Зорац Карер (вірм. Զորաց Քարեր), також відомий як Караундж (вірм. Քարահունջ) — доісторичний мегалітичний комплекс, розташований неподалік від міста Сісіан марзу (області) Сюнік, Вірменія.
Зорац Карер вірм. Զորաց Քարեր | |
---|---|
39.5507° пн. ш. 46.0286° сх. д. / 39.5507° пн. ш. 46.0286° сх. д.Координати: 39.5507° пн. ш. 46.0286° сх. д. / 39.5507° пн. ш. 46.0286° сх. д. | |
Країна | Вірменія |
Місто | с. Караундж |
марз | Сюнік |
Тип | археологічна пам'ятка кам'яне коло d і пам'ятка культури |
Зорац Карер Зорац Карер (Вірменія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Пам’ятка розташована на скелястому мисі біля міста Сісіан. Близько 223 великих кам’яних плит були знайдені в цьому районі. Вони були вивчені групою археологів з Інституту Близькосхідної археології Мюнхенського університету, який опублікував результати своїх досліджень у 2000. Вони прийшли до висновку, що Зорац Карер "переважно був некрополем від середньої бронзової доби до залізної". Мюнхенські археологи додали, що воно могло слугувати «як притулок під час війни», можливо, в елліністичний-римський період (бл. 300 до н. е. - 300 н. е.). Стіни скель і ущільненого ґрунту (суглинку) було побудовано навколо об'єкта з стрімких скель підключаючи до неї для армування: сьогодні тільки ці породи залишаються у вертикальному стані.
Близько 80 каменів мають круглий отвір, хоча тільки близько 50 з каменів вижили. Вони становлять інтерес для російських і вірменських археоастрономістів, які вважають, що вони могли б бути використані для астрономічних спостережень. Це було викликано чотирма отворами, що вказують на точку, де сонце сходить у день літнього і чотири інших у місці, де сонце сідає в той же день. Однак, отвори є відносно невивітрілими, тому не можуть бути доісторичного походження.
У розташованому неподалік місті Сісіан, є невеликий музей, присвячений здобуткам у цій галузі, у тому числі палеолітичної петрогліфи, знайденим на вершинах гір в районі, а також серйозним артефактам форми поховання бронзової доби пам’ятки з більш ніж 200 валами могил.
У 2004 пам’ятка була офіційно названа як Обсерваторія Караундж (Carahunge), за указом Парламенту (постанова № 1095-п, 29 липня, 2004).
Альтернативна версія
Камені Зорац Карер, іноді також називають Караундж за ім'ям сусіднього села, що стало предметом численних спекуляцій з боку різних авторів, зокрема, Елмою Парсамян з Бюраканської обсерваторії в 1980 і Парісом Геруні, вірменським астрономом. Геруні стверджує, що пам’ятка була "храмом з великою та розвиненою обсерваторією, а також університетом". Він вважає, що храм був присвячений вірменському богу Сонця Арі. Він зробив огляд пам’ятки і стверджує, що їй 7600-4500 років.
Галерея
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2009. Процитовано 19 жовтня 2009.
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 19 жовтня 2009.
- Ruggles (2005), pp. 65–67.
Див. також
Посилання
- armeniainfo.am [ 18 вересня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zorac Karer virm Զորաց Քարեր takozh vidomij yak Karaundzh virm Քարահունջ doistorichnij megalitichnij kompleks roztashovanij nepodalik vid mista Sisian marzu oblasti Syunik Virmeniya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Zorac Karer virm Զորաց Քարեր39 5507 pn sh 46 0286 sh d 39 5507 pn sh 46 0286 sh d 39 5507 46 0286 Koordinati 39 5507 pn sh 46 0286 sh d 39 5507 pn sh 46 0286 sh d 39 5507 46 0286KrayinaVirmeniyaMistos KaraundzhmarzSyunikTiparheologichna pam yatka kam yane kolo d i pam yatka kulturiZorac KarerZorac Karer Virmeniya Mediafajli u VikishovishiOpisPam yatka roztashovana na skelyastomu misi bilya mista Sisian Blizko 223 velikih kam yanih plit buli znajdeni v comu rajoni Voni buli vivcheni grupoyu arheologiv z Institutu Blizkoshidnoyi arheologiyi Myunhenskogo universitetu yakij opublikuvav rezultati svoyih doslidzhen u 2000 Voni prijshli do visnovku sho Zorac Karer perevazhno buv nekropolem vid serednoyi bronzovoyi dobi do zaliznoyi Myunhenski arheologi dodali sho vono moglo sluguvati yak pritulok pid chas vijni mozhlivo v ellinistichnij rimskij period bl 300 do n e 300 n e Stini skel i ushilnenogo gruntu suglinku bulo pobudovano navkolo ob yekta z strimkih skel pidklyuchayuchi do neyi dlya armuvannya sogodni tilki ci porodi zalishayutsya u vertikalnomu stani Blizko 80 kameniv mayut kruglij otvir hocha tilki blizko 50 z kameniv vizhili Voni stanovlyat interes dlya rosijskih i virmenskih arheoastronomistiv yaki vvazhayut sho voni mogli b buti vikoristani dlya astronomichnih sposterezhen Ce bulo viklikano chotirma otvorami sho vkazuyut na tochku de sonce shodit u den litnogo i chotiri inshih u misci de sonce sidaye v toj zhe den Odnak otvori ye vidnosno nevivitrilimi tomu ne mozhut buti doistorichnogo pohodzhennya U roztashovanomu nepodalik misti Sisian ye nevelikij muzej prisvyachenij zdobutkam u cij galuzi u tomu chisli paleolitichnoyi petroglifi znajdenim na vershinah gir v rajoni a takozh serjoznim artefaktam formi pohovannya bronzovoyi dobi pam yatki z bilsh nizh 200 valami mogil U 2004 pam yatka bula oficijno nazvana yak Observatoriya Karaundzh Carahunge za ukazom Parlamentu postanova 1095 p 29 lipnya 2004 Alternativna versiyaKameni Zorac Karer inodi takozh nazivayut Karaundzh za im yam susidnogo sela sho stalo predmetom chislennih spekulyacij z boku riznih avtoriv zokrema Elmoyu Parsamyan z Byurakanskoyi observatoriyi v 1980 i Parisom Geruni virmenskim astronomom Geruni stverdzhuye sho pam yatka bula hramom z velikoyu ta rozvinenoyu observatoriyeyu a takozh universitetom Vin vvazhaye sho hram buv prisvyachenij virmenskomu bogu Soncya Ari Vin zrobiv oglyad pam yatki i stverdzhuye sho yij 7600 4500 rokiv GalereyaPrimitki Arhiv originalu za 24 listopada 2009 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 23 grudnya 2007 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Ruggles 2005 pp 65 67 Div takozhTurizm u Virmeniyi Syunik Megalit Stounhendzh Byurakanska astrofizichna observatoriyaPosilannyaarmeniainfo am 18 veresnya 2010 u Wayback Machine