Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Літній палац Гвє зда чеськ letohrádek Hvězda летоградек Гвєзда літній палац Зірка палац споруджений як мисливський будин

Літній палац Гвєзда

Літній палац Гвєзда

Літній палац Гвє́зда (чеськ. letohrádek Hvězda, летоградек Гвєзда — «літній палац Зірка») — палац, споруджений як мисливський будиночок Фердинандом Тірольським, сином короля Фердинанда I, в однойменному заповіднику в празькому районі Лібоц.

Літній палац Гвєзда
image
50°05′00″ пн. ш. 14°19′34″ сх. д. / 50.0834000000277725917° пн. ш. 14.32630000002777670° сх. д. / 50.0834000000277725917; 14.32630000002777670Координати: 50°05′00″ пн. ш. 14°19′34″ сх. д. / 50.0834000000277725917° пн. ш. 14.32630000002777670° сх. д. / 50.0834000000277725917; 14.32630000002777670
Статуспам'ятка
Статус спадщиниd
Країнаimage Чехія
РозташуванняПрага, Лібоц
Тип будівліпалац
Архітектурний стильдоба Відродження
Висота н.р.м.390 м
ЗасновникФердінанд II Тірольский
Засновано27 червня 1555
Будівництво27 червня 1555 року — 
ВласникЧехія
image
image
Літній палац Гвєзда (Чехія)
image Літній палац Гвєзда у Вікісховищі

Опис

image
Letohrádek Hvězda
image
View of the villa from
image
Star Summer Palace at night

Літній палац розташовується в районі Лібоц на місці, де раніше знаходився ліс Малєй. У 1534 році Фердинанд I перекупив ділянку цього лісу у Бржевновського монастиря і заснував там мисливський заповідник. Спочатку він був огороджений тільки дерев'яним парканом, в 1541—1563 було зведено кам'яні мури з брамою, через які йшов шлях до Празького Граду. У 1574 році була побудована ще одна брама. Остання брама Святої Маркети була зведена лише в 1723 році.

Палац має форму шестикутної зірки, звідки й походить назва пам'ятки. Форма зірки виходить з уявлень про ідеальну фортецю і нагадує форму бастіону. У плані структура утворена перетином двох рівносторонніх трикутників на зразок зірки Соломона.

У внутрішньому оздобленні будівля багато прикрашена стукко. Згодом це стало властиве для ренесансних і барокових будівель. Будівничі використали мотиви античної міфології.

Історія

Початковий план будівлі (зберігаються в Інсбруку) намалював сам ерцгерцог Фердинанд Тірольський, великий поціновувач мистецтва. Він був освіченою людиною, цікавився архітектурою; в його бібліотеці знаходились твори Вітрувія і Серліо. Перший камінь поклав сам Фердинанд Тірольський 27 червня 1555 року. У 1555 році будівництво вів Джованні Марія Аосталлі. Однак він не затримався на цій посаді: вже в наступному році роботи виконував італієць Giovanni Lucchese. Спочатку роботи велися під керівництвом Ганса Тіроля, з 1556 року — Боніфація Вольмута. До 1558 році Вольмут побудував зал для гри в м'яч на терасі під павільйоном.

У 1556—1560 роках італійські художники прикрасили нижній поверх стукко, скульптурами і орнаментами в античному стилі. У 1562 року художники Матей Ягодка, Якуб Вотіх, Ян Пеквіста і Полак Спарго розписали стіни верхнього залу, але з часом ці розписи зникли. У 1558 році в літньому замку були влаштовані урочистості з нагоди офіційного утвердження Фердинанда I імператором Священної Римської імперії. Наступні торжества тут були проведені в 1562 році з нагоди становлення Максиміліана II королем Богемії, потім Матіаша в 1611 році.

Битва на Білій горі

Див. також: Битва на Білій Горі

У 1619 році в літньому замку з почестями зустріли нового короля Фрідріха Пфальцського. 7 листопада 1620 роки там були зібрані війська, але на наступний день значна їх частина була відправлена ​​назад до Праги, щоб солдати могли наїстися і напитися. У цей час католицькі війська провели удар, який став останньою фазою битви на Білій Горі.

Подальша доля літнього палацу

Фердинанд II наказав відновити замок. Перший поверх зробили житловим, другий відвели для урочистостей. Придворний художник Йонас Фальк (Jonas Falck) розписав стіни залу на другому поверсі зображенням битви. Імператор Фердинанд III вирішив відреставрувати будівлю, щоб він міг прийняти німецьких курфюнстов в 1652 році. Серед гостей був і Карл Людвіг.

20 листопада 1741 року в будівлі провів ніч Карл Альбрехт Баварський. Наступного дня він змушений був переїхати в Бржевновський монастир. Через рік в 1742 році французькі війська вирубали дубову алею, що веде до Праги. У 1744 році Фрідріх II провів в літньому замку дві ночі, ще раз приїхав в 1757 році. Він організував тут головний штаб своєї армії.

