Українська Соціал-Демократична Партія (УСДП) — українська соціалістична партія в Західній Україні у 1899—1939 рр.
- 1899–1918 рр. діяла у Галичині й Буковині у складі Австро-Угорської імперії як автономна секція ;
- 1918–1919 — самостійна партія в ЗУНР;
- 1919–1924, 1929–1939 рр. — самостійна партія в західноукраїнських землях у складі Польської республіки та еміграції.
Українська соціал-демократична партія | |
---|---|
Країна | Республіка Польща |
Голова партії | М. Ганкевич |
Дата заснування | 17 вересня 1899 |
Дата розпуску | вересень 1939 |
Штаб-квартира | Львів |
Ідеологія | Соціал-демократія, австромарксизм |
Девіз | «Наша ціль є вільна держава українського люду — Українська Республіка» |
Друкований орган | «Воля», «Земля і воля», «Борба», «Вперед», «Праця», «Вперід», «Робітничий голос» |
Ідеологія УСДП базувалася на принципах соціал-демократії, зокрема австромарксизму, а також на ідеї незалежності й соборності України. УСДП спиралась на промислових і сільськогосподарських робітників. Значного впливу в суспільно-політичному житті Західної України не мала.
Історія
1896—1918 рр.
УСДП була заснована 17 вересня 1899 р. на партійній конференції у Львові колишніми членами Української Радикальної Партії: Ю. Бачинським, С. Вітиком, М. Ганкевичем, Я. Остапчуком, А. Шміґельським, Р. Яросевичем та ін., які відкололися від неї та утворили Українську Соціал-Демократичну Партію Галичини і Буковини.
Перша спроба утворення УСДП відбулась ще раніше. У вересні 1896 р. М. Ганкевич разом з іншими членами УРП скликали таємні збори українських робітників у Львові, на яких було вирішено заснувати українську соціал-демократичну партію та видавати окрему робітничу газету українською мовою латинським шрифтом. 17 вересня 1896 р. був виданий «Поклик до робітників русинів», який повідомляв про намір створити окрему, українську, соціал-демократичну партію . Ініціаторами її утворення були Іван Франко, Михайло Павлик, Микола Ганкевич та ін. 1 січня 1897 р. розпочав виходити друкований орган українських соціал-демократів — газета «Robitnyk» (українською мовою в латинській транскрипції) (видавець — І. Глинчак, редактор — М. Ганкевич). У програмній статті «Наші сили» редакція газети заявила, що УСДП належить до Соціал-демократичної робітничої партії Австрії та стоїть на її Гайнфельдській програмі 1889 р. Окремо відзначено, що для нас русинів-українців тим симпатичніший прапор соціал-демократії, що на нїм видніється знамя національної свободи. Однак спроба утворення УСДП у 1896—1897 рр. закінчилася невдачею: організаційний комітет через політичні розбіжності розпався, також вийшло всього шість номерів газети «Robitnyk».
Членами УСДП була невелика група інтелігенції, під впливом якої перебувала незначна частина робітників і студентів, а також селянство окремих повітів Галичини. Її засновники і лідери М. Ганкевич та С. Вітик були також членами (ППСДГС), займали керівне становище в обох партіях. А тому практично весь промисловий пролетаріат краю, незалежно від національної приналежності, перебував у сфері інтересів польських соціал-демократів.
Під впливом УСДП перебувала у 1900–1903 рр. напівлегальна молодіжна організація «Молода Україна». 1902 р. УСДП і «Молодої України» у співпраці із іншими українськими політичними партіями Галичини (УНДП, УРП) організували та провели селянський страйк.
І з'їзд (конгрес) УСДП відбувся 21–22 березня 1903 р. у Львові під проводом М. Ганкевича і С. Вітика. З'їзд ухвалив програму СДРПА, прийняту на її Брюнському 1899 р. та Віденському 1901 р. конгресах.
