Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колона Костянтина (грец. Στήλη του Κωνσταντίνου Α΄; лат. Columna Constantini) або Колона Чемберліта́ш (тур. Çemberlitaş Sütunu) — давньоримська тріумфальна колона в кварталі Чемберліташ у Стамбулі. Споруджена в 328 році римським імператором Костянтином Великим у центрі тодішнього Форуму Костянтина з нагоди заснування нової римської столиці — Константинополя. Наразі Колона Костянтина є однією з найвизначніших пам'яток Стамбулу.
| Колона Костянтина | |
|---|---|
 | |
| 41°00′30″ пн. ш. 28°58′15″ сх. д. / 41.00861100002777704° пн. ш. 28.97111100002777917° сх. д.Координати: 41°00′30″ пн. ш. 28°58′15″ сх. д. / 41.00861100002777704° пн. ш. 28.97111100002777917° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина[1] |
| Розташування | Фатіх[1] Стамбул |
| Тип | Тріумфальна колона і пам'ятка |
  Колона Костянтина Колона Костянтина (Стамбул) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
Вал колони складається з величезних порфірових барабанів, встановлених на постаменті з білого мармуру, який сьогодні лежить під землею. Раніше на самій вершині колони розташовувалася оголена бронзова статуя імператора з семикінцевою короною на голові, що тримає в руках спис і, можливо, кулю. Вигляд Костянтина в цьому образі нагадував статуї Колоса Родоського та Колоса Нерона, що зі свого боку були образами сонячних божеств Аполлона або Геліоса. Приблизно за вісім століть після спорудження пошкоджена капітель колони була замінена хрестом, згодом теж вилученим. До сьогодні зберігся напис із білої мармурової кладки.
Колона сягає 34,8 м заввишки стосовно сучасного рівня землі. Оцінки початкової висоти колони без статуї коливаються від 37 до 40 м; загалом пам'ятка мала висоту близько 50 метрів. Можливо, це була найбільша давньоримська тріумфальна колона в світі, з якою в цьому аспекті могла конкурувати лише пізніша Колона Феодосія, що не збереглась до сьогодні. Колона Костянтина була безумовно вищою за Колону Траяна та Колону Марка Аврелія; її висота могла перевищувати висоту Колізею (48 м) та внутрішню висоту Пантеону (43 м) у Римі.
Турецька назва Чемберліташ (тур. Çemberlitaş від çemberli — обруч та taş — камінь) з'явилася після реконструкції колони османами приблизно в 1515 році, під час якої до її валу були додані залізні армуючі обручі. Відтоді ввесь квартал навколо Колони Костянтина став називатися Чемберліташ. Перші укріплення обєкту, що складалися з бронзи, були додані ще в 416 році. Упродовж своєї багатовікової історії колона зазнавала численних пошкоджень від пожеж. Найвідоміші з них траплялися в V і VI століттях, а також в 1779 році, після якої почорніла колона стала відома як Обпечений стовп.
При спорудження поруч з Колоною Костянтина проходила Меса — головна вулиця античного Константинополя. Вона вела до Августейону, Іпподрому, Собору Святої Софії, Терм Зевсіппа та — парадних воріт Великого палацу. На захід Меса проходила крізь Форум Феодосія до Філадельфіону та стін Константинополя. На самому Форумі Костянтина імператор побудував першу будівлю .
Історія
Спорудження колони розпочалося в 328 році. Завершення будівництва та її освячення сталося 11 травня 330 року під час урочистої церемонії, що поєднувала християнські та язичницькі традиції.
