Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Криве (пол. Krzywa) — лемківське село в Польщі, у гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 166 осіб (2011).
Село  Координати 49°31′11″ пн. ш. 21°18′35″ сх. д. / 49.51972222224977571° пн. ш. 21.30972222224977841° сх. д.Координати: 49°31′11″ пн. ш. 21°18′35″ сх. д. / 49.51972222224977571° пн. ш. 21.30972222224977841° сх. д.
 Криве у Вікісховищі |
Назва
Після депортації українців польський уряд 19 серпня 1949 р. змінив українську назву села «Крива» (Krywa) на польську — «Кшива» (Krzywa).
Розташування
Лежить у Низьких Бескидах, у долині потоку Завоя — лівої притоки річки Віслока.
Від села 12 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 18 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 116 км до центру воєводства — міста Краків, 10 км до кордону зі Словаччиною.
Історія
Перша згадка про село походить з 1564 р., коли бецький староста Міколай Ліґенза з Бобруку надав привілей на закріпачення села з 20 поселенців Стецю Лілічу з Пантної. Тривалий час землі Кривого входили до маєтностей графів Стадницьких, перед поділом Польщі перейшли до Семенських.
У XVIII ст. в селі була окрема парафія. В започаткованих в 1784 р. метриках у Кривому підписувався тамтешній душпастир о. Андрей Криницький як «parochus Krywiensis». У 1819 р. Криве приєднане дочірнім до Воловця. Парохом Кривого і Воловця став спершу о. Андрей Криницький, хоч підписувався ще якийсь час, як завідатель Воловця, а в 1825 р. о. Іоан Ляховський з осідком у Воловці. У XIX ст. після пожежі збудували нову церкву і школу, до якої ходили також діти з Ясьонки і Баниці. Однак церква і школа знову згоріли в 1902 р. Задля тимчасового проведення служби придбали і перевезли стару церкву з Радоцини, а дітей учили в пустій хижі в Ясьонці. За 5 років звели нову церкву силами селян та емігрантів до США з Кривого, яких було по кілька з кожної родини. Жителі Ясьонки серед білого дня розібрали стару церкву (з Радоцини) і перевезли до себе, однак жителі Кривої через жандармів заборонили ясьонцям збирати церкву, і та залишилася лежати розібраною.
Перед самою Першою світовою війною в 1914 р. священик втік до Росії, забравши з собою всі метричні книги і плебанські документи. На початку війни в Талергоф за москвофільство були вивезені Іван і Михайло Урда, Семан Віслоцький, Іван Сайферт і Микола Кіцей (двоє останніх там загинули). Решта селян з радістю чекали «звільнення від Австрії», однак прихід російських військ приніс селянам обов'язок їх годувати. В селян було забрано всі запаси збіжжя і сіна, птицю і худобу, а залишено тільки по одній корові на родину, та й ту не було чим годувати. Запанував жахливий голод і серед ослаблених голодом селян почалися епідемії та численні смерті в кожній родині. В 1915 р. на території села точилися запеклі бої, від яких згоріли село і церква та залишились 2 військові цвинтарі. Разом з російськими військами втекла частина молодих людей зі страху за співробітництво з російською владою. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р. поляки спробували мобілізувати жителів Кривого до польської армії, однак ті переховувались до кінця війни в навколишніх лісах та на словацькому боці. Поступово селяни гуртом відбудували зруйноване. Жителі села повернули розібрану радоцинську церкву з Ясьонки, зібрали і почали будівництво нової. За Польщі легше було виїхати до Канади, але стало важко — до США (доводилося рушати в обхід через Чехословаччину). Знову 5 років будували церкву з допомогою емігрантів і в 1924 р. освятили. Дзвін для церкви подарував зі США односелець Осиф Каніщак, цей дзвін і досі прикрашає дарчий напис. Другий дзвін був менш щасливим (його конфіскували німці на військові потреби). Збудували і школу. В 1920-х роках заснували читальню «Просвіти» в хаті ґазди Міхалика, яку польська поліція незабаром заборонила і тривало переслідувала ґазду і священика. Звільнили місцевих лемківських вчителів і прислали польку Габелю, яка не володіла лемківською мовою, вела уроки тільки польською і примушувала молитись «Отче наш» польською — лише частина учнів відмовлялась. Влітку 1939 р. вона виїхала, а за нею — єдина польська родина Скурських.
В 1933 р. — тому, що Воловець перейшов на схизму 1927—1928 рp., а Криве — ні, село дістала від Ординаріяту в Перемишлі дозвіл на будову власного приходства у себе, де того ж року вже поселився парох Володимир Гайдукевич. Його громадську діяльність і роботи з опорядження церкви перервала війна, коли в перші дні поляки його арештували і відправили до в'язниці в Горлиці, далі — до Берези Картузької, звідки повернувся вже в кінці листопада.
У селі було переважно лемківське населення: з 220 жителів села — 215 українців і 5 євреїв.
Після приходу німців школу віддали українцям і уроки до 1945 р. вела українською мовою дружина священика Любомира Гайдукевич, яка також керувала церковним і шкільним хором, викладала німецьку мову. Допомагав їй отець В. Гайдукевич, який навчав релігії, географії, фізичного виховання, історії, провадив театральний гурток, організував читальню. Також почали догодовувати дітей: давали хліб з маргарином чи мармеладом, макарони, чорну каву.
Німцями був призначений солтис на три села Гриць Кец з Баниці, підсолтисом — Семан Смий з Ясьонки, війтом гміни Гладишів (до неї ввійшло село) — Кобаний, комендантом поліції — німець Дуве. З початку 1940 р. до Німеччини на підневільну працю вивезли кільканадцять осіб. Німці забрали єврея кравця Абіса з родиною, а жителі Кривого розібрали його майно. У міжвоєнне двадцятиріччя в селі жили 4 циганські родини, які грали на весіллях і займалися ковальством. Німці хотіли відправити їх до концтабору, але за них заступився війт Кобаний, бо вони були працьовитими і справжніми майстрами. Усіх німці обклали високими контингентами молока і худоби та примушували працювати на дуже важкому вивезенні деревини. В 1944 р. всіх примушували копати окопи коло Снітниці.
28 серпня 1944 року між Кривим і Баницею розбився літак з 7 поляками — потім їм поляки поставили пам'ятник без вказівки імен та з неправильною датою і маркою літака.
В перших числах січня 1945 р. ішли вперті бої. Після приходу Червоної Армії кілька хлопців зголосилися добровольцями, а інших мобілізували примусово. Тож вони воювали в Чехії, обслуговували військові транспорти, гнали худобу з Німеччини до СРСР.
На початку 1946 р. в околицях села з'явився відділ УПА. Село входило до третього куща («Борислав») VII району надрайону «Верховина» Закерзонського краю. 7 осіб пішли в УПА, двоє з них потім емігрували до США, один утік, а четверо попали в полон і довгі роки відбували ув'язнення в польських тюрмах.
До 1946 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також Воловець, Ясьонка і Баниця. Метричні книги велися з 1784 р.
Після Другої світової війни під впливом радянської пропаганди кілька родин виїхали в СРСР (Олена Бибель, Ева Косар, Іван Слота, Іван і Василь Спяк). В 1946 р. кількох арештовано (серед них отець Гайдукевич), а надалі вислано в СРСР, решту (176 осіб) 11-15 червня 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі. Спочатку залишено родину отця Гайдукевича, але через два тижні 20 червня вивезли і її. Тільки 6 українців — родини Івана і Михайла Урда уникнули вивезення, бо були громадянами США. Семеро жителів Кривого були ув'язнені в концтаборі Явожно: Іван Покрищак, Микола Покрищак, Андрій Бибель, Василь Демчар, Григорій Бибель, Іван Бибель, Дмитро Бибель. Натомість завезено поляків, для них у плебанії зробили школу, а в приміщенні школи влаштували магазин. Територію знелюднілого села Баниця приєднали до Кривого.
