Ага Час існування: міоцен - сучасність, 13.8–0 млн р. т. | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Велетенська ропуха ага (Bufo marinus) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
природний ареал інтродукований ареал | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
А́га (Rhinella marina), також очеретяна жаба — велетенська ропуха, одна з найбільших (до 25 см) отруйних жаб, що поширені в Південній і Центральній Америці та на Антильських островах. Харчується комахами, дрібними ящірками, пташенятами й тваринами розміром з мишу, веде нічний спосіб життя. Отрутою з аги стародавні воїни просочували наконечники стріл.
Морфологія
Довжина тіла до 25 см і більше. Характерні півмісяцеві кісткові виступи на голові, що оточують верхні повіки, і дуже великі коловушні залози — (їхній отруйний секрет індіанці Південної Америки використовували для виготовлення отрути для стріл). Пуголовки й молоді жабки непропорційно малі (до 1 см).
Життєвий цикл
Розмноження
Розмноження аг в основному відбувається в сезон дощів, коли утворюються тимчасові водойми (червень-жовтень). Самці збираються в стоячих або повільних водах і криками, що схожі на голосне муркотіння, кличуть самок. Самка відкладає за один сезон 4-35 тис. ікринок. Ікринки ніхто — ні самки, ні самці не стережуть. Інкубація займає від 2 до 7 днів. Як ікринки, так і пуголовки аги отруйні для більшості тварин і для людей. Після метаморфозу ця особливість у них зникає аж до розвитку білявушних залоз.
Отрута
Ага отруйна на всіх життєвих стадіях. Коли потурбувати дорослу жабу, то її залози виділяють молочно-білу рідину, що містить буфотоксини; вона навіть здатна «вистрілювати» ним в хижака. Отрута аги — сильнодійна; діє переважно на серце і нервову систему, викликаючи рясне слиновиділення, конвульсії, блювоту, аритмію, підвищення кров'яного тиску, іноді тимчасовий параліч і смерть від зупинки серця. Для отруєння достатньо простого контакту з отруйними залозами. Отрута, що проникла через слизову оболонку очей, носа або рота, викликає сильний біль, запалення і тимчасову сліпоту.
Виділення шкірних залоз аги зазвичай використовуються населенням Південної Америки для змочування наконечників стріл. Індіанці чоко із західної Колумбії доїли отруйних жаб, розміщуючи їх в бамбукових трубках, підвішених над багаттям, потім збирали виділену жовту отруту в керамічний посуд. Австралійська ворона навчилася перевертати жаб і, вдаривши дзьобом, їсти, відкидуючи в сторону частини з отруйними залозами.
Поведінка
Жаби-аги трапляються від піщаних приморських дюн до узлісь тропічних лісів і мангрових заростей. На відміну від інших земноводних вони постійно трапляються в солонуватих водах гирл річок по узбережжю і на островах. За це ага й отримала свою стару наукову назву - Bufo marinus, "морська жаба". Суха, ороговіла шкіра аги погано придатна для газообміну, і, як наслідок, її легені - одні з найрозвиненіших серед амфібій. Ага може пережити втрату запасів води в тілі до 50%. Як і всі жаби, день вона вважає за краще проводити в притулках, виходячи на полювання в сутінках. Однак австралійський біолог Саймон Клулоу (Simon Clulow) з Університету Маккуорі виявив, що жаба-ага здатна зрушувати свої добові біоритми і перетворюватися залежно від умов на нічну або денну тварину. Спосіб життя здебільшого одиночний. Пересувається ага короткими швидкими стрибками або кроками. Займаючи оборонну позицію, роздуваються, якщо є загроза.
На дорослих аг полюють крокодили, прісноводні лангусти, водяні щури, ворони, чаплі та інші тварини, які несприйнятливі до їхньої отрути. Пуголовків поїдають німфи бабок, водні жуки, деякі черепахи і змії. Багато хижаків з'їдають тільки язик жаби, або виїдають живіт, який містить менш отруйні внутрішні органи.
