Вальтер Вайс

Вальтер Вайс (нім. Walter Weiß; нар. 5 вересня 1890, Тільзит — пом. 21 грудня 1967, Ашаффенбург, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1944). Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям.

Вальтер Вайс
Walter Weiß
Народження	5 вересня 1890(1890-09-05) Тільзит, Східна Пруссія, Німецька імперія
Смерть	21 грудня 1967(1967-12-21) (77 років) Ашаффенбург, Баварія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1908–1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	97-ма легка піхотна дивізія 26-та піхотна дивізія XXVII армійський корпус 2-га армія Група армій «Північ»
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) () Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Заслуг (Угорщина)defaultКомандорський хрест із зіркою ордена Заслуг (Угорщина)
Вальтер Вайс у Вікісховищі

Біографія

19 березня 1908 року після закінчення кадетського училища вступив фенрихом в 59-й (4-й Позенський) піхотний полк. З 1911 року — ад'ютант, потім командир роти 3-го батальйону свого полку. Учасник Першої світової війни, служив у штабах армійської групи Шольца (Македонія) і 226-ї піхотної дивізії.

У 1919-20 роках служив у прикордонній охороні «Схід». Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у 2-му (прусському) піхотному полку. З 1 жовтня 1922 року — співробітник відділу розвідки і контррозвідки при штабі 1-го військового округу (Кенігсберг). У 1924 переведений в штаб 1-ї піхотної дивізії, в 1925 році — в штаб 1-го батальйону 7-го піхотного полку (Опель), з 1927 року — командир 1-ї, з 1929 року — 16-ї роти того ж полку. У 1932 році переведений в комендатуру Бреслау. З 1 жовтня 1933 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) штабу командування піхотою 2-го військового округу (Мекленбург-Шверін), з 15 жовтня 1934 року — 12-ї дивізії. 24 березня 1936 року переведений до штабу 6-го армійського корпусу (Мюнстер). З 1 травня 1938 року — командир 1-го піхотного полку в Кенігсберзі.

Учасник Польської і Французької кампаній. З 15 грудня 1940 року — командир 97-ї легкої дивізії, з 15 січня 1941 року — командир 26-ї піхотної дивізії. З 22 червня 1941 року воював на центральній ділянці Східного фронту. З 1 липня 1942 року — командир 27-го армійського корпусу. З 3 лютого 1943 року — командувач 2-ю армією (на центральній ділянці Східного фронту, у складі групи армій «Центр»). Проти його армії радянські війська провели ряд наступальних операцій, в тому числі Ломжа-Ружанську наступальну операцію. З 12 березня по 8 квітня 1945 року — командувач групою армій «Північ» (у Східній Пруссії). У квітні 1945 році переведений в резерв, евакуювався в Північну Німеччину, де був узятий в американський полон. У березні 1948 року звільнений.

Нагороди

Військова кар'єра

• 19 березня 1908 — фенрих
• 19 серпня 1909 — лейтенант
• 24 липня 1915 — обер-лейтенант
• 15 липня 1918 — гауптман
• 1 червня 1931 — майор
• 1 вересня 1934 — оберст-лейтенант
• 1 березня 1937 — оберст
• 1 вересня 1940 — генерал-майор
• 1 серпня 1942 — генерал-лейтенант
• 1 вересня 1942 — генерал від інфантерії
• 30 січня 1944 — генерал-полковник

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (9 вересня 1914)
  • 1-го класу (15 грудня 1915)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), офіцерський хрест з мечами
• Військова медаль (Османська імперія)

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (19 вересня 1939)
  • 1-го класу (2 жовтня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (12 вересня 1941)
  • Дубове листя (№ 646; 5 листопада 1944)
• (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
• Німецький хрест в золоті (19 лютого 1943)
• Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест із зіркою
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (6 квітня і 2 листопада 1944)

Див. також

• Ріхард Руофф
• Курт фон Гаммерштайн-Екворд
• Гельмут Прісс
• Густав-Адольф фон Цанген
• Максиміліан Фельцманн

Література

• Gerd F. Heuer: Die Generalobersten des Heeres. Inhaber höchster deutscher Kommandostellen. Moewig, Rastatt 1988, , S. 1-8.
• Fellgiebel, Walther-Peer: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Podzun-Pallas, 2000.

Посилання

• Generaloberst Walter Weiß. на geocities.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2012. (англ.)

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: сформована	командир 97-ї легкої піхотної дивізії 15 грудня 1940 — 15 січня 1941	Наступник: генерал від інфантерії Сигізмунд фон Ферстер
Попередник: генерал від інфантерії Сигізмунд фон Ферстер	командир 26-ї піхотної дивізії 15 січня 1941 — 15 квітня 1942	Наступник: генерал від інфантерії Фрідріх Візе
Попередник: генерал від інфантерії Йоахім Віттгефт	командир XXVII армійського корпусу 1 липня 1942 — 3 лютого 1943	Наступник: генерал-лейтенант Карл Бурдах
Попередник: генерал-полковник Ганс фон Зальмут	командувач 2-ї армії 3 лютого 1943 — 12 березня 1945	Наступник: генерал танкових військ Дітріх фон Заукен
Попередник: генерал-полковник Лотар Рендуліч	командувач групи армій «Північ» 12 березня — 5 квітня 1945	Наступник: розформована