На цьому з'їзді до УСДП увійшла група колишніх членів «Молодої України»: В. Старосольський, В. Темницький, В. Левинський, Л. Ганкевич та ін. Прихід до партії радикально налаштованих лідерів студентського руху призвів до появи її «молодого» крила, що поставило собі за мету звільнити партію з-під впливу польської соціал-демократії, перетворити її на самостійну. Група «молодих» в УСДП виступили за кардинальну зміну тактики, активну роботу з організації українського робітництва, припинення його полонізації під егідою ППСДГС.
1903–1904 pp. в розвитку УСДП спостерігався застій.
На парламентських виборах 1907 р. отримала близько 29 тис. голосів (8% відданих за українські партії) і 2 посольські мандати (С. Вітик і Я. Остапчук).
З 1907 р. УСДП одержала 2 постійні місця на конгресах II Інтернаціоналу у складі австрійської делегації.
14–15 березня 1909 р. — III з'їзд УСДП.
На 1911 р. налічувала 1366 членів і мала місцеві комітети в 13 містах. На виборах 1911 здобула близько 25 тис. голосів (у тому числі З тис. на Буковині) і один посольський мандат (С. Вітик). М. Гаврищук став послом буковинського сейму.
Партійно-просвітнє товариство «Воля» мало 13 філій.
3–4 грудня 1911 р. на IV з'їзді УСДП у Львові через розбіжності з питань тактики щодо польської соціал-демократії розкололась на «централістів» (М. Ганкевич, С. Вітик, Т. Мелень та ін.) і «автономістів» (В. Левинський, Л. Ганкевич, П. Буняк, І. Квасниця та ін.).
1–2 березня 1914 р. на V з'їзді УСДП відбулося примирення обох фракцій: «централістів» і «автономістів». Єдність партії було відновлено.
УСДП підтримувала зв'язки з соціал-демократичним рухом Наддніпрянщини.
У роки Першої світової війни співпрацювала з Союзом визволення України, взяла участь у заснуванні й діяльності Головної Української Ради, пізніше — Загальної Української Ради.
1918—1919 рр.
Делегатами УНРади ЗУНР–ЗО УНР від УСДП були: Бірчак Володимир, , Ганкевич Микола, , , , , , Скибінський Рудольф, . У першому уряді ЗУНР УСДП мала свого представника (А. Чернецького — державного секретаря праці й суспільної опіки), але у грудні 1918 р. вийшла з коаліції. З січня 1919 р. перебувала в опозиції до уряду ЗУНР. Мала визначальний вплив на діяльність Селянсько-робітничого союзу.
УСДП підтримувала соціалістичний уряд Директорії УНР. У 1919–1920 р. входила до уряду УНР (В. Темницький, Й. Безпалко, В. Старосольський, С.Вітик.
1919—1939 рр.
1921 р. перейшла на платформу радянської влади в Україні й поставилася негативно до закордонного уряду ЗУНР. У січні 1922 р. вимогу возз'єднання західноукраїнських земель з УСРР. Цей курс зміцнився приходом до УСДП кількох послів з Волині. 18 березня 1923 р. — VI з'їзд УСДП ухвалив перехід на комуністичну платформу, усунув з проводу М. і Л. Ганкевичів, В. Старосольського, П. Буняка, І. Квасницю та ін. На 1923 р. УСДП налічувала 4,2 тис. членів.
30 січня 1924 р. УСДП заборонена польською владою, тоді ж польська адміністрація ліквідувала газети «Вперед», «Земля і Воля» та місячник «Нова Культура». Частина членів УСДП приєдналася до Комуністичної партії Західної України, а 4 члени польського сейму від УСДП (А. Пащук, X. Приступа, Й. Скрипа, ) вступили у комуністичну посольську фракцію.
«Права» фракція УСДП згуртувалася навколо культурно-освітнього товариства «Робітнича Громада» й оформилася як група «Вперід» під проводом Л. Ганкевича.
Процес поступової відбудови партії остаточно завершив з'їзд 8–9 грудня 1928 р. — VI (VII) з'їзд УСДП у Львові.
