Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Будинок Полтавського губернського земства — пам'ятка історії та архітектури в Полтаві, що знаходиться на площі Конституції, 2. Будинок споруджено в 1903—1908 роках за проєктом архітектора Василя Кричевського, з використанням первісних проєктів Є.І. Ширшова, М.О. Ніколаєва. Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового українського архітектурного стилю (див. Український архітектурний модерн) на Полтавщині. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.
| Будинок Полтавського губернського земства | |
|---|---|
 Будинок Полтавського губернського земства (сучасний вигляд) | |
| 49°35′00″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 49.5835000000277759113° пн. ш. 34.56144400002777672° сх. д.Координати: 49°35′00″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 49.5835000000277759113° пн. ш. 34.56144400002777672° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Полтава |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Архітектор | Василь Кричевський |
| Дата початку спорудження | 1903 |
| Дата закінчення спорудження | 1908 |
| Стиль | український модерн |
| Адреса | м. Полтава, пл. Конституції, 2 |
  Будинок Полтавського губернського земства Будинок Полтавського губернського земства (Україна) | |
 Будинок Полтавського губернського земства у Вікісховищі | |
Історія
Завдяки проведеним наприкінці 1902 року і на початку 1903 року нарадам з питань розвитку народних промислів Полтавщини, на яких були присутніми художники Сергій Васильківський, Опанас Сластіон, архітектор-художник Василь Кричевський та інші, народилась ідея розвитку українського народного стилю в мистецтві і в архітектурі. Зокрема, Сергій Васильківський піддав критиці проєкти будинку земства, першим з яких був створений Є.І. Ширшовим і затверджений у кінці 1902 року до будівництва. Після того, як архітектор відмовився вносити зміни, яких домагалася земська управа, проєкт переробив київський архітектор академік В.М. Ніколаєв. Художник запропонував відхилити прийнятий до будівництва проєкт і почав переконувати земських діячів у необхідності розробити проєкт, який не мав би банального архітектурного рішення у стилі псевдоренесансу чи псевдокласицизму, що було у прийнятому проєкті, а був би оригінальним і таким, в якому б відбилися народні художні уподобання. Цю ідею підтримав на сторінках газети письменник Микола Дмитрієв, що висунув як пропозицію для архітектури — український стиль. У розгорнутій дискусії на сторінках полтавської, а потім і київської преси аргументовано виступив Опанас Сластіон, теоретично обґрунтувавши необхідність і можливість створити такий проєкт, а відтак і почати розвиток своєрідного архітектурного стилю.
Результатом цих дій стало проведення конкурсів проєктів, першого — 6 червня і другого — 23 червня 1903 року. Спеціальна комісія управи в складі Федіра Лизогуба (голова), С.Б. Бразоля, , В.І. Мезенцева, Д.М. Милорадовича, Є.М. Шейдемана, М.А. Ерістова, П.М. Бровка, О.П. Старицького, Г.А. Данковського, за участю І.В. Шамраєвського, Опанаса Сластіона, Сергія Васильківського розглянула 8 проєктів, авторами яких були Є.І. Ширшов, В.М. Ніколаєв (два), І.В. Жолтовський (два), Віденський, П.Н. Волков, Василь Кричевський і ухвалила рішення про присудження премії та затвердження останнього проєкту. Оскільки з весни 1903 року почалося закладання фундаментів будинку, Василю Кричевському довелося терміново включитися в докорінну переробку вже здійснюваного будівництвом проєкту і розробити інші робочі креслення.
Будинок перші 12 років функціонував як адміністративно-музейна споруда, у 1920 році його було віддано під Центральний пролетарський музей Полтавщини (директор Мирослав Гаврилів). Під час Німецько-радянської війни в 1943 році при відступі з Полтави його спалили фашисти. У 50-ті роки будинок відновили за проєктом архітекторів П. Костирка, В. Крачмера, Н. Квітки та інших, загалом зберігши більшість форм, проте змінивши деякі частини даху та його колір на червоний, а також оздоблення і живопис головного залу. Сьогодні у будинку знаходиться Полтавський краєзнавчий музей.
Опис
Архітектура
Будинок має симетричний Ш-подібний план. У середній його частині розміщено вестибюль, центральний хол з парадно-розгорнутими сходами, великий зал засідань. Інші частини мають широкі коридори, які об'єднували ділові приміщення земської управи, розташовані на двох поверхах. На третьому поверсі, з боку двору, було влаштовано музейні приміщення, в одному з крил — кімнати готельного призначення. Підвальний поверх відводився для господарських та архівних приміщень. З головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, з двору — три з половиною.
