Камені Карнаку — найстаровинніші мегаліти в Європі, призначення яких до сьогодні залишається загадкою. Знаходяться біля французького міста Карнак в Бретані.
Комплекс мегалітів складається з алеї менгірів, дольменів, курганів і окремих менгірів, охороняється як історична пам'ятка.
Історія
Могильники і «Камені Карнаку» віками приваблювали тисячі відвідувачів.
Одна з найвідоміших теорій виникнення свідчить про те, що це був релігійний центр і камені встановлювалися древніми бретонцями-паломниками. Бретонці вірять, що це маг Мерлін перетворив на каміння солдатів римського легіону. За християнською версією таким собі злим чаклуном став папа Корнелій. Рятуючи своє життя, він перетворив на камінь воїнів-язичників, які переслідували його.
Існує повір'я, що це каміння має чарівну силу. Наприклад, воно здатне подарувати плодючість жінці за умови, що та проведе декілька ночей на кромлеху, вимащена воском, олією і медом.
Дослідження
Вперше «Камені Карнаку» зацікавили дослідників у 20-х рр. XVIII ст.
Шотландець Джеймс Мілн у 1860-х роках першим почав досліджувати кам'яну цікавинку. У 1875 р. Мілн залучив до роботи, як асистента, хлопця на ім'я Закарі Ле Рузік, який вивчив археологію під час польових досліджень і незабаром став всесвітньо відомим фахівцем з мегалітів. Після смерті Мілна, в Карнаці було засновано музей для зберігання результатів досліджень і артефактів, директором якого став Ле Рузік.
У 1887 р. Е. де Клезю (H. de Cleuziou) припустив, що розташування кам'яних рядів пов'язане з положенням сонця під час сонцестояння.
Ще один відомий дослідник «Карнаку» Олександр Том опублікував декілька статей про те, що люди, які зводили ряди менгірів, відмінно розбиралися в астрономії. Він вважав, що камені було встановлено або для вивчення руху небесних тіл, або використовувалися як величезний астрономічний годинник.
Широко відомі роботи П'єра Меро, який 30 років присвятив польовим дослідженням мегалітів Карнаку.
Існує декілька загальних теорій щодо використання каменів як астрономічних обсерваторій подібних до Стоунхенджу. Відповідно до них масивний менгір біля містечка Локмаріаке був пов'язаний з композиціями в Карнаці.
Алеї менгірів
«Карнак» умовно поділяють на 3 великі групи менгірів:
- Ле-Менек;
- Кермаріо;
- Керлескан.
В минулому вони становили одне ціле, але згодом частина каменів була загублена, викрадена або використана для інших цілей.
- «Ле-Менек» (Les alignements du Ménec)
- це 11 рядів менгірів, що розтягнулися на 1165 метрів. Ширина композиції становить 100 метрів. Найвищі камені досягають 4 метрів. Алея Менек починається на південному заході з кромлеха, який включає 71 вцілілий кам'яний блок. Деякі з цих блоків розташовані поміж будівлями містечка Менек.
- Алея менгірів «Кермаріо»(L'alignement de Kermario et le Manio)
- ця алея найвідоміша і найпопулярніша у Карнаку — тут знаходяться найбільші менгіри. Кермаріо складається з 1029 каменів, побудованих в 10 рядів завдовжки близько 1300 метрів.
- «Керлескан» (алея менгірів Керлескан і Малий Менек)
- група з 555 каменів, що розташована далі на схід від згаданих вище. Вона складається з 13 рядів загальною довжиною близько 800 метрів. Висота каменів- від 80 см до 4 метрів.
- Алея «Малий Менек» (Petit-Ménec)
- знаходиться на сході від Керлескана. Вона заходить на територію комуни Ла-Трініте-сюр-Мер.
Кургани
На території комплексу є також кілька земляних курганів, які виконували роль могил для заможних осіб.
