Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сабіт Дамолла (уйг. سابىت داموللا ; кит.: 沙比提大毛拉·阿不都爾巴克; червень 1883—1934) — лідер уйгурського руху за незалежність, який очолював повстання Хотан проти уряду провінції Сіньцзян , а пізніше уйгурського лідера Ходжі Ніяза. Він широко відомий як перший і єдиний прем'єр-міністр короткочасної Ісламської Республіки Східний Туркестан з 12 листопада 1933 року до поразки республіки в травні 1934 року.
| Сабіт Дамолла | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1883 Артуш, Сіньцзян[d], Республіка Китай (1912—1949) |
| Помер | 1934 Урумчі, Сіньцзян[d], Республіка Китай (1912—1949) |
| Діяльність | політик |
| Партія | d |
| Конфесія | іслам |
| |
Життя
Сабіт Дамолла Абдулбакі народився в 1883 році в повіті Атуш (Артукс) Кашгарського вілаєту, де отримав релігійну освіту. У 1920-х роках він закінчив Синьцзянську академію політики та права в Урумчі (пізніше стала ), засновану губернатором Ян Цзенсінем у 1924 році та спочатку викладав російську, китайську та уйгурську мови. Після закінчення університету він відвідав Близький Схід, відвідав Саудівську Аравію, Туреччину та Єгипет; він також відвідав Радянський Союз, де продовжив навчання. У 1932 році він повернувся до Сіньцзяна через Індію, де приєднався до еміра Мухаммада Аміна Бугри в підготовці повстання в районі Хотан. Сабіт Дамулла був переконаний, що ісламський світ не зацікавлений у підтримці незалежності уйгурів, і тому він замість цього звернувся до Великих держав. Ян Цзенсінь закрив видавничу компанію в Артуші, що належала Сабіту Дамуллі. Сабіт був джадидистом.
Досягнення
У період з 12 листопада 1933 року по 6 квітня 1934 року він був обраний прем'єр-міністром короткочасної Турецької ісламської республіки Східний Туркестан у Кашгарі. У той час як Сабіт Дамолла Абдулбакі виступав за офіційну назву «Республіка Уйгурстан», Мухаммед Амін Бугра виступав проти цього, вважаючи, що для створення широкого антикитайського і антидунганського фронту в Сіньцзяні всі тюркські народи повинні називатися «турками», не тільки уйгури. Сабіт Дамулла також стояв за створенням незалежного уряду в Хотані 16 березня 1933 року, який він проголосив разом з еміром Мухаммадом Аміном Бугрою. Пізніше цей уряд поширив свою владу на Кашгар і Аксу через «Асоціацію незалежності Східного Туркестану» і сприяв проголошенню республіки в Старому місті Кашгара 12 листопада 1933 року. Ходжа Ніяз Хаджі, лідер у 1931 році, був запрошений Сабітом Дамуллою до Кашгару, щоб стати президентом самопроголошеної Республіки.
Смерть
Сучасні джерела повідомляють, що Абдулбакі був схоплений Ходжею Ніязом поблизу Аксу наприкінці квітня 1934 року, а потім доставлений губернатору . За повідомленнями, він був страчений через повішення в червні 1934 року в Урумчі. Раніше, на початку квітня 1934 року, перебуваючи у своєму рідному селі Артуш, Сабіт Дамулла відхилив декілька термінових пропозицій Ма Чжун'їна повернутися до Кашгару та створити військовий союз проти наступаючих спільних ворогів: радянського губернатора Шенг Шицая та Ходжі Ніяза. Пізніші джерела стверджують, що він був ув'язнений Шенгом в Урумчі, де він обміняв свої перекладацькі здібності на кращі умови в камері. Соратники-китайці-мусульмани, такі як офіцер Гоміньдану Лю Бінь-Ді, надали йому Коран та інші арабські та китайські ісламські тексти для перекладу на уйгурську мову (Встановлення ісламу в Китаї в 650 році походить від того, що халіф Усман передав Коран імператору Тан Гаозон у 650 році через посланника , одного з перших сподвижників Мухаммеда). Лю було відправлено з Урумчі, щоб заспокоїти регіон Хі (Ілі) у 1944 році, але він запізнився. Невідомо, чи була ця робота завершена, сам Лю Бінь-Ді був застрелений повстанцями в Гулджі в листопаді 1944 року під час повстання, яке призвело до створення Другої Східно-Туркестанської Республіки 12 листопада 1944 року.
