Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва на Білій Горі 8 листопада 1620 року (чеськ. Bitva na Bílé hoře) — одна з найважливіших битв Тридцятирічної війни, вирішальна битва Богемського повстання, була битвою між силами чеських (богемських) протестантів і католицькими військами Габсбургів. Це найбільша поразка в історії Чехії, битва яка фактично змінила долю країни. Місцем битви стала височина (382 м над рівнем моря), яка розташована на південно-західних околицях Праги.
| Битва на Білій Горі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тридцятирічна війна | |||||||
 Битва на Білій Горі, літографія XVII ст. | |||||||
| Координати: 50°04′42″ пн. ш. 14°19′10″ сх. д. / 50.07833333336077430° пн. ш. 14.31944444447177744° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Протестанти: Богемське королівство Курпфальцська армія |  Священна Римська імперія Католицька Ліга Іспанія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Крістіан фон Ангальт-Бернберг | , Тіллі Іоган Церклас | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 10 000 піхоти 11 000 кавалерії | 18 500 піхоти 6 500 кавалерії | ||||||
| Втрати | |||||||
| 5 000 вбитих і поранених | 700 вбитих і поранених | ||||||
Причини конфлікту
Першопричина конфлікту — опір чехів економічному, політичному і культурному тиску німців (зокрема, емігрантів з німецькомовних Баварії і Саксонії). Антагонізм тягнувся ще з часів Яна Гуса (1371—1415) посилювався релігійною різницею між двома етнічними групами: чехи були переважно прихильниками гуситизму, а німці переважно католиками.
Чехи намагались зберегти максимальну автономію, а німці посилити власні впливи які їм гарантувало політичне домінування і вплив в імперії Габсбургів. Зростання тиску на протестантів призвело до наростання протестних настроїв серед чеської шляхти. В 1618 році шляхетські делегати зібралися в Празі, щоб скласти протест представникам імператора Фердинанда II Габсбурга. Переговори закінчились конфліктом: двох намісників імператора викинули з вікон празької ратуші в купу гною (обоє залишились живі). Це так звана, «Празька дефенестрація», яка започаткувала повстання в Чехії і тридцятирічну війну. Імператор вважав наругу над своїми намісниками особистою образою і війна стала невідворотною.
Проте обидві сторони не були готові до війни. Чеські протестанти утворили уряд — директоріат на чолі з Вацлавом Вільгельмом з Руппи.
Уряд провів детронізацію імператора Фердинанда, а 26 липня 1618 року обрав королем Чехії (Богемії) курфюрста Пфальцу Фрідріха V, це в свою чергу, спровокувало загострення конфлікту, і втягнення в нього протестантських князів Німеччини.
Напередодні
Нідерланди надали чехам допомогу в постачанні зброї і обладнання для піхоти, а також талановитого полководця — Ернста фон Мансфельда. Однак з боку протестантських держав чехи не отримали жодної допомоги і діяли в політичній ізоляції.
Метою посталих чехів було закріпитись в краї та знайти союзників в Сілезії і Моравії. Проте Моравія відмовилась від участі в конфлікті. Сілезія надала певну допомогу, заблокувавши кордон з Польщею, щоб звідти не могла надійти про- католицька інтервенція. Погано озброєна і неорганізована (крім загону Мансфельда) повстанська армія окрім всього не мала єдиного командування. Проте вона налічувала 16.000 людей, котрими керували графи Генріх Матіас Турн і Георг Фрідріх Гогенлое. Вже в липні вони зайняли Чеський Крумлов.
Тим часом прогабсбурзькі сили почали бойові дії. На допомогу імперським військам надійшов французький корпус на чолі з графом . Армія імператора, що налічувала 8 000 піхоти і 6 000 кавалеристів вторглася в Моравію.
На допомогу чехам несподівано прийшов князь Семигороддя Габор Бетлен. В листопаді 1618 року чеська армія і загони князя Бетлена взяли в облогу Відень.
В березні наступного року помирає імператор Матвій Габсбург, а імперія вже готувалась до капітуляції. Неочікуваний поворот настав, коли в імперській армії почала ширитись епідемія, а князь Бетлен був вимушений повернутись до Семигороддя, на яке напали козацькі загони з Речі Посполитої. В результаті чеські частини вимушені були зняти облогу Відня і відступити.
