Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Коломийський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Городенка |
| Створений | 1854 |
| Площа | 835 км² (1880) |
| Населення | 66 849 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Городенка, Чернелиця, Обертин |
Городенківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Городенка. Нині на території Городенківського повіту розташовані адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Городенківський район і Тлумацький (частково).
Королівство Галичини та Володимирії
Повіт утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Городенківського повіту приєднаний Обертинський повіт. Однак Обертинський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Городенківський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.
У 1880 році повіт поділявся на 48 кадастральних гмін, складався зі 48 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 45 сільських (з 50 фільварками) та 40 окремих територій — загалом 88 адміністративних одиниць. За переписом 1880 р. в повіті було 66849 мешканців.
У складі ЗУНР
| Цей розділ потребує доповнення. |
Повіт входив до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Теофіль Окуневський (УНДП), головою Повітової УНРади о. Іван Пісецький. Делегатом до УНРади обраний Теодор Замора.
Польська Республіка
| Городенківський повіт | |
|---|---|
| пол. Powiat horodeński | |
| | |
| Місто | Городенка |
| Найбільше місто | Городенка |
| Країна |  Польська Республіка |
| Регіон | Станиславівське воєводство |
| Гміни | 49 (1867—1934), 8 (1934—1939) |
| Населення | |
| - повне | 92.900 (1931) |
| - густота | 109 |
| Площа | |
| - повна | 849 км² |
| Дата заснування | 1867 |
 | |
Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 48 сільських гмін і 45 фільварків та 2 знелюднілі поселення) з 39 312 житловими будинками.
Загальна чисельність населення повіту складала 83 670 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 64 490 — греко-католики, 11 987 — римо-католики, 7 148 — юдеї, 45 — інших визнань.
Через прийняття Польщею виборчого закону з порушенням прав українців, передбачених Версальським трактатом, Сен-Жерменським договором, Севрським мирним договором і ухвалами Конференції у Спа, міжпартійні збори 27.08.1922 у Львові закликали бойкотувати вибори 1922 року. Виборчий комітет у Городенці на чолі з доктором Теофілом Окуневським і доктором Стефаном Істеревичом підтримав бойкот виборів і організував віча в селах повіту. Окупаційна адміністрація провела арешти і розганяла передвиборчі віча, свобода яких була гарантована польською конституцією.
Зміни адміністративного поділу
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, з вилученої з земель села Гавриляк.
1 квітня 1932 р. значна частина території села Семаківці передана селу Михальче.
Розпорядженням Ради Міністрів від 10 квітня 1934 року село Джурків передане з Городенківського повіту до Коломийського.
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
містечко Городенка — місто з 1934 року.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 47
1934—1939 рр. — 7
| Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
|---|---|---|---|
| 1 | Ґміна Городенка | Городниця, Пробабин, Серафинці, Стрільче, Ясенів-Пільний | 5 |
| 2 | Ґміна Незвиська | Гарасимів, Живачів, Ісаків, Лука, Незвисько, Петрів, Підвербці, Раковець, Семенівка, Сокирчин, Уніж | 11 |
| 3 | Ґміна Обертин | Балагорівка, Гончарів, Гавриляк, Жабокруки, Жуків, Обертин, Яківка | 7 |
| 4 | Ґміна Сємаківці | Далешове, Колінки, Михальче, Поточище, Семаківці | 5 |
| 5 | Ґміна Тишківці | Олієво-Королівка, Олієво-Корнів, Рашкув (Рашків), Тишківці, Чортовець | 5 |
| 6 | Гміна Чернелиця | Дубка, Копачинці, Корнів, Кунисівці, Вільхівці, Репужинці, Хмелева, Чернелиця | 8 |
| 7 | Ґміна Чернятин | Вербівці, Глушків, Вікно, Топорівці, Чернятин | 5 |
| передано до Коломийського повіту | Джурків (до 01.08.1934) | 1 | |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Старости
- Мечислав Зажецький (-1932)
- Едвард Скшинський (1932—1936)
- Леон Рутковський-Кочур (1936—1939)
Населення
Українці-грекокатолики становили 77 % населення повіту (1907).
У 1939 році в повіті проживало 98 840 мешканців (78 120 українців-грекокатоликів — 79,04 %, 7 720 українців-латинників — 7,81 %, 3 540 поляків — 3,58 %, 1 870 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,89 %, 7 530 євреїв — 7,62 % і 60 німців та інших національностей — 0,06 %).
Радянський період
27 листопада 1939 року повіт включено до новоутвореної Станіславської області.
17 січня 1940 року повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони:
- Городенківський — з міста Городенка і ґмін Городенка, Тишківці і Чернятин;
- Обертинський — із ґмін Обертин і Незвиська;
- Чернелицький — із ґмін Чернелиця і Семаківці.
Третій Райх
Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Городенківський повіт був відновлений як адміністративна одиниця крайсгауптманшафту Коломия дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). 1.04.1942 повіт підпорядкований Коломийському повітовому управлінню. Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 89-110.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michałcze w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr 67. — poz. 554. — S. 1141. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 36. — poz. 326. — S. 588. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 25—26.