За життя Костянтина колона розташовувалася в центрі овального Форуму Констянтина (теперішній центр кварталу Чемберліташ), Від самого початку висота колони, що складалася з кількох циліндричних порфірових блоків, сягала 50 метрів. Точне число порфірових блоків є достеменно невідомим, проте найімовірніше їхня кількість коливалася від семи до одинадцяти. Ці блоки були увінчані статуєю Костянтина в образі Аполлона. Згідно з традицією, куля в руках Костянтина містила фрагмент автентичного Животворного Хреста. Біля підніжжя колони розташовувалося святилище, яке містило реліквії нібито з хрестів двох злодіїв, розіп'ятих разом з Ісусом Христом на Голгофі, кошики, що стосувалися дива з хлібами та рибами, банку з алебастровою маззю, яку Марія Магдалина використовувала для помазання голови та ніг Ісуса, а також давньоримську реліквію Палладій - дерев'яну статую Афіни з Трої.
Унаслідок сильного шторму 1106 року статуя Костянтина на вершині та три верхні циліндри колони були завалені. Кілька років потому візантійський імператор Мануїл I (правив у 1143—1180 рр.) спорудив на місці колишньої статуї хрест і додав пам'ятний напис, який свідчив: «Вір ний Мануїл зміцнив цей святий витвір мистецтва, який був пошкоджений часом». Бронзові вінки, що колись покривали стики між барабанами, були викрадені хрестоносцями-католиками під час Четвертого хрестового походу 1204 року. А хрест з вершини колони був вилучений османами в 1453 році після падіння Константинополя.
Під час землетрусів та пожеж у 1779 році місцевість навколо об'єкту була зруйнована, а сама колона отримала чорні сліди від вогню. Колона Костянтина була відновлена султаном Абдул-Гамідом I, за правління якого була додана теперішня кладка. Основа колони була зміцнена в 1779 році; автентична платформа наразі розташована на глибині 2,5 метри під землею.
Теперішній стан
Колона Костянтина є одним з найвідоміших прикладів давньоримського мистецтва Стамбулу. Нинішня висота колона — 35 метрів. Реставраційні роботи на ній ведуться з 1955 року. В 1972 році були відремонтовані тріщини в порфірі та оновлені металеві кронштейни. З 1985 року пам'ятки історичних районів Стамбула, зокрема і сама Колона Костянтина, внесені до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Yoncaci Arslan, Pelin (2016). (PDF). METU Journal of the Faculty of Architecture. Middle East Technical University. 33 (1): 121—145. doi:10.4305/METU.JFA.2016.1.5. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- Gehn, Ulrich (2012). . Last Statues of Antiquity. Oxford University. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 8 травня 2020.
- Mango, C. (1981) Constantine's Porphyry Column and the Chapel of St. Constantine, p. 104.
- Clarke, Howard: The Gospel of Matthew and its Readers. Indiana University Press, 2003. p.204.
- . TurkeyTravelPlanner.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 15 січня 2008.
Література
- Bassett, Sarah (2004). 109. Column of Constantine and Its Statue. The Urban Image of Late Antique Constantinople. Cambridge: Cambridge University Press. с. 192—204. ISBN . OCLC 54024141. (англ.)
- Gehn, Ulrich (2012). . Last Statues of Antiquity. Oxford University. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 8 травня 2020. (англ.)
- Mango, Cyril (1981). Constantine's Porphyry Column and the Chapel of St. Constantine. Δελτίον XAE. 10:4: 103—110. doi:10.12681/dchae.901. (англ.)