Спадщина
Журнал Ісламської партії Туркестану, визнаної терористичною організацією, «Ісламський Туркестан» арабською: (تركستان الإسلامية) уйгурською: (ئىسلامى تۈركىستان) Випуск № 12 містив фотографію засновників Першої Республіки Східний Туркестан, у тому числі Сабіта Дамулли Абдулбакі під назвою «Чоловіки». who marked history in their blood" (رجال سطروا التاريخ بدمائهم) (1933—1352) featuring the caption «Founders of an independent islamic state in the Hijri year 1352 in East Turkestan» (مؤسسوا دولة إسلامية مستقلة عام 1352هـ في تركستان الشرقية).
Ідеолог Аль-Каїди високо оцінив створення в 1933 році лідером ісламістів Дамуллою «Республіки Східного Туркестану».
Ісламська партія Туркестану згадала Першу Східно-Туркестанську Республіку та Сабіта Дамуллу (ثابت داملا) у номері 19 свого журналу «Ісламський Туркестан».
Див. також
Список літератури
- Ondřej Klimeš (8 січня 2015). Struggle by the Pen: The Uyghur Discourse of Nation and National Interest, c.1900-1949. BRILL. с. 122–. ISBN .
- James A. Millward (2007). Eurasian Crossroads: A History of Xinjiang. Columbia University Press. с. 203–. ISBN .
- Tursun, Nabijan (December 2014). The influence of intellectuals of the first half of the 20th century on Uyghur politics. Uyghur Initiative Papers. Central Asia Program (11): 2. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
- Institute of Muslim Minority Affairs (1982). Journal of the Institute of Muslim Minority Affairs, Volumes 4-5. King Abdulaziz University. с. 299. Процитовано 28 червня 2010.
- Zelin, Aaron Y. Ṣawt al-Islām presents Issue #12 of Ḥizb al-Islāmī al-Turkistānī's [Turkistan Islamic Party] magazine: "Turkistān al-Islāmīyyah" | JIHADOLOGY: A clearinghouse for jihādī primary source material, original analysis, and translation service. Jihadology.net. Процитовано 13 травня 2016.
- تركستان الإسلامية ، العدد الثاني عشر ، صفر 1434 صفحة 2 (PDF). azelin.files.wordpress.com. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
- Mustafa Setmariam Nasar (aliases Abu Musab al-Suri and Umar Abd al-Hakim) (1999). Muslims in Central Asia and The Coming Battle of Islam.
- الشيخ علي العرجاني أبو حسن الكويتي (April 2016). تركستان الشرقية تاريخ زاهر وجرح ينزف (PDF). تركستان الإسلامية. № العدد 19. с. 47. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2016. Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ ↑
- ↑ ↑
- ↑ ↑
- ↑ ↑
- ↑ ↑
- ↑ الشيخ علي العرجاني أبو حسن الكويتي (April 2016).
- Mark Dickens «The Soviets in Sinkiang (1911—1949)». USA 1990.