УСДП брала участь у спробах консолідації національно-державницького табору, засудила політику «нормалізації», виступила проти диктатури фашизму і комунізму (конгреси партії у Львові — 4 березня 1934 р. і 17 жовтня 1937 р. У 1930-их роках УСДП організаційно була дуже слабкою і помітної ролі у політичному житті не відігравала.
1937 р. головою УСДП обрано В. Старосольського.
У міжвоєнний період УСДП брала участь у роботі II Інтернаціоналу.
Припинила діяльність на початку Другої світової війни у вересні 1939 р.
В еміграції 1950 р. колишні члени УСДП створили з іншими соціалістичними групами Українську Соціалістичну Партію.
З'їзди (конгреси) УСДП
- 21–22 березня 1903 р. — I з'їзд
- 27–28 січня 1906 р. — II з'їзд УСДП
- 14–15 березня 1909 р. — III з'їзд
- 3–4 грудня 1911 р. — IV з'їзд
- 1–2 березня 1914 р. — V (об'єднавчий) з'їзд
- 18 березня 1923 р. — VI з'їзд
- 8–9 грудня 1928 р. — VI (VII) з'їзд
- 4 березня 1934 р. — VII (VIII) з'їзд
- 17 жовтня 1937 р. — VIII (IX) з'їзд
Голови УСДП
- 1–й голова Ганкевич Микола — 1899—1914.
- 2–й голова Темницький Володимир — 1914—1920.
- в. о. голови Ганкевич Лев — 1920—1922.
- в. о. голови Кушнір Іван — 1922—1923.
- 3-й голова Панас О. — 1923-1924.
- 4–й голова Ганкевич Лев — 1928—1937.
- 5–й голова Старосольський Володимир — 1937—1939.
Преса УСДП
Центральні органи УСДП:
Див. також
Примітки
- Грицак Я., «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — С. 102.
- Жерноклеєв О.С., Про дату заснування Української соціал-демократичної партії Галичини й Буковини.
- Грицак Я., «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — С. 96.
- Pokłyk do robitnykiw Rusyniw / zachodom i kosztom Iwana Hłynczaka i Mychajła Pawłyka. — Lwiw, 1896. — S. 2.
- Naszi syły // Robitnyk. — 1897. — № 1.
- с.83-88
Література
- Грицак Я., «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — C. 71–110.
- Ганкевич Л. З минулого нашої партії : матеріяли до історії УСДП / Лев Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львів, 1920. — С. 17–34.
- Ганкевич М. З перед двайцяти літ : початки української соціял-демократії в Галичині / Микола Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львів, 1920. — С. 71–82.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ..
- Жерноклеєв О.С., Про дату заснування Української соціал-демократичної партії Галичини й Буковини // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск XV.
- Жерноклеєв О., Райківський І. Лідери західноукраїнської соціал-демократії. Політичні біографії.— Київ: Основні цінності, 2004.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.-Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір»,1995.-368 с., іл.
Посилання
- Українська соціял-демократична партія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1955-1956. — 1000 екз.
- УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ / Довідник з історії України [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.].