Примітки
- Колберт, Елізабет. Шосте вимирання. — Київ: Наш формат, 2016. — 296 с.: іл. — (Світоглядна література.) —
- Grenard, Steve (2008). Frogs and toads (англійська) . Howell Book House, Hoboken, N.J. с. 128. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ ()
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Ага (Bufo marinus) [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- В Австралії спіймали жабу-велетня. Її вага – 3 кг // Тіффані Тернбулл, Бі-Бі-Сі, 20.01.2023
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aga znachennya Aga Chas isnuvannya miocen suchasnist 13 8 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Veletenska ropuha aga Bufo marinus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Ropuhovi Bufonidae Rid Rhinella Vid Aga Linnaeus 1758 prirodnij areal introdukovanij areal Posilannya Vikishovishe Rhinella marina Vikividi Rhinella marina EOL 333309 ITIS 773729 MSOP 41065 NCBI 8386 A ga Rhinella marina takozh ocheretyana zhaba veletenska ropuha odna z najbilshih do 25 sm otrujnih zhab sho poshireni v Pivdennij i Centralnij Americi ta na Antilskih ostrovah Harchuyetsya komahami dribnimi yashirkami ptashenyatami j tvarinami rozmirom z mishu vede nichnij sposib zhittya Otrutoyu z agi starodavni voyini prosochuvali nakonechniki stril MorfologiyaDovzhina tila do 25 sm i bilshe Harakterni pivmisyacevi kistkovi vistupi na golovi sho otochuyut verhni poviki i duzhe veliki kolovushni zalozi yihnij otrujnij sekret indianci Pivdennoyi Ameriki vikoristovuvali dlya vigotovlennya otruti dlya stril Pugolovki j molodi zhabki neproporcijno mali do 1 sm Zhittyevij ciklRozmnozhennya Rozmnozhennya ag v osnovnomu vidbuvayetsya v sezon doshiv koli utvoryuyutsya timchasovi vodojmi cherven zhovten Samci zbirayutsya v stoyachih abo povilnih vodah i krikami sho shozhi na golosne murkotinnya klichut samok Samka vidkladaye za odin sezon 4 35 tis ikrinok Ikrinki nihto ni samki ni samci ne sterezhut Inkubaciya zajmaye vid 2 do 7 dniv Yak ikrinki tak i pugolovki agi otrujni dlya bilshosti tvarin i dlya lyudej Pislya metamorfozu cya osoblivist u nih znikaye azh do rozvitku bilyavushnih zaloz OtrutaAga otrujna na vsih zhittyevih stadiyah Koli poturbuvati doroslu zhabu to yiyi zalozi vidilyayut molochno bilu ridinu sho mistit bufotoksini vona navit zdatna vistrilyuvati nim v hizhaka Otruta agi silnodijna diye perevazhno na serce i nervovu sistemu viklikayuchi ryasne slinovidilennya konvulsiyi blyuvotu aritmiyu pidvishennya krov yanogo tisku inodi timchasovij paralich i smert vid zupinki sercya Dlya otruyennya dostatno prostogo kontaktu z otrujnimi zalozami Otruta sho pronikla cherez slizovu obolonku ochej nosa abo rota viklikaye silnij bil zapalennya i timchasovu slipotu Vidilennya shkirnih zaloz agi zazvichaj vikoristovuyutsya naselennyam Pivdennoyi Ameriki dlya zmochuvannya nakonechnikiv stril Indianci choko iz zahidnoyi Kolumbiyi doyili otrujnih zhab rozmishuyuchi yih v bambukovih trubkah pidvishenih nad bagattyam potim zbirali vidilenu zhovtu otrutu v keramichnij posud Avstralijska vorona navchilasya perevertati zhab i vdarivshi dzobom yisti vidkiduyuchi v storonu chastini z otrujnimi zalozami PovedinkaZhabi agi traplyayutsya vid pishanih primorskih dyun do uzlis tropichnih lisiv i mangrovih zarostej Na vidminu vid inshih zemnovodnih voni postijno traplyayutsya v solonuvatih vodah girl richok po uzberezhzhyu i na ostrovah Za ce aga j otrimala svoyu staru naukovu nazvu Bufo marinus morska zhaba Suha orogovila shkira agi pogano pridatna dlya gazoobminu i yak naslidok yiyi legeni odni z najrozvinenishih sered amfibij Aga mozhe perezhiti vtratu zapasiv vodi v tili do 50 Yak i vsi zhabi den vona vvazhaye za krashe provoditi v pritulkah vihodyachi na polyuvannya v sutinkah Odnak avstralijskij biolog Sajmon Klulou Simon Clulow z Universitetu Makkuori viyaviv sho zhaba aga zdatna zrushuvati svoyi dobovi bioritmi i peretvoryuvatisya zalezhno vid umov na nichnu abo dennu tvarinu Sposib zhittya zdebilshogo odinochnij Peresuvayetsya aga korotkimi shvidkimi stribkami abo krokami Zajmayuchi oboronnu poziciyu rozduvayutsya yaksho ye zagroza Na doroslih ag polyuyut krokodili prisnovodni langusti vodyani shuri voroni chapli ta inshi tvarini yaki nesprijnyatlivi do yihnoyi otruti Pugolovkiv poyidayut nimfi babok vodni zhuki deyaki cherepahi i zmiyi Bagato hizhakiv z yidayut tilki yazik zhabi abo viyidayut zhivit yakij mistit mensh otrujni vnutrishni organi PrimitkiKolbert Elizabet Shoste vimirannya Kiyiv Nash format 2016 296 s il Svitoglyadna literatura ISBN 978 617 7279 39 5 Grenard Steve 2008 Frogs and toads anglijska Howell Book House Hoboken N J s 128 ISBN 9780470165102 0470165103 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAga Bufo marinus Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE V Avstraliyi spijmali zhabu veletnya Yiyi vaga 3 kg Tiffani Ternbull Bi Bi Si 20 01 2023 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi