Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фінська влада в Карелії (1941-1944) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 СРСР |  Фінляндія | ||||||||
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
25 червня 1941 року Фінляндія офіційно прилучилася до нападу нацистської Німеччини на СРСР. 10 липня фінська Карельська армія почала наступ в напрямі на Свір. 10 вересня відбулося фінське святкування на честь зайняття Олонця.
Подальший фінський наступ продовжувався частково по південному берегу Свірі, узбережжю Онеги, , , аж до Ухти; фінський наступ продовжувався до грудня 1941.
Першого місяця війни до лав Радянської армії стало близько 10000 добровольців з Карело-Фінської РСР.
Винищувальні загони та народне ополчення
5 липня ЦК та Раднарком КФ РСР приймають постанову «Про створення загонів народного ополчення». Станом на 7 липня 1941 року в Карело-Фінській РСР нараховувалося 38 винищувальних батальйонів загальною чисельністю близько 4500 чоловік. Ці батальйони формувалися з громадян, котрі не підлягали загальній мобілізації, та скеровувалися на передову — в місця прориву противником лінії фронту та на знищення десантів і «бандформувань».
Початком серпня в республіці діяло 3 полки, 32 батальйони та 5 окремих рот ополчення, що нараховували понад 22000 бійців. Ополченці охороняли мости, дороги, важливі пункти, в часі перших місяців війни їх деколи зараховували до стройових частин на передову.
Евакуація
Евакуація з республіки проводилася в Архангельську, Вологодську та Челябінську області, Башкирську, Комі, Татарську, Удмуртську, Чуваську автономні республіки — загалом понад 300000 мешканців республіки (за іншими даними — до 500 000). Евакуації підлягло обладнання близько 290 заводів, зокрема , Онезький тракторний завод (в Красноярськ), , лижна та слюдяна петрозаводські фабрики. Тільки морським шляхом було вивезено 250 000 тон промислових вантажів.
В інші місцевості СРСР було переправлено 127 паротягів, понад 15 000 голів худоби.
Державні та партійні республіканські органи республіки були евакуйовані в Медвеж'єгорськ, звідти — до Бєломорська. 15 липня 1941 року маршал Маннергейм віддає наказ про організацію Управління окупованих територій — Військового управління Східної Карелії. Начальником управління призначається полковник Вайно Котілайнен; штаб управління знаходився у зайнятому фінами Петрозаводську, його чисельність нараховувала близько 2900 осіб. Територія, підпорядкована управлінню, поділялася на Біломорський, Масельгський та Олонецький округи.
Перебування під фінською владою
З 1941 по 1944 рік більша частина більша частина Карело-Фінської РСР (східна Карелія) — практично дві третини — перебувала під контролем Фінляндії.
27 липня 1941 року фінський головнокомандувач призначає двадцять колишніх біженців із Східної Карелії в Раду при командуючому військовим управлінням — цим робився вигляд, що нова влада чує голоси та враховує побажання місцевого населення. Населення зайнятих територій через евакуацію виявилося значно меншим, ніж розраховували фіни. За фінськими даними, станом на 21 грудня 1941 року на окупованих територіях було зареєстровано 86119 людей.
На початку війни жителів Заонежжя та Прионежжя евакуювали в табори, решту вивезли на в район та .
На теренах, що перебували під фінським контролем, провадилося розділення по етнічному принципу. До «займаючого привілегійоване становище» населення відносилися так звані «споріднені народи» — карели (39.6 % від загальної чисельності республіки), фіни (8,5 %), вепси, естонці, , мордва. В «ненаціональне населення» відносили росіян — близько 46,7 %, українці — 1,3 % та решта народів. Підставою до віднесення до певної категорії слугувала національність батьків, серед інших показників були і рідна мова та мова, на якій провадилося шкільне навчання. Відношення до тієї чи іншої групи впливало на зарплатню, розподіл продовольства, свободу пересування. Жителів та Шуньгського півострова піддали перевірці на предмет їх приналежності до споріднених фінам народів. «Неспоріднені» народності мали підлягати на території РРФСР, окуповані нацистськими силами, для чого 8 липня 1941 року Маннергейм віддає наказ про розміщення підлягаючих виселенню в концентраційні табори. Підставами для розміщення в таборах були такі прояви, як небажана присутність осіб на території з точки зору військового управління, політична неблагонадійність, ті, чиє перебування на волі було визнано недоречним.
З більш як 64000 радянських громадян, що пройшли через фінські концентраційні табори — по фінських даних — померло понад 18000. Також в концентраційних таборах було розміщено близько 24000 з місцевого населення із числа етнічних росіян, з яких до 4000 померло від голоду.
Фінська розвідувальна діяльність
В таборах військовополонених фінська розвідка здійснювала вербування агентури для засилання на територію СРСР через фронтову лінію. З метою підготовки агентів 1942 року в Петрозаводську створюється спеціальна школа, де від одного до трьох місяці вчили вербовці, диверсійній справі, картографії, лижній підготовці, радіосправі. Підготовлені агенти перекидалися через лінію фронту переважно як червоноармійці, на гідролітаках, літаках та човнах. Близько півтори тисячі подібним чином підготовлених військовополонених були передані фінською розвідкою для використання в розвідувальних органах Німеччини.
Розвідувальною школою з липня 1943 по лютий 1944 року керував колишній командир 2-го батальйону 268-го стрілецького полку О. В. Владиславлев, що до липня 1943 був старшиною фінського концтабору № 1 для полонених радянських офіцерів. Після перемир'я СРСР з Фінляндією Владислав офіційно прохав лишити його в еміграції на території останньої, проте був виданий радянській владі і в травні 1945 року розстріляний.
Метою створення концентраційних таборів було запобігання співпраці місцевого населення з партизанами та використання ув'язнених як дешевої робочої сили. Разом з тим, система масового знищення, як в нацистському Третьому Рейху, фінською владою не застосовувалася і навіть не розглядалася.
Перший концентраційний табір для радянських громадян слов'янського походження, де знаходилися також і жінки, й діти, був створений в Петрозаводську 24 жовтня 1941 року. В ці табори відправлялося «неспоріднене» — переважно етнічне російське населення, разом з тим наказ Маннергейма повністю не був виконаний. При загальній чисельності окупованих територій Карелії приблизно 86000 людей, у квітні 1942 року в таборах знаходилося 23980 осіб, січнем 1944 їх число знизилося до 14900. Серед них було до 10 000 жителів півночі Ленінградської області, переміщені від лінії фронту в табори, переважно у Петрозаводську.
Динаміка чисельності перебуваючих в концентраційних таборах
- листопад 1941 — 11166,
- 31 грудня 1941 — 13400 (по інших даних 20005),
- березень 1942 — 23984,
- 1 липня 1942 — 21984,
- 1 січня 1943 — 15241 (15420),
- 1 січня 1944 — 14917.
Існують різні дані про загальну кількість на території Карело-Фінської РСР концентраційних таборів — одні документи зазначають про 10, з них 6 в Петрозаводську; довідник Фонду Взаємодопомоги на Російській Федерації (Росархів, Москва, 1998) зазначає про 17 концтаборів та тюрем. За роки окупації через табори пройшло 30 000 людей, разом з тим в це число не включені ті, що перебували в таборах військовополонених, перші табори почали створювати ще в червні 1941, умови перебування в них мало відрізнялися від концентраційних таборів.
Через погане харчування в фінських концентраційних таборах високим був рівень смертності, та, у 1942 році по відсотковому співвідношенні навіть більшим, чим в нацистських (13,7 % проти 10,5 %). Фінські документи того часу зазначають, що у «переселенських» таборах з лютого 1942 по червень 1944 року померло приблизно 4000-4600 людей (з них 90 % в 1942), по персональних списках — 3409 людей. Разом з тим, колишній ув'язнений А. П. Коломенський, в обов'язки якого входило вивозити та захоронювати трупи померлих з «переселенського» табору число 3, з травня по грудень 1942 року лише в цьому таборі загинуло 1014 людей.
Ув'язнені у фінських концтаборах відпрацьовували «трудову повинність», на ці примусові роботи відправляли з 15-річного віку незалежно від стану здоров'я; в «трудовому таборі» у — з 14 років. Переважно «робочий день» починався о 7-й ранку та продовжувався до 18-ї — 19-ї вечора, на лісозаготівлях — до 16-ї години з годинною влітку та двогодинною взимку перервою на обід. Оскільки більшість чоловіків на території республіки була прикликана по мобілізації у перші дні війни до рядів Радянської армії, в «трудових таборах» переважно знаходилися жінки та діти.
У 1941—1942 роках праця ув'язнених в таборах не оплачувалася, після поразки нацистів під Сталінградом почали платити від 3 до 7 фінських марок в день, А. П. Коломенський свідчив, що перед заключенням перемир'я — до 20 марок в день.
Особливою жорстокістю по відношенню до ув'язнених відзначався «переселенський табір» число 2 — його охоронці, неофіційно вважався «табором смерті» — сюди направляли «недостатньо лояльних» ув'язнених, керував табором фінський офіцер Соловаара (Solovaara), засудження якого після закінчення воєнних дій без особливого успіху добивалася радянська влада. У травні 1942 року він влаштував на шикуванні в таборі показове побиття ув'язнених через те, що вони просили милостиню. За спроби ухилитися від лісозаготівель фінські солдати влаштовували примусово працюючим показові покарання на очах у всіх полонених.
За даними К. А. Морозова, протягом 1941—1944 років в «трудових таборах» загинуло 14000 цивільних громадян.
Перелік концентраційних тюрем та таборів на території Карело-Фінської РСР, окупованій фінськими військами.
- Центральна тюрма
- Територіальна тюрма Кестеньги
- Концтабір Кіннасваара
- Концтабір Колвасярві (Куолоярві)
- Табори для переміщених осіб (1 ЦВА Східна Карелія)
- Концтабір Абакумов — Бузянська
- Концтабір Климанов — Лисинський
- Концтабір Хабаров — Клеева
- Концтабір Ляпсін — Орєхов
- Концтабір Орлов — Сименков
- Концтабір Семереков — Свиридов
- Концтабір Тахуілов — Звєздін
- Концтабір Хепосуо
- Концтабір Паалу
- Концтабір Відліци
- Концтабір Радгоспу
- Концтабір Ільїнське
- Концтабір Усланга
- Святонаволоцький концабір
Також існували концентраційні табори в Петрозаводську, та :
- Концтабір № 1, Петрозаводськ, ,
- Концтабір № 2, Петрозаводськ, територія сільськогосподарського училища,
- Концтабір № 3, Петрозаводськ, , будинки Лижної фабрики,
- Концтабір № 4, Петрозаводськ, , будівлі Онегзаводу,
- Концтабір № 5, Петрозаводськ, ,
- Концтабір № 6, західна частина ,
- Концтабір № 7, східна частина Перевалочної біржі,
- Табір військовополонених № 5, Петрозаводськ, Томиці,
- Табір військовополонених, Петрозаводськ, південно-західна частина Голіковки,
- Концтабір, Петрозаводськ, центральна частина Солом'яного,
- Табір військовополонених, Петрозаводськ, північно-східна частина Солом'яного.
Разом з тим не всі вважають, що фінська влада була аж дуже суворою. Партизанська радистка Сільвія Паасо 1986 року оповіла, що коли вінни затримали групу партизан, в якій була і Паасо, то Шелтозерський комендант наказав нікого не розстрілювати, хоча всі підстави на те були.
Переслідування звинувачуваних у військових злочинах
Ніхто з фінських військових, звинувачуваних у військових злочинах, не поніс покарання за злочини проти людяності та військові злочини, на відміну, наприклад, від нацистських військових злочинців та колабораціоністів з республік Прибалтії, в Україні та на Росії.
По закінченні війни керівник Союзницької Контрольної комісії Андрій Жданов 19 довтня 1944 року передав прем'єр-міністру Фінляндії перелік 61 особи, яких радянська влада вимагала видати за військові злочини. З цього списку, окрім військових комендантів, 34 особи були на службі в штабі Військового управління — переважно у концтаборах, 6 — в таборах військовополонених.
З жовтня 1944 по грудень 1947 року по цьому переліку фінською владою було затримано 45 осіб, з них 30 були звільнені через відсутність складу злочину, 14 відбули невеликі терміни ув'язнення за конкретні кримінальні злочини, одна особа — штрафом. Решта не були розшукані, при цьому фінська влада посилалася на «туманність» переліку, при цьому радянська сторона не наполягала на уточненні, маючи для цього всі можливості. Колишні військові коменданти В. А. Котілайнен та А. В. Араюрі по війні виїхали з Фінляндії. Вони звинувачувалися у нерівному розподілі продуктів — що призвело до смертей від голоду та хвороб багатьох ув'язнених в концтаборах, та у використанні дитячої праці. З обидвох обвинувачення було зняте після їх повернення до Фінляндії у 1948 та 1949 роках відповідно. На основі фінських документів вони звинувачувалися у нацизмі, але в кінці 1940-х років юристи Фінляндії зняли з них ці обвинувачення.
Фінських військових, звинувачуваних у злочинах за часу окупації та колабораціоністів, що опинилися в полоні чи затриманих радянською військовою владою, судили радянські трибунали. Всі вони отримали значні терміни ув'язнення та змогли повернутися додом (ті, що вижили) після амністії, оголошеної Хрущовим 1954 року.
Підпільний рух
З перших днів війни партійні та радянські органи на території Карело-Фінської РСР організовували підпільні групи та партизанські загони. Керував роботою Республіканський штаб партизанського руху — керівник штабу С. Я. Вершинін — при військовій Карельського фронту.
В цілому у підпільній роботі з початку війни й до кінця 1943 року було скеровано більше 120 людей. Складнощі при організації діяльності підпілля полягали в низькій щільності проживання та малій кількості місцевого населення. Окрім цього, більшість населених пунктів знаходилися біля фронтової лінії, котра протягом 3 років залишалася незмінною, в них знаходилися фінські гарнізони та діяв режим особливої безпеки. Власне тому завчасно створені підпільні групи при роботі в тилу окупанта не дали наслідків, переважна більшість підпільників була ліквідована, деякі опинилися в концентраційних таборах.
Більш дієвим виявився шлях створення підготовлених груп в радянському тилу та перекиданнях через лінію фронту. Закинуті підпільники повідомляли керівництву Карельського фронту дані про зміну дислокації та чисельність фінських військ, воєнні перевезення, розповсюджували республіканські листівки та газети «Ленінський прапор» та «Тоуус» (фінською мовою), довезені з радянського тилу.
У часі наступу військ Карельського фронту літом 1944 року підпільники організовували з місцевого населення бойові партизанські групи, встановлювали контроль над дорогами, знищували телефонний зв'язок супротивника.
Загалом в смузі Карельського фронту за час його існування діяло (із урахуванням втрат та поповнення) понад 5000 партизанів. На неокупованих територіях Карело-Фінської РСР продовжували існувати органи радянської влади. Столиця республіки була тимчасово перенесена до Біломорська, там знаходилося керівництво республіки та командування Карельським фронтом.
По неокупованих територіях пролягали важливі шляхи сполучення; заново була побудована залізнична лінія — , що сполучила Кіровську та Північну залізниці. Цим залізничним шляхом вантажі доставлялися з в Мурманськ та у зворотньому напрямі, також перевозилися вантажі, отримані від союзників по ленд-лізу.