- Ukrainian Social Democratic party / Internet Encyclopedia of Ukraine [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska Social Demokratichna Partiya USDP ukrayinska socialistichna partiya v Zahidnij Ukrayini u 1899 1939 rr 1899 1918 rr diyala u Galichini j Bukovini u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi yak avtonomna sekciya 1918 1919 samostijna partiya v ZUNR 1919 1924 1929 1939 rr samostijna partiya v zahidnoukrayinskih zemlyah u skladi Polskoyi respubliki ta emigraciyi Ukrayinska social demokratichna partiyaKrayina Respublika PolshaGolova partiyi M GankevichData zasnuvannya 17 veresnya 1899Data rozpusku veresen 1939Shtab kvartira LvivIdeologiya Social demokratiya avstromarksizmDeviz Nasha cil ye vilna derzhava ukrayinskogo lyudu Ukrayinska Respublika Drukovanij organ Volya Zemlya i volya Borba Vpered Pracya Vperid Robitnichij golos Ideologiya USDP bazuvalasya na principah social demokratiyi zokrema avstromarksizmu a takozh na ideyi nezalezhnosti j sobornosti Ukrayini USDP spiralas na promislovih i silskogospodarskih robitnikiv Znachnogo vplivu v suspilno politichnomu zhitti Zahidnoyi Ukrayini ne mala Istoriya1896 1918 rr USDP bula zasnovana 17 veresnya 1899 r na partijnij konferenciyi u Lvovi kolishnimi chlenami Ukrayinskoyi Radikalnoyi Partiyi Yu Bachinskim S Vitikom M Gankevichem Ya Ostapchukom A Shmigelskim R Yarosevichem ta in yaki vidkololisya vid neyi ta utvorili Ukrayinsku Social Demokratichnu Partiyu Galichini i Bukovini Persha sproba utvorennya USDP vidbulas she ranishe U veresni 1896 r M Gankevich razom z inshimi chlenami URP sklikali tayemni zbori ukrayinskih robitnikiv u Lvovi na yakih bulo virisheno zasnuvati ukrayinsku social demokratichnu partiyu ta vidavati okremu robitnichu gazetu ukrayinskoyu movoyu latinskim shriftom 17 veresnya 1896 r buv vidanij Poklik do robitnikiv rusiniv yakij povidomlyav pro namir stvoriti okremu ukrayinsku social demokratichnu partiyu Iniciatorami yiyi utvorennya buli Ivan Franko Mihajlo Pavlik Mikola Gankevich ta in 1 sichnya 1897 r rozpochav vihoditi drukovanij organ ukrayinskih social demokrativ gazeta Robitnyk ukrayinskoyu movoyu v latinskij transkripciyi vidavec I Glinchak redaktor M Gankevich U programnij statti Nashi sili redakciya gazeti zayavila sho USDP nalezhit do Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Avstriyi ta stoyit na yiyi Gajnfeldskij programi 1889 r Okremo vidznacheno sho dlya nas rusiniv ukrayinciv tim simpatichnishij prapor social demokratiyi sho na nyim vidniyetsya znamya nacionalnoyi svobodi Odnak sproba utvorennya USDP u 1896 1897 rr zakinchilasya nevdacheyu organizacijnij komitet cherez politichni rozbizhnosti rozpavsya takozh vijshlo vsogo shist nomeriv gazeti Robitnyk Chlenami USDP bula nevelika grupa inteligenciyi pid vplivom yakoyi perebuvala neznachna chastina robitnikiv i studentiv a takozh selyanstvo okremih povitiv Galichini Yiyi zasnovniki i lideri M Gankevich ta S Vitik buli takozh chlenami PPSDGS zajmali kerivne stanovishe v oboh partiyah A tomu praktichno ves promislovij proletariat krayu nezalezhno vid nacionalnoyi prinalezhnosti perebuvav u sferi interesiv polskih social demokrativ Pid vplivom USDP perebuvala u 1900 1903 rr napivlegalna molodizhna organizaciya Moloda Ukrayina 1902 r USDP i Molodoyi Ukrayini u spivpraci iz inshimi ukrayinskimi politichnimi partiyami Galichini UNDP URP