Ґра́дачац (босн. і хорв. Gradačac, серб. Градачаць) — місто на півночі Боснії і Герцеґовини, центр однойменної громади у складі Тузланського кантону Федерації Боснії і Герцеґовини, За даними перепису 1991 року, Ґрадачаць і прилеглі села налічували 56 581 житель. Нині налічується близько 45 000 мешканців.
Градачаць Gradačac | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Мечеть Гусейнія і центр міста | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д.Координати: 44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д. | ||||
Країна | Боснія і Герцеговина | |||
Регіон | Федерація Боснія і Герцеговина | |||
Район | Градачаць | |||
Столиця для | Градачац (city of Bosnia and Herzegovina) | |||
Засновано | 1465 | |||
Статус міста | 1701 | |||
Площа | 252,32 км² | |||
Населення | 47 494 (31 грудня 2003) | |||
· густота | 188 осіб/км² | |||
Агломерація | 56 581 (1991) | |||
Висота НРМ | 129 м | |||
Міста-побратими | Дюрен, Сівас, Кастенедоло, Стрий[2], Никшич[3] | |||
Телефонний код | (387) 035 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 3199744 | |||
OSM | ↑2528203 ·R (Градачац) | |||
Поштові індекси | 76250 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Едіс Дервішагич (СДПБіГ) | |||
Вебсайт | www.gradacac.ba | |||
Мапа | ||||
Градачаць Градачаць (Боснія і Герцеговина) | ||||
| ||||
| ||||
Градачаць у Вікісховищі |
Одна частина муніципалітету відійшла до Республіки Сербської.
Історія
Цей обшир заселено з епохи неоліту, адже землі тут були дуже родючі та багаті на воду завдяки річкам Усора, Укріна, Босна і Сава, які в свою чергу багаті на рибні запаси. В лісах водилося достатньо дичини для полювання. З приходом римлян збудовано перші дороги і великі поселення з інфраструктурою. Для будівництва використовувались камінь та цегла. Перший боснійський король Твртко I приєднав землі по Саві до Боснії.
1302 року вперше згадується удільне князівство Градачаць, а перша письмова згадка про місто (у формі Грачаць) датується 1465 роком. У XV столітті цей край знову став частиною угорської монархії, доки в 1463 р. басейн річки Сава не захопили турки. Саме ж місто ввійшло до складу Османської імперії в 1512 році, його nahija (муніципалітет) вперше внесено в османський реєстр (дефтер) 1533 року, а його kadiluk (округ) вперше відзначено у 1634 році. 1701 року поселення отримало статус паланки (міста), а 1710 року Градачаць став штаб-квартирою капітанства Військової границі. 1719 року між Османською імперією та Австро-Угорщиною було підписано мирний договір, яким встановлено кордони між Хорватією та Боснією, що не змінювалися до 1939 року. У роки війни з 1788 по 1792 р. більшість хорватського римсько-католицького населення покинула ці території вздовж Сави. Після мирного договору між Австро-Угорщиною та Османською імперією на цих землях знов оселилися хорвати. Після Берлінського конгресу 1878 року район повністю підпав під владу Австро-Угорщини. З падінням К. к. монархії після Першої світової війни Ґрадачац увійшов до Королівства сербів, хорватів і словенців. 29 серпня 1939 р. утворено Бановину Хорватія в складі Королівства Югославії. Під час війни в Боснії 1992—1995 рр. місто жорстоко бомбили, адже Ґрадачац опинився у вузькому північному коридорі, що з'єднував дві основні частини Республіки Сербської боснійських сербів, неподалік від Брчко. Внаслідок війни більшість цього регіону зараз належить до Республіки Сербської, а Ґрадачац було включено в результаті Дейтонської угоди до складу Федерації Боснії і Герцеговини.
Сполучення
До міста можна дістатися автомагістраллю Загреб—Белград або дорогою з Тузли до Жупані.
Пам'ятки
У місті зберігся форт із 18-метровими стінами, збудований між 1765 і 1821 рр., та 22-метрова сторожова вежа, споруджена 1824 року керівником капітанства Ґрадачац Гусейном Ґрадащевичем. 1826 року було збудовано названу на його честь мечеть Гусейнія. Сторожова вежа — т. зв. Ґрадіна — є символом і розпізнавальним знаком міста.
Уродженці
- Горан Брашнич (*1973) — боснійський футболіст;
- Даріо Дам'янович (*1981) — футболіст.
- Маріо Юрич (*1976) — боснійський і хорватський футболіст.