- Yoncaci Arslan, Pelin (2016). (PDF). METU Journal of the Faculty of Architecture. Middle East Technical University. 33 (1): 121—145. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro davnorimsku kolonu Pro kvartal u Stambuli z takoyu samoyu nazvoyu div Chemberlitash Kolona Kostyantina grec Sthlh toy Kwnstantinoy A lat Columna Constantini abo Kolona Chemberlita sh tur Cemberlitas Sutunu davnorimska triumfalna kolona v kvartali Chemberlitash u Stambuli Sporudzhena v 328 roci rimskim imperatorom Kostyantinom Velikim u centri todishnogo Forumu Kostyantina z nagodi zasnuvannya novoyi rimskoyi stolici Konstantinopolya Narazi Kolona Kostyantina ye odniyeyu z najviznachnishih pam yatok Stambulu Kolona KostyantinaSuchasnij viglyad Koloni Kostyantina Suchasnij viglyad Koloni Kostyantina41 00 30 pn sh 28 58 15 sh d 41 00861100002777704 pn sh 28 97111100002777917 sh d 41 00861100002777704 28 97111100002777917 Koordinati 41 00 30 pn sh 28 58 15 sh d 41 00861100002777704 pn sh 28 97111100002777917 sh d 41 00861100002777704 28 97111100002777917Krayina Turechchina 1 Roztashuvannya Fatih 1 StambulTip Triumfalna kolona i pam yatkaKolona KostyantinaKolona Kostyantina Stambul Mediafajli u VikishovishiOpisOriginalnij viglyad Koloni Kostyantina zi statuyeyu Konstantina v obrazi Apollona na vershini Val koloni skladayetsya z velicheznih porfirovih barabaniv vstanovlenih na postamenti z bilogo marmuru yakij sogodni lezhit pid zemleyu Ranishe na samij vershini koloni roztashovuvalasya ogolena bronzova statuya imperatora z semikincevoyu koronoyu na golovi sho trimaye v rukah spis i mozhlivo kulyu Viglyad Kostyantina v comu obrazi nagaduvav statuyi Kolosa Rodoskogo ta Kolosa Nerona sho zi svogo boku buli obrazami sonyachnih bozhestv Apollona abo Geliosa Priblizno za visim stolit pislya sporudzhennya poshkodzhena kapitel koloni bula zaminena hrestom zgodom tezh viluchenim Do sogodni zberigsya napis iz biloyi marmurovoyi kladki Kolona syagaye 34 8 m zavvishki stosovno suchasnogo rivnya zemli Ocinki pochatkovoyi visoti koloni bez statuyi kolivayutsya vid 37 do 40 m zagalom pam yatka mala visotu blizko 50 metriv Mozhlivo ce bula najbilsha davnorimska triumfalna kolona v sviti z yakoyu v comu aspekti mogla konkuruvati lishe piznisha Kolona Feodosiya sho ne zbereglas do sogodni Kolona Kostyantina bula bezumovno vishoyu za Kolonu Trayana ta Kolonu Marka Avreliya yiyi visota mogla perevishuvati visotu Kolizeyu 48 m ta vnutrishnyu visotu Panteonu 43 m u Rimi Turecka nazva Chemberlitash tur Cemberlitas vid cemberli obruch ta tas kamin z yavilasya pislya rekonstrukciyi koloni osmanami priblizno v 1515 roci pid chas yakoyi do yiyi valu buli dodani zalizni armuyuchi obruchi Vidtodi vves kvartal navkolo Koloni Kostyantina stav nazivatisya Chemberlitash Pershi ukriplennya obyektu sho skladalisya z bronzi buli dodani she v 416 roci Uprodovzh svoyeyi bagatovikovoyi istoriyi kolona zaznavala chislennih poshkodzhen vid pozhezh Najvidomishi z nih traplyalisya v V i VI stolittyah a takozh v 1779 roci pislya yakoyi pochornila kolona stala vidoma yak Obpechenij stovp Pri sporudzhennya poruch z Kolonoyu Kostyantina prohodila Mesa golovna vulicya antichnogo Konstantinopolya Vona vela do Avgustejonu Ippodromu Soboru Svyatoyi Sofiyi Term Zevsippa ta paradnih vorit Velikogo palacu Na zahid Mesa prohodila kriz Forum Feodosiya do Filadelfionu ta stin Konstantinopolya Na samomu Forumi Kostyantina imperator pobuduvav pershu budivlyu IstoriyaSporudzhennya koloni rozpochalosya v 328 roci Zavershennya budivnictva ta yiyi osvyachennya stalosya 11 travnya 330 roku pid chas urochistoyi ceremoniyi sho poyednuvala hristiyanski ta yazichnicki tradiciyi Za zhittya Kostyantina kolona roztashovuvalasya v centri ovalnogo Forumu Konstyantina teperishnij centr kvartalu Chemberlitash Vid samogo pochatku visota koloni sho skladalasya z kilkoh cilindrichnih porfirovih blokiv syagala 50 metriv Tochne chislo porfirovih blokiv ye dostemenno nevidomim prote najimovirnishe yihnya kilkist kolivalasya vid semi do odinadcyati Ci bloki buli uvinchani statuyeyu Kostyantina v obrazi Apollona Zgidno z tradiciyeyu kulya v rukah Kostyantina mistila fragment avtentichnogo Zhivotvornogo Hresta Bilya pidnizhzhya koloni roztashovuvalosya svyatilishe yake mistilo relikviyi nibito z hrestiv dvoh zlodiyiv rozip yatih razom z Isusom Hristom na Golgofi koshiki sho stosuvalisya diva z hlibami ta ribami banku z alebastrovoyu mazzyu yaku Mariya Magdalina vikoristovuvala dlya pomazannya golovi ta nig Isusa a takozh davnorimsku relikviyu Palladij derev yanu statuyu Afini z Troyi Unaslidok silnogo shtormu 1106 roku statuya Kostyantina na vershini ta tri verhni cilindri koloni buli zavaleni Kilka rokiv potomu vizantijskij imperator Manuyil I praviv u 1143 1180 rr sporudiv na misci kolishnoyi statuyi hrest i dodav pam yatnij napis yakij svidchiv Vir nij Manuyil zmicniv cej svyatij vitvir mistectva yakij buv poshkodzhenij chasom Bronzovi vinki sho kolis pokrivali stiki mizh barabanami buli vikradeni hrestonoscyami katolikami pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 roku A hrest z vershini koloni buv viluchenij osmanami v 1453 roci pislya padinnya Konstantinopolya Pid chas zemletrusiv ta pozhezh u 1779 roci miscevist navkolo ob yektu bula zrujnovana a sama kolona otrimala chorni slidi vid vognyu Kolona Kostyantina bula vidnovlena sultanom Abdul Gamidom I za pravlinnya yakogo bula dodana teperishnya kladka Osnova koloni bula zmicnena v 1779 roci avtentichna platforma narazi roztashovana na glibini 2 5 metri pid zemleyu Teperishnij stanKolona Kostyantina ye odnim z najvidomishih prikladiv davnorimskogo mistectva Stambulu Ninishnya visota kolona 35 metriv Restavracijni roboti na nij vedutsya z 1955 roku V 1972 roci buli vidremontovani trishini v porfiri ta onovleni metalevi kronshtejni Z 1985 roku pam yatki istorichnih rajoniv Stambula zokrema i sama Kolona Kostyantina vneseni do pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Yoncaci Arslan Pelin 2016 PDF METU Journal of the Faculty of Architecture Middle East Technical University 33 1 121 145 doi 10 4305 METU JFA 2016 1 5 Arhiv originalu PDF za 9 veresnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2021 Gehn Ulrich 2012 Last Statues of Antiquity Oxford University Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2020 Mango C 1981 Constantine s Porphyry Column and the Chapel of St Constantine p 104 Clarke Howard The Gospel of Matthew and its Readers Indiana University Press 2003 p 204 TurkeyTravelPlanner com Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 15 sichnya 2008 LiteraturaBassett Sarah 2004 109 Column of Constantine and Its Statue The Urban Image of Late Antique Constantinople Cambridge Cambridge University Press s 192 204 ISBN 0 521 82723 X OCLC 54024141 angl Gehn Ulrich 2012 Last Statues of Antiquity Oxford University Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2020 angl Mango Cyril 1981 Constantine s Porphyry Column and the Chapel of St Constantine Deltion XAE 10 4 103 110 doi 10 12681 dchae 901 angl Yoncaci Arslan Pelin 2016 PDF METU Journal of the Faculty of Architecture Middle East Technical University 33 1 121 145 Arhiv originalu PDF za 9 veresnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2021 angl