organizuvali ta proveli selyanskij strajk I z yizd kongres USDP vidbuvsya 21 22 bereznya 1903 r u Lvovi pid provodom M Gankevicha i S Vitika Z yizd uhvaliv programu SDRPA prijnyatu na yiyi Bryunskomu 1899 r ta Videnskomu 1901 r kongresah Na comu z yizdi do USDP uvijshla grupa kolishnih chleniv Molodoyi Ukrayini V Starosolskij V Temnickij V Levinskij L Gankevich ta in Prihid do partiyi radikalno nalashtovanih lideriv studentskogo ruhu prizviv do poyavi yiyi molodogo krila sho postavilo sobi za metu zvilniti partiyu z pid vplivu polskoyi social demokratiyi peretvoriti yiyi na samostijnu Grupa molodih v USDP vistupili za kardinalnu zminu taktiki aktivnu robotu z organizaciyi ukrayinskogo robitnictva pripinennya jogo polonizaciyi pid egidoyu PPSDGS 1903 1904 pp v rozvitku USDP sposterigavsya zastij Na parlamentskih viborah 1907 r otrimala blizko 29 tis golosiv 8 viddanih za ukrayinski partiyi i 2 posolski mandati S Vitik i Ya Ostapchuk Z 1907 r USDP oderzhala 2 postijni miscya na kongresah II Internacionalu u skladi avstrijskoyi delegaciyi 14 15 bereznya 1909 r III z yizd USDP Na 1911 r nalichuvala 1366 chleniv i mala miscevi komiteti v 13 mistah Na viborah 1911 zdobula blizko 25 tis golosiv u tomu chisli Z tis na Bukovini i odin posolskij mandat S Vitik M Gavrishuk stav poslom bukovinskogo sejmu Partijno prosvitnye tovaristvo Volya malo 13 filij 3 4 grudnya 1911 r na IV z yizdi USDP u Lvovi cherez rozbizhnosti z pitan taktiki shodo polskoyi social demokratiyi rozkololas na centralistiv M Gankevich S Vitik T Melen ta in i avtonomistiv V Levinskij L Gankevich P Bunyak I Kvasnicya ta in 1 2 bereznya 1914 r na V z yizdi USDP vidbulosya primirennya oboh frakcij centralistiv i avtonomistiv Yednist partiyi bulo vidnovleno USDP pidtrimuvala zv yazki z social demokratichnim ruhom Naddnipryanshini U roki Pershoyi svitovoyi vijni spivpracyuvala z Soyuzom vizvolennya Ukrayini vzyala uchast u zasnuvanni j diyalnosti Golovnoyi Ukrayinskoyi Radi piznishe Zagalnoyi Ukrayinskoyi Radi 1918 1919 rr Delegatami UNRadi ZUNR ZO UNR vid USDP buli Birchak Volodimir Gankevich Mikola Skibinskij Rudolf U pershomu uryadi ZUNR USDP mala svogo predstavnika A Cherneckogo derzhavnogo sekretarya praci j suspilnoyi opiki ale u grudni 1918 r vijshla z koaliciyi Z sichnya 1919 r perebuvala v opoziciyi do uryadu ZUNR Mala viznachalnij vpliv na diyalnist Selyansko robitnichogo soyuzu USDP pidtrimuvala socialistichnij uryad Direktoriyi UNR U 1919 1920 r vhodila do uryadu UNR V Temnickij J Bezpalko V Starosolskij S Vitik 1919 1939 rr 1921 r perejshla na platformu radyanskoyi vladi v Ukrayini j postavilasya negativno do zakordonnogo uryadu ZUNR U sichni 1922 r vimogu vozz yednannya zahidnoukrayinskih zemel z USRR Cej kurs zmicnivsya prihodom do USDP kilkoh posliv z Volini 18 bereznya 1923 r VI z yizd USDP uhvaliv perehid na komunistichnu platformu usunuv z provodu M i L Gankevichiv V Starosolskogo P Bunyaka I Kvasnicyu ta in Na 1923 r USDP nalichuvala 4 2 tis chleniv 30 sichnya 1924 r USDP zaboronena polskoyu vladoyu todi zh polska administraciya likviduvala gazeti Vpered Zemlya i Volya ta misyachnik Nova Kultura Chastina chleniv USDP priyednalasya do Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini a 4 chleni polskogo sejmu vid USDP A Pashuk X Pristupa J Skripa vstupili u komunistichnu posolsku frakciyu Prava frakciya USDP zgurtuvalasya navkolo kulturno