Звільнення території Карело-Фінської РСР
9 липня 1944 року на Карельському перешийку війська Ленінградського фронту артилерійською підготовкою починають наступ проти фінської 10-ї дивізії. Після прориву радянських сил 4-а група починає відступ на Виборг. 12 липня фінське командування перекидає перекидає одну комісію та одну бригаду з Олонця на Карельський перешийок. 16 липня фінське командування віддає наказ військам в Східній Карелії плановий відхід на фінський кордон, три дивізії направляються до Карельського перешийка.
21 липня 1944 року війська Карельського фронту розпочали Свірсько-Петрозаводську операцію. Метою операції було розгромити угрупування фінських військ між Онезьким та Ладозьким озерами і звільнити територію південної Карелії. За перші десять днів наступу сили Карельського фронту звільнили понад 800 населених пунктів Карелії та Ленінградської області. В ході операції було звільнено від фінських сил Кіровську залізницю та Біломорсько-Балтійський канал.
Вранці 28 червня 1944 року радянські війська увійшли в Петрозаводськ, того ж дня в честь визволення у Москві відбувся святковий салют.
До 9 серпня 1944 року основне завдання Свірсько-Петрозаводської операції було виконане, розбито 6 піхотних дивізій та 6 різних бригад супротивника. Фінські війська за цей час втратили понад 50000 солдатів та офіцерів, понад 500 вагонів, 470 гармат, 430 кулеметів, 165 мінометів, 50 складів з військовим майном, 30 паротягів.
За бойову звитягу в ході Свірсько-Петрозаводської операції 23990 радянських військових нагороджено бойовими медалями та орденами, 52 вдостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Загальний збиток економіці Карело-Фінської РСР за час окупації було оцінено в 20 млрд карбованців у довоєнних цінах.
Повністю було зруйновано 84 та частково 409 населених пунктів, виведена з ладу Кіровська залізниця, споруди Біломорсько-Балтійського каналу, зруйновано близько 200 підприємств.
Див. також
Примітки
- [Фінляндія як окупант (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2007. Процитовано 12 квітня 2014. Фінляндія як окупант (рос.)]
- Фінляндія як окупант [Архівовано 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- [Фінляндія як окупант (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. Фінляндія як окупант (рос.)]
- Карельський фронт (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 12 квітня 2014.
Джерела
- Фінляндія як окупант [Архівовано 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фінська правда про війну (рос.)
- Таємниця заколот-війни [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Карельський фронт (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finska administraciya v Kareliyi Okupacijna administraciya 1941 1944 Okupaciya Kareliyi Administrativnij podil Finlyandiyi 1942 1944 Stolicya Mikkeli 1941 Joensuu 1941 1943 Petrozavodsk 1943 1944 Mova i Finska rosijska Forma pravlinnya Vijskova administraciya Chas isnuvannya Druga Svitova vijna Radyansko finska vijna 1941 1944 1941 1942 1942 1943 Dzh V Arayuuri 1943 1944 Finska vlada v Kareliyi 1941 1944 Data1941 1944MisceKarelo Finska RSRPrichinaDruga svitova vijnaRezultatperemoga SRSRStoroni SRSR Finlyandiya Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki 25 chervnya 1941 roku Finlyandiya oficijno priluchilasya do napadu nacistskoyi Nimechchini na SRSR 10 lipnya finska Karelska armiya pochala nastup v napryami na Svir 10 veresnya vidbulosya finske svyatkuvannya na chest zajnyattya Oloncya Podalshij finskij nastup prodovzhuvavsya chastkovo po pivdennomu beregu Sviri uzberezhzhyu Onegi azh do Uhti finskij nastup prodovzhuvavsya do grudnya 1941 Pershogo misyacya vijni do lav Radyanskoyi armiyi stalo blizko 10000 dobrovolciv z Karelo Finskoyi RSR Vinishuvalni zagoni ta narodne opolchennya5 lipnya CK ta Radnarkom KF RSR prijmayut postanovu Pro stvorennya zagoniv narodnogo opolchennya Stanom na 7 lipnya 1941 roku v Karelo Finskij RSR narahovuvalosya 38 vinishuvalnih bataljoniv zagalnoyu chiselnistyu blizko 4500 cholovik Ci bataljoni formuvalisya z gromadyan kotri ne pidlyagali zagalnij mobilizaciyi ta skerovuvalisya na peredovu v miscya prorivu protivnikom liniyi frontu