- «Сен-Мішель» (Saint-Michel)
- курган «Сен-Мішель» був споруджений між 5000 і 3400 рр. до н. е. Його основа має розміри 125 на 60 метрів, заввишки 12 метрів. Об'єм цієї штучної споруди — близько 35,000 м³ (ґрунт і камені). Рене Галль у 1862 році почав досліджувати курган, між 1900 і 1907 роками розкопки продовжив З. Ле Рузік, при цьому була знайдена сама могила і безліч похоронних предметів: наприклад, різні прикраси і вироби з кераміки, більшість яких представлена в «Музеї древньої історії Карнаку»(Museum of Prehistory of Carnac).
- «Мустуар»(Moustoir)
- відомий як «Ер-Мане»(Er Mané). Є гробницею завдовжки 85 м, шириною 35 метрів і заввишки 5 метрів. На західному краю розташований дольмен, а на східній — дві могили. Поруч знаходиться невеликий менгір висотою близько 3 метрів.
Дольмени
На околицях розташований ряд дольменів, їх вважають стародавніми могилами. Дольмени побудовані з великих каменів, що підпирають один одного. З гори споруда засипана землею. Кожний з дольменів знаходиться на певній стадії руйнування.
- «Er — Roc'h — Feutet»
- знаходиться на півночі, біля каплиці св. Магдалини. У дольмена повністю збереглися верхні камені перекриття.
- «La Madelaine»
- великий дольмен висотою 12, шириною 5 метрів із зруйнованою верхньою 9-метровою плитою. Названий на честь діючої каплиці св. Магдалини.
- «Kercado»
- дольмен, у якого зберігся кам'яний насип. Розташований на південь від алеї Кермаріо, має 20-35 м ширини, 5 метрів висоти і невеликий менгір згори. Колись він був оточений колом з дрібних менгірів. Головний прохід довжиною 6,5 метрів, веде у велику камеру, де було знайдено безліч предметів, зокрема, сокири, перлини, наконечники стріл та вироби з кераміки. Споруджено близько 4600 р. до н. е.
- «Kermarquer'»
- розташований на невеликому пагорбі, має 2 окремі камери.
- «Mané — Kerioned» («курган ельфів» або «грот Гріонек»)
- група з трьох дольменів з унікальним розташуванням. Над ними колись був курган. Взагалі, дольмени в групах розташовуються паралельно, ці ж розташовані підковою. Найбільший з дольменів — східний (завдовжки 11 метрів).
- «Crucuno»
- «класичний» дольмен з важкого каменю, перекриття завдовжки близько 7,6 м. Вони спираються на камені-колони заввишки приблизно 1,8 м.
Інші споруди
- Manio чотиристороннє
- спочатку Manio був «tertre tumulus» (земляним курганом) з насипом посередині. Камені побудовані у формі великого прямокутника. Ширина східної сторони 10 м, західною — 7 м. Довжина 37 м.
- Manio гігантський
- поряд з чотиристоронньою композицією знаходиться поодинокий масивний менгір, відомий як «Гігант». Заввишки понад 6,5 метрів, він був знову піднятий близько 1900 р. Закарі Ле Рузіком, і розташований поряд з Керлесканською композицією.
- Carnac megalith alignment
- Manio чотиристороннє
- Алея менгірів Кермаріо
- Дольмен Kercado
Захист споруди
На початку ХХ ст. Франція оголосила «Камені Карнаку» державною власністю, щоб захистити їх від знищення добувачами будівельного каменю. Проте, з середини сторіччя розвиток сільського господарства і туризму в цій місцевості збільшив наплив відвідувачів і комплекс знову зазнав пошкоджень. У 1984 р. Міністерство культури і комунікації порушило питання збереження пам'ятників. Навколо комплексу було встановлено дротяну сітку, яка дозволяє відновлювати рослинність; дозволено тільки екскурсії, що організовані Центром національних пам'ятників. Ці заходи дозволяють уникнути руйнування менгірів унаслідок витоптування місцевості відвідувачами. Останніми роками керівництво комплексу також дозволило випас овець навколо мегалітів, щоб попередити розростання бур'янів.
