Латиноамериканці (ісп. Latinoamericanos) — узагальнена назва іспано- та португаломовних народів, що населяють територію сучасної Латинської Америки та широко представлені також в США, Іспанії, Канаді, Португалії, Італії, Великій Британії та інших країнах внаслідок економічної і політичної еміграції. Унаслідок того, що французька мова також є романською, до латиноамериканців належать також франкомовні народи Карибського басейну (гаїтяни, , , , за походженням також домініканці та ).
латиноамериканці | |
---|---|
Самоназва | latinoamericanos |
Кількість | 569 млн |
Ареал | Латинська Америка |
Мова | іспанська, португальська |
Історія
Об'єднує всіх латиноамериканців насамперед їх історичне походження. Формування латиноамериканських народів почалося в Добу великих географічних відкриттів в Західній півкулі і розвитку двох ранніх європейський колоніальних імперій — Іспанської та Португальської, меншою мірою також і Французької. Визначальним став період між XVI-XVIII століттями, коли європейські конкістадори підкорили значні території Південної Америки і вступили в інтенсивні контакти з місцевим населенням.
Етногенез
Переважну, хоча далеко не єдину роль в процесі етногенезу латиноамериканських народів зіграли романські народи так званої та / або , тому сучасні латиноамериканці іменуються неороманськими народами, а їх ареал проживання — неороманським (). Вони вважають рідною або ж добре розмовляють на романських мовах, які походять від латині (звідки й назва). Виняток становить лише деяка частина латиноамериканців США, уродженців цієї країни, які, зберігаючи латиноамериканську культуру і самосвідомість, перейшли на англійську мову або ж повністю американізувалися. Іншою відмінною рисою є прихильність більшості латиноамериканців до католицтва, хоча останнім часом збільшилася кількість атеїстів, послідовників протестантських церков, інших релігій і різних сект. Виділяє латиноамериканців також і їх концентрація в регіонах з жарким екваторіальним, тропічним та субтропічним кліматом.
Расова різноманітність
На відміну від північноамериканських колоній Великої Британії, де індіанське населення піддалося майже поголовному геноциду, в іспанських та португальських колоніях місця масової концентрації корінного населення (Мексика, Перу) стали одночасно і центрами іспанської культури, започаткувавши процес расово-культурного змішання. Тому сучасні латиноамериканці відрізняються своєрідним расово-генетичним складом з переважанням людей змішаного походження з найрізноманітнішими комбінаціями європейських, африканських, індіанських та навіть азійських генів. На початку XVI століття, крім іспанських і португальських чоловіків-ідальго сюди стали прибувати й заслані з Іспанії цигани, євреї, араби-мориски, потім були привезені негри-раби з Африки, пізніше з'явилися і європейські колоністи з інших, переважно католицьких країн (французи, численні італійці, західні українці, німці, хорвати тощо), знову посилився приплив переселенців з Іспанії та Португалії (кінець XIX — поч. XX ст.)
Тому нині расово-генетичний склад дуже різноманітний по країнах. Так, умовно позначені становлять більшість населення (понад 80%) в Аргентині та Уругваї, але тільки близько половини населення Бразилії (53,7%) і менше ніж 10% населення Мексики. У Мексиці і Чилі 2/3 населення становлять метиси: у Чилі з більшою домішкою європейської, в Мексиці — з індіанської крові, хоча пропорції сильно варіюють по містах і провінціях усередині кожної країни. Приміром, у середньостатистичного мексиканця 58% генів європейські (переважно іспанські), 39% — індіанські і близько 3% — африканські. Більш того, на відміну від США, расові категорії гнучкі і прозорі, один і той самий чоловік може відносити себе до декількох категорій і переходити з однієї в іншу впродовж свого життя в залежності від свого соціального статусу, освіти, кола спілкування тощо. Так значна частина умовно білого населення Аргентини має істотну домішку індіанської (близько 1/3) і навіть африканської крові. Те ж саме стосується і до умовно білих бразильців. Хоча відкритого інституційного расизму та сегрегації в латиноамериканських країнах ніколи не було, більш європейські (світлі) риси сприймаються як бажаніші в порівнянні з індіанськими і африканськими.
З іншого боку, мулати і негри складають близько 80% населення Домініканської республіки, і близько 40% населення Бразилії. У Болівії та Перу, Гватемалі і Південній Мексиці досі абсолютно переважають корінні індіанці, значна частина яких, проте, вже прийняла католицтво і перейшла на іспанську мову.
Чисельність
Загальна чисельність латиноамериканців — близько 600 мільйонів осіб. Найбільші латиноамериканські народи: бразильці — близько 190 млн чол (2008 р., оцінка) та мексиканці — близько 150 млн чол. (2008 р., оцінка). За ними слідують колумбійці (45 млн) та аргентинці (40 млн). Особливо виділяється велика емігрантська група латиноамериканців США, яка складає понад 15% населення країни або 45 млн осіб (2007).