Загальна композиція будинку була надзвичайно виразною, її визначали три виступаючі вперед об'єми і дві високі башти, що фланкували центральний виступ. Високий цоколь рожевого граніту, складений з великих грубо обколотих каменів, прорізують вікна з фігурними перемичками, над ними простягнувся міцний карниз. Основну стіну, обличковану світложовтою керамікою, на першому поверсі прорізують стрункі вікна з напівколовою перемичкою, вписані у трапеційні ніші, на другому поверсі вікнам надано трапеційної форми, їх перемички спираються на колонки крученої форми. Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, різьблені двері із орнаментом на тему «дерево життя». Обабіч головного входу — спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон». Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими білосиніми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів. Карнизну плиту великого виносу підтримували кронштейни у вигляді «коників», а під ними по стіні простягнувся фриз, складений розмаїтими за формою і витонченими за кольором розетками, що чергуються зі стилізованими вазами.
Широко застосовані орнаментальні прикраси: на 2-му поверсі вони скомпоновані, як арабески у вигляді «вазонів», над трапеційними вікнами розміщені досконало намальовані орнаментальні вставки на тему «дерево життя». Увінчував будинок високий дах зеленаво-блакитної, покритої поливою черепиці, викладеної прямим мозаїчним набором так, що дах мінився кольорами неба і відблисками сонця. Загальне кольористичне вирішення фасаду: поєднання рожевого цоколю з світложовтою і золотаво-вохристою керамікою стіни, оперезаною на рівні вікон 1-го поверху широкою оранжевою смугою, поліхромні орнаментальні композиції, біло-сині кручені колонки, нарешті блакитно-зеленавий дах.
Цей стрій архітектури підкреслювали дві високі і стрункі башти, накриті наметовими дахами із заломами. Внутрішній простір у своїх головних частинах з'єднувався через широкі аркові прорізи і перетікав від вестибюля до центрального холу з його розлогими мармуровими, розгорнутими в два боки сходами, залитими через скляну стелю потоками світла. Оточували хол синьо-білі колони, помережані стилізованими орнаментами типу «вазон» і світлою балюстрадою у вигляді куманців, з яких виходило важке колосся пшениці, що схилялося в два боки од переповнюючої їх сили. Стіни на рівні сходів вкривала біла фаянсова плита із блакитно-зеленими квітками на ній, що викликали враження святкової плахти. Стіни під колонами і на фризі над залізобетонними балками також прикрашали орнаменти.
Головний зал відзначав виразно вирішений хрещатий простір, перекритий еліптичним склепінням. Стіни залу вкривали рослинні орнаменти, виконані за ескізами Миколи Самокиша, та три великі тематичні картини, написані Сергієм Васильківським за допомогою Миколи Уварова, Михайла Беркоса. На головній осі залу була розташована картина «Вибори полтавського полковника М.Пушкаря», ліворуч на поздовжній стіні — «Козак Голота і татарин», праворуч — «Ромоданівський шлях». Перша картина прославляла демократичні форми вибору керівників, друга розкривала тему військової звитяги в обороні полтавського краю, третя — торговельні зв'язки і підприємництво.
 |  |  |
Вестибюль першого поверху початок XX століття | Вестибюль другого поверху початок XX століття | Задній фасад початок XX століття |
Масонські символи на будові
Література
- «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А.В.Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 787-789 (укр.)
Посилання
- Історія Полтави — Будинок Полтавського губернського земства [ 17 грудня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- Полтава Історична — Будинок Полтавського губернського земства [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva pam yatka istoriyi ta arhitekturi v Poltavi sho znahoditsya na ploshi Konstituciyi 2 Budinok sporudzheno v 1903 1908 rokah za proyektom arhitektora Vasilya Krichevskogo z vikoristannyam pervisnih proyektiv Ye I Shirshova M O Nikolayeva Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva stav pershim zrazkom novogo ukrayinskogo arhitekturnogo stilyu div Ukrayinskij arhitekturnij modern na Poltavshini Sogodni