, воно й досі має велике культурне значення в країні.
Історія
Коли європейці вперше прибули на територію сучасного Уругваю у 1516 році, ці землі заселяли індіанці чарруа. У 1680 році була заснована фортеця Колонія-дель-Сакраменто, а майбутня столиця країни, Монтевідео, була побудована в 1726 році як військовий опорний пункт, що з часом перетворився на важливий комерційний центр, конкурент Буенос-Айреса.
Територія країни багато разів переходила з рук в руки між Іспанією і Португалією. У 1776 році вона увійшла до складу іспанського віце-королівства Ріо-де-ла-Плата, а у 1811 році почалася війна за незалежність від Іспанії.
У 1821 Уругвай, під назвою Провінція Сісплатина (порт. Provincia Cisplatina), був приєднаний до Бразилії, внаслідок чого 25 серпня 1825 року розпочалася Аргентино-бразильська війна за контроль над цією територією. Після трьох років війни в 1828 році в результаті компромісу між Аргентиною і Бразилією Уругвай одержав незалежність. Перша конституція Уругваю була прийнята 18 липня 1830 року.
У 1865—1870 роках Уругвай узяв участь у Війні Потрійного Альянсу разом з Аргентиною і Бразилією проти Парагваю.
ХХ-ХХІ століття
З початку 20-го століття країна почала активно привертати європейських іммігрантів. У часи світових воєн Уругвай поставляв сільсько-господарські товари до виснаженої війною Європи. Ціни на ці товари помітно впали після кінця 2-ї світової війни, що сприяло занепаду уругвайської економіки у 50-ті роки. Інфляція, масове безробіття 60-x призвели до нестабільності і в країні з'явилася партизанська марксистська організація «Тупамарос» (Tupamaros), яка дестабілізувала ситуацію ще більше. 1967 року ухвалено нову конституцію.
27 червня 1973 року, після придушення «Тупамарос», влада перейшла до армії, а парламент країни було розпущено. Фактична військова диктатура продовжувалася 11 років, за цей час близько 10 % населення Уругваю емігрувало до інших країн. У 1984 році в країні розпочалися масові протести та загальний страйк проти диктатури. Були проведені вибори, на яких президентом обрано Хуліо Маріа Сангуінетті який перебував на посту до 1990 року. Його адміністрацією було впроваджено перші економічні реформи та почато демократизацію країни. Наступним президентом став , що виграв на президентських виборах 1989 року і перебував на посаді з 1990 до 1995 року. Він провів багато реформ, деякі з них, проте, були скасовані внаслідок референдуму. На виборах 1994 року, знову виграв колишній президент Сангуінетті, який з 1995 до 2000 року продовжив економічні реформи, реформував виборче законодавство, систему соціального захисту, освіти та інші. У 2000 році пост президента після повторного голосування зайняв Батлл.
1999 року в економіці Уругваю намітився спад. Спалах хвороби «афтоса»(aftosa) у 2001 році зашкодив важливій для країни м'ясній індустрії. Безробіття зросло до 20 % населення, розмір заробітної плати впав, національна валюта песо знецінювалася, зросла частка людей з доходами нижче прожиткового мінімуму.
2004 року уругвайці обрали собі нового президента, ним став Табаре Васкес (ісп. Tabaré Vázquez).
У 2010 році президентом став Хосе Мухіка (ісп. José Alberto Mujica Cordano), колишній партизан. Він відомий, як найбідніший президент світу, оскільки, зокрема, відмовився від користування президентською резиденцією та віддавав 90 % президентської зарплатні на благодійність. Внаслідок цього зарплата, яку він отримував, приблизно відповідає середній по Уругваю.
У листопаді 2014 року президентом знову обраний Табаре Васкес.
24 листопада 2019 року пост президента зайняв Луїс Альберто Лакальє Поу — син колишнього президента Уругваю Луїса Альберто Лакалле. набравши 48,71 % голосів на президентських виборах, з мінімальним відривом у 28 666 голосів.
Державний устрій
Конституційна республіка. Главою держави є президент республіки. Президент і віце-президент обираються прямим загальним голосуванням терміном на 5 років. Вибори президента і віце-президента проводяться в два тури у випадку, якщо в першому турі ні один із кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів. Президент Східної Республіки Уругвай — Табаре Васкес.
Законодавчий орган — Конгрес (Генеральна асамблея), яка складається з двох палат: палати представників і сенату. Сенат складається з 31 сенатора, включаючи віцепрезидента, який є головою Конгресу і сенату. Палата представників складається з 99 членів. Генеральна асамблея обирається терміном на 5 років. Голова Конгресу (Генеральної асамблеї) — Родольфо НІН НОВОА (Rodolfo Nin Novoa). Голова сенату — Родольфо НІН НОВОА (Rodolfo Nin Novoa). Голова Палати представників — Роке АРРЕГІ (Rogue Arregui).
Виконавча влада здійснюється президентом республіки. Президент призначає Раду Міністрів.
Голова уряду — Президент Східної Республіки Уругвай — Луїс Альберто Лакальє Поу.
Політичні партії
- — ГС (Union Civica). Партія католиків. Створена у 1971 р. у результаті відокремлення від Християнсько-демократичної партії правого крила. Лідер — Херардо АСАМБУЙЯ (Gerardo Azambuya).