Менгірленд
У 1991 році з'явився проект будівництва торгово-розважальної зони навколо комплексу «Карнак». Однак, ця ідея економічної експлуатації історичної місцевості зазнала сильного опору з боку місцевих жителів. Відбулися сутички між активістами захисту мегалітів та жандармерією. У 2003 р. міністр культури Жан-Жак Елагон офіційно визнав проект незаконним.
Подібні пам'ятники
Подібні пам'ятники є в Багатьох країнах Європи:
- Вірменії (Зорац Карер),
- Великій Британії (найвідоміший — Стоунхендж),
- Німеччині (Альтендорф, Голленштайн, Кальденський дольмен, Лора, Цюшенська гробниця, Шпелленштайн),
- Греції (Гробниця Атрея),
- Ірландії,
- Іспанії,
- Італії,
- Сардинії,
- Мальті,
- Португалії,
- Росії (Гром-камінь, Мегаліти на острові Віра, Мегалітичний комплекс в селі Кривандіно Шатурського району Московської обл.),
- Україні (Межові камені, Кам'яна Могила, Мергелева гряда).
Див. також
Посилання
- Портал французьких менгірів [ 11 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Мапи розповсюдження мегалітів [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kameni Karnaku najstarovinnishi megaliti v Yevropi priznachennya yakih do sogodni zalishayetsya zagadkoyu Znahodyatsya bilya francuzkogo mista Karnak v Bretani Kam yani aleyi Le Menek Kompleks megalitiv skladayetsya z aleyi mengiriv dolmeniv kurganiv i okremih mengiriv ohoronyayetsya yak istorichna pam yatka IstoriyaMogilniki i Kameni Karnaku vikami privablyuvali tisyachi vidviduvachiv Odna z najvidomishih teorij viniknennya svidchit pro te sho ce buv religijnij centr i kameni vstanovlyuvalisya drevnimi bretoncyami palomnikami Bretonci viryat sho ce mag Merlin peretvoriv na kaminnya soldativ rimskogo legionu Za hristiyanskoyu versiyeyu takim sobi zlim chaklunom stav papa Kornelij Ryatuyuchi svoye zhittya vin peretvoriv na kamin voyiniv yazichnikiv yaki peresliduvali jogo Isnuye povir ya sho ce kaminnya maye charivnu silu Napriklad vono zdatne podaruvati plodyuchist zhinci za umovi sho ta provede dekilka nochej na kromlehu vimashena voskom oliyeyu i medom DoslidzhennyaVpershe Kameni Karnaku zacikavili doslidnikiv u 20 h rr XVIII st Shotlandec Dzhejms Miln u 1860 h rokah pershim pochav doslidzhuvati kam yanu cikavinku U 1875 r Miln zaluchiv do roboti yak asistenta hlopcya na im ya Zakari Le Ruzik yakij vivchiv arheologiyu pid chas polovih doslidzhen i nezabarom stav vsesvitno vidomim fahivcem z megalitiv Pislya smerti Milna v Karnaci bulo zasnovano muzej dlya zberigannya rezultativ doslidzhen i artefaktiv direktorom yakogo stav Le Ruzik U 1887 r E de Klezyu H de Cleuziou pripustiv sho roztashuvannya kam yanih ryadiv pov yazane z polozhennyam soncya pid chas soncestoyannya She odin vidomij doslidnik Karnaku Oleksandr Tom opublikuvav dekilka statej pro te sho lyudi yaki zvodili ryadi mengiriv vidminno rozbiralisya v astronomiyi Vin vvazhav sho kameni bulo vstanovleno abo dlya vivchennya ruhu nebesnih til abo vikoristovuvalisya yak velicheznij astronomichnij godinnik Shiroko vidomi roboti P yera Mero yakij 30 rokiv prisvyativ polovim doslidzhennyam megalitiv Karnaku Isnuye dekilka zagalnih teorij shodo vikoristannya kameniv yak astronomichnih observatorij podibnih do Stounhendzhu Vidpovidno do nih masivnij mengir bilya mistechka Lokmariake buv pov yazanij z kompoziciyami v Karnaci Aleyi mengiriv Karnak umovno podilyayut na 3 veliki grupi mengiriv Le Menek Kermario Kerleskan V minulomu voni stanovili odne cile ale zgodom chastina kameniv bula zagublena vikradena abo vikoristana dlya inshih cilej Le Menek Les alignements du Menec ce 11 ryadiv mengiriv sho roztyagnulisya na 1165 metriv Shirina kompoziciyi stanovit 100 metriv Najvishi kameni dosyagayut 4 metriv Aleya Menek pochinayetsya na pivdennomu zahodi z kromleha yakij vklyuchaye 71 vcililij kam yanij blok Deyaki z cih blokiv roztashovani pomizh budivlyami mistechka Menek Aleya mengiriv Kermario L alignement de Kermario et le Manio cya aleya najvidomisha i najpopulyarnisha u Karnaku tut znahodyatsya najbilshi mengiri Kermario skladayetsya z 1029 kameniv pobudovanih v 10 ryadiv zavdovzhki blizko 1300 metriv Aleya mengiriv Kerleskan Kerleskan aleya mengiriv Kerleskan i Malij Menek grupa z 555 kameniv sho roztashovana dali na shid vid zgadanih vishe Vona skladayetsya z 13 ryadiv zagalnoyu dovzhinoyu blizko 800 metriv Visota kameniv vid 80 sm do 4 metriv Aleya mengiriv KemarioAleya Malij Menek Petit Menec znahoditsya na shodi vid Kerleskana Vona zahodit na teritoriyu komuni La Trinite syur Mer KurganiNa teritoriyi kompleksu ye takozh kilka zemlyanih kurganiv yaki vikonuvali rol mogil dlya zamozhnih osib Kurgan Sen Mishel Sen Mishel Saint Michel kurgan Sen Mishel buv sporudzhenij mizh 5000 i 3400 rr do n e Jogo osnova maye rozmiri 125 na 60 metriv zavvishki 12 metriv Ob yem ciyeyi shtuchnoyi sporudi blizko 35 000 m grunt i kameni Rene Gall u 1862 roci pochav doslidzhuvati kurgan mizh 1900 i 1907 rokami rozkopki prodovzhiv Z Le Ruzik pri comu bula znajdena sama mogila i bezlich pohoronnih predmetiv napriklad rizni prikrasi i virobi z keramiki bilshist yakih predstavlena v Muzeyi drevnoyi istoriyi Karnaku Museum of Prehistory of Carnac Mustuar Moustoir vidomij yak Er Mane Er Mane Ye grobniceyu zavdovzhki 85 m shirinoyu 35 metriv i zavvishki 5 metriv Na zahidnomu krayu roztashovanij dolmen a na shidnij dvi mogili Poruch znahoditsya nevelikij mengir visotoyu blizko 3 metriv DolmeniNa okolicyah roztashovanij ryad dolmeniv yih vvazhayut starodavnimi mogilami Dolmeni pobudovani z velikih kameniv sho pidpirayut odin odnogo Z gori sporuda zasipana zemleyu Kozhnij z dolmeniv znahoditsya na pevnij stadiyi rujnuvannya Er Roc h Feutet znahoditsya na pivnochi bilya kaplici sv Magdalini U dolmena povnistyu zbereglisya verhni kameni perekrittya La Madelaine velikij dolmen visotoyu 12 shirinoyu 5 metriv iz zrujnovanoyu verhnoyu 9 metrovoyu plitoyu Nazvanij na chest diyuchoyi kaplici sv Magdalini Kercado dolmen u yakogo zberigsya kam yanij nasip Roztashovanij na pivden vid aleyi Kermario maye 20 35 m shirini 5 metriv visoti i nevelikij mengir zgori Kolis vin buv otochenij kolom z dribnih mengiriv Golovnij prohid dovzhinoyu 6 5 metriv