ta na znishennya desantiv i bandformuvan Pochatkom serpnya v respublici diyalo 3 polki 32 bataljoni ta 5 okremih rot opolchennya sho narahovuvali ponad 22000 bijciv Opolchenci ohoronyali mosti dorogi vazhlivi punkti v chasi pershih misyaciv vijni yih dekoli zarahovuvali do strojovih chastin na peredovu EvakuaciyaEvakuaciya z respubliki provodilasya v Arhangelsku Vologodsku ta Chelyabinsku oblasti Bashkirsku Komi Tatarsku Udmurtsku Chuvasku avtonomni respubliki zagalom ponad 300000 meshkanciv respubliki za inshimi danimi do 500 000 Evakuaciyi pidlyaglo obladnannya blizko 290 zavodiv zokrema Onezkij traktornij zavod v Krasnoyarsk lizhna ta slyudyana petrozavodski fabriki Tilki morskim shlyahom bulo vivezeno 250 000 ton promislovih vantazhiv V inshi miscevosti SRSR bulo perepravleno 127 parotyagiv ponad 15 000 goliv hudobi Derzhavni ta partijni respublikanski organi respubliki buli evakujovani v Medvezh yegorsk zvidti do Byelomorska 15 lipnya 1941 roku marshal Mannergejm viddaye nakaz pro organizaciyu Upravlinnya okupovanih teritorij Vijskovogo upravlinnya Shidnoyi Kareliyi Nachalnikom upravlinnya priznachayetsya polkovnik Vajno Kotilajnen shtab upravlinnya znahodivsya u zajnyatomu finami Petrozavodsku jogo chiselnist narahovuvala blizko 2900 osib Teritoriya pidporyadkovana upravlinnyu podilyalasya na Bilomorskij Maselgskij ta Oloneckij okrugi Perebuvannya pid finskoyu vladoyuZ 1941 po 1944 rik bilsha chastina bilsha chastina Karelo Finskoyi RSR shidna Kareliya praktichno dvi tretini perebuvala pid kontrolem Finlyandiyi Finski vijska v nastupi 1941 27 lipnya 1941 roku finskij golovnokomanduvach priznachaye dvadcyat kolishnih bizhenciv iz Shidnoyi Kareliyi v Radu pri komanduyuchomu vijskovim upravlinnyam cim robivsya viglyad sho nova vlada chuye golosi ta vrahovuye pobazhannya miscevogo naselennya Naselennya zajnyatih teritorij cherez evakuaciyu viyavilosya znachno menshim nizh rozrahovuvali fini Za finskimi danimi stanom na 21 grudnya 1941 roku na okupovanih teritoriyah bulo zareyestrovano 86119 lyudej Na pochatku vijni zhiteliv Zaonezhzhya ta Prionezhzhya evakuyuvali v tabori reshtu vivezli na v rajon ta Na terenah sho perebuvali pid finskim kontrolem provadilosya rozdilennya po etnichnomu principu Do zajmayuchogo privilegijovane stanovishe naselennya vidnosilisya tak zvani sporidneni narodi kareli 39 6 vid zagalnoyi chiselnosti respubliki fini 8 5 vepsi estonci mordva V nenacionalne naselennya vidnosili rosiyan blizko 46 7 ukrayinci 1 3 ta reshta narodiv Pidstavoyu do vidnesennya do pevnoyi kategoriyi sluguvala nacionalnist batkiv sered inshih pokaznikiv buli i ridna mova ta mova na yakij provadilosya shkilne navchannya Vidnoshennya do tiyeyi chi inshoyi grupi vplivalo na zarplatnyu rozpodil prodovolstva svobodu peresuvannya Zhiteliv ta Shungskogo pivostrova piddali perevirci na predmet yih prinalezhnosti do sporidnenih finam narodiv Nesporidneni narodnosti mali pidlyagati na teritoriyi RRFSR okupovani nacistskimi silami dlya chogo 8 lipnya 1941 roku Mannergejm viddaye nakaz pro rozmishennya pidlyagayuchih viselennyu v koncentracijni tabori Pidstavami dlya rozmishennya v taborah buli taki proyavi yak nebazhana prisutnist osib na teritoriyi z tochki zoru vijskovogo upravlinnya politichna neblagonadijnist ti chiye perebuvannya na voli bulo viznano nedorechnim Z bilsh yak 64000 radyanskih gromadyan sho projshli cherez finski koncentracijni tabori po finskih danih pomerlo ponad 18000 Takozh v koncentracijnih taborah bulo rozmisheno blizko 24000 z miscevogo naselennya iz chisla etnichnih rosiyan z yakih do 4000 pomerlo vid golodu Finska rozviduvalna diyalnistV taborah vijskovopolonenih finska rozvidka zdijsnyuvala verbuvannya agenturi dlya zasilannya na teritoriyu SRSR cherez frontovu liniyu Z metoyu pidgotovki agentiv 1942 roku v Petrozavodsku stvoryuyetsya specialna shkola de vid odnogo do troh misyaci vchili verbovci diversijnij spravi kartografiyi lizhnij pidgotovci radiospravi Pidgotovleni agenti perekidalisya cherez liniyu frontu perevazhno yak chervonoarmijci na gidrolitakah litakah ta chovnah Blizko pivtori tisyachi podibnim chinom pidgotovlenih vijskovopolonenih buli peredani