Позиція
1620 року війська Католицької Ліги, посилені загонами князя Максиміліана Баварського на чолі з графом Тіллі, і іспанською піхотою дійшли до Праги.
На височині Біла Гора, 8 листопада 1620 року зійшлися в битві 28.000 солдатів Католицької Ліги і 22 000 повстанців на чолі з князем Крістіаном фон Ангальт-Бернбергом. Від самого початку католицькі частини мали перевагу, але чеські війська мали рішучий намір обороняти столицю.
Позиція була вибрана досить вдало, правий фланг був прикритий струмком Гостовіц, на березі якого знаходився мисливський замок Гвєзда, лівий фланг був прикритий досить крутим схилом. Перед фронтом знаходився болотистий луг, по якому протікав струмок Шарка, через який можна було перебратися по єдиному мосту. Більш того, супротивник з підніжжя гори не міг провести рекогносцирування цієї позиції.
Протестанти використовували для шикування новий для того часу нідерландський бойовий порядок, який полягав у розчленовуванні сил по фронту на невеликі мобільні загони з глибиною строю не більше 8 шеренг. Такі загони зазвичай становили 2-3 лінії. Новий порядок мав переваги над старим: неглибокий стрій зменшував втрати від дії ворожої польової артилерії, а розчленовування війська на невеликі підрозділи і наявність резервної лінії давала велику гнучкість для управління підрозділами.
Проте війська протестантів не були добре вимуштровані, що не давало змоги використовувати новий стрій ефективно. Чеська армія була побудована в три лінії, останню лінію склали угорські кавалеристи. Протестантські війська були деморалізовані довгим відступом, а також невдалим нічним боєм. У чеського командування постійно виникали проблеми з виплатою платні, війська грабували місцеве населення, а воно відповідало організованим опором.
Напередодні битви Бетлен Габор направив протестантам на допомогу загін в 7 000 чоловік, в день битви він знаходився всього за 20 км від Праги.
Ускладнила ситуацію зрада Масфельда, який був підкуплений Габсбургами і відмовився від керівництва.
Перебіг битви
Вранці 8 листопада імперці почали переправу через струмок Шарка. Чехи не скористались зручним моментом для атаки, а вирішили чекати ворога в оборонній позиції. Католицькі війська шикувались в старому стилі масивними квадратними колонами, іспанськими терціями, що давало їм велику стійкість в рукопашному бою. На правому фланзі розмістилися п'ять терцій імперців під командуванням Тіллі, і п'ять терцій баварців під командуванням герцога Максиміліана. Кіннота встала в проміжках між терціями.
Першим біля восьмої години атакував Тіллі, намагаючись захопити чеську артилерію. Однак контратака протестантів змусила його відступити.
Головна атака католицьких сил на чолі з графом Бюкуа була спрямована на правий фланг повстанців. Під напором атакуючих чехи розпочали безладний відступ. Його спробував зупинити син головнокомандуючого князь Крістіан, але він загинув в битві. Вирішальну роль в битві зіграв полк Альбрехта Валленштайна, прорвавши ліве крило протестантів.
Розпочалась панічна втеча повстанців з лівого крила. В атаці проти лівого крила брав участь полк козаків з Речі Посполитої (так званих «лісовчиків») на чолі з Станіславом Русиновським. Козацька кіннота розгромила загін угорської кавалерії, здобула 52 штандарти і головний прапор Фрідріха.
Бій тривав до десятої години, з обох сторін загинуло до 2.000 людей. Прагу поспішно покинув обраний король Фрідріх, так званий «зимовий король».
Рештки протестантських сил частково відступили в Саксонію, а частково в Прагу, де згодом капітулювали.
Наслідки поразки
Габсбурги розпочали в Чехії терор: на празькому Старому Ринку було страчено 27 найвидатніших представників гуситської шляхти.
Планово було замордовано 600 представників чеської суспільної і культурної еліти. Були конфісковані маєтки протестантів і вони передані людям, лояльним до імператора. З цього часу беруть початок німецькі аристократичні роди в Чехії: Траутмансдорфи, Шварценберги, Ліхтенштейни.
Розпочалась брутальне покатоличення: костьоли передавались католикам, примусово змінювалось віровизнання, тисячі протестантів тікали в Сілезію і Польщу.
Чехія втратила до 3/4 мешканців.