- Партія «Колорадо» (Partido Colorado). Заснована в першій половині XIX ст. як партія «Колорадо». З початку XI ст. офіційно іменується Батльїстською партією по імені її колишнього лідера Хосе Батльє-і-Ордоньєса. Партія не має оформленого членства. З'їзди не скликаються. Керівний орган партії — Генеральний виконавчий комітет. Лідер — Хосе Луїс БАТЛЬЄ (Jose Luis Batlle). Генеральний секретар — Хорхе БАТЛЬЄ ІБАНЬЄС (Jorje Batlle Ibanez).
- Комуністична партія Уругваю — КПУ (Partido Comunista del Uruguay PCU). Заснована 21 вересня 1920 р. на базі лівого крила Соціалістичної партії Уругваю. КПУ входить до Широкого фронту. Генеральний секретар — Едуардо ЛОРЬЄ (Eduardo Lorier). Друкований орган — теоретичний журнал «Естудіос» (Estudios). КПУ видає щоденну газету «Ора популар» (Hora Popular).
- Національна партія («Бланко») (Partido Nacional (Blanco). Заснована в 1836 р. Виконавчий голова — Хорхе Ларраньяга (Jorge Larranaga). Генеральний секретар — Альберто Сумаран (Alberto Zumaran).
- — СПУ (Partido Socialista del Uruguay). Заснована у 1910 р. Генеральний секретар — Едуардо (Лало) ФЕРНАНДЕС (Eduardo (Lalo) Fernandez). Голова — Рейнальдо ГАРГАНО (Reynaldo Gargano).
- — ХДП (Partido Democrata Cristiano — PDC). Створена у лютому 1962 р. на основі об'єднання партії католиків Громадянський союз і угруповання Християнсько-демократичний рух. Входила до Широкого фронту до березня 1989 р. Голова — Ектор ЛЕСКАНО (Hector Lescano). Генеральний секретар — Франсіско ОТТОНЕЛЬЇ (Francisco Ottonelli).
Адміністративний поділ
Уругвай поділяється на 19 департаментів (departamentos, в однині — departamento).
Населення вказане станом на 2011 рік.
Департамент | Площа км² | Населення чол | Щільність чол/км² | Столиця департаменту |
---|---|---|---|---|
Артіґас | 11 928 | 73 378 | 6,15 | Артигас |
Дурасно | 11 643 | 57 088 | 4,90 | Дурасно |
Канелонес | 4 536 | 520 187 | 114,68 | Канелонес |
Колонія | 6 106 | 123 203 | 20,18 | Колонія-дель-Сакраменто |
Лавальєха | 10 016 | 58 815 | 5,87 | Мінас |
Мальдонадо | 4 793 | 164 300 | 34,28 | Мальдонадо |
Монтевідео | 530 | 1 319 108 | 2 489 | Монтевідео |
Пайсанду | 13 922 | 113 124 | 8,13 | Пайсанду |
Ривера | 9 370 | 103 493 | 11,04 | Ривера |
Ріо-Негро | 9 282 | 54 765 | 5,9 | Фрай-Бентос |
Роча | 10 551 | 68 088 | 6,45 | Роча |
Сальто | 14 163 | 124 878 | 8,82 | Сальто |
Сан-Хосе | 4 992 | 108 309 | 21,7 | Сан-Хосе-де-Майо |
Серро-Ларго | 13 648 | 84 698 | 6,21 | Мело |
Соріано | 9 008 | 82 595 | 9,17 | Мерседес |
Такуарембо | 15 438 | 90 053 | 5,83 | Такуарембо |
Трейнта-і-Трес | 9 676 | 48 134 | 4,97 | Трейнта-і-Трес |
Флорес | 5 144 | 25 050 | 4,87 | Тринідад |
Флорида | 10 417 | 67 048 | 6,44 | Флорида |
Головні міста: Монтевідео, Лас-П'єдрас, Пунта-дель-Есте, Сьюдад-де-ла-Коста, Сальто, Пайсанду, Фрай-Бентос.
Державний устрій
Конституція написана 27 листопада 1966 року, діє з лютого 1967 року; скасована 27 червня 1973 року, нова конституція діє з 30 листопада 1980 року. Дві конституційні реформи були затвердженні плебісцитами 26 листопада 1989 року і 7 січня 1997 року.
Законодавство ґрунтується на іспанській системі цивільного права.
Голова держави — президент країни, прем'єр-міністр. Обираються національними виборами на строк 5 років.
Рада Міністрів призначається президентом за схваленням парламенту.
Двопалатний парламент — Генеральна Асамблея (Asamblea General) поділяється на Палату Сенаторів(Camara de Senadores) і Палату Представників (Camara de Representantes). 30 сенаторів обираються на загальнонаціональних виборах на 5-ирічний термін. 99 членів палати представників також обираються національними виборами кожні 5 років.
Існує Верховний суд, судді якого обираються на 10-річний термін Генеральною Асамблеєю.
Міжнародні відносини
Уругвай має зв'язки з більшістю країн світу, але особливо вони розвинуті з сусідами — державами південної Америки та з європейськими, звідки походить більшість населення.
Економіка
Уругвай — одна з найбільш економічно розвинених країн Латинської Америки.
Сільське господарство
Сільськогосподарські землі займають близько 9/10 території країни, з них пасовища займають близько 14 мільйонів гектарів.
Розвинене тваринництво експортного напряму — розведення м'ясних порід великої рогатої худоби і шерстистих овець. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, рис, цукрова тростина, кукурудза, олійний льон, соняшник, кормові трави для худоби.
Вирощують також виноград і цитрусові.
Зовнішня торгівля
Уругвай експортує м'ясо, рис, продукцію зі шкіри, вовну, рибу, молочні продукти. Головні країни уругвайського експорту: США 17,3 %, Бразилія 16 %, Німеччина 6,3 %, Аргентина 6,2 %, Мексика 4,2 % (на 2004 рік).
Країна імпортує механізми, хімічну продукцію, автомобілі, нафту. Головні країни уругвайського імпорту: Аргентина 19,5 %, Бразилія 19 %, Парагвай 12,9 %, США 9,2 %, Китай 6 % (на 2004 рік).
Промисловість
Основні галузі промисловості:
- харчова;
- м'ясо-охолоджувальна;
- виноробна;
- консервна;
- текстильна;
- шкіряно-взуттєва.
Енергетика
29 % електроенергії виробляється на ТЕС, решта на ГЕС.
Азартні ігри
Азартні ігри в Уругваї є повністю легальним бізнесом. Країна відрізняється найбільш вільним ринком азартних ігор Латинської Америки та є одним з найбільш вільних серед ринків інших країн світу. Законодавство дозволяє і чітко регулює будь-які види азартних ігор, отримання ліцензії від державного регулятора відбувається швидко і має формальні умови.
Національні свята
Дата | Назва українською | Місцева назва | Примітки |
---|---|---|---|
1 січня | Новий рік | Новий рік | Вихідний день |
6 січня | Епіфанія | День дітей | Робочий день |
Немає | Карнавал | Карнавал | Робочий день (понеділок і вівторок сьомого тижня перед святом Пасхи) |
Немає | Святий тиждень | Туристичний тиждень | Робочий, за винятком четверга та п'ятниці |
19 квітня | Висадка | Висадка 33 орієнтальців | Робочий день. Якщо свято припадає на суботу, неділю або понеділок — відзначається у згадану дату. Якщо припадає на вівторок чи середу — відзначається у попередній понеділок. Якщо припадає на четвер або п'ятницю — відзначається наступного понеділка |
1 травня | Міжнародний день праці | День робітників | Вихідний день |
18 травня | Битва Лас П'єдрас | Робочий день. Якщо свято припадає на суботу, неділю або понеділок — відзначається у згадану дату. Якщо припадає на вівторок чи середу — відзначається у попередній понеділок. Якщо припадає на четвер або п'ятницю — відзначається наступного понеділка | |
19 червня | День народження Хосе Хервасіо | День народження Хосе Артигаса | Робочий день |
18 липня | День Конституції | Прийняття Конституції | Вихідний день |
25 серпня | Проголошення незалежності Уругваю | День проголошення незалежності | Вихідний день |
12 жовтня | День Америки | Робочий день. Якщо свято припадає на суботу, неділю або понеділок — відзначається у згадану дату. Якщо припадає на вівторок чи середу — відзначається у попередній понеділок. Якщо припадає на четвер або п'ятницю — відзначається наступного понеділка. | |
25 грудня | Різдво | День сім'ї | Вихідний день. У народі свято називають Різдвом |
Населення
Європейці — 88 %, метиси — 8 %, афроамериканці — 4 %, американських індіанців майже немає.
Станом на липень 2020 року населення Уругваю становить 3 430 730 осіб. Уругвайці в переважній більшості нащадки іспанських колоністів XVI—XVIII сторіч, та пізніших імігрантів другої половини XIX — початку XX століть, що також прибували переважно з «латинських» країн: Іспанії, Італії, Франції. Тож зараз Уругвай є однією з «найбіліших» країн Латинської Америки. Корінне ж населення під час колонізації та війн з індіанцями було повністю знищене.
Релігії
Церква відділена від держави з 1916 року. Переважна більшість уругвайців є католиками (62 %), наступними за чисельністю групами є протестанти (4 %) та юдеї (3 %).
Мови
Офіційною та основною мовою є іспанська, біля бразильського кордону поширена портунос або бразілеро (португало-іспанський суржик).
Українці в Уругваї
Масове переселення українців до Уругваю почалося в 1920-х роках. Вперше до Уругваю почали прибувати переселенці переважно із Західної Волині та Західного Полісся, із сіл Східної Галичини. Також частина переселенців — з Аргентини. У 1946—1950 роках у цю країну переселилися так звані «переміщені особи» з Центральної Європи (особи, вивезені на примусову працю до Німеччини і політичні біженці).
28 липня — 1 серпня та 5—9 вересня 1923 р. в Монтевідео в театрі «Артигас» пройшло 10 концертів Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, що мали великий успіх.
У 1960—1970-х роках значна частина українського населення Уругваю виїхала до Аргентини, США, Канади.
Майже половина переселенців осіла в столиці країни, місті Монтевідео, решта розосередилася по країні. Населення департаменту Сальто майже повністю складають вихідці із Західної Волині та Західного Полісся. Українці живуть також у районах Сан-Хосе і Пайсанду.
1934 року в Монтевідео було створено товариство «Просвіта». Проте згодом воно розпалося.
Організованого українського суспільно-культурного життя в Уругваї наразі немає. Активізувати його намагається Посольство України в Аргентині. Воно ж домоглося пожвавлення міжнародних стосунків, зокрема скасування віз між Україною та Уругваєм з 15 лютого 2019 року.
Посилання
Див. також
Примітки
- Центральне розвідувальне управління. . Всесвітня книга фактів. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 5 січня 2010.
- Revista Del Río de La Plata. 1971. с. 285. оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
The word itself, "Uruguay," is clearly derived from the Guaraní, probably by way of the tribal dialect of the […] from uru (a generic designation of wild fowl)
- (1979). Deductions suggested by the geographical distribution of some post-Columbian words used by the Indians of S. America. AMS Press. с. 27. ISBN . оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
In Paraguay the Guaraní Indians call a fowl uruguaçú. The in Misiones only say urú. […] A few Guaraní-speakiug Indians who call a hen uruguasu and a cock tacareo. Uruguaçu means "the big uru".
- . El País (ісп.). Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 21 листопада 2014.
- . 14 березня 2012. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 17 травня 2021.
- Uruguay, el país de los pájaros pintados despierta la pasión por mirar. Ministerio de Turismo (ісп.). Процитовано 17 травня 2021.
- . World Casino Index (амер.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
- Макарчук С. А. Етнічна історія України. Навчальний посібник. — К. : Знання, 2008. — 471 с.
- Парнікоза, Іван. Уругвай. Прадідівська слава - база даних українських пам'яток (українська) . Микола Жарких. Процитовано 22.09.2019.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Уругвай |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уругвай |
- Вивчення країн/території довідник — Уругвай [ 23 вересня 2006 у Wayback Machine.] (countrystudies.us)
- Урок історії-Парагвай [ 19 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Держ. Департамент США(Бюро справ західної полусфери) [Архівовано 25 червня 2013 у WebCite]
- ЦРУ «the world factbook» [ 10 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Президент Уругваю — найбідніший у світі [Архівовано 21 листопада 2012 у WebCite]
Посилання
- Уругвай [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Бразилія | ||
Аргентина | Атлантичний океан | |
Ла-Плата |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Urugvaj znachennya Urugva j isp Uruguay MFA uɾuˈɣwai Urugva j oficijno Shidna Respublika Urugvaj u znachenni Respublika Shidnogo berega richki Urugvaj derzhava v pivdenno shidnij chastini Pivdennoyi Ameriki na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu Mezhuye z Braziliyeyu ta Argentinoyu Shidna Respublika Urugvaj isp Republica Oriental del UruguayPrapor GerbDeviz isp Libertad o Muerte Volya abo smert Travneve sonceGimn Orientales la Patria o la Tumba Nacionalnij gimn Urugvayu source source track track track track Roztashuvannya UrugvayuStolicya ta najbilshe misto Montevideo 34 53 pd sh 56 10 zh d country H G OOficijni movi IspanskaForma pravlinnya Unitarna prezidentska konstitucijna respublika Prezident Luyis Alberto Lakalye Pou Viceprezident Beatris ArgimonNezalezhnist vid Brazilskoyi imperiyi 25 serpnya 1825 viznana 28 serpnya 1828 Plosha Zagalom 176 215 km 90 Vnutr vodi 1 5 Naselennya ocinka lipen 2020 3 473 730 134 perepis 2011 3 286 314 Gustota 18 96 km 202 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 80 817 92 Na dushu naselennya 23 274 59 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 60 180 76 Na dushu naselennya 17 165 47 ILR 2016 0 795 visokij 54 Valyuta Urugvajskij peso a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 UYU a Chasovij poyas UST UTC 3 Litnij chas UDST UTC 2 Kodi ISO 3166 UY URY 858Domen uyTelefonnij kod 598Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UrugvajGeografiyaDokladnishe Geografiya Urugvayu Karta Urugvayu Urugvaj ye drugoyu pislya Surinamu najmenshoyu nezalezhnoyu derzhavoyu Pivdennoyi Ameriki ta tretoyu z usih materikovih teritorij najmensha Francuzka Gviana departament Franciyi Krayina maye ploshu 176 215 km ta 660 km beregovoyi liniyi Landshaft perevazhno rivninnij z pagorbami ta nechislennimi uzvishshyami Najvisha tochka krayini gora Serro Katedral pik yakoyi dosyagaye 514 m nad rivnem morya v rajoni pagorba Syera Karape Priberezhni nizovini mayut rodyuchi grunti 3 4 krayini ye vkritim zelenoyu travoyu stepom idealnim dlya viroshuvannya hudobi Gusta richkova merezha ohoplyuye krayinu sho skladayetsya z chotiroh basejniv richok abo delt basejnu richki La Plata richki Urugvaj laguna Mirim ta richka Rio Negro Chorna richka Takozh kilka lagun znahodyatsya vzdovzh uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Na pivdennomu zahodi La Plati girlo richki Urugvaj utvoryuye zahidnij kordon krayini Montevideo ye najpivdennishoyu stoliceyu v Pivnichnij ta Pivdennij Americi ta tretoyu najpivdennishoyu u sviti pislya Kanberri i Vellingtona V Urugvayi znahodyatsya 10 nacionalnih parkiv Klimat Klimat subtropichnij okeanichnij Seredni temperaturi sichnya 22 24 C lipnya 10 12 C Pid chas vtorgnennya pivdennih vitriv pampero vidbuvayetsya ponizhennya temperaturi do 5 C jdut snigopadi Opadi vipadayut protyagom usogo roku z osinnim maksimumom vid 1000 mm na pivdni i u vnutrishnih rajonah i do 1200 mm na pivnochi i na visochinah NazvaNazva krayini pohodit vid nazvi odnojmennoyi riki guaranskoyu movoyu Isnuye dekilka tlumachen ciyeyi nazvi Odnim iz najposhirenishih perekladiv ye ptashina rika vid guar uru cim slovom nazivayut bud yaku diku ptahu Nazva takozh mozhe pohoditi vid guaranskogo slova yakim nazivayut richkovih ravlikiv guar urugua sho poshireni na beregah riki Urugvaj Shirokogo poshirennya nabulo tlumachennya zaproponovane vidomim urugvajskim poetom Huanom Sorilya de San Martinom na jogo dumku nazva oznachaye rika barvistih ptahiv Hocha ce tlumachennya ne pidkriplene zhodnim doslidzhennyam vono j dosi maye velike kulturne znachennya v krayini IstoriyaTridcyat Tri OriyentalciDokladnishe Istoriya Urugvayu Koli yevropejci vpershe pribuli na teritoriyu suchasnogo Urugvayu u 1516 roci ci zemli zaselyali indianci charrua U 1680 roci bula zasnovana fortecya Koloniya del Sakramento a majbutnya stolicya krayini Montevideo bula pobudovana v 1726 roci yak vijskovij opornij punkt sho z chasom peretvorivsya na vazhlivij komercijnij centr konkurent Buenos Ajresa Teritoriya krayini bagato raziv perehodila z ruk v ruki mizh Ispaniyeyu i Portugaliyeyu U 1776 roci vona uvijshla do skladu ispanskogo vice korolivstva Rio de la Plata a u 1811 roci pochalasya vijna za nezalezhnist vid Ispaniyi U 1821 Urugvaj pid nazvoyu Provinciya Sisplatina port Provincia Cisplatina buv priyednanij do Braziliyi vnaslidok chogo 25 serpnya 1825 roku rozpochalasya Argentino brazilska vijna za kontrol nad ciyeyu teritoriyeyu Pislya troh rokiv vijni v 1828 roci v rezultati kompromisu mizh Argentinoyu i Braziliyeyu Urugvaj oderzhav nezalezhnist Persha konstituciya Urugvayu bula prijnyata 18 lipnya 1830 roku Bitva pid Kaserosom U 1865 1870 rokah Urugvaj uzyav uchast u Vijni Potrijnogo Alyansu razom z Argentinoyu i Braziliyeyu proti Paragvayu HH HHI stolittya Z pochatku 20 go stolittya krayina pochala aktivno privertati yevropejskih immigrantiv U chasi svitovih voyen Urugvaj postavlyav silsko gospodarski tovari do visnazhenoyi vijnoyu Yevropi Cini na ci tovari pomitno vpali pislya kincya 2 yi svitovoyi vijni sho spriyalo zanepadu urugvajskoyi ekonomiki u 50 ti roki Inflyaciya masove bezrobittya 60 x prizveli do nestabilnosti i v krayini z yavilasya partizanska marksistska organizaciya Tupamaros Tupamaros yaka destabilizuvala situaciyu she bilshe 1967 roku uhvaleno novu konstituciyu 27 chervnya 1973 roku pislya pridushennya Tupamaros vlada perejshla do armiyi a parlament krayini bulo rozpusheno Faktichna vijskova diktatura prodovzhuvalasya 11 rokiv za cej chas blizko 10 naselennya Urugvayu emigruvalo do inshih krayin U 1984 roci v krayini rozpochalisya masovi protesti ta zagalnij strajk proti diktaturi Buli provedeni vibori na yakih prezidentom obrano Hulio Maria Sanguinetti yakij perebuvav na postu do 1990 roku Jogo administraciyeyu bulo vprovadzheno pershi ekonomichni reformi ta pochato demokratizaciyu krayini Nastupnim prezidentom stav sho vigrav na prezidentskih viborah 1989 roku i perebuvav na posadi z 1990 do 1995 roku Vin proviv bagato reform deyaki z nih prote buli skasovani vnaslidok referendumu Na viborah 1994 roku znovu vigrav kolishnij prezident Sanguinetti yakij z 1995 do 2000 roku prodovzhiv ekonomichni reformi reformuvav viborche zakonodavstvo sistemu socialnogo zahistu osviti ta inshi U 2000 roci post prezidenta pislya povtornogo golosuvannya zajnyav Batll 1999 roku v ekonomici Urugvayu namitivsya spad Spalah hvorobi aftosa aftosa u 2001 roci zashkodiv vazhlivij dlya krayini m yasnij industriyi Bezrobittya zroslo do 20 naselennya rozmir zarobitnoyi plati vpav nacionalna valyuta peso znecinyuvalasya zrosla