finskoyu rozvidkoyu dlya vikoristannya v rozviduvalnih organah Nimechchini Rozviduvalnoyu shkoloyu z lipnya 1943 po lyutij 1944 roku keruvav kolishnij komandir 2 go bataljonu 268 go strileckogo polku O V Vladislavlev sho do lipnya 1943 buv starshinoyu finskogo konctaboru 1 dlya polonenih radyanskih oficeriv Pislya peremir ya SRSR z Finlyandiyeyu Vladislav oficijno prohav lishiti jogo v emigraciyi na teritoriyi ostannoyi prote buv vidanij radyanskij vladi i v travni 1945 roku rozstrilyanij Koncentracijni taboriMetoyu stvorennya koncentracijnih taboriv bulo zapobigannya spivpraci miscevogo naselennya z partizanami ta vikoristannya uv yaznenih yak deshevoyi robochoyi sili Razom z tim sistema masovogo znishennya yak v nacistskomu Tretomu Rejhu finskoyu vladoyu ne zastosovuvalasya i navit ne rozglyadalasya Pershij koncentracijnij tabir dlya radyanskih gromadyan slov yanskogo pohodzhennya de znahodilisya takozh i zhinki j diti buv stvorenij v Petrozavodsku 24 zhovtnya 1941 roku V ci tabori vidpravlyalosya nesporidnene perevazhno etnichne rosijske naselennya razom z tim nakaz Mannergejma povnistyu ne buv vikonanij Pri zagalnij chiselnosti okupovanih teritorij Kareliyi priblizno 86000 lyudej u kvitni 1942 roku v taborah znahodilosya 23980 osib sichnem 1944 yih chislo znizilosya do 14900 Sered nih bulo do 10 000 zhiteliv pivnochi Leningradskoyi oblasti peremisheni vid liniyi frontu v tabori perevazhno u Petrozavodsku Dinamika chiselnosti perebuvayuchih v koncentracijnih taborah listopad 1941 11166 31 grudnya 1941 13400 po inshih danih 20005 berezen 1942 23984 1 lipnya 1942 21984 1 sichnya 1943 15241 15420 1 sichnya 1944 14917 Isnuyut rizni dani pro zagalnu kilkist na teritoriyi Karelo Finskoyi RSR koncentracijnih taboriv odni dokumenti zaznachayut pro 10 z nih 6 v Petrozavodsku dovidnik Fondu Vzayemodopomogi na Rosijskij Federaciyi Rosarhiv Moskva 1998 zaznachaye pro 17 konctaboriv ta tyurem Za roki okupaciyi cherez tabori projshlo 30 000 lyudej razom z tim v ce chislo ne vklyucheni ti sho perebuvali v taborah vijskovopolonenih pershi tabori pochali stvoryuvati she v chervni 1941 umovi perebuvannya v nih malo vidriznyalisya vid koncentracijnih taboriv Cherez pogane harchuvannya v finskih koncentracijnih taborah visokim buv riven smertnosti ta u 1942 roci po vidsotkovomu spivvidnoshenni navit bilshim chim v nacistskih 13 7 proti 10 5 Finski dokumenti togo chasu zaznachayut sho u pereselenskih taborah z lyutogo 1942 po cherven 1944 roku pomerlo priblizno 4000 4600 lyudej z nih 90 v 1942 po personalnih spiskah 3409 lyudej Razom z tim kolishnij uv yaznenij A P Kolomenskij v obov yazki yakogo vhodilo vivoziti ta zahoronyuvati trupi pomerlih z pereselenskogo taboru chislo 3 z travnya po gruden 1942 roku lishe v comu tabori zaginulo 1014 lyudej Uv yazneni u finskih konctaborah vidpracovuvali trudovu povinnist na ci primusovi roboti vidpravlyali z 15 richnogo viku nezalezhno vid stanu zdorov ya v trudovomu tabori u z 14 rokiv Perevazhno robochij den pochinavsya o 7 j ranku ta prodovzhuvavsya do 18 yi 19 yi vechora na lisozagotivlyah do 16 yi godini z godinnoyu vlitku ta dvogodinnoyu vzimku perervoyu na obid Oskilki bilshist cholovikiv na teritoriyi respubliki bula priklikana po mobilizaciyi u pershi dni vijni do ryadiv Radyanskoyi armiyi v trudovih taborah perevazhno znahodilisya zhinki ta diti U 1941 1942 rokah pracya uv yaznenih v taborah ne oplachuvalasya pislya porazki nacistiv pid Stalingradom pochali platiti vid 3 do 7 finskih marok v den A P Kolomenskij svidchiv sho pered zaklyuchennyam peremir ya do 20 marok v den Osoblivoyu zhorstokistyu po vidnoshennyu do uv yaznenih vidznachavsya pereselenskij tabir chislo 2 jogo ohoronci neoficijno vvazhavsya taborom smerti syudi napravlyali nedostatno loyalnih uv yaznenih keruvav taborom finskij oficer Solovaara Solovaara zasudzhennya yakogo pislya zakinchennya voyennih dij bez osoblivogo uspihu dobivalasya radyanska vlada U travni 1942 roku vin vlashtuvav na shikuvanni v tabori pokazove pobittya uv yaznenih cherez te sho voni prosili milostinyu Za sprobi uhilitisya vid lisozagotivel finski soldati vlashtovuvali primusovo pracyuyuchim pokazovi