Олександр Федорович Трепов (рос. Трепов Олександр Федорович, 18 вересня [30 вересня] 1862, Київ — 10 листопада 1928, Ніцца) — державний діяч Російської імперії, міністр шляхів сполучення, голова Ради міністрів (10 листопада (23 листопада) 1916) — 27 грудня 1916 (9 січня 1917).
Трепов Олександр Федорович | |
---|---|
рос. Александр Фёдорович Трепов | |
Народився | 30 вересня 1862[1] Київ, Російська імперія |
Помер | 10 листопада 1928[1] (66 років) Ніцца |
Поховання | Російський цвинтар Кокад |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | політик, міністр, державний діяч |
Alma mater | Пажеський корпус |
Знання мов | російська |
Посада | голова Уряду Російської Федерації і член Державної ради Російської імперії[d] |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | Q108828198? |
Брати, сестри | Трепов Дмитро Федорович |
Нагороди | |
|
Біографія
Син генерал-ад'ютанта . Мав двох старших братів — Федора, згодом генерал-губернатора волинського, київського і подільського; і Дмитра, згодом петербурзького генерал-губернатора і палацового коменданта.
Виховувався в Пажеському корпусі, по закінченні якого вступив на військову службу в лейб-гвардії Єгерський полк. У 1889 році вийшов у запас і поступив на службу в Міністерство внутрішніх справ на посаді чиновника для особливих доручень.
Володів 2922 десятинами землі у Переяславському повіті; ще 202 десятини в тому ж повіті числилися за його дружиною. У 1892 році був обраний переяславським повітовим предводителем дворянства; залишався на цій посаді до 1896 року.
В 1896 році був зарахований до . Обіймав посади камергера Двору (з 1900), єгермейстера Двору (з 1905). У 1906 був призначений сенатором Першого департаменту Сенату. 1 січня 1914 року призначений членом Державної ради. З серпня 1915 року — член Особливої наради з оборони.
30 жовтня 1915 року очолив Міністерство шляхів сполучення. Особливу увагу приділяв організації військових перевезень, у зв'язку світовою війною, яка тривала у цей час. При ньому прискорилося будівництво Мурманської залізниці, а також була перекладена на широку колію гілка Вологда — Архангельськ. У зв'язку з розвитком автомобільного транспорту заснував у складі міністерства Управління шосейних доріг.
10 листопада 1916 року призначений головою Ради міністрів з залишенням на посаді міністра шляхів сполучення. На посту глави уряду намагався домогтися у Миколи II відставки міністра внутрішніх справ Олександра Протопопова. В іншому зарекомендував себе як лояльний по відношенню до імператора консерватор; неодноразово характеризувався як «реакціонер». 27 грудня 1916 року був знятий з обох міністерських посад.
Після Жовтневої революції заарештовувався ЧК, став одним з лідерів Білого руху. З осені 1918 по січень 1919 року очолював в Гельсінгфорсі Особливий комітет у справах росіян у Фінляндії. Потім емігрував у Францію.
У 1920-х був одним з керівників російської монархічної еміграції. У 1921 році був рекомендований для участі у Російському Закордонному Церковному Соборі в Сремських Карловцях (Югославія).
16 лютого 1921 року був допитаний як свідок слідчим в особливо важливих справах Омського окружного суду в Парижі «з питання про дії московських монархічних груп, що мали на меті порятунок життя Государя Імператора та Царської Сім'ї».
Помер 10 листопада 1928 в Ніцці, похований на Російському кладовищі Кокад.
Нагороди
- Командор ордена Почесного Легіону (1916)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- В New York Times Current History, vol. 17 (Oct-Dec 1918) было ошибочно указано, что Трепов был убит в России (p. XI).
- ГАРФ. Ф. 6343. Оп. 1. Д. 1. Протоколы Русского Зарубежного Церковного Собора (1921 г.).
Література
- Глинка, Я. В. Одиннадцать лет в Государственной Думе. 1906—1917. Дневник и воспоминания. М., 2001.
- Шикман А. П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. М., 1997.
- Dallin, A. Russian Diplomacy and Eastern Europe, 1914—1917.
- Julicher, P. Renegades, Rebels and Rogues Under the Tzars. McFarland & Company, 2003.
Посилання
- Краткая биография на peoples.ru [ 15 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Краткая биография на hrono.ru [ 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Соколов Н. А. Протокол допроса А. Ф. Трепова 16 февраля 1921 // В: Предварительное следствие 1919—1922 / Сост. Л. А. Лыкова. — Российский архив : История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. — М. : Студия «ТРИТЭ» Никиты Михалкова — «Российский архив» — РЦХИДНИ, 1998. — С. 274—275.