Габсбурги ліквідували автономію чеського королівства, перетворивши його на власну вотчину, де проводилась політика тотального онімечення.
Наслідком такої політики стало практично повне знищення шляхти і практично всіх вищих і середніх верств суспільства, чеська мова в XVIII столітті перетворилась на мову неосвіченого селянства. Проте незважаючи на тиск католицької церкви і політику Габсбургів, ані пам'ять про Яна Гуса, ані усвідомлення багатої культури не загинула і стала джерелом національного відродження в XIX столітті.
Між, власне чехами і чеськими німцями проляг глибокий антагонізм який існував аж до 1945 року, коли німецьке населення примусово було виселене з Чехії до Німеччини.
Література
- Frantisek Kavka: Bílá hora a ceské dejiny. Praha 2003.
- Josef Pekař. Bílá hora. Jeji priciny i následky. o.O. 1921
- Arnold Baron von Weyhe-Eimke: Karl Bonaventura Graf von Buquoy. Wien 1876 (mit ausführlicher Schilderung der Schlacht)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva na Bilij Gori 8 listopada 1620 roku chesk Bitva na Bile hore odna z najvazhlivishih bitv Tridcyatirichnoyi vijni virishalna bitva Bogemskogo povstannya bula bitvoyu mizh silami cheskih bogemskih protestantiv i katolickimi vijskami Gabsburgiv Ce najbilsha porazka v istoriyi Chehiyi bitva yaka faktichno zminila dolyu krayini Miscem bitvi stala visochina 382 m nad rivnem morya yaka roztashovana na pivdenno zahidnih okolicyah Pragi Bitva na Bilij Gori Tridcyatirichna vijna Bitva na Bilij Gori litografiya XVII st Bitva na Bilij Gori litografiya XVII st Koordinati 50 04 42 pn sh 14 19 10 sh d 50 07833333336077430 pn sh 14 31944444447177744 sh d 50 07833333336077430 14 31944444447177744 Data 8 listopada 1620 Misce Bila Gora bilya Pragi Rezultat peremoga Imperatorskih visk Storoni Protestanti Bogemske korolivstvo Kurpfalcska armiya Svyashenna Rimska imperiya Katolicka Liga Ispaniya Komanduvachi Kristian fon Angalt Bernberg Tilli Iogan Cerklas Vijskovi sili 10 000 pihoti 11 000 kavaleriyi 18 500 pihoti 6 500 kavaleriyi Vtrati 5 000 vbitih i poranenih 700 vbitih i poranenihPrichini konfliktuPershoprichina konfliktu opir chehiv ekonomichnomu politichnomu i kulturnomu tisku nimciv zokrema emigrantiv z nimeckomovnih Bavariyi i Saksoniyi Antagonizm tyagnuvsya she z chasiv Yana Gusa 1371 1415 posilyuvavsya religijnoyu rizniceyu mizh dvoma etnichnimi grupami chehi buli perevazhno prihilnikami gusitizmu a nimci perevazhno katolikami Chehi namagalis zberegti maksimalnu avtonomiyu a nimci posiliti vlasni vplivi yaki yim garantuvalo politichne dominuvannya i vpliv v imperiyi Gabsburgiv Zrostannya tisku na protestantiv prizvelo do narostannya protestnih nastroyiv sered cheskoyi shlyahti V 1618 roci shlyahetski delegati zibralisya v Prazi shob sklasti protest predstavnikam imperatora Ferdinanda II Gabsburga Peregovori zakinchilis konfliktom dvoh namisnikiv imperatora vikinuli z vikon prazkoyi ratushi v kupu gnoyu oboye zalishilis zhivi Ce tak zvana Prazka defenestraciya yaka zapochatkuvala povstannya v Chehiyi i tridcyatirichnu vijnu Imperator vvazhav narugu nad svoyimi namisnikami osobistoyu obrazoyu i vijna stala nevidvorotnoyu Prote obidvi storoni ne buli gotovi do vijni Cheski protestanti utvorili uryad direktoriat na choli z Vaclavom Vilgelmom z Ruppi Uryad proviv detronizaciyu imperatora Ferdinanda a 26 lipnya 1618 roku obrav korolem Chehiyi Bogemiyi kurfyursta Pfalcu Fridriha V ce v