pokarannya na ochah u vsih polonenih Za danimi K A Morozova protyagom 1941 1944 rokiv v trudovih taborah zaginulo 14000 civilnih gromadyan Perelik koncentracijnih tyurem ta taboriv na teritoriyi Karelo Finskoyi RSR okupovanij finskimi vijskami Centralna tyurma Teritorialna tyurma Kestengi Konctabir Kinnasvaara Konctabir Kolvasyarvi Kuoloyarvi Tabori dlya peremishenih osib 1 CVA Shidna Kareliya Konctabir Abakumov Buzyanska Konctabir Klimanov Lisinskij Konctabir Habarov Kleeva Konctabir Lyapsin Oryehov Konctabir Orlov Simenkov Konctabir Semerekov Sviridov Konctabir Tahuilov Zvyezdin Konctabir Heposuo Konctabir Paalu Konctabir Vidlici Konctabir Radgospu Konctabir Ilyinske Konctabir Uslanga Svyatonavolockij koncabir Takozh isnuvali koncentracijni tabori v Petrozavodsku ta Konctabir 1 Petrozavodsk Konctabir 2 Petrozavodsk teritoriya silskogospodarskogo uchilisha Konctabir 3 Petrozavodsk budinki Lizhnoyi fabriki Konctabir 4 Petrozavodsk budivli Onegzavodu Konctabir 5 Petrozavodsk Konctabir 6 zahidna chastina Konctabir 7 shidna chastina Perevalochnoyi birzhi Tabir vijskovopolonenih 5 Petrozavodsk Tomici Tabir vijskovopolonenih Petrozavodsk pivdenno zahidna chastina Golikovki Konctabir Petrozavodsk centralna chastina Solom yanogo Tabir vijskovopolonenih Petrozavodsk pivnichno shidna chastina Solom yanogo Razom z tim ne vsi vvazhayut sho finska vlada bula azh duzhe suvoroyu Partizanska radistka Silviya Paaso 1986 roku opovila sho koli vinni zatrimali grupu partizan v yakij bula i Paaso to Sheltozerskij komendant nakazav nikogo ne rozstrilyuvati hocha vsi pidstavi na te buli Peresliduvannya zvinuvachuvanih u vijskovih zlochinahNihto z finskih vijskovih zvinuvachuvanih u vijskovih zlochinah ne ponis pokarannya za zlochini proti lyudyanosti ta vijskovi zlochini na vidminu napriklad vid nacistskih vijskovih zlochinciv ta kolaboracionistiv z respublik Pribaltiyi v Ukrayini ta na Rosiyi Po zakinchenni vijni kerivnik Soyuznickoyi Kontrolnoyi komisiyi Andrij Zhdanov 19 dovtnya 1944 roku peredav prem yer ministru Finlyandiyi perelik 61 osobi yakih radyanska vlada vimagala vidati za vijskovi zlochini Z cogo spisku okrim vijskovih komendantiv 34 osobi buli na sluzhbi v shtabi Vijskovogo upravlinnya perevazhno u konctaborah 6 v taborah vijskovopolonenih Z zhovtnya 1944 po gruden 1947 roku po comu pereliku finskoyu vladoyu bulo zatrimano 45 osib z nih 30 buli zvilneni cherez vidsutnist skladu zlochinu 14 vidbuli neveliki termini uv yaznennya za konkretni kriminalni zlochini odna osoba shtrafom Reshta ne buli rozshukani pri comu finska vlada posilalasya na tumannist pereliku pri comu radyanska storona ne napolyagala na utochnenni mayuchi dlya cogo vsi mozhlivosti Kolishni vijskovi komendanti V A Kotilajnen ta A V Arayuri po vijni viyihali z Finlyandiyi Voni zvinuvachuvalisya u nerivnomu rozpodili produktiv sho prizvelo do smertej vid golodu ta hvorob bagatoh uv yaznenih v konctaborah ta u vikoristanni dityachoyi praci Z obidvoh obvinuvachennya bulo znyate pislya yih povernennya do Finlyandiyi u 1948 ta 1949 rokah vidpovidno Na osnovi finskih dokumentiv voni zvinuvachuvalisya u nacizmi ale v kinci 1940 h rokiv yuristi Finlyandiyi znyali z nih ci obvinuvachennya Finskih vijskovih zvinuvachuvanih u zlochinah za chasu okupaciyi ta kolaboracionistiv sho opinilisya v poloni chi zatrimanih radyanskoyu vijskovoyu vladoyu sudili radyanski tribunali Vsi voni otrimali znachni termini uv yaznennya ta zmogli povernutisya dodom ti sho vizhili pislya amnistiyi ogoloshenoyi Hrushovim 1954 roku Pidpilnij ruhZ pershih dniv vijni partijni ta radyanski organi na teritoriyi Karelo Finskoyi RSR organizovuvali pidpilni grupi ta partizanski zagoni Keruvav robotoyu Respublikanskij shtab partizanskogo ruhu kerivnik shtabu S Ya Vershinin pri vijskovij Karelskogo frontu V cilomu u pidpilnij roboti z pochatku vijni j do kincya 1943 roku bulo skerovano bilshe 120 lyudej Skladnoshi pri organizaciyi diyalnosti pidpillya polyagali v nizkij shilnosti prozhivannya ta malij kilkosti miscevogo naselennya Okrim cogo bilshist naselenih punktiv znahodilisya bilya frontovoyi liniyi kotra protyagom 3 rokiv zalishalasya nezminnoyu v nih