- Michael Zrazhevsky «Russian Cossacks in Sinkiang». Almanach «Third Rome», Russia, Moscow, 2001
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sabit Damolla ujg سابىت داموللا kit 沙比提大毛拉 阿不都爾巴克 cherven 1883 1934 lider ujgurskogo ruhu za nezalezhnist yakij ocholyuvav povstannya Hotan proti uryadu provinciyi Sinczyan a piznishe ujgurskogo lidera Hodzhi Niyaza Vin shiroko vidomij yak pershij i yedinij prem yer ministr korotkochasnoyi Islamskoyi Respubliki Shidnij Turkestan z 12 listopada 1933 roku do porazki respubliki v travni 1934 roku Sabit DamollaNarodivsya1883 Artush Sinczyan d Respublika Kitaj 1912 1949 Pomer1934 Urumchi Sinczyan d Respublika Kitaj 1912 1949 DiyalnistpolitikPartiyadKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiZhittyaSabit Damolla Abdulbaki narodivsya v 1883 roci v poviti Atush Artuks Kashgarskogo vilayetu de otrimav religijnu osvitu U 1920 h rokah vin zakinchiv Sinczyansku akademiyu politiki ta prava v Urumchi piznishe stala zasnovanu gubernatorom Yan Czensinem u 1924 roci ta spochatku vikladav rosijsku kitajsku ta ujgursku movi Pislya zakinchennya universitetu vin vidvidav Blizkij Shid vidvidav Saudivsku Araviyu Turechchinu ta Yegipet vin takozh vidvidav Radyanskij Soyuz de prodovzhiv navchannya U 1932 roci vin povernuvsya do Sinczyana cherez Indiyu de priyednavsya do emira Muhammada Amina Bugri v pidgotovci povstannya v rajoni Hotan Sabit Damulla buv perekonanij sho islamskij svit ne zacikavlenij u pidtrimci nezalezhnosti ujguriv i tomu vin zamist cogo zvernuvsya do Velikih derzhav Yan Czensin zakriv vidavnichu kompaniyu v Artushi sho nalezhala Sabitu Damulli Sabit buv dzhadidistom DosyagnennyaU period z 12 listopada 1933 roku po 6 kvitnya 1934 roku vin buv obranij prem yer ministrom korotkochasnoyi Tureckoyi islamskoyi respubliki Shidnij Turkestan u Kashgari U toj chas yak Sabit Damolla Abdulbaki vistupav za oficijnu nazvu Respublika Ujgurstan Muhammed Amin Bugra vistupav proti cogo vvazhayuchi sho dlya stvorennya shirokogo antikitajskogo i antidunganskogo frontu v Sinczyani vsi tyurkski narodi povinni nazivatisya turkami ne tilki ujguri Sabit Damulla takozh stoyav za stvorennyam nezalezhnogo uryadu v Hotani 16 bereznya 1933 roku yakij vin progolosiv razom z emirom Muhammadom Aminom Bugroyu Piznishe cej uryad poshiriv svoyu vladu na Kashgar i Aksu cherez Asociaciyu nezalezhnosti Shidnogo Turkestanu i spriyav progoloshennyu respubliki v Staromu misti Kashgara 12 listopada 1933 roku Hodzha Niyaz Hadzhi lider u 1931 roci buv zaproshenij Sabitom Damulloyu do Kashgaru shob stati prezidentom samoprogoloshenoyi Respubliki Prem yer ministr Sabit Damolla u koli SmertSuchasni dzherela povidomlyayut sho Abdulbaki buv shoplenij Hodzheyu Niyazom poblizu Aksu naprikinci kvitnya 1934 roku a potim dostavlenij gubernatoru Za povidomlennyami vin buv strachenij cherez povishennya v chervni 1934 roku v Urumchi Ranishe na pochatku kvitnya 1934 roku perebuvayuchi u svoyemu ridnomu seli Artush Sabit Damulla vidhiliv dekilka terminovih propozicij Ma Chzhun yina povernutisya do Kashgaru ta stvoriti vijskovij soyuz proti nastupayuchih spilnih vorogiv radyanskogo gubernatora Sheng Shicaya ta Hodzhi Niyaza Piznishi dzherela stverdzhuyut sho vin