Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стрі́льче — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Стрільче | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Городенківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080030310037217 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1426 |
| Населення | 1608 |
| Площа | 19,175 км² |
| Густота населення | 83,86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78141 |
| Телефонний код | +380 3430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′52″ пн. ш. 25°33′42″ сх. д. / 48.68111° пн. ш. 25.56167° сх. д.Координати: 48°40′52″ пн. ш. 25°33′42″ сх. д. / 48.68111° пн. ш. 25.56167° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Ясенів-Пільний |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77 |
| Карта | |
  Стрільче | |
 Стрільче | |
| Мапа | |
| | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Вперше згадується 12 березня 1436 року, ще одна згадка — від 18 вересня 1439.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1602 | 99.63% |
| російська | 4 | 0.25% |
| білоруська | 2 | 0.12% |
| Усього | 1608 | 100% |
Церква
1712 року в селі була побудована мала дерев'яна церква, яка приблизно 1800 року згоріла. На цьому місці було побудовано, вже в пізніші часи, резиденцію. У фундамент цієї будівлі була замурована плита, на якій був напис та число побудови 1710 рік. За радянських часів Резиденція та господарські приміщення біля неї були зруйновані, каміння вивезені в колгосп на будівництво, плита з написом безслідно зникла. Довший час ця площа пустувала в бур'янах, між якими стояли поодинокі похилені, врослі в землю хрести. Серед них один хрест, про якого казали, що на цьому місці стояв принос старої церкви. Недавно було знайдено і церковну криницю. Нову церкву побудовано в 1812 р. Біля церкви знаходиться цвинтар на який зі старого перенесено багато хрестів, серед них, так звані «Козацькі». В паламарській церкві є таблиця, на якій переписані всі священики, які правили з 1774 року. Є і такий запис «початок 223 року», але немає пояснень, що це означає. На хресті церкви в його нижній частині прикріплений півмісяць-символ монгольської віри. За монгольського поневолення такі півмісяці на церквах ставили, коли жителі цих сіл справно платили монголам данину. Церква за радянської влади була відділена від держави, але не від переслідування комуністами. Проти церкви велася антирелігійна агітація. Влада знаходила людей які в корисних цілях або по своїй несвідомості залучались до антирелігійної діяльності. Ці люди вели агітацію серед народу проти святкування релігійних свят. Священики користувались церковною землею. На цю землю влада накладала непосильні податки. І коли священик з допомогою громадськості цей податок сплачував, тоді приходило нове повідомлення про необхідність здати "добровільно"ще декілька сотень карбованців. Одного разу за несплату священиком податку, два активісти вивели священика на двір, поставили під стіну до розстрілу. Ця антирелігійна політика партії спричинила до того, що громадськість, особливо молодь перестали ходити до церкви і це призвело до морального та культурного занепаду. До війни церкву тримав жид Зельман. В часи Горбачовської перебудови в нас в селі священиком був Іван Никифорук. Йому вдалося примирити людей з міжконфесійними розбіжностями. Керувала церквою двадцятка людей, які постійно ходили до церкви. В 20-ці були люди завербовані кагебістами. Декого з членів 20-ки невлаштовував отець Іван, і йому довелося покинути село.
Школа
У давні часи навчання дітей проводилось в окремих хатах. Вчили дітей переважно дяк i отець. Вперше приміщення школи в нашому селі було збудовано наприкінці 19 століття біля церкви (в даний час в ній розташована резиденція священика). В ній навчалися діти селян. Школа була двокласна. Директором школи був Омелян Беленкевич і два вчителі. Навчання проводилось польською і українською мовами. Вивчали діти граматику, математику, читання і релігію. На навчання дітей скликали дзвоном, який був на подвір'ї, і зберігся до наших часів. До кінця 1912 року діти писали на гончарних дощечках спеціальним олівцем. Написане можна було витерти, як сьогодні в школах на класних дошках. Школа була обов'язковою для всіх дітей від 6 до 12 років, але не всі її відвідували через злидні, в котрих потонули їхні сім'ї, більшість учнів ходили в школу літом, менше зимою, бо не було у що одягнутися і взутись. Відвідування стало кращим, коли відкрили читальню і в людей зріс інтелектуальний рівень. В 1911 році в селі було закінчено будівництво нової школи. Біля школи був посаджений сад, виділені ділянки на яких учні кожного класу висаджували городні культури і доглядали за ними. При школі був розсадник, на якому учні вирощували щепи яблунь, груш, слив. Учні робили щепи своїми руками, а вирощені роздавали селянам. В цьому розсаднику було вирощено саджанці, якими засаджено схили Стрільченського Лугу. Цей садок і сьогодні називається Вакаційним . Все це робилося, завдячуючи Омеляну Беленкевичу, активному члену « Просвіти» З 1900 по 1904 рік в нашій школі вчився видатний український літературний критик Дмитро Петрович Рудик, де й здобув перші ази наук, після закінчення початкової школи він продовжив навчання в Городенківській гімназії. Омелян Беленкевич пропрацював директором школи до 1929 року і залишив добру згадку про себе у Стрільчі. Він був грамотною, розумною, ввічливою, справедливою людиною. Школа в цей час стала чотирикласовою (в 1928році в школі працювало 4 вчителі і директор). Але сім'я Беленкевичів змушена була виїхати. Починаючи з 1929 року директором школи був Крупа, якого в 1939 році заарештували і він пропав в НКВД. З 1939 по 1940 директором був Чайковський, 1940 по 1941 Михайлів Петро. Директора Михайліва прислали з сім'єю з Східної України. Після польської школи відчувався подих українського духу. В магазин завезли багато підручників, зошитів, шкільного приладдя-по дешевих цінах. 1942 по 1943 знову Чайковський став директором. ПІсля нього 1944 по 1945 Гелемей Юлія Андріївна 1945 по 1946 Шлемкевич Іван Миколайович 1946 по 1948 Михайлів Петро 1949 по 1957 Кальченко Андрій Терентійович цей очолює вже семирічну школу. В школі працюють вчителі-предметники. Навчання велося українською мовою. Діти вивчали такі предмети: математичну мову, літературу, фізику, хімію, географію. історію, і інші предмети. З 1957 по 1969 роки в школі директором був Вережак Богдан Васильович. В 1960 році школа перейшла на восьмирічне навчання. В 1974 році було збудоване теперішнє приміщення школи. А засновником виступив директор радгоспу "Зоря"Гайдаш Василь Дмитрович. Директором школи в той час був Яківчик Василь Михайлович 1969 по 1982 роки. В школі працювало 24 вчителі і навчалось 296 учнів. В той час було 46 першокласників і 51 випускник.
Відомі люди
Народились
- Гаморак Нестор Теодорович — український ботанік. Діяч ЗУНР.
- Дідич Сергій Васильович — Герой України, захисник Майдану.
- Кіндрачук Надія Мирославівна (* 1984) — українська історикиня, доктор історичних наук.
- Рудик Дмитро Петрович — — український літератор, публіцист, журналіст, народний вчитель.
- Чайка Іван — український військовий діяч, сотник, командир 10-ї бригади УГА.