До часів правління Марії Терезії у мисливському заповіднику містилися дикі тварини, але постійна присутність військ їх практично знищила. У 1780 році Йосип II наказав організувати в літньому замку військовий склад. У 1797 році мисливський заповідник стали перетворювати в парк. На початку XIX століття він став парковою зоною. Армійське керівництво залишило замок тільки в 1866 році. Незабаром військові повернулися і знову організували склади боєприпасів. У 1874 році склади ліквідували, а палац визнали історично цінною будівлею.

Сучасність

Головна чотириповерхова будівля збереглася до наших днів без змін, якщо не брати до уваги заміну даху в середині XVII століття. Тоді було виготовлено ​​високий дах з ліхтарем, але і він був замінений в 1780 році на варіант, який залишився там до цього часу. У 1948 році проведені реставраційні роботи за проектом Павла Янака. З 1962 року будинок є національною пам'яткою культури Чехії. Наразі в ньому знаходиться експозиція, присвячена Битві на Білій Горі.

Література

  • BAŽANT, Jan a BAŽANTOVÁ, Nina. Vila Hvězda v Praze, Festinalentepress, 2013 Praha .
  • DOBALOVÁ S., HAUSENBLASOVÁ J., MUCHKA I. P., PURŠ I., Hvězda, Arcivévoda Ferdinand Tyrolský a jeho letohrádek v evropském kontextu, 571 s., Artefactum Praha, 2014,
  • Martin Stejskal. Hvězda: Pokus o vymezení pražského letohrádku jako filosofického obydlí. Volvox Globator, 1994 Praha,
  • STEJSKAL, Martin. Stella alchimica, Malvern, 2015 Praha, .