svoyu chergu sprovokuvalo zagostrennya konfliktu i vtyagnennya v nogo protestantskih knyaziv Nimechchini NaperedodniNiderlandi nadali cheham dopomogu v postachanni zbroyi i obladnannya dlya pihoti a takozh talanovitogo polkovodcya Ernsta fon Mansfelda Odnak z boku protestantskih derzhav chehi ne otrimali zhodnoyi dopomogi i diyali v politichnij izolyaciyi Metoyu postalih chehiv bulo zakripitis v krayi ta znajti soyuznikiv v Sileziyi i Moraviyi Prote Moraviya vidmovilas vid uchasti v konflikti Sileziya nadala pevnu dopomogu zablokuvavshi kordon z Polsheyu shob zvidti ne mogla nadijti pro katolicka intervenciya Pogano ozbroyena i neorganizovana krim zagonu Mansfelda povstanska armiya okrim vsogo ne mala yedinogo komanduvannya Prote vona nalichuvala 16 000 lyudej kotrimi keruvali grafi Genrih Matias Turn i Georg Fridrih Gogenloe Vzhe v lipni voni zajnyali Cheskij Krumlov Tim chasom progabsburzki sili pochali bojovi diyi Na dopomogu imperskim vijskam nadijshov francuzkij korpus na choli z grafom Armiya imperatora sho nalichuvala 8 000 pihoti i 6 000 kavaleristiv vtorglasya v Moraviyu Na dopomogu cheham nespodivano prijshov knyaz Semigoroddya Gabor Betlen V listopadi 1618 roku cheska armiya i zagoni knyazya Betlena vzyali v oblogu Viden V berezni nastupnogo roku pomiraye imperator Matvij Gabsburg a imperiya vzhe gotuvalas do kapitulyaciyi Neochikuvanij povorot nastav koli v imperskij armiyi pochala shiritis epidemiya a knyaz Betlen buv vimushenij povernutis do Semigoroddya na yake napali kozacki zagoni z Rechi Pospolitoyi V rezultati cheski chastini vimusheni buli znyati oblogu Vidnya i vidstupiti Poziciya1620 roku vijska Katolickoyi Ligi posileni zagonami knyazya Maksimiliana Bavarskogo na choli z grafom Tilli i ispanskoyu pihotoyu dijshli do Pragi Na visochini Bila Gora 8 listopada 1620 roku zijshlisya v bitvi 28 000 soldativ Katolickoyi Ligi i 22 000 povstanciv na choli z knyazem Kristianom fon Angalt Bernbergom Vid samogo pochatku katolicki chastini mali perevagu ale cheski vijska mali rishuchij namir oboronyati stolicyu Poziciya bula vibrana dosit vdalo pravij flang buv prikritij strumkom Gostovic na berezi yakogo znahodivsya mislivskij zamok Gvyezda livij flang buv prikritij dosit krutim shilom Pered frontom znahodivsya bolotistij lug po yakomu protikav strumok Sharka cherez yakij mozhna bulo perebratisya po yedinomu mostu Bilsh togo suprotivnik z pidnizhzhya gori ne mig provesti rekognosciruvannya ciyeyi poziciyi Protestanti vikoristovuvali dlya shikuvannya novij dlya togo chasu niderlandskij bojovij poryadok yakij polyagav u rozchlenovuvanni sil po frontu na neveliki mobilni zagoni z glibinoyu stroyu ne bilshe 8 shereng Taki zagoni zazvichaj stanovili 2 3 liniyi Novij poryadok mav perevagi nad starim neglibokij strij zmenshuvav vtrati vid diyi vorozhoyi polovoyi artileriyi a rozchlenovuvannya vijska na neveliki pidrozdili i nayavnist rezervnoyi liniyi davala veliku gnuchkist dlya upravlinnya pidrozdilami Prote vijska protestantiv ne buli dobre vimushtrovani sho ne davalo zmogi vikoristovuvati novij strij efektivno Cheska armiya bula pobudovana v tri liniyi ostannyu liniyu sklali ugorski kavaleristi Protestantski vijska buli demoralizovani dovgim vidstupom a takozh nevdalim nichnim boyem U cheskogo komanduvannya postijno vinikali problemi z viplatoyu platni vijska grabuvali misceve naselennya a vono vidpovidalo organizovanim oporom Naperedodni bitvi