У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 78 | 20 | 55 | 3 |
| Жінки | 88 | 30 | 47 | 11 |
| Разом | 166 | 50 | 102 | 14 |
Місцеві пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана 1924 року, дерев'яна; після депортації лемків у 1947 р. перетворена на костел.
- 2 військові кладовища з Першої світової війни: № 54, № 62.
Відомі люди
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 серпня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Apokryf Ruski [ 20 липня 2017 у Wayback Machine.](пол.)
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 21-22 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Krywa 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 763. (пол.)
- Krzywa (opis + foto) [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криве (Малопольське воєводство)
- OkregI, Cmentarz nr 54 – Krzywa [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- OkregI, Cmentarz nr 62 – Banica [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
 | Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krive pol Krzywa lemkivske selo v Polshi u gmini Senkova Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Naselennya 166 osib 2011 Selo Krive pol Krzywa Vid z Yasonki Koordinati 49 31 11 pn sh 21 18 35 sh d 49 51972222224977571 pn sh 21 30972222224977841 sh d 49 51972222224977571 21 30972222224977841 Koordinati 49 31 11 pn sh 21 18 35 sh d 49 51972222224977571 pn sh 21 30972222224977841 sh d 49 51972222224977571 21 30972222224977841 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina SenkovaPersha zgadka 1564Naselennya 166 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 307Avtomobilnij kod KGRSIMC 0464797GeoNames 767340OSM 2668912 R Gmina Senkova KriveKrive Polsha KriveKrive Malopolske voyevodstvo Krive u Vikishovishi Kolishnya greko katolicka cerkvaNazvaPislya deportaciyi ukrayinciv polskij uryad 19 serpnya 1949 r zminiv ukrayinsku nazvu sela Kriva Krywa na polsku Kshiva Krzywa RoztashuvannyaLezhit u Nizkih Beskidah u dolini potoku Zavoya livoyi pritoki richki Visloka Vid sela 12 km do administrativnogo centru gmini mista Senkova 18 km do administrativnogo centru povitu mista Gorlici i 116 km do centru voyevodstva mista Krakiv 10 km do kordonu zi Slovachchinoyu IstoriyaPersha zgadka pro selo pohodit z 1564 r koli beckij starosta Mikolaj Ligenza z Bobruku nadav privilej na zakripachennya sela z 20 poselenciv Stecyu Lilichu z Pantnoyi Trivalij chas zemli Krivogo vhodili do mayetnostej grafiv Stadnickih pered podilom Polshi perejshli do Semenskih U XVIII st v seli bula okrema parafiya V zapochatkovanih v 1784 r metrikah u Krivomu pidpisuvavsya tamteshnij dushpastir o Andrej Krinickij yak parochus Krywiensis U 1819 r Krive priyednane dochirnim do Volovcya Parohom Krivogo i Volovcya stav spershu o Andrej Krinickij hoch pidpisuvavsya she yakijs chas yak zavidatel Volovcya a v 1825 r o Ioan Lyahovskij z osidkom u Volovci U XIX st pislya pozhezhi zbuduvali novu cerkvu i shkolu do yakoyi hodili takozh diti z Yasonki i Banici Odnak cerkva i shkola znovu zgorili v 1902 r Zadlya timchasovogo provedennya sluzhbi pridbali i perevezli staru cerkvu z Radocini a ditej uchili v pustij hizhi v Yasonci Za 5 rokiv zveli novu cerkvu silami selyan ta emigrantiv do SShA z Krivogo yakih bulo po kilka z kozhnoyi rodini Zhiteli Yasonki sered bilogo dnya rozibrali staru cerkvu z Radocini i perevezli do sebe odnak zhiteli Krivoyi cherez zhandarