Пилява (Бучацький район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Пилява.

Пи́лява — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району за 11 км від найближчої залізничної ст. Бучач.

село Пилява
Церква Святої Великомучениці Параскевії Церква Святої Великомучениці Параскевії
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Трибухівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060390050084056
Облікова картка	Пилява
Основні дані
Населення	474
Територія	1.370 км²
Густота населення	345.99 осіб/км²
Поштовий індекс	48414
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°06′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д. / 49.11278; 25.47222Координати: 49°06′46″ пн. ш. 25°28′20″ сх. д. / 49.11278° пн. ш. 25.47222° сх. д. / 49.11278; 25.47222
Водойми	Вільховець (притока Стрипи)
Місцева влада
Адреса ради	48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46
Карта
Пилява
Пилява
Мапа
Пилява у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади.

Населення 501 особа (2007).

Історія

За переказами, 12-15 ст. на місці села було містечко Золота Пилява, яке зруйнували татари.

Пилява на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Власник Бучача і села Ян Потоцький записав його для утримання домініканського монастиря та костелу (колишні церква і монастир Святої Трійці) в місті фундаційною грамотою 1652 року.

Під час 1-ї та 2-ї світових війн зазнало значних руйнувань.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610177, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

• зареєстровано 356 виборців, явка 61,52%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 40,74%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,59%, за «Європейську Солідарність» — 15,28%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,21%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 25,35%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,90%.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа I-III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Мар'яна Крушельницького.

Релігія

• церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (1990, мурована, ПЦУ),
• церква святої Парасковії П'ятниці (1996, мурована, УГКЦ),
• костьол.

Відомі люди

Народилися

• Григорій Ґонець — громадський діяч.
• Мар'ян Крушельницький — український актор і театральний режисер.
• Микола Шлемкевич — філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН.

Парохи

Греко-католицькі

Ім'я	Роки	Коротка довідка	Світлина
о. Евстахій Риневич (1804-10 липня 1861)	1832-1836
о. Олександр Горинович	1837-1840
о. Йосип Січинський (1813-5 лютого 1865)	1841-1865
о. Василь Коржинський (1833 - 24 грудня 1906)	4 квітня 1865-1887
о. Михайло Баб'як (1 жовтня 1853—17 серпня 1938)	11 листопада 1880-15 травня 1889(сотрудник)
о. Іван Шлемкевич (1859-1938)	16 травня 1889-25 березня 1894
о. Амврозій Кадайський (1864)	1895-1898
о. Олександр Шарковський (1865-29 квітня 1942)	1899-1903
о. Іван Лушпинський (18 травня 1872—6 червня 1943, Товстеньке)	22 квітня 1903 - 5 травня 1905?
о. Іван Брикович (1875-)	6 травня 1905?-31 березня 1909
о. Іван Галай (1879-)	1 квітня 1909 - 30 вересня 1910
о. Лаврентій Ткачук (1879-16 квітня 1933)	1 жовтня 1910-31 січня 1922
о. Іван Ульванський (1862-)	1 лютого 1922 - 31 березня 1926
о. Іларіон Лушпинський	1 квітня 1926-14 травня 1930
о. Іван Романовський	15 травня 1930-30 червня 1930
о. Володимир Франчук (1897-)	1931-1934
о. Іван Горецький (1891-1980)	15 вересня 1933-1 серпня 1937
о. Михайло Келеман (1913—1993)	1 серпня 1937-1939

Померли

• Александр Бахтін — загинув у час німецько-радянської війні поблизу села, Герой Радянського Союзу.

Галерея

• Церква Святої Великомучениці Параскевії
• Будівля старого костелу
• Статуя Божої Матері
• Пам'ятний хрест
• Сільський пейзаж

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
2. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : , 1882. — S. 108. (пол.)
3. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
4. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
5. . Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

Джерела

• Бойчук Є., Когут І., Уніят В. Пилява // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 634—635. — .
• Мельничук Б., Сеник Б. Пилява // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 66. — .
• Pielawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 84. (пол.) — S. 84. (пол.)

Посилання

• «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]