Примітки
- Rezultati izbora 2012
- https://stryi-rada.gov.ua/mista-pobratymy/
- http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
Посилання
- Офіційний сайт [ 12 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gra dachac bosn i horv Gradacac serb Gradachac misto na pivnochi Bosniyi i Gercegovini centr odnojmennoyi gromadi u skladi Tuzlanskogo kantonu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Za danimi perepisu 1991 roku Gradachac i prilegli sela nalichuvali 56 581 zhitel Nini nalichuyetsya blizko 45 000 meshkanciv Gradachac Gradacac gerbMechet Gusejniya i centr mistaMechet Gusejniya i centr mistaOsnovni dani44 53 pn sh 18 26 sh d 44 883 pn sh 18 433 sh d 44 883 18 433 Koordinati 44 53 pn sh 18 26 sh d 44 883 pn sh 18 433 sh d 44 883 18 433 Krayina Bosniya i GercegovinaRegion Federaciya Bosniya i GercegovinaRajon GradachacStolicya dlya Gradachac city of Bosnia and Herzegovina Zasnovano 1465Status mista 1701Plosha 252 32 km Naselennya 47 494 31 grudnya 2003 gustota 188 osib km Aglomeraciya 56 581 1991 Visota NRM 129 mMista pobratimi Dyuren Sivas Kastenedolo Strij 2 Nikshich 3 Telefonnij kod 387 035Chasovij poyas UTC 1GeoNames 3199744OSM 2528203 R Gradachac Poshtovi indeksi 76250 Miska vlada Mer mista Edis Dervishagich SDPBiG Vebsajt www gradacac ba Mapa GradachacGradachac Bosniya i Gercegovina Gradachac u Vikishovishi Odna chastina municipalitetu vidijshla do Respubliki Serbskoyi IstoriyaCej obshir zaseleno z epohi neolitu adzhe zemli tut buli duzhe rodyuchi ta bagati na vodu zavdyaki richkam Usora Ukrina Bosna i Sava yaki v svoyu chergu bagati na ribni zapasi V lisah vodilosya dostatno dichini dlya polyuvannya Z prihodom rimlyan zbudovano pershi dorogi i veliki poselennya z infrastrukturoyu Dlya budivnictva vikoristovuvalis kamin ta cegla Pershij bosnijskij korol Tvrtko I priyednav zemli po Savi do Bosniyi 1302 roku vpershe zgaduyetsya udilne knyazivstvo Gradachac a persha pismova zgadka pro misto u formi Grachac datuyetsya 1465 rokom U XV stolitti cej kraj znovu stav chastinoyu ugorskoyi monarhiyi doki v 1463 r basejn richki Sava ne zahopili turki Same zh misto vvijshlo do skladu Osmanskoyi imperiyi v 1512 roci jogo nahija municipalitet vpershe vneseno v osmanskij reyestr defter 1533 roku a jogo kadiluk okrug vpershe vidznacheno u 1634 roci 1701 roku poselennya otrimalo status palanki mista a 1710 roku Gradachac stav shtab kvartiroyu kapitanstva Vijskovoyi granici 1719 roku mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Avstro Ugorshinoyu bulo pidpisano mirnij dogovir yakim vstanovleno kordoni mizh Horvatiyeyu ta Bosniyeyu sho ne zminyuvalisya do 1939 roku U roki vijni z 1788 po 1792 r bilshist horvatskogo rimsko katolickogo naselennya pokinula ci teritoriyi vzdovzh Savi Pislya mirnogo dogovoru mizh Avstro Ugorshinoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu na cih zemlyah znov oselilisya horvati Pislya Berlinskogo kongresu 1878 roku rajon povnistyu pidpav pid vladu Avstro Ugorshini Z padinnyam K k monarhiyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni Gradachac uvijshov do Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv 29 serpnya 1939 r utvoreno Banovinu Horvatiya v skladi Korolivstva Yugoslaviyi Pid chas vijni v Bosniyi 1992 1995 rr misto zhorstoko bombili adzhe Gradachac opinivsya u vuzkomu pivnichnomu koridori sho z yednuvav dvi osnovni chastini Respubliki Serbskoyi bosnijskih serbiv nepodalik vid Brchko Vnaslidok vijni bilshist cogo regionu zaraz nalezhit do Respubliki Serbskoyi a Gradachac bulo vklyucheno v rezultati Dejtonskoyi ugodi do skladu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini SpoluchennyaDo mista mozhna distatisya avtomagistrallyu Zagreb Belgrad abo dorogoyu z Tuzli do Zhupani Pam yatkiU misti zberigsya fort iz 18 metrovimi stinami zbudovanij mizh 1765 i 1821 rr ta 22 metrova storozhova vezha sporudzhena 1824 roku kerivnikom kapitanstva Gradachac Gusejnom Gradashevichem 1826 roku bulo zbudovano nazvanu na jogo chest mechet Gusejniya Storozhova vezha t zv Gradina ye simvolom i rozpiznavalnim znakom mista UrodzhenciGoran Brashnich 1973 bosnijskij futbolist Dario Dam yanovich 1981 futbolist Mario Yurich 1976 bosnijskij i horvatskij futbolist PrimitkiRezultati izbora 2012 https stryi rada gov ua mista pobratymy http niksic me latn medjunarodna saradnjaPosilannyaOficijnij sajt 12 chervnya 2014 u Wayback Machine