Примітки
- CIA-The World Factbook-Field Listing-Ethnic groups [ 2008-11-12 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latinoamerikanci isp Latinoamericanos uzagalnena nazva ispano ta portugalomovnih narodiv sho naselyayut teritoriyu suchasnoyi Latinskoyi Ameriki ta shiroko predstavleni takozh v SShA Ispaniyi Kanadi Portugaliyi Italiyi Velikij Britaniyi ta inshih krayinah vnaslidok ekonomichnoyi i politichnoyi emigraciyi Unaslidok togo sho francuzka mova takozh ye romanskoyu do latinoamerikanciv nalezhat takozh frankomovni narodi Karibskogo basejnu gayityani za pohodzhennyam takozh dominikanci ta latinoamerikanciSamonazva latinoamericanosKilkist 569 mlnAreal Latinska AmerikaMova ispanska portugalskaIstoriyaOb yednuye vsih latinoamerikanciv nasampered yih istorichne pohodzhennya Formuvannya latinoamerikanskih narodiv pochalosya v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv v Zahidnij pivkuli i rozvitku dvoh rannih yevropejskij kolonialnih imperij Ispanskoyi ta Portugalskoyi menshoyu miroyu takozh i Francuzkoyi Viznachalnim stav period mizh XVI XVIII stolittyami koli yevropejski konkistadori pidkorili znachni teritoriyi Pivdennoyi Ameriki i vstupili v intensivni kontakti z miscevim naselennyam EtnogenezMapa latinoamerikanskih i latinskih yevropejskih krayin i teritorij Perevazhnu hocha daleko ne yedinu rol v procesi etnogenezu latinoamerikanskih narodiv zigrali romanski narodi tak zvanoyi ta abo tomu suchasni latinoamerikanci imenuyutsya neoromanskimi narodami a yih areal prozhivannya neoromanskim Voni vvazhayut ridnoyu abo zh dobre rozmovlyayut na romanskih movah yaki pohodyat vid latini zvidki j nazva Vinyatok stanovit lishe deyaka chastina latinoamerikanciv SShA urodzhenciv ciyeyi krayini yaki zberigayuchi latinoamerikansku kulturu i samosvidomist perejshli na anglijsku movu abo zh povnistyu amerikanizuvalisya Inshoyu vidminnoyu risoyu ye prihilnist bilshosti latinoamerikanciv do katolictva hocha ostannim chasom zbilshilasya kilkist ateyistiv poslidovnikiv protestantskih cerkov inshih religij i riznih sekt Vidilyaye latinoamerikanciv takozh i yih koncentraciya v regionah z zharkim ekvatorialnim tropichnim ta subtropichnim klimatom Rasova riznomanitnist Na vidminu vid pivnichnoamerikanskih kolonij Velikoyi Britaniyi de indianske naselennya piddalosya majzhe pogolovnomu genocidu v ispanskih ta portugalskih koloniyah miscya masovoyi koncentraciyi korinnogo naselennya Meksika Peru stali odnochasno i centrami ispanskoyi kulturi zapochatkuvavshi proces rasovo kulturnogo zmishannya Tomu suchasni latinoamerikanci vidriznyayutsya svoyeridnim rasovo genetichnim skladom z perevazhannyam lyudej zmishanogo pohodzhennya z najriznomanitnishimi kombinaciyami yevropejskih afrikanskih indianskih ta navit azijskih geniv Na pochatku XVI stolittya krim ispanskih i portugalskih cholovikiv idalgo syudi stali pribuvati j zaslani z Ispaniyi cigani yevreyi arabi moriski potim buli privezeni negri rabi z Afriki piznishe z yavilisya i yevropejski kolonisti z inshih perevazhno katolickih krayin francuzi chislenni italijci zahidni ukrayinci nimci horvati tosho znovu posilivsya pripliv pereselenciv z Ispaniyi ta Portugaliyi kinec XIX poch XX st Tomu nini rasovo genetichnij sklad duzhe riznomanitnij po krayinah Tak umovno poznacheni stanovlyat bilshist naselennya ponad 80 v Argentini ta Urugvayi ale tilki blizko polovini naselennya Braziliyi 53 7 i menshe nizh 10 naselennya Meksiki U Meksici i Chili 2 3 naselennya stanovlyat metisi u Chili z bilshoyu domishkoyu yevropejskoyi v Meksici z indianskoyi krovi hocha proporciyi silno variyuyut po mistah i provinciyah useredini kozhnoyi krayini Primirom u serednostatistichnogo meksikancya 58 geniv yevropejski perevazhno ispanski 39 indianski i blizko 3 afrikanski Bilsh togo na vidminu vid SShA rasovi kategoriyi gnuchki i prozori odin i toj samij cholovik mozhe vidnositi sebe do dekilkoh kategorij i perehoditi z odniyeyi v inshu vprodovzh svogo zhittya v zalezhnosti vid svogo socialnogo statusu osviti kola spilkuvannya tosho Tak znachna chastina umovno bilogo naselennya Argentini maye istotnu domishku indianskoyi blizko 1 3 i navit afrikanskoyi krovi Te zh same stosuyetsya i do umovno bilih brazilciv Hocha vidkritogo institucijnogo rasizmu ta segregaciyi v latinoamerikanskih krayinah nikoli ne bulo bilsh yevropejski svitli risi sprijmayutsya yak bazhanishi v porivnyanni z indianskimi i afrikanskimi Z inshogo boku mulati i negri skladayut blizko 80 naselennya Dominikanskoyi respubliki i blizko 40 naselennya Braziliyi U Boliviyi ta Peru Gvatemali i Pivdennij Meksici dosi absolyutno perevazhayut korinni indianci znachna chastina yakih prote vzhe prijnyala katolictvo i perejshla na ispansku movu ChiselnistZagalna chiselnist latinoamerikanciv blizko 600 miljoniv osib Najbilshi latinoamerikanski narodi brazilci blizko 190 mln chol 2008 r ocinka ta meksikanci blizko 150 mln chol 2008 r ocinka Za nimi sliduyut kolumbijci 45 mln ta argentinci 40 mln Osoblivo vidilyayetsya velika emigrantska grupa latinoamerikanciv SShA yaka skladaye ponad 15 naselennya krayini abo 45 mln osib 2007 PrimitkiCIA The World Factbook Field Listing Ethnic groups 2008 11 12 u Wayback Machine angl Posilannya