Betlen Gabor napraviv protestantam na dopomogu zagin v 7 000 cholovik v den bitvi vin znahodivsya vsogo za 20 km vid Pragi Uskladnila situaciyu zrada Masfelda yakij buv pidkuplenij Gabsburgami i vidmovivsya vid kerivnictva Perebig bitviBitva na Bilij Gori 8 listopada 1620 Vranci 8 listopada imperci pochali perepravu cherez strumok Sharka Chehi ne skoristalis zruchnim momentom dlya ataki a virishili chekati voroga v oboronnij poziciyi Katolicki vijska shikuvalis v staromu stili masivnimi kvadratnimi kolonami ispanskimi terciyami sho davalo yim veliku stijkist v rukopashnomu boyu Na pravomu flanzi rozmistilisya p yat tercij imperciv pid komanduvannyam Tilli i p yat tercij bavarciv pid komanduvannyam gercoga Maksimiliana Kinnota vstala v promizhkah mizh terciyami Pershim bilya vosmoyi godini atakuvav Tilli namagayuchis zahopiti chesku artileriyu Odnak kontrataka protestantiv zmusila jogo vidstupiti Golovna ataka katolickih sil na choli z grafom Byukua bula spryamovana na pravij flang povstanciv Pid naporom atakuyuchih chehi rozpochali bezladnij vidstup Jogo sprobuvav zupiniti sin golovnokomanduyuchogo knyaz Kristian ale vin zaginuv v bitvi Virishalnu rol v bitvi zigrav polk Albrehta Vallenshtajna prorvavshi live krilo protestantiv Rozpochalas panichna vtecha povstanciv z livogo krila V ataci proti livogo krila brav uchast polk kozakiv z Rechi Pospolitoyi tak zvanih lisovchikiv na choli z Stanislavom Rusinovskim Kozacka kinnota rozgromila zagin ugorskoyi kavaleriyi zdobula 52 shtandarti i golovnij prapor Fridriha Bij trivav do desyatoyi godini z oboh storin zaginulo do 2 000 lyudej Pragu pospishno pokinuv obranij korol Fridrih tak zvanij zimovij korol Reshtki protestantskih sil chastkovo vidstupili v Saksoniyu a chastkovo v Pragu de zgodom kapitulyuvali Naslidki porazkiBila Gora pam yatnik poleglim u bitvi sporudzhenij u 1920 Gabsburgi rozpochali v Chehiyi teror na prazkomu Staromu Rinku bulo stracheno 27 najvidatnishih predstavnikiv gusitskoyi shlyahti Planovo bulo zamordovano 600 predstavnikiv cheskoyi suspilnoyi i kulturnoyi eliti Buli konfiskovani mayetki protestantiv i voni peredani lyudyam loyalnim do imperatora Z cogo chasu berut pochatok nimecki aristokratichni rodi v Chehiyi Trautmansdorfi Shvarcenbergi Lihtenshtejni Rozpochalas brutalne pokatolichennya kostoli peredavalis katolikam primusovo zminyuvalos viroviznannya tisyachi protestantiv tikali v Sileziyu i Polshu Chehiya vtratila do 3 4 meshkanciv Gabsburgi likviduvali avtonomiyu cheskogo korolivstva peretvorivshi jogo na vlasnu votchinu de provodilas politika totalnogo onimechennya Naslidkom takoyi politiki stalo praktichno povne znishennya shlyahti i praktichno vsih vishih i serednih verstv suspilstva cheska mova v XVIII stolitti peretvorilas na movu neosvichenogo selyanstva Prote nezvazhayuchi na tisk katolickoyi cerkvi i politiku Gabsburgiv ani pam yat pro Yana Gusa ani usvidomlennya bagatoyi kulturi ne zaginula i stala dzherelom nacionalnogo vidrodzhennya v XIX stolitti Mizh vlasne chehami i cheskimi nimcyami prolyag glibokij antagonizm yakij isnuvav azh do 1945 roku koli nimecke naselennya primusovo bulo viselene z Chehiyi do Nimechchini LiteraturaFrantisek Kavka Bila hora a ceske dejiny Praha 2003 ISBN 80 86379 52 3 Josef Pekar Bila hora Jeji priciny i nasledky o O 1921 Arnold Baron von Weyhe Eimke Karl Bonaventura Graf von Buquoy Wien 1876 mit ausfuhrlicher Schilderung der Schlacht