- Список гражданским чинам первым трем классам. Петроград, Сенатская типография, 1914 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Fedorovich Trepov ros Trepov Oleksandr Fedorovich 18 veresnya 30 veresnya 1862 Kiyiv 10 listopada 1928 Nicca derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi ministr shlyahiv spoluchennya golova Radi ministriv 10 listopada 23 listopada 1916 27 grudnya 1916 9 sichnya 1917 Trepov Oleksandr Fedorovichros Aleksandr Fyodorovich TrepovNarodivsya 30 veresnya 1862 1862 09 30 1 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 10 listopada 1928 1928 11 10 1 66 rokiv NiccaPohovannya Rosijskij cvintar KokadKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist politik ministr derzhavnij diyachAlma mater Pazheskij korpusZnannya mov rosijskaPosada golova Uryadu Rosijskoyi Federaciyi i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Rid dBatko dMati Q108828198 Brati sestri Trepov Dmitro FedorovichNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaO F Trepov Mogila Oleksandra Trepova na Rosijskomu kladovishi v Nicci Sin general ad yutanta Mav dvoh starshih brativ Fedora zgodom general gubernatora volinskogo kiyivskogo i podilskogo i Dmitra zgodom peterburzkogo general gubernatora i palacovogo komendanta Vihovuvavsya v Pazheskomu korpusi po zakinchenni yakogo vstupiv na vijskovu sluzhbu v lejb gvardiyi Yegerskij polk U 1889 roci vijshov u zapas i postupiv na sluzhbu v Ministerstvo vnutrishnih sprav na posadi chinovnika dlya osoblivih doruchen Volodiv 2922 desyatinami zemli u Pereyaslavskomu poviti she 202 desyatini v tomu zh poviti chislilisya za jogo druzhinoyu U 1892 roci buv obranij pereyaslavskim povitovim predvoditelem dvoryanstva zalishavsya na cij posadi do 1896 roku V 1896 roci buv zarahovanij do Obijmav posadi kamergera Dvoru z 1900 yegermejstera Dvoru z 1905 U 1906 buv priznachenij senatorom Pershogo departamentu Senatu 1 sichnya 1914 roku priznachenij chlenom Derzhavnoyi radi Z serpnya 1915 roku chlen Osoblivoyi naradi z oboroni 30 zhovtnya 1915 roku ocholiv Ministerstvo shlyahiv spoluchennya Osoblivu uvagu pridilyav organizaciyi vijskovih perevezen u zv yazku svitovoyu vijnoyu yaka trivala u cej chas Pri nomu priskorilosya budivnictvo Murmanskoyi zaliznici a takozh bula perekladena na shiroku koliyu gilka Vologda Arhangelsk U zv yazku z rozvitkom avtomobilnogo transportu zasnuvav u skladi ministerstva Upravlinnya shosejnih dorig 10 listopada 1916 roku priznachenij golovoyu Radi ministriv z zalishennyam na posadi ministra shlyahiv spoluchennya Na postu glavi uryadu namagavsya domogtisya u Mikoli II vidstavki ministra vnutrishnih sprav Oleksandra Protopopova V inshomu zarekomenduvav sebe yak loyalnij po vidnoshennyu do imperatora konservator neodnorazovo harakterizuvavsya yak reakcioner 27 grudnya 1916 roku buv znyatij z oboh ministerskih posad Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi zaareshtovuvavsya ChK stav odnim z lideriv Bilogo ruhu Z oseni 1918 po sichen 1919 roku ocholyuvav v Gelsingforsi Osoblivij komitet u spravah rosiyan u Finlyandiyi Potim emigruvav u Franciyu U 1920 h buv odnim z kerivnikiv rosijskoyi monarhichnoyi emigraciyi U 1921 roci buv rekomendovanij dlya uchasti u Rosijskomu Zakordonnomu Cerkovnomu Sobori v Sremskih Karlovcyah Yugoslaviya 16 lyutogo 1921 roku buv dopitanij yak svidok slidchim v osoblivo vazhlivih spravah Omskogo okruzhnogo sudu v Parizhi z pitannya pro diyi moskovskih monarhichnih grup sho mali na meti poryatunok zhittya Gosudarya Imperatora ta Carskoyi Sim yi Pomer 10 listopada 1928 v Nicci pohovanij na Rosijskomu kladovishi Kokad NagorodiKomandor ordena Pochesnogo Legionu 1916 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 V New York Times Current History vol 17 Oct Dec 1918 bylo oshibochno ukazano chto Trepov byl ubit v Rossii p XI GARF F 6343 Op 1 D 1 Protokoly Russkogo Zarubezhnogo Cerkovnogo Sobora 1921 g LiteraturaGlinka Ya V Odinnadcat let v Gosudarstvennoj Dume 1906 1917 Dnevnik i vospominaniya M 2001 Shikman A P Deyateli otechestvennoj istorii Biograficheskij spravochnik M 1997 Dallin A Russian Diplomacy and Eastern Europe 1914 1917 Julicher P Renegades Rebels and Rogues Under the Tzars McFarland amp Company 2003 ISBN 978 0 7864 1612 7PosilannyaKratkaya biografiya na peoples ru 15 sichnya 2020 u Wayback Machine Kratkaya biografiya na hrono ru 21 sichnya 2020 u Wayback Machine Sokolov N A Protokol doprosa A F Trepova 16 fevralya 1921 V Predvaritelnoe sledstvie 1919 1922 Sost L A Lykova Rossijskij arhiv Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII XX vv M Studiya TRITE Nikity Mihalkova Rossijskij arhiv RCHIDNI 1998 S 274 275 Spisok grazhdanskim chinam pervym trem klassam Petrograd Senatskaya tipografiya 1914 g