chastka lyudej z dohodami nizhche prozhitkovogo minimumu 2004 roku urugvajci obrali sobi novogo prezidenta nim stav Tabare Vaskes isp Tabare Vazquez U 2010 roci prezidentom stav Hose Muhika isp Jose Alberto Mujica Cordano kolishnij partizan Vin vidomij yak najbidnishij prezident svitu oskilki zokrema vidmovivsya vid koristuvannya prezidentskoyu rezidenciyeyu ta viddavav 90 prezidentskoyi zarplatni na blagodijnist Vnaslidok cogo zarplata yaku vin otrimuvav priblizno vidpovidaye serednij po Urugvayu U listopadi 2014 roku prezidentom znovu obranij Tabare Vaskes 24 listopada 2019 roku post prezidenta zajnyav Luyis Alberto Lakalye Pou sin kolishnogo prezidenta Urugvayu Luyisa Alberto Lakalle nabravshi 48 71 golosiv na prezidentskih viborah z minimalnim vidrivom u 28 666 golosiv Derzhavnij ustrijGeneralna asambleya Konstitucijna respublika Glavoyu derzhavi ye prezident respubliki Prezident i vice prezident obirayutsya pryamim zagalnim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Vibori prezidenta i vice prezidenta provodyatsya v dva turi u vipadku yaksho v pershomu turi ni odin iz kandidativ ne nabrav absolyutnoyi bilshosti golosiv Prezident Shidnoyi Respubliki Urugvaj Tabare Vaskes Zakonodavchij organ Kongres Generalna asambleya yaka skladayetsya z dvoh palat palati predstavnikiv i senatu Senat skladayetsya z 31 senatora vklyuchayuchi viceprezidenta yakij ye golovoyu Kongresu i senatu Palata predstavnikiv skladayetsya z 99 chleniv Generalna asambleya obirayetsya terminom na 5 rokiv Golova Kongresu Generalnoyi asambleyi Rodolfo NIN NOVOA Rodolfo Nin Novoa Golova senatu Rodolfo NIN NOVOA Rodolfo Nin Novoa Golova Palati predstavnikiv Roke ARREGI Rogue Arregui Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya prezidentom respubliki Prezident priznachaye Radu Ministriv Golova uryadu Prezident Shidnoyi Respubliki Urugvaj Luyis Alberto Lakalye Pou Politichni partiyi GS Union Civica Partiya katolikiv Stvorena u 1971 r u rezultati vidokremlennya vid Hristiyansko demokratichnoyi partiyi pravogo krila Lider Herardo ASAMBUJYa Gerardo Azambuya Partiya Kolorado Partido Colorado Zasnovana v pershij polovini XIX st yak partiya Kolorado Z pochatku XI st oficijno imenuyetsya Batlyistskoyu partiyeyu po imeni yiyi kolishnogo lidera Hose Batlye i Ordonyesa Partiya ne maye oformlenogo chlenstva Z yizdi ne sklikayutsya Kerivnij organ partiyi Generalnij vikonavchij komitet Lider Hose Luyis BATLYe Jose Luis Batlle Generalnij sekretar Horhe BATLYe IBANYeS Jorje Batlle Ibanez Komunistichna partiya Urugvayu KPU Partido Comunista del Uruguay PCU Zasnovana 21 veresnya 1920 r na bazi livogo krila Socialistichnoyi partiyi Urugvayu KPU vhodit do Shirokogo frontu Generalnij sekretar Eduardo LORYe Eduardo Lorier Drukovanij organ teoretichnij zhurnal Estudios Estudios KPU vidaye shodennu gazetu Ora popular Hora Popular Nacionalna partiya Blanko Partido Nacional Blanco Zasnovana v 1836 r Vikonavchij golova Horhe Larranyaga Jorge Larranaga Generalnij sekretar Alberto Sumaran Alberto Zumaran SPU Partido Socialista del Uruguay Zasnovana u 1910 r Generalnij sekretar Eduardo Lalo FERNANDES Eduardo Lalo Fernandez Golova Rejnaldo GARGANO Reynaldo Gargano HDP Partido Democrata Cristiano PDC Stvorena u lyutomu 1962 r na osnovi ob yednannya partiyi katolikiv Gromadyanskij soyuz i ugrupovannya Hristiyansko demokratichnij ruh Vhodila do Shirokogo frontu do bereznya 1989 r Golova Ektor LESKANO Hector Lescano Generalnij sekretar Fransisko OTTONELYi Francisco Ottonelli Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Urugvayu Urugvaj podilyayetsya na 19 departamentiv departamentos v odnini departamento Karta administrativno teritorialnogo podilu Naselennya vkazane stanom na 2011 rik Departament Plosha km Naselennya chol Shilnist chol km Stolicya departamentuArtigas 11 928 73 378 6 15 ArtigasDurasno 11 643 57 088 4 90 DurasnoKanelones 4 536 520 187 114 68 KanelonesKoloniya 6 106 123 203 20 18 Koloniya del Sakramento Lavalyeha 10 016 58 815 5 87 MinasMaldonado 4 793 164 300 34 28 MaldonadoMontevideo 530 1 319 108 2 489 MontevideoPajsandu 13 922 113 124 8 13 PajsanduRivera 9 370 103 493 11 04 RiveraRio Negro 9 282 54 765 5 9 Fraj BentosRocha 10 551 68 088 6 45 RochaSalto 14 163 124 878 8 82 SaltoSan Hose 4 992 108 309 21 7 San Hose de MajoSerro Largo 13 648 84 698 6 21 MeloSoriano 9 008 82 595 9 17 MersedesTakuarembo 15 438 90 053 5 83 TakuaremboTrejnta