Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бретань (фр. Bretagne МФА: [bʁətaɲ] (
| Бретань | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48° пн. ш. 3° зх. д. / 48° пн. ш. 3° зх. д.Координати: 48° пн. ш. 3° зх. д. / 48° пн. ш. 3° зх. д. | ||||
| Країна |  Франція | |||
| Площа | 34 022 квадратний кілометр | |||
| Населення | 4 687 381 осіб (2016) | |||
 | ||||
| Карта | ||||
 Бретань у Вікісховищі | ||||
Розташування
Первісно була відома як Арморика, у пізньоримську добу стала об'єктом масової міграції з Британських островів кельтського народу бритів, відмінного від галлів. На континенті складається народність бретонців, а їхня мова — бретонська — походить з бритської групи й не є нащадок галльської мови. Бретань є одна з шести кельтських країн. У минулому деякий час її також називали Малою Британією.
Історична Бретань розділена між двома сучасними регіонами Франції. 80 % Бретані стали регіоном Бретань, а інші 20 % департаментом Атлантична Луара з центром у Нанті, одній зі столиць герцогства Бретань. Цей департамент Атлантична Луара разом із іншими кількома департаментами об'єднані в регіон Пеї-де-ла-Луар. Через такий переділ кордонів обговорюється об'єднання Бретані в історичних межах. Контраргументами є невизначеність того, яка доля чекатиме на департаменти Пеї-де-ла-Луару, що не належать історичній Бретані, та яке місто має стати столицею об'єднаної Бретані.
Бретань розташована на півострові в північно-східній Франції між Ла-Маншем на півночі й Біскайською затокою на півдні. Обіймає прощу 34 034 км². Бретань розділена на 5 департаментів, починаючи із заходу: Фіністер, Кот-д'Армо, Іль і Вілен, Атлантична Луара, Морбіан.
На січень 2006 року населення Бретані становить 4 300 500 мешканців. 72 % у Бретані, 28 % проживають у Пеї-де-ла-Луарі. За переписом 1999, найбільшими містами є Нант (711 120 осіб), Ренн (521 188 осіб) і Брест (303 484 осіб).
Доісторична Бретань
Людина заселила Бретань у ранньому палеоліті. Перші мешканці — неандертальці — не відрізняються від населення в інших частинах Західної Європи тієї доби, і, ймовірно, були нечисленні.
- Перша сучасна людина прибула до Бретані у 35 000 до н. е. і замінила або поглинула неандертальців.
- У період до 5000 до н. е. розсіяне і нечисленне населення полює на мамутів, ведмедів, тигрів та оленів.
- В епоху мезоліту, з 5000 до 3500 до н. е. так звана тав'єкська людина заселяє південне узбережжя, живе промислом молюсків і рибальством.
- У період неоліту, 3500–1500 до н. е. із Середземномор'я прийшов інший народ, що, ймовірно, пройшов Піренейським півостровом. З новими поселенцями постала нова релігія, нові звичаї поховань. Це так звана цивілізація мегалітів, упродовж 2000 років вона покрила Бретань своїми монументами.
- Близько 3000 до н. е. збудовано курган Сен-Мішель в Карнаці. Населення, що прийшло з Кавказу (галогрупа R1b), оселилося по всій Західній Європі. Це прото-італо-кельтсько-германські народи. Поступово мова розвивалась і стала кельтською, відокремившись від германської на півночі та італійської на півдні. Галогрупи будівельників мегалітів стираються (I, I2, I2a, I2B, G). Сьогодні більшість бретонців — носії галогрупи R1b (як португальці, ірландці, англійці, бельгійці та баски). Бретонці, ірландці, валлійці, корнуольці, шотландці та англійці розвинули особливу галогрупу R1bL21.
- Близько 2000 до н. е. — будівництво кургану Кермене у Гіделі (статуя Матері-богині).
Рання кельтська доба
У ранню кельтську добу територію Бретані заселяли п'ять основних народів:
- Коріозоліти, землі яких були в східній частині нинішнього департаменту Кот-д'Армор, на заході Іль і Вілен і північному сході департаменту Морбіан, який дав свою назву намісту Корсель;
- Намнети — проживали на теренах сучасного департаменту Атлантична Луара, на правому березі річки Луари (лівий берег займають їхні союзники, Амбілатри). Вони дали свою назву місту Нант (Naoned сучасною бретонською);
- Осисмії — займали терени сучасного департаменту Фіністер, західну частину департаментів Кот-д'Армор і Морбіан;
- Редони — жили у східній частині сучасного департаменту Іль і Вілен. Вони дали свою назву містові Ренн;
- Венети (омонімічна назва кількох стародавніх народів Європи, не плутати з венедами) — населяли землі сучасного Морбіану, пов'язані з народами північного узбережжя Адріатики (сучасний регіон Венето) та Гвінеду (або Гвінету), вони дали свою назву місту Ванн (Gwened бретонською).