osvitnogo tovaristva Robitnicha Gromada j oformilasya yak grupa Vperid pid provodom L Gankevicha Proces postupovoyi vidbudovi partiyi ostatochno zavershiv z yizd 8 9 grudnya 1928 r VI VII z yizd USDP u Lvovi USDP brala uchast u sprobah konsolidaciyi nacionalno derzhavnickogo taboru zasudila politiku normalizaciyi vistupila proti diktaturi fashizmu i komunizmu kongresi partiyi u Lvovi 4 bereznya 1934 r i 17 zhovtnya 1937 r U 1930 ih rokah USDP organizacijno bula duzhe slabkoyu i pomitnoyi roli u politichnomu zhitti ne vidigravala 1937 r golovoyu USDP obrano V Starosolskogo U mizhvoyennij period USDP brala uchast u roboti II Internacionalu Pripinila diyalnist na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 r V emigraciyi 1950 r kolishni chleni USDP stvorili z inshimi socialistichnimi grupami Ukrayinsku Socialistichnu Partiyu Z yizdi kongresi USDP21 22 bereznya 1903 r I z yizd 27 28 sichnya 1906 r II z yizd USDP 14 15 bereznya 1909 r III z yizd 3 4 grudnya 1911 r IV z yizd 1 2 bereznya 1914 r V ob yednavchij z yizd 18 bereznya 1923 r VI z yizd 8 9 grudnya 1928 r VI VII z yizd 4 bereznya 1934 r VII VIII z yizd 17 zhovtnya 1937 r VIII IX z yizdGolovi USDP1 j golova Gankevich Mikola 1899 1914 2 j golova Temnickij Volodimir 1914 1920 v o golovi Gankevich Lev 1920 1922 v o golovi Kushnir Ivan 1922 1923 3 j golova Panas O 1923 1924 4 j golova Gankevich Lev 1928 1937 5 j golova Starosolskij Volodimir 1937 1939 Presa USDPCentralni organi USDP 1900 1907 rr dvotizhnevik Volya 1906 1912 rr Zemlya i volya 1911 1913 rr Vpered 1914 r Pracya 1918 1922 1924 rr Vpered 1919 1920 1922 1924 rr Zemlya i volya 1926 1928 rr Vperid 1929 1931 1933 1934 rr Vpered 1938 1939 rr Robitnichij golos Div takozhUkrayinska social demokratichna robitnicha partiyaPrimitkiGricak Ya Molodi radikali u suspilno politichnomu zhitti Galichini Zapiski NTSh Lviv 1991 T 222 S 102 Zhernokleyev O S Pro datu zasnuvannya Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi Galichini j Bukovini Gricak Ya Molodi radikali u suspilno politichnomu zhitti Galichini Zapiski NTSh Lviv 1991 T 222 S 96 Poklyk do robitnykiw Rusyniw zachodom i kosztom Iwana Hlynczaka i Mychajla Pawlyka Lwiw 1896 S 2 Naszi syly Robitnyk 1897 1 ISBN 5 7707 7867 9 s 83 88LiteraturaGricak Ya Molodi radikali u suspilno politichnomu zhitti Galichini Zapiski NTSh Lviv 1991 T 222 C 71 110 Gankevich L Z minulogo nashoyi partiyi materiyali do istoriyi USDP Lev Gankevich Kalyendar Vperedu 1920 Lviv 1920 S 17 34 Gankevich M Z pered dvajcyati lit pochatki ukrayinskoyi sociyal demokratiyi v Galichini Mikola Gankevich Kalyendar Vperedu 1920 Lviv 1920 S 71 82 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhernokleyev O S Pro datu zasnuvannya Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi Galichini j Bukovini Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya Vipusk XV Zhernokleyev O Rajkivskij I Lideri zahidnoukrayinskoyi social demokratiyi Politichni biografiyi Kiyiv Osnovni cinnosti 2004 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9PosilannyaUkrayinska sociyal demokratichna partiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1955 1956 1000 ekz UKRAYiNSKA SOCIAL DEMOKRATIChNA PARTIYa Dovidnik z istoriyi Ukrayini 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Ukrainian Social Democratic party Internet Encyclopedia of Ukraine 4 chervnya 2011 u Wayback Machine