buv uv yaznenij Shengom v Urumchi de vin obminyav svoyi perekladacki zdibnosti na krashi umovi v kameri Soratniki kitajci musulmani taki yak oficer Gomindanu Lyu Bin Di nadali jomu Koran ta inshi arabski ta kitajski islamski teksti dlya perekladu na ujgursku movu Vstanovlennya islamu v Kitayi v 650 roci pohodit vid togo sho halif Usman peredav Koran imperatoru Tan Gaozon u 650 roci cherez poslannika odnogo z pershih spodvizhnikiv Muhammeda Lyu bulo vidpravleno z Urumchi shob zaspokoyiti region Hi Ili u 1944 roci ale vin zapiznivsya Nevidomo chi bula cya robota zavershena sam Lyu Bin Di buv zastrelenij povstancyami v Guldzhi v listopadi 1944 roku pid chas povstannya yake prizvelo do stvorennya Drugoyi Shidno Turkestanskoyi Respubliki 12 listopada 1944 roku SpadshinaZhurnal Islamskoyi partiyi Turkestanu viznanoyi teroristichnoyu organizaciyeyu Islamskij Turkestan arabskoyu تركستان الإسلامية ujgurskoyu ئىسلامى تۈركىستان Vipusk 12 mistiv fotografiyu zasnovnikiv Pershoyi Respubliki Shidnij Turkestan u tomu chisli Sabita Damulli Abdulbaki pid nazvoyu Choloviki who marked history in their blood رجال سطروا التاريخ بدمائهم 1933 1352 featuring the caption Founders of an independent islamic state in the Hijri year 1352 in East Turkestan مؤسسوا دولة إسلامية مستقلة عام 1352هـ في تركستان الشرقية Ideolog Al Kayidi visoko ociniv stvorennya v 1933 roci liderom islamistiv Damulloyu Respubliki Shidnogo Turkestanu Islamska partiya Turkestanu zgadala Pershu Shidno Turkestansku Respubliku ta Sabita Damullu ثابت داملا u nomeri 19 svogo zhurnalu Islamskij Turkestan Div takozhIslamska Respublika Shidnij Turkestan Hodzha NiyazSpisok literaturiOndrej Klimes 8 sichnya 2015 Struggle by the Pen The Uyghur Discourse of Nation and National Interest c 1900 1949 BRILL s 122 ISBN 978 90 04 28809 6 James A Millward 2007 Eurasian Crossroads A History of Xinjiang Columbia University Press s 203 ISBN 978 0 231 13924 3 Tursun Nabijan December 2014 The influence of intellectuals of the first half of the 20th century on Uyghur politics Uyghur Initiative Papers Central Asia Program 11 2 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Institute of Muslim Minority Affairs 1982 Journal of the Institute of Muslim Minority Affairs Volumes 4 5 King Abdulaziz University s 299 Procitovano 28 chervnya 2010 Zelin Aaron Y Ṣawt al Islam presents Issue 12 of Ḥizb al Islami al Turkistani s Turkistan Islamic Party magazine Turkistan al Islamiyyah JIHADOLOGY A clearinghouse for jihadi primary source material original analysis and translation service Jihadology net Procitovano 13 travnya 2016 تركستان الإسلامية العدد الثاني عشر صفر 1434 صفحة 2 PDF azelin files wordpress com Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Mustafa Setmariam Nasar aliases Abu Musab al Suri and Umar Abd al Hakim 1999 Muslims in Central Asia and The Coming Battle of Islam الشيخ علي العرجاني أبو حسن الكويتي April 2016 تركستان الشرقية تاريخ زاهر وجرح ينزف PDF تركستان الإسلامية العدد 19 s 47 Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2022 الشيخ علي العرجاني أبو حسن الكويتي April 2016 Mark Dickens The Soviets in Sinkiang 1911 1949 USA 1990 Michael Zrazhevsky Russian Cossacks in Sinkiang Almanach Third Rome Russia Moscow 2001