Примітки

Посилання

  • Oficiální turistický průvodce Prahou: Letohrádek Hvězda [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Satelitní pohled na letohrádek [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • Obora Hvězda [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Litnij palac Gvye zda chesk letohradek Hvezda letogradek Gvyezda litnij palac Zirka palac sporudzhenij yak mislivskij budinochok Ferdinandom Tirolskim sinom korolya Ferdinanda I v odnojmennomu zapovidniku v prazkomu rajoni Liboc Litnij palac Gvyezda50 05 00 pn sh 14 19 34 sh d 50 0834000000277725917 pn sh 14 32630000002777670 sh d 50 0834000000277725917 14 32630000002777670 Koordinati 50 05 00 pn sh 14 19 34 sh d 50 0834000000277725917 pn sh 14 32630000002777670 sh d 50 0834000000277725917 14 32630000002777670Statuspam yatkaStatus spadshinidKrayina Chehiya ISO3166 1 alpha 3 CZE ISO3166 1 cifrovij 203 RoztashuvannyaPraga LibocTip budivlipalacArhitekturnij stildoba VidrodzhennyaVisota n r m 390 mZasnovnikFerdinand II TirolskijZasnovano27 chervnya 1555Budivnictvo27 chervnya 1555 roku VlasnikChehiyaLitnij palac Gvyezda Chehiya Litnij palac Gvyezda u VikishovishiOpisLetohradek Hvezda View of the villa from Star Summer Palace at night Litnij palac roztashovuyetsya v rajoni Liboc na misci de ranishe znahodivsya lis Malyej U 1534 roci Ferdinand I perekupiv dilyanku cogo lisu u Brzhevnovskogo monastirya i zasnuvav tam mislivskij zapovidnik Spochatku vin buv ogorodzhenij tilki derev yanim parkanom v 1541 1563 bulo zvedeno kam yani muri z bramoyu cherez yaki jshov shlyah do Prazkogo Gradu U 1574 roci bula pobudovana she odna brama Ostannya brama Svyatoyi Marketi bula zvedena lishe v 1723 roci Palac maye formu shestikutnoyi zirki zvidki j pohodit nazva pam yatki Forma zirki vihodit z uyavlen pro idealnu fortecyu i nagaduye formu bastionu U plani struktura utvorena peretinom dvoh rivnostoronnih trikutnikiv na zrazok zirki Solomona U vnutrishnomu ozdoblenni budivlya bagato prikrashena stukko Zgodom ce stalo vlastive dlya renesansnih i barokovih budivel Budivnichi vikoristali motivi antichnoyi mifologiyi IstoriyaPochatkovij plan budivli zberigayutsya v Insbruku namalyuvav sam ercgercog Ferdinand Tirolskij velikij pocinovuvach mistectva Vin buv osvichenoyu lyudinoyu cikavivsya arhitekturoyu v jogo biblioteci znahodilis tvori Vitruviya i Serlio Pershij kamin poklav sam Ferdinand Tirolskij 27 chervnya 1555 roku U 1555 roci budivnictvo viv Dzhovanni Mariya Aostalli Odnak vin ne zatrimavsya na cij posadi vzhe v nastupnomu roci roboti vikonuvav italiyec Giovanni Lucchese Spochatku roboti velisya pid kerivnictvom Gansa Tirolya z 1556 roku Bonifaciya Volmuta Do 1558 roci Volmut pobuduvav zal dlya gri v m yach na terasi pid paviljonom U 1556 1560 rokah italijski hudozhniki prikrasili nizhnij poverh stukko skulpturami i ornamentami v antichnomu stili U 1562 roku hudozhniki Matej Yagodka Yakub Votih Yan Pekvista i Polak Spargo rozpisali stini verhnogo zalu ale z chasom ci rozpisi znikli U 1558 roci v litnomu zamku buli vlashtovani urochistosti z nagodi oficijnogo utverdzhennya Ferdinanda I imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Nastupni torzhestva tut buli provedeni v 1562 roci z nagodi stanovlennya Maksimiliana II korolem Bogemiyi potim Matiasha v 1611 roci Bitva na Bilij goriDiv takozh Bitva na Bilij Gori U 1619 roci v litnomu zamku z pochestyami zustrili novogo korolya Fridriha Pfalcskogo 7 listopada 1620 roki tam buli zibrani vijska ale na nastupnij den znachna yih chastina bula vidpravlena nazad do Pragi shob soldati mogli nayistisya i napitisya U cej chas katolicki vijska proveli udar yakij stav ostannoyu fazoyu bitvi na Bilij Gori Podalsha dolya litnogo palacuFerdinand II nakazav vidnoviti zamok Pershij poverh zrobili zhitlovim drugij vidveli dlya urochistostej Pridvornij hudozhnik Jonas Falk Jonas Falck rozpisav stini zalu na drugomu poversi zobrazhennyam bitvi Imperator Ferdinand III virishiv vidrestavruvati budivlyu shob vin mig prijnyati nimeckih kurfyunstov v 1652 roci Sered gostej buv i Karl Lyudvig 20 listopada 1741 roku v budivli proviv nich Karl Albreht Bavarskij Nastupnogo dnya vin zmushenij buv pereyihati v Brzhevnovskij monastir Cherez rik v 1742 roci francuzki vijska virubali dubovu aleyu sho vede do Pragi U 1744 roci Fridrih II proviv v litnomu zamku dvi nochi she raz priyihav v 1757 roci Vin organizuvav tut golovnij shtab svoyeyi armiyi Do chasiv pravlinnya Mariyi Tereziyi u mislivskomu zapovidniku mistilisya diki tvarini ale postijna prisutnist vijsk yih praktichno znishila U 1780 roci Josip II nakazav organizuvati v litnomu zamku vijskovij sklad U 1797 roci mislivskij zapovidnik stali peretvoryuvati v park Na pochatku XIX stolittya vin stav parkovoyu zonoyu Armijske kerivnictvo zalishilo zamok tilki v 1866 roci Nezabarom vijskovi povernulisya i znovu organizuvali skladi boyepripasiv U 1874 roci skladi likviduvali a palac viznali istorichno cinnoyu budivleyu SuchasnistGolovna chotiripoverhova budivlya zbereglasya do nashih dniv bez zmin yaksho ne brati do uvagi zaminu dahu v seredini XVII stolittya Todi bulo vigotovleno visokij dah z lihtarem ale i vin buv zaminenij v 1780 roci na variant yakij zalishivsya tam do cogo chasu U 1948 roci provedeni restavracijni roboti za proektom Pavla Yanaka Z 1962 roku budinok ye nacionalnoyu pam yatkoyu kulturi Chehiyi Narazi v nomu znahoditsya ekspoziciya prisvyachena Bitvi na Bilij Gori LiteraturaBAZANT Jan a BAZANTOVA Nina Vila Hvezda v Praze Festinalentepress 2013 Praha ISBN 978 80 260 4607 3 DOBALOVA S HAUSENBLASOVA J MUCHKA I P PURS I Hvezda Arcivevoda Ferdinand Tyrolsky a jeho letohradek v evropskem kontextu 571 s Artefactum Praha 2014 ISBN 978 80 86890 66 1 Martin Stejskal Hvezda Pokus o vymezeni prazskeho letohradku jako filosofickeho obydli Volvox Globator 1994 Praha ISBN 80 85769 40 9 STEJSKAL Martin Stella alchimica Malvern 2015 Praha ISBN 978 80 87580 99 8 PrimitkiPosilannyaOficialni turisticky pruvodce Prahou Letohradek Hvezda 6 lyutogo 2018 u Wayback Machine Satelitni pohled na letohradek 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Obora Hvezda 3 chervnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