Також можна додати амбілатрів, що проживали на півдні Атлантичної Луари і півночі департаменту Вандея, але напевне це місце невідоме, так само як і їхній спосіб життя досить невизначений.
Ці народи мали тісні економічні відносини з кельтами на Британських островах, а саме торгували оловом. Вони належали до «армориканскої конфедерації» галльських народів, що до неї за Юлієм Цезарем входили коріозоліти, редони, амбібарії, калети, осисмії, лемовіки й унеллії (Записки про Галльську війну, книга VII, 75).
Первісно сам півострів і прилеглі землі узбережжя між гирлами річок Сени й Луари називались Арморика, що імовірно означає Країна біля моря.
Галло-римська доба
Терен майбутньої Бретані, як і вся Арморика, був завойований римлянами під час Галльскої війни.
Наприкінці V століття брити з Британських островів (сучасна Велика Британія) емігрували до Арморики, вони принесли туди свої звичаї, мову, їх присутність мала захистити Римську імперію від міграції германців. Також обговорюється теорія щодо переселення бритів, як наслідок вторгнення англосаксів на Британські острови. Цю міграцію пояснюють тиском на бритів інших кельтських народів — скотів з Ірландії. Брити дали цьому регіону нову назву (Бретань або Мала Британія, аби відрізнити її від назви своєї прабатьківщини).
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bretan fr Bretagne MFA bʁetaɲ prosluhati bret Breizh MFA bʁejs gallo Bertaeyn istorichna oblast Franciyi zajmaye pivostriv Bretan na pivnichnomu zahodi krayini Pokrovitelka svyata Anna Bretan Zagalna informaciya 48 pn sh 3 zh d 48 pn sh 3 zh d 48 3 Koordinati 48 pn sh 3 zh d 48 pn sh 3 zh d 48 3Krayina FranciyaPlosha 34 022 kvadratnij kilometrNaselennya 4 687 381 osib 2016 Karta Bretan u Vikishovishi Istorichna provinciya Bretan nazvi rajoniv podano bretonskoyu movoyuRoztashuvannyaPervisno bula vidoma yak Armorika u piznorimsku dobu stala ob yektom masovoyi migraciyi z Britanskih ostroviv keltskogo narodu britiv vidminnogo vid galliv Na kontinenti skladayetsya narodnist bretonciv a yihnya mova bretonska pohodit z britskoyi grupi j ne ye nashadok gallskoyi movi Bretan ye odna z shesti keltskih krayin U minulomu deyakij chas yiyi takozh nazivali Maloyu Britaniyeyu Tradicijnij prapor Bretani Gwenn ha du kolishnij prapor bretonskih nacionalistiv ta teper vikoristovuyetsya yak civilnij prapor u regioni Istorichna Bretan rozdilena mizh dvoma suchasnimi regionami Franciyi 80 Bretani stali regionom Bretan a inshi 20 departamentom Atlantichna Luara z centrom u Nanti odnij zi stolic gercogstva Bretan Cej departament Atlantichna Luara razom iz inshimi kilkoma departamentami ob yednani v region Peyi de la Luar Cherez takij peredil kordoniv obgovoryuyetsya ob yednannya Bretani v istorichnih mezhah Kontrargumentami ye neviznachenist togo yaka dolya chekatime na departamenti Peyi de la Luaru sho ne nalezhat istorichnij Bretani ta yake misto maye stati stoliceyu ob yednanoyi Bretani Bretan roztashovana na pivostrovi v pivnichno shidnij Franciyi mizh La Manshem na pivnochi j Biskajskoyu zatokoyu na pivdni Obijmaye proshu 34 034 km Bretan rozdilena na 5 departamentiv pochinayuchi iz zahodu Finister Kot d Armo Il i Vilen Atlantichna Luara Morbian Na sichen 2006 roku naselennya Bretani stanovit 4 300 500 meshkanciv 72 u Bretani 28 prozhivayut u Peyi de la Luari Za perepisom 1999 najbilshimi mistami ye Nant 711 120 osib Renn 521 188 osib i Brest 303 484 osib Doistorichna BretanLyudina zaselila Bretan u rannomu paleoliti Pershi meshkanci neandertalci ne vidriznyayutsya vid naselennya v inshih chastinah Zahidnoyi Yevropi tiyeyi dobi i jmovirno buli nechislenni Persha suchasna lyudina pribula do Bretani u 35 000 do n e i zaminila abo poglinula neandertalciv U period do 5000 do n e rozsiyane i nechislenne naselennya polyuye na mamutiv vedmediv tigriv ta oleniv V epohu mezolitu z 5000 do 3500 do n e tak zvana tav yekska lyudina zaselyaye pivdenne uzberezhzhya zhive promislom molyuskiv i ribalstvom U period neolitu 3500 1500 do n e iz Seredzemnomor ya prijshov inshij narod sho jmovirno projshov Pirenejskim pivostrovom Z novimi poselencyami postala nova religiya novi zvichayi pohovan Ce tak zvana civilizaciya megalitiv uprodovzh 2000 rokiv vona pokrila Bretan svoyimi monumentami Blizko 3000 do n e zbudovano kurgan Sen Mishel v Karnaci Naselennya sho prijshlo z Kavkazu galogrupa R1b oselilosya po vsij Zahidnij Yevropi Ce proto italo keltsko germanski narodi Postupovo mova rozvivalas i stala keltskoyu vidokremivshis vid germanskoyi na pivnochi ta italijskoyi na pivdni Galogrupi budivelnikiv megalitiv stirayutsya I I2 I2a I2B G Sogodni bilshist bretonciv nosiyi galogrupi R1b yak portugalci irlandci anglijci belgijci ta baski Bretonci irlandci vallijci kornuolci shotlandci ta anglijci rozvinuli osoblivu galogrupu R1bL21 Blizko 2000 do n e budivnictvo kurganu Kermene u Gideli statuya Materi bogini Megalitichni sporudi Bretani t zv Karnakski kameni Vid na aleyu mengiriv Menek iz zahidnoyi storoni Rannya keltska dobaU rannyu keltsku dobu teritoriyu Bretani zaselyali p yat osnovnih narodiv Koriozoliti zemli yakih buli v shidnij chastini ninishnogo departamentu Kot d Armor na zahodi Il i Vilen i pivnichnomu shodi departamentu Morbian yakij dav svoyu nazvu namistu Korsel Namneti prozhivali na terenah suchasnogo departamentu Atlantichna Luara na pravomu berezi richki Luari livij bereg zajmayut yihni soyuzniki Ambilatri Voni dali svoyu nazvu mistu Nant Naoned suchasnoyu bretonskoyu Osismiyi zajmali tereni suchasnogo departamentu Finister zahidnu chastinu departamentiv Kot d Armor i Morbian Redoni zhili u shidnij chastini suchasnogo departamentu Il i Vilen Voni dali svoyu nazvu mistovi Renn Keltski narodi Galliyi naperedodni zavoyuvannya yih Rimom Fialkovim vidileno teritoriyu Armoriki Veneti omonimichna nazva kilkoh starodavnih narodiv Yevropi ne plutati z venedami naselyali zemli suchasnogo Morbianu pov yazani z narodami pivnichnogo uzberezhzhya Adriatiki suchasnij region Veneto ta Gvinedu abo Gvinetu voni dali svoyu nazvu mistu Vann Gwened bretonskoyu Takozh mozhna dodati ambilatriv sho prozhivali na pivdni Atlantichnoyi Luari i pivnochi departamentu Vandeya ale napevne ce misce nevidome tak samo yak i yihnij sposib zhittya dosit neviznachenij Ci narodi mali tisni ekonomichni vidnosini z keltami na Britanskih ostrovah a same torguvali olovom Voni nalezhali do armorikanskoyi konfederaciyi gallskih narodiv sho do neyi za Yuliyem Cezarem vhodili koriozoliti redoni ambibariyi kaleti osismiyi lemoviki j unelliyi Zapiski pro Gallsku vijnu kniga VII 75 Pervisno sam pivostriv i prilegli zemli uzberezhzhya mizh girlami richok Seni j Luari nazivalis Armorika sho imovirno oznachaye Krayina bilya morya Gallo rimska dobaRozselennya britiv u 6 st Teren majbutnoyi Bretani yak i vsya Armorika buv zavojovanij rimlyanami pid chas Gallskoyi vijni Naprikinci V stolittya briti z Britanskih ostroviv suchasna Velika Britaniya emigruvali do Armoriki voni prinesli tudi svoyi zvichayi movu yih prisutnist mala zahistiti Rimsku imperiyu vid migraciyi germanciv Takozh obgovoryuyetsya teoriya shodo pereselennya britiv yak naslidok vtorgnennya anglosaksiv na Britanski ostrovi Cyu migraciyu poyasnyuyut tiskom na britiv inshih keltskih narodiv skotiv z Irlandiyi Briti dali comu regionu novu nazvu Bretan abo Mala Britaniya abi vidrizniti yiyi vid nazvi svoyeyi prabatkivshini Div takozhBretan korolivstvo Velika Britaniya