vikoristovuyetsya yak Poltavskij krayeznavchij muzej Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstvaBudinok Poltavskogo gubernskogo zemstva suchasnij viglyad 49 35 00 pn sh 34 33 41 sh d 49 5835000000277759113 pn sh 34 56144400002777672 sh d 49 5835000000277759113 34 56144400002777672 Koordinati 49 35 00 pn sh 34 33 41 sh d 49 5835000000277759113 pn sh 34 56144400002777672 sh d 49 5835000000277759113 34 56144400002777672Krayina UkrayinaRoztashuvannya PoltavaStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniArhitektor Vasil KrichevskijData pochatku sporudzhennya 1903Data zakinchennya sporudzhennya 1908Stil ukrayinskij modernAdresa m Poltava pl Konstituciyi 2Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstvaBudinok Poltavskogo gubernskogo zemstva Ukrayina Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva u VikishovishiIstoriyaBudinok Poltavskogo gubernskogo zemstva fasad pochatok XX stolittya Budinok gubernskogo zemstva Pochatok XX st Zavdyaki provedenim naprikinci 1902 roku i na pochatku 1903 roku naradam z pitan rozvitku narodnih promisliv Poltavshini na yakih buli prisutnimi hudozhniki Sergij Vasilkivskij Opanas Slastion arhitektor hudozhnik Vasil Krichevskij ta inshi narodilas ideya rozvitku ukrayinskogo narodnogo stilyu v mistectvi i v arhitekturi Zokrema Sergij Vasilkivskij piddav kritici proyekti budinku zemstva pershim z yakih buv stvorenij Ye I Shirshovim i zatverdzhenij u kinci 1902 roku do budivnictva Pislya togo yak arhitektor vidmovivsya vnositi zmini yakih domagalasya zemska uprava proyekt pererobiv kiyivskij arhitektor akademik V M Nikolayev Hudozhnik zaproponuvav vidhiliti prijnyatij do budivnictva proyekt i pochav perekonuvati zemskih diyachiv u neobhidnosti rozrobiti proyekt yakij ne mav bi banalnogo arhitekturnogo rishennya u stili psevdorenesansu chi psevdoklasicizmu sho bulo u prijnyatomu proyekti a buv bi originalnim i takim v yakomu b vidbilisya narodni hudozhni upodobannya Cyu ideyu pidtrimav na storinkah gazeti pismennik Mikola Dmitriyev sho visunuv yak propoziciyu dlya arhitekturi ukrayinskij stil U rozgornutij diskusiyi na storinkah poltavskoyi a potim i kiyivskoyi presi argumentovano vistupiv Opanas Slastion teoretichno obgruntuvavshi neobhidnist i mozhlivist stvoriti takij proyekt a vidtak i pochati rozvitok svoyeridnogo arhitekturnogo stilyu Rezultatom cih dij stalo provedennya konkursiv proyektiv pershogo 6 chervnya i drugogo 23 chervnya 1903 roku Specialna komisiya upravi v skladi Fedira Lizoguba golova S B Brazolya V I Mezenceva D M Miloradovicha Ye M Shejdemana M A Eristova P M Brovka O P Starickogo G A Dankovskogo za uchastyu I V Shamrayevskogo Opanasa Slastiona Sergiya Vasilkivskogo rozglyanula 8 proyektiv avtorami yakih buli Ye I Shirshov V M Nikolayev dva I V Zholtovskij dva Videnskij P N Volkov Vasil Krichevskij i uhvalila rishennya pro prisudzhennya premiyi ta zatverdzhennya ostannogo proyektu Oskilki z vesni 1903 roku pochalosya zakladannya fundamentiv budinku Vasilyu Krichevskomu dovelosya terminovo vklyuchitisya v dokorinnu pererobku vzhe zdijsnyuvanogo budivnictvom proyektu i rozrobiti inshi robochi kreslennya Budinok pershi 12 rokiv funkcionuvav yak administrativno muzejna sporuda u 1920 roci jogo bulo viddano pid Centralnij proletarskij muzej Poltavshini direktor Miroslav Gavriliv Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v 1943 roci pri vidstupi z Poltavi jogo spalili fashisti U 50 ti roki budinok vidnovili za proyektom arhitektoriv P Kostirka V Krachmera N Kvitki ta inshih zagalom zberigshi bilshist form prote zminivshi deyaki chastini dahu ta jogo kolir na chervonij a takozh ozdoblennya i zhivopis golovnogo zalu Sogodni u budinku znahoditsya Poltavskij krayeznavchij muzej OpisBokovij ganok pochatok XX stolittya Arhitektura Budinok maye simetrichnij Sh podibnij plan U serednij jogo chastini rozmisheno vestibyul centralnij hol z paradno rozgornutimi shodami velikij zal zasidan Inshi chastini mayut shiroki koridori yaki ob yednuvali dilovi primishennya zemskoyi upravi roztashovani na dvoh poverhah Na tretomu poversi z boku dvoru bulo vlashtovano muzejni primishennya v odnomu z kril kimnati gotelnogo priznachennya Pidvalnij poverh vidvodivsya dlya gospodarskih ta arhivnih primishen Z golovnogo fasadu budinok mav dva z polovinoyu poverhi z dvoru tri z polovinoyu Golovna zala zi stolami dlya zemskih glasnih pochatok XX stolittya Zagalna kompoziciya budinku bula nadzvichajno viraznoyu yiyi viznachali tri vistupayuchi vpered ob yemi i dvi visoki bashti sho flankuvali centralnij vistup Visokij cokol rozhevogo granitu skladenij z velikih grubo obkolotih kameniv prorizuyut vikna z figurnimi peremichkami nad nimi prostyagnuvsya micnij karniz Osnovnu stinu oblichkovanu svitlozhovtoyu keramikoyu na pershomu poversi prorizuyut strunki vikna z napivkolovoyu peremichkoyu vpisani u trapecijni nishi na drugomu poversi viknam nadano trapecijnoyi formi yih peremichki spirayutsya na kolonki kruchenoyi formi Golovnij vhid zaglibleno v lodzhiyu trapecijnoyi formi taku zh formu maye dvernij proriz rizbleni dveri iz ornamentom na temu derevo zhittya Obabich golovnogo vhodu sparovani vikna z granchastim rizblenim stovpchikom nad yakim na stini pivkolom rozgornuv svoyi ornamentalni viti vazon Nad golovnim portalom vlashtovani potrijni vikna z kruchenimi bilosinimi kolonami nad yakimi zobrazheno gerb Poltavi v otochenni praporiv Karniznu plitu velikogo vinosu pidtrimuvali kronshtejni u viglyadi konikiv a pid nimi po stini prostyagnuvsya friz skladenij rozmayitimi za formoyu i vitonchenimi za kolorom rozetkami sho cherguyutsya zi stilizovanimi vazami Shiroko zastosovani ornamentalni prikrasi na 2 mu poversi voni skomponovani yak arabeski u viglyadi vazoniv nad trapecijnimi viknami rozmisheni doskonalo namalovani ornamentalni vstavki na temu derevo zhittya Uvinchuvav budinok visokij dah zelenavo blakitnoyi pokritoyi polivoyu cherepici vikladenoyi pryamim mozayichnim naborom tak sho dah minivsya kolorami neba i vidbliskami soncya Zagalne koloristichne virishennya fasadu poyednannya rozhevogo cokolyu z svitlozhovtoyu i zolotavo vohristoyu keramikoyu stini operezanoyu na rivni vikon 1 go poverhu shirokoyu oranzhevoyu smugoyu polihromni ornamentalni kompoziciyi bilo sini krucheni kolonki nareshti blakitno zelenavij dah Golovni shidci iz drugogo poverhu pochatok XX stolittya Cej strij arhitekturi pidkreslyuvali dvi visoki i strunki bashti nakriti nametovimi dahami iz zalomami Vnutrishnij prostir u svoyih golovnih chastinah z yednuvavsya cherez shiroki arkovi prorizi i peretikav vid vestibyulya do centralnogo holu z jogo rozlogimi marmurovimi rozgornutimi v dva boki shodami zalitimi cherez sklyanu stelyu potokami svitla Otochuvali hol sino bili koloni pomerezhani stilizovanimi ornamentami tipu vazon i svitloyu balyustradoyu u viglyadi kumanciv z yakih vihodilo vazhke kolossya pshenici sho shilyalosya v dva boki od perepovnyuyuchoyi yih sili Stini na rivni shodiv vkrivala bila fayansova plita iz blakitno zelenimi kvitkami na nij sho viklikali vrazhennya svyatkovoyi plahti Stini pid kolonami i na frizi nad zalizobetonnimi balkami takozh prikrashali ornamenti Golovnij zal vidznachav virazno virishenij hreshatij prostir perekritij eliptichnim sklepinnyam Stini zalu vkrivali roslinni ornamenti vikonani za eskizami Mikoli Samokisha ta tri veliki tematichni kartini napisani Sergiyem Vasilkivskim za dopomogoyu Mikoli Uvarova Mihajla Berkosa Na golovnij osi zalu bula roztashovana kartina Vibori poltavskogo polkovnika M Pushkarya livoruch na pozdovzhnij stini Kozak Golota i tatarin pravoruch Romodanivskij shlyah Persha kartina proslavlyala demokratichni formi viboru kerivnikiv druga rozkrivala temu vijskovoyi zvityagi v oboroni poltavskogo krayu tretya torgovelni zv yazki i pidpriyemnictvo Vestibyul pershogo poverhu pochatok XX stolittya Vestibyul drugogo poverhu pochatok XX stolittya Zadnij fasad pochatok XX stolittya Masonski simvoli na budoviLiteratura Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Dovidnik Za red A V Kudrickogo K UE 1992 Stor 787 789 ukr PosilannyaIstoriya Poltavi Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva 17 grudnya 2009 u Wayback Machine ukr Poltava Istorichna Budinok Poltavskogo gubernskogo zemstva 29 veresnya 2013 u Wayback Machine ukr Div takozhPoltavskij krayeznavchij muzej