vede u veliku kameru de bulo znajdeno bezlich predmetiv zokrema sokiri perlini nakonechniki stril ta virobi z keramiki Sporudzheno blizko 4600 r do n e Kermarquer roztashovanij na nevelikomu pagorbi maye 2 okremi kameri kurgan elfiv abo grot Grionek Mane Kerioned kurgan elfiv abo grot Grionek grupa z troh dolmeniv z unikalnim roztashuvannyam Nad nimi kolis buv kurgan Vzagali dolmeni v grupah roztashovuyutsya paralelno ci zh roztashovani pidkovoyu Najbilshij z dolmeniv shidnij zavdovzhki 11 metriv Crucuno klasichnij dolmen z vazhkogo kamenyu perekrittya zavdovzhki blizko 7 6 m Voni spirayutsya na kameni koloni zavvishki priblizno 1 8 m Inshi sporudiManio chotiristoronnye spochatku Manio buv tertre tumulus zemlyanim kurganom z nasipom poseredini Kameni pobudovani u formi velikogo pryamokutnika Shirina shidnoyi storoni 10 m zahidnoyu 7 m Dovzhina 37 m Manio gigantskij poryad z chotiristoronnoyu kompoziciyeyu znahoditsya poodinokij masivnij mengir vidomij yak Gigant Zavvishki ponad 6 5 metriv vin buv znovu pidnyatij blizko 1900 r Zakari Le Ruzikom i roztashovanij poryad z Kerleskanskoyu kompoziciyeyu Carnac megalith alignment Manio chotiristoronnye Aleya mengiriv Kermario Dolmen KercadoZahist sporudiNa pochatku HH st Franciya ogolosila Kameni Karnaku derzhavnoyu vlasnistyu shob zahistiti yih vid znishennya dobuvachami budivelnogo kamenyu Prote z seredini storichchya rozvitok silskogo gospodarstva i turizmu v cij miscevosti zbilshiv napliv vidviduvachiv i kompleks znovu zaznav poshkodzhen U 1984 r Ministerstvo kulturi i komunikaciyi porushilo pitannya zberezhennya pam yatnikiv Navkolo kompleksu bulo vstanovleno drotyanu sitku yaka dozvolyaye vidnovlyuvati roslinnist dozvoleno tilki ekskursiyi sho organizovani Centrom nacionalnih pam yatnikiv Ci zahodi dozvolyayut uniknuti rujnuvannya mengiriv unaslidok vitoptuvannya miscevosti vidviduvachami Ostannimi rokami kerivnictvo kompleksu takozh dozvolilo vipas ovec navkolo megalitiv shob poperediti rozrostannya bur yaniv MengirlendU 1991 roci z yavivsya proekt budivnictva torgovo rozvazhalnoyi zoni navkolo kompleksu Karnak Odnak cya ideya ekonomichnoyi ekspluataciyi istorichnoyi miscevosti zaznala silnogo oporu z boku miscevih zhiteliv Vidbulisya sutichki mizh aktivistami zahistu megalitiv ta zhandarmeriyeyu U 2003 r ministr kulturi Zhan Zhak Elagon oficijno viznav proekt nezakonnim Podibni pam yatnikiPodibni pam yatniki ye v Bagatoh krayinah Yevropi Virmeniyi Zorac Karer Velikij Britaniyi najvidomishij Stounhendzh Nimechchini Altendorf Gollenshtajn Kaldenskij dolmen Lora Cyushenska grobnicya Shpellenshtajn Greciyi Grobnicya Atreya Irlandiyi Ispaniyi Italiyi Sardiniyi Malti Portugaliyi Rosiyi Grom kamin Megaliti na ostrovi Vira Megalitichnij kompleks v seli Krivandino Shaturskogo rajonu Moskovskoyi obl Ukrayini Mezhovi kameni Kam yana Mogila Mergeleva gryada Div takozhKarnackij hram Vishapi Kayirn Nuragi Kromleh Dolmen Megaliti Mengir HendzhPosilannyaPortal francuzkih mengiriv 11 lyutogo 2012 u Wayback Machine Mapi rozpovsyudzhennya megalitiv 1 sichnya 2011 u Wayback Machine