i Tres 9 676 48 134 4 97 Trejnta i TresFlores 5 144 25 050 4 87 TrinidadFlorida 10 417 67 048 6 44 Florida Golovni mista Montevideo Las P yedras Punta del Este Syudad de la Kosta Salto Pajsandu Fraj Bentos Derzhavnij ustrijDokladnishe Politichnij ustrij Urugvayu Konstituciya napisana 27 listopada 1966 roku diye z lyutogo 1967 roku skasovana 27 chervnya 1973 roku nova konstituciya diye z 30 listopada 1980 roku Dvi konstitucijni reformi buli zatverdzhenni plebiscitami 26 listopada 1989 roku i 7 sichnya 1997 roku Zakonodavstvo gruntuyetsya na ispanskij sistemi civilnogo prava Golova derzhavi prezident krayini prem yer ministr Obirayutsya nacionalnimi viborami na strok 5 rokiv Rada Ministriv priznachayetsya prezidentom za shvalennyam parlamentu Dvopalatnij parlament Generalna Asambleya Asamblea General podilyayetsya na Palatu Senatoriv Camara de Senadores i Palatu Predstavnikiv Camara de Representantes 30 senatoriv obirayutsya na zagalnonacionalnih viborah na 5 irichnij termin 99 chleniv palati predstavnikiv takozh obirayutsya nacionalnimi viborami kozhni 5 rokiv Isnuye Verhovnij sud suddi yakogo obirayutsya na 10 richnij termin Generalnoyu Asambleyeyu Mizhnarodni vidnosiniUrugvaj maye zv yazki z bilshistyu krayin svitu ale osoblivo voni rozvinuti z susidami derzhavami pivdennoyi Ameriki ta z yevropejskimi zvidki pohodit bilshist naselennya Ukrayinsko urugvajski vidnosiniEkonomikaDokladnishe Ekonomika Urugvayu Urugvaj odna z najbilsh ekonomichno rozvinenih krayin Latinskoyi Ameriki Silske gospodarstvo Silskogospodarski zemli zajmayut blizko 9 10 teritoriyi krayini z nih pasovisha zajmayut blizko 14 miljoniv gektariv Rozvinene tvarinnictvo eksportnogo napryamu rozvedennya m yasnih porid velikoyi rogatoyi hudobi i sherstistih ovec Golovni silskogospodarski kulturi pshenicya ris cukrova trostina kukurudza olijnij lon sonyashnik kormovi travi dlya hudobi Viroshuyut takozh vinograd i citrusovi Zovnishnya torgivlya Urugvaj eksportuye m yaso ris produkciyu zi shkiri vovnu ribu molochni produkti Golovni krayini urugvajskogo eksportu SShA 17 3 Braziliya 16 Nimechchina 6 3 Argentina 6 2 Meksika 4 2 na 2004 rik Krayina importuye mehanizmi himichnu produkciyu avtomobili naftu Golovni krayini urugvajskogo importu Argentina 19 5 Braziliya 19 Paragvaj 12 9 SShA 9 2 Kitaj 6 na 2004 rik Promislovist Osnovni galuzi promislovosti harchova m yaso oholodzhuvalna vinorobna konservna tekstilna shkiryano vzuttyeva Energetika 29 elektroenergiyi viroblyayetsya na TES reshta na GES Azartni igri Dokladnishe Azartni igri v Urugvayi Azartni igri v Urugvayi ye povnistyu legalnim biznesom Krayina vidriznyayetsya najbilsh vilnim rinkom azartnih igor Latinskoyi Ameriki ta ye odnim z najbilsh vilnih sered rinkiv inshih krayin svitu Zakonodavstvo dozvolyaye i chitko regulyuye bud yaki vidi azartnih igor otrimannya licenziyi vid derzhavnogo regulyatora vidbuvayetsya shvidko i maye formalni umovi Nacionalni svyataDokladnishe Svyata Urugvayu Data Nazva ukrayinskoyu Misceva nazva Primitki1 sichnya Novij rik Novij rik Vihidnij den6 sichnya Epifaniya Den ditej Robochij denNemaye Karnaval Karnaval Robochij den ponedilok i vivtorok somogo tizhnya pered svyatom Pashi Nemaye Svyatij tizhden Turistichnij tizhden Robochij za vinyatkom chetverga ta p yatnici19 kvitnya Visadka Visadka 33 oriyentalciv Robochij den Yaksho svyato pripadaye na subotu nedilyu abo ponedilok vidznachayetsya u zgadanu datu Yaksho pripadaye na vivtorok chi seredu vidznachayetsya u poperednij ponedilok Yaksho pripadaye na chetver abo p yatnicyu vidznachayetsya nastupnogo ponedilka1 travnya Mizhnarodnij den praci Den robitnikiv Vihidnij den18 travnya Bitva Las P yedras Robochij den Yaksho svyato pripadaye na subotu nedilyu abo ponedilok vidznachayetsya u zgadanu datu Yaksho pripadaye na vivtorok chi seredu vidznachayetsya u poperednij ponedilok Yaksho pripadaye na chetver abo p yatnicyu vidznachayetsya nastupnogo ponedilka19 chervnya Den narodzhennya Hose Hervasio Den narodzhennya Hose Artigasa Robochij den18 lipnya Den Konstituciyi Prijnyattya Konstituciyi Vihidnij den25 serpnya Progoloshennya nezalezhnosti Urugvayu Den progoloshennya nezalezhnosti Vihidnij den12 zhovtnya Den Ameriki Robochij den Yaksho svyato pripadaye na subotu nedilyu abo ponedilok vidznachayetsya u zgadanu datu Yaksho pripadaye na vivtorok chi seredu vidznachayetsya u poperednij ponedilok Yaksho pripadaye na