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Distrikt Galizien
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodenkivskij povit Okrug Kolomijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Gorodenka Stvorenij 1854 Plosha 835 km 1880 Naselennya 66 849 1880 Najbilshi mista Gorodenka Chernelicya Obertin Gorodenkivskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi ta URSR Administrativnim centrom povitu bulo misto Gorodenka Nini na teritoriyi Gorodenkivskogo povitu roztashovani administrativni odinici Ivano Frankivskoyi oblasti Gorodenkivskij rajon i Tlumackij chastkovo Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPovit utvorenij u 1854 roci Pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku likvidovani okrugi ta zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Gorodenkivskogo povitu priyednanij Obertinskij povit Odnak Obertinskij povit zberigsya u strukturi sudovoyi administraciyi Praktichno v takomu viglyadi Gorodenkivskij povit isnuvav 73 roki do 17 sichnya 1940 roku U 1880 roci povit podilyavsya na 48 kadastralnih gmin skladavsya zi 48 samovryadnih gromad gmin 3 miskih i 45 silskih z 50 filvarkami ta 40 okremih teritorij zagalom 88 administrativnih odinic Za perepisom 1880 r v poviti bulo 66849 meshkanciv U skladi ZUNRCej rozdil potrebuye dopovnennya Povit vhodiv do Stanislavivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv d r Teofil Okunevskij UNDP golovoyu Povitovoyi UNRadi o Ivan Piseckij Delegatom do UNRadi obranij Teodor Zamora Polska RespublikaGorodenkivskij povit pol Powiat horodenski Misto Gorodenka Najbilshe misto Gorodenka Krayina Polska Respublika Region Stanislavivske voyevodstvo Gmini 49 1867 1934 8 1934 1939 Naselennya povne 92 900 1931 gustota 109 Plosha povna 849 km Data zasnuvannya 1867 Vklyuchenij do skladu Stanislavivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 96 poselen z nih 1 misto 48 silskih gmin i 45 filvarkiv ta 2 znelyudnili poselennya z 39 312 zhitlovimi budinkami Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 83 670 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 64 490 greko katoliki 11 987 rimo katoliki 7 148 yudeyi 45 inshih viznan Cherez prijnyattya Polsheyu viborchogo zakonu z porushennyam prav ukrayinciv peredbachenih Versalskim traktatom Sen Zhermenskim dogovorom Sevrskim mirnim dogovorom i uhvalami Konferenciyi u Spa mizhpartijni zbori 27 08 1922 u Lvovi zaklikali bojkotuvati vibori 1922 roku Viborchij komitet u Gorodenci na choli z doktorom Teofilom Okunevskim i doktorom Stefanom Isterevichom pidtrimav bojkot viboriv i organizuvav vicha v selah povitu Okupacijna administraciya provela areshti i rozganyala peredviborchi vicha svoboda yakih bula garantovana polskoyu konstituciyeyu Zmini administrativnogo podilu Gorodenkivskij povit Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 27 bereznya 1929 r teritoriya Obertina bula rozshirena za rahunok zemli z viluchenoyi z zemel sela Gavrilyak 1 kvitnya 1932 r znachna chastina teritoriyi sela Semakivci peredana selu Mihalche Rozporyadzhennyam Radi Ministriv vid 10 kvitnya 1934 roku selo Dzhurkiv peredane z Gorodenkivskogo povitu do Kolomijskogo 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Gorodenka misto z 1934 roku Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 47 1934 1939 rr 7 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Gorodenka Gorodnicya Probabin Serafinci Strilche Yaseniv Pilnij 5 2 Gmina Nezviska Garasimiv Zhivachiv Isakiv Luka Nezvisko Petriv Pidverbci Rakovec Semenivka Sokirchin Unizh 11 3 Gmina Obertin Balagorivka Gonchariv Gavrilyak Zhabokruki Zhukiv Obertin Yakivka 7 4 Gmina Syemakivci Daleshove Kolinki Mihalche Potochishe Semakivci 5 5 Gmina Tishkivci Oliyevo Korolivka Oliyevo Korniv Rashkuv Rashkiv Tishkivci Chortovec 5 6 Gmina Chernelicya Dubka Kopachinci Korniv Kunisivci Vilhivci Repuzhinci Hmeleva Chernelicya 8 7 Gmina Chernyatin Verbivci Glushkiv Vikno Toporivci Chernyatin 5 peredano do Kolomijskogo povitu Dzhurkiv do 01 08 1934 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Starosti Mechislav Zazheckij 1932 Edvard Skshinskij 1932 1936 Leon Rutkovskij Kochur 1936 1939 Naselennya Ukrayinci grekokatoliki stanovili 77 naselennya povitu 1907 U 1939 roci v poviti prozhivalo 98 840 meshkanciv 78 120 ukrayinciv grekokatolikiv 79 04 7 720 ukrayinciv latinnikiv 7 81 3 540 polyakiv 3 58 1 870 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 89 7 530 yevreyiv 7 62 i 60 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 06 Radyanskij period27 listopada 1939 roku povit vklyucheno do novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku povit likvidovano v rezultati podilu teritoriyi na rajoni Gorodenkivskij z mista Gorodenka i gmin Gorodenka Tishkivci i Chernyatin Obertinskij iz gmin Obertin i Nezviska Chernelickij iz gmin Chernelicya i Semakivci Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah Gorodenkivskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya krajsgauptmanshaftu Kolomiya distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti 1 04 1942 povit pidporyadkovanij Kolomijskomu povitovomu upravlinnyu Pislya zajnyattya teritoriyi povitu u lipni 1944 roku Chervonoyu armiyeyu buv vidnovlenij podil na rajoni Primitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2019 Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti f 2 o 1 spr 41 a 89 110 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1929 r o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodenskim wojewodztwie stanislawowskiem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 16 czerwca 1931 r o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michalcze w powiecie horodenskim wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1931 nr 67 poz 554 S 1141 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 10 kwietnia 1934 r o zmianie granic powiatow horodenskiego i kolomyjskiego w wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1934 nr 36 poz 326 S 588 pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 25 26 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Distrikt GalizienPosilannya