znahodilisya finski garnizoni ta diyav rezhim osoblivoyi bezpeki Vlasne tomu zavchasno stvoreni pidpilni grupi pri roboti v tilu okupanta ne dali naslidkiv perevazhna bilshist pidpilnikiv bula likvidovana deyaki opinilisya v koncentracijnih taborah Bilsh diyevim viyavivsya shlyah stvorennya pidgotovlenih grup v radyanskomu tilu ta perekidannyah cherez liniyu frontu Zakinuti pidpilniki povidomlyali kerivnictvu Karelskogo frontu dani pro zminu dislokaciyi ta chiselnist finskih vijsk voyenni perevezennya rozpovsyudzhuvali respublikanski listivki ta gazeti Leninskij prapor ta Touus finskoyu movoyu dovezeni z radyanskogo tilu U chasi nastupu vijsk Karelskogo frontu litom 1944 roku pidpilniki organizovuvali z miscevogo naselennya bojovi partizanski grupi vstanovlyuvali kontrol nad dorogami znishuvali telefonnij zv yazok suprotivnika Zagalom v smuzi Karelskogo frontu za chas jogo isnuvannya diyalo iz urahuvannyam vtrat ta popovnennya ponad 5000 partizaniv Na neokupovanih teritoriyah Karelo Finskoyi RSR prodovzhuvali isnuvati organi radyanskoyi vladi Stolicya respubliki bula timchasovo perenesena do Bilomorska tam znahodilosya kerivnictvo respubliki ta komanduvannya Karelskim frontom Po neokupovanih teritoriyah prolyagali vazhlivi shlyahi spoluchennya zanovo bula pobudovana zaliznichna liniya sho spoluchila Kirovsku ta Pivnichnu zaliznici Cim zaliznichnim shlyahom vantazhi dostavlyalisya z v Murmansk ta u zvorotnomu napryami takozh perevozilisya vantazhi otrimani vid soyuznikiv po lend lizu Zvilnennya teritoriyi Karelo Finskoyi RSR9 lipnya 1944 roku na Karelskomu pereshijku vijska Leningradskogo frontu artilerijskoyu pidgotovkoyu pochinayut nastup proti finskoyi 10 yi diviziyi Pislya prorivu radyanskih sil 4 a grupa pochinaye vidstup na Viborg 12 lipnya finske komanduvannya perekidaye perekidaye odnu komisiyu ta odnu brigadu z Oloncya na Karelskij pereshijok 16 lipnya finske komanduvannya viddaye nakaz vijskam v Shidnij Kareliyi planovij vidhid na finskij kordon tri diviziyi napravlyayutsya do Karelskogo pereshijka 21 lipnya 1944 roku vijska Karelskogo frontu rozpochali Svirsko Petrozavodsku operaciyu Metoyu operaciyi bulo rozgromiti ugrupuvannya finskih vijsk mizh Onezkim ta Ladozkim ozerami i zvilniti teritoriyu pivdennoyi Kareliyi Za pershi desyat dniv nastupu sili Karelskogo frontu zvilnili ponad 800 naselenih punktiv Kareliyi ta Leningradskoyi oblasti V hodi operaciyi bulo zvilneno vid finskih sil Kirovsku zaliznicyu ta Bilomorsko Baltijskij kanal Vranci 28 chervnya 1944 roku radyanski vijska uvijshli v Petrozavodsk togo zh dnya v chest vizvolennya u Moskvi vidbuvsya svyatkovij salyut Do 9 serpnya 1944 roku osnovne zavdannya Svirsko Petrozavodskoyi operaciyi bulo vikonane rozbito 6 pihotnih divizij ta 6 riznih brigad suprotivnika Finski vijska za cej chas vtratili ponad 50000 soldativ ta oficeriv ponad 500 vagoniv 470 garmat 430 kulemetiv 165 minometiv 50 skladiv z vijskovim majnom 30 parotyagiv Za bojovu zvityagu v hodi Svirsko Petrozavodskoyi operaciyi 23990 radyanskih vijskovih nagorodzheno bojovimi medalyami ta ordenami 52 vdostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Zagalnij zbitok ekonomici Karelo Finskoyi RSR za chas okupaciyi bulo ocineno v 20 mlrd karbovanciv u dovoyennih cinah Povnistyu bulo zrujnovano 84 ta chastkovo 409 naselenih punktiv vivedena z ladu Kirovska zaliznicya sporudi Bilomorsko Baltijskogo kanalu zrujnovano blizko 200 pidpriyemstv Div takozhDesant na Lunkulansaari ta Mantinsaari Bij za ostriv Rahmansari Radyansko finska vijna Karl Gustav MannergejmPrimitki Finlyandiya yak okupant ros Arhiv originalu za 5 travnya 2007 Procitovano 12 kvitnya 2014 Finlyandiya yak okupant ros Finlyandiya yak okupant Arhivovano 5 travnya 2007 u Wayback Machine ros Finlyandiya yak okupant ros Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 12 kvitnya 2014 Finlyandiya yak okupant ros Karelskij front ros Arhiv originalu za 28 lyutogo 2009 Procitovano 12 kvitnya 2014 DzherelaFinlyandiya yak okupant Arhivovano 5 travnya 2007 u Wayback Machine ros Finska pravda pro vijnu ros Tayemnicya zakolot vijni Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Karelskij front ros