chetver abo p yatnicyu vidznachayetsya nastupnogo ponedilka 25 grudnya Rizdvo Den sim yi Vihidnij den U narodi svyato nazivayut RizdvomNaselennyaYevropejci 88 metisi 8 afroamerikanci 4 amerikanskih indianciv majzhe nemaye Stanom na lipen 2020 roku naselennya Urugvayu stanovit 3 430 730 osib Urugvajci v perevazhnij bilshosti nashadki ispanskih kolonistiv XVI XVIII storich ta piznishih imigrantiv drugoyi polovini XIX pochatku XX stolit sho takozh pribuvali perevazhno z latinskih krayin Ispaniyi Italiyi Franciyi Tozh zaraz Urugvaj ye odniyeyu z najbilishih krayin Latinskoyi Ameriki Korinne zh naselennya pid chas kolonizaciyi ta vijn z indiancyami bulo povnistyu znishene ReligiyiCerkva viddilena vid derzhavi z 1916 roku Perevazhna bilshist urugvajciv ye katolikami 62 nastupnimi za chiselnistyu grupami ye protestanti 4 ta yudeyi 3 MoviOficijnoyu ta osnovnoyu movoyu ye ispanska bilya brazilskogo kordonu poshirena portunos abo brazilero portugalo ispanskij surzhik Ukrayinci v UrugvayiMasove pereselennya ukrayinciv do Urugvayu pochalosya v 1920 h rokah Vpershe do Urugvayu pochali pribuvati pereselenci perevazhno iz Zahidnoyi Volini ta Zahidnogo Polissya iz sil Shidnoyi Galichini Takozh chastina pereselenciv z Argentini U 1946 1950 rokah u cyu krayinu pereselilisya tak zvani peremisheni osobi z Centralnoyi Yevropi osobi vivezeni na primusovu pracyu do Nimechchini i politichni bizhenci 28 lipnya 1 serpnya ta 5 9 veresnya 1923 r v Montevideo v teatri Artigas projshlo 10 koncertiv Ukrayinskoyi respublikanskoyi kapeli pid kerivnictvom Oleksandra Koshicya sho mali velikij uspih U 1960 1970 h rokah znachna chastina ukrayinskogo naselennya Urugvayu viyihala do Argentini SShA Kanadi Majzhe polovina pereselenciv osila v stolici krayini misti Montevideo reshta rozoseredilasya po krayini Naselennya departamentu Salto majzhe povnistyu skladayut vihidci iz Zahidnoyi Volini ta Zahidnogo Polissya Ukrayinci zhivut takozh u rajonah San Hose i Pajsandu 1934 roku v Montevideo bulo stvoreno tovaristvo Prosvita Prote zgodom vono rozpalosya Organizovanogo ukrayinskogo suspilno kulturnogo zhittya v Urugvayi narazi nemaye Aktivizuvati jogo namagayetsya Posolstvo Ukrayini v Argentini Vono zh domoglosya pozhvavlennya mizhnarodnih stosunkiv zokrema skasuvannya viz mizh Ukrayinoyu ta Urugvayem z 15 lyutogo 2019 roku PosilannyaDiv takozhSpisok mist UrugvayuPrimitkiCentralne rozviduvalne upravlinnya Vsesvitnya kniga faktiv Arhiv originalu za 12 chervnya 2007 Procitovano 5 sichnya 2010 Revista Del Rio de La Plata 1971 s 285 originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2015 The word itself Uruguay is clearly derived from the Guarani probably by way of the tribal dialect of the from uru a generic designation of wild fowl 1979 Deductions suggested by the geographical distribution of some post Columbian words used by the Indians of S America AMS Press s 27 ISBN 978 0 404 15145 4 originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 23 zhovtnya 2015 In Paraguay the Guarani Indians call a fowl uruguacu The in Misiones only say uru A few Guarani speakiug Indians who call a hen uruguasu and a cock tacareo Uruguacu means the big uru El Pais isp Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 21 listopada 2014 14 bereznya 2012 Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 17 travnya 2021 Uruguay el pais de los pajaros pintados despierta la pasion por mirar Ministerio de Turismo isp Procitovano 17 travnya 2021 World Casino Index amer Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 23 zhovtnya 2020 Makarchuk S A Etnichna istoriya Ukrayini Navchalnij posibnik K Znannya 2008 471 s Parnikoza Ivan Urugvaj Pradidivska slava baza danih ukrayinskih pam yatok ukrayinska Mikola Zharkih Procitovano 22 09 2019 Zastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu UrugvajVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UrugvajVivchennya krayin teritoriyi dovidnik Urugvaj 23 veresnya 2006 u Wayback Machine countrystudies us Urok istoriyi Paragvaj 19 listopada 2005 u Wayback Machine Derzh Departament SShA Byuro sprav zahidnoyi polusferi Arhivovano 25 chervnya 2013 u WebCite CRU the world factbook 10 grudnya 2005 u Wayback Machine Prezident Urugvayu najbidnishij u sviti Arhivovano 21 listopada 2012 u WebCite PosilannyaUrugvaj 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Braziliya Argentina Atlantichnij okeanLa Plata