Священики
- Парох о. Андрей Терлецький 1744—1771
- Пар. о. Іван Терлецький 1771—1820
- Завідувач о. Николай Загайкевич 1820—1841
- Зав. о. Николай Маринович 1841—1845
- Зав. о. Юліан Соневицький 1845—1846
- Пар.о. Лев Лукашевич 1846—1866
- Пар о. Теофан Глинський 1866—1867
- Пар. о. Іван Наумович 1867—1873
- Пар.о. Іполит Козловський 1873—1903
- Зав. о. Юліан Козловський 1903—1905
- Пар. о. Порфирій Гордієвський 1905—1909
- Зав. о. Партеній Чубатий 1909—1910
- Пар. о. Андрей Стрільчик 1910—1944
- Зав. о. Григорій Гавдуник 1944—1944
- Пар. о. Василій Дзьомбак 1944—1953
- Зав. о. Володимир Березюк 1953—1958
- Зав. о. Олександр Мальчинський 1958—1958
- Зав. о. Олександр Бодревич 1958—1961
- Пар. о. Іван Березюк 1961—1962
- Пар. о. Павло Нога 1962—1965
- Пар. о. Іван Горецький 1965—1965
- Зав. о. Іван Олексюк 1966—1966
- Пар. о. Петро Тимофійчук 1966—1974
- Пар. о. Михайло Дьяк 1974—1977
- Пар. о. Іван Олексюк 1977—1980
- Пар. о. Михайло Завойський 1980—1983
- Пар о. Михайло Никифорук 1983—1984
- Пар. о. Іван Никифорук 1984—1990
- Пар. о. Василій Григорів 1990—2009.
- о. Дідич Володимир 2009 — по даний час.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- [1] [ 9 січня 2019 у Wayback Machine.] — № 4215. — S. 428. (лат.)
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strilche Stri lche selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Strilche Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Gorodenkivska miska gromada Kod KATOTTG UA26080030310037217 Osnovni dani Zasnovane 1426 Naselennya 1608 Plosha 19 175 km Gustota naselennya 83 86 osib km Poshtovij indeks 78141 Telefonnij kod 380 3430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 52 pn sh 25 33 42 sh d 48 68111 pn sh 25 56167 sh d 48 68111 25 56167 Koordinati 48 40 52 pn sh 25 33 42 sh d 48 68111 pn sh 25 56167 sh d 48 68111 25 56167 Najblizhcha zaliznichna stanciya Yaseniv Pilnij Misceva vlada Adresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77 Karta Strilche Strilche Mapa Strilche u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi Vpershe zgaduyetsya 12 bereznya 1436 roku she odna zgadka vid 18 veresnya 1439 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1602 99 63 rosijska 4 0 25 biloruska 2 0 12 Usogo 1608 100 Cerkva1712 roku v seli bula pobudovana mala derev yana cerkva yaka priblizno 1800 roku zgorila Na comu misci bulo pobudovano vzhe v piznishi chasi rezidenciyu U fundament ciyeyi budivli bula zamurovana plita na yakij buv napis ta chislo pobudovi 1710 rik Za radyanskih chasiv Rezidenciya ta gospodarski primishennya bilya neyi buli zrujnovani kaminnya vivezeni v kolgosp na budivnictvo plita z napisom bezslidno znikla Dovshij chas cya plosha pustuvala v bur yanah mizh yakimi stoyali poodinoki pohileni vrosli v zemlyu hresti Sered nih odin hrest pro yakogo kazali sho na comu misci stoyav prinos staroyi cerkvi Nedavno bulo znajdeno i cerkovnu krinicyu Novu cerkvu pobudovano v 1812 r Bilya cerkvi znahoditsya cvintar na yakij zi starogo pereneseno bagato hrestiv sered nih tak zvani Kozacki V palamarskij cerkvi ye tablicya na yakij perepisani vsi svyasheniki yaki pravili z 1774 roku Ye i takij zapis pochatok 223 roku ale nemaye poyasnen sho ce oznachaye Na hresti cerkvi v jogo nizhnij chastini prikriplenij pivmisyac simvol mongolskoyi viri Za mongolskogo ponevolennya taki pivmisyaci na cerkvah stavili koli zhiteli cih sil spravno platili mongolam daninu Cerkva za radyanskoyi vladi bula viddilena vid derzhavi ale ne vid peresliduvannya komunistami Proti cerkvi velasya antireligijna agitaciya Vlada znahodila lyudej yaki v korisnih cilyah abo po svoyij nesvidomosti zaluchalis do antireligijnoyi diyalnosti Ci lyudi veli agitaciyu sered narodu proti svyatkuvannya religijnih svyat Svyasheniki koristuvalis cerkovnoyu zemleyu Na cyu zemlyu vlada nakladala neposilni podatki I koli svyashenik z dopomogoyu gromadskosti cej podatok splachuvav todi prihodilo nove povidomlennya pro neobhidnist zdati dobrovilno she dekilka soten karbovanciv Odnogo razu za nesplatu svyashenikom podatku dva aktivisti viveli svyashenika na dvir postavili pid stinu do rozstrilu Cya antireligijna politika partiyi sprichinila do togo sho gromadskist osoblivo molod perestali hoditi do cerkvi i ce prizvelo do moralnogo ta kulturnogo zanepadu Do vijni cerkvu trimav zhid Zelman V chasi Gorbachovskoyi perebudovi v nas v seli svyashenikom buv Ivan Nikiforuk Jomu vdalosya primiriti lyudej z mizhkonfesijnimi rozbizhnostyami Keruvala cerkvoyu dvadcyatka lyudej yaki postijno hodili do cerkvi V 20 ci buli lyudi zaverbovani kagebistami Dekogo z chleniv 20 ki nevlashtovuvav otec Ivan i jomu dovelosya pokinuti selo ShkolaU davni chasi navchannya ditej provodilos v okremih hatah Vchili ditej perevazhno dyak i otec Vpershe primishennya shkoli v nashomu seli bulo zbudovano naprikinci 19 stolittya bilya cerkvi v danij chas v nij roztashovana rezidenciya svyashenika V nij navchalisya diti selyan Shkola bula dvoklasna Direktorom shkoli buv Omelyan Belenkevich i dva vchiteli Navchannya provodilos polskoyu i ukrayinskoyu movami Vivchali diti gramatiku matematiku chitannya i religiyu Na navchannya ditej sklikali dzvonom yakij buv na podvir yi i zberigsya do nashih chasiv Do kincya 1912 roku diti pisali na goncharnih doshechkah specialnim olivcem Napisane mozhna bulo viterti yak sogodni v shkolah na klasnih doshkah Shkola bula obov yazkovoyu dlya vsih ditej vid 6 do 12 rokiv ale ne vsi yiyi vidviduvali cherez zlidni v kotrih potonuli yihni sim yi bilshist uchniv hodili v shkolu litom menshe zimoyu bo ne bulo u sho odyagnutisya i vzutis Vidviduvannya stalo krashim koli vidkrili chitalnyu i v lyudej zris intelektualnij riven V 1911 roci v seli bulo zakincheno budivnictvo novoyi shkoli Bilya shkoli buv posadzhenij sad vidileni dilyanki na yakih uchni kozhnogo klasu visadzhuvali gorodni kulturi i doglyadali za nimi Pri shkoli buv rozsadnik na yakomu uchni viroshuvali shepi yablun grush sliv Uchni robili shepi svoyimi rukami a virosheni rozdavali selyanam V comu rozsadniku bulo virosheno sadzhanci yakimi zasadzheno shili Strilchenskogo Lugu Cej sadok i sogodni nazivayetsya Vakacijnim Vse ce robilosya zavdyachuyuchi Omelyanu Belenkevichu aktivnomu chlenu Prosviti Z 1900 po 1904 rik v nashij shkoli vchivsya vidatnij ukrayinskij literaturnij kritik Dmitro Petrovich Rudik de j zdobuv pershi azi nauk pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli vin prodovzhiv navchannya v Gorodenkivskij gimnaziyi Omelyan Belenkevich propracyuvav direktorom shkoli do 1929 roku i zalishiv dobru zgadku pro sebe u Strilchi Vin buv gramotnoyu rozumnoyu vvichlivoyu spravedlivoyu lyudinoyu Shkola v cej chas stala chotiriklasovoyu v 1928roci v shkoli pracyuvalo 4 vchiteli i direktor Ale sim ya Belenkevichiv zmushena bula viyihati Pochinayuchi z 1929 roku direktorom shkoli buv Krupa yakogo v 1939 roci zaareshtuvali i vin propav v NKVD Z 1939 po 1940 direktorom buv Chajkovskij 1940 po 1941 Mihajliv Petro Direktora Mihajliva prislali z sim yeyu z Shidnoyi Ukrayini Pislya polskoyi shkoli vidchuvavsya podih ukrayinskogo duhu V magazin zavezli bagato pidruchnikiv zoshitiv shkilnogo priladdya po deshevih cinah 1942 po 1943 znovu Chajkovskij stav direktorom PIslya nogo 1944 po 1945 Gelemej Yuliya Andriyivna 1945 po 1946 Shlemkevich Ivan Mikolajovich 1946 po 1948 Mihajliv Petro 1949 po 1957 Kalchenko Andrij Terentijovich cej ocholyuye vzhe semirichnu shkolu V shkoli pracyuyut vchiteli predmetniki Navchannya velosya ukrayinskoyu movoyu Diti vivchali taki predmeti matematichnu movu literaturu fiziku himiyu geografiyu istoriyu i inshi predmeti Z 1957 po 1969 roki v shkoli direktorom buv Verezhak Bogdan Vasilovich V 1960 roci shkola perejshla na vosmirichne navchannya V 1974 roci bulo zbudovane teperishnye primishennya shkoli A zasnovnikom vistupiv direktor radgospu Zorya Gajdash Vasil Dmitrovich Direktorom shkoli v toj chas buv Yakivchik Vasil Mihajlovich 1969 po 1982 roki V shkoli pracyuvalo 24 vchiteli i navchalos 296 uchniv V toj chas bulo 46 pershoklasnikiv i 51 vipusknik Vidomi lyudiNarodilis Gamorak Nestor Teodorovich ukrayinskij botanik Diyach ZUNR Didich Sergij Vasilovich Geroj Ukrayini zahisnik Majdanu Kindrachuk Nadiya Miroslavivna 1984 ukrayinska istorikinya doktor istorichnih nauk Rudik Dmitro Petrovich ukrayinskij literator publicist zhurnalist narodnij vchitel Chajka Ivan ukrayinskij vijskovij diyach sotnik komandir 10 yi brigadi UGA Svyasheniki Paroh o Andrej Terleckij 1744 1771 Par o Ivan Terleckij 1771 1820 Zaviduvach o Nikolaj Zagajkevich 1820 1841 Zav o Nikolaj Marinovich 1841 1845 Zav o Yulian Sonevickij 1845 1846 Par o Lev Lukashevich 1846 1866 Par o Teofan Glinskij 1866 1867 Par o Ivan Naumovich 1867 1873 Par o Ipolit Kozlovskij 1873 1903 Zav o Yulian Kozlovskij 1903 1905 Par o Porfirij Gordiyevskij 1905 1909 Zav o Partenij Chubatij 1909 1910 Par o Andrej Strilchik 1910 1944 Zav o Grigorij Gavdunik 1944 1944 Par o Vasilij Dzombak 1944 1953 Zav o Volodimir Berezyuk 1953 1958 Zav o Oleksandr Malchinskij 1958 1958 Zav o Oleksandr Bodrevich 1958 1961 Par o Ivan Berezyuk 1961 1962 Par o Pavlo Noga 1962 1965 Par o Ivan Goreckij 1965 1965 Zav o Ivan Oleksyuk 1966 1966 Par o Petro Timofijchuk 1966 1974 Par o Mihajlo Dyak 1974 1977 Par o Ivan Oleksyuk 1977 1980 Par o Mihajlo Zavojskij 1980 1983 Par o Mihajlo Nikiforuk 1983 1984 Par o Ivan Nikiforuk 1984 1990 Par o Vasilij Grigoriv 1990 2009 o Didich Volodimir 2009 po danij chas Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 19 grudnya 2015 1 9 sichnya 2019 u Wayback Machine 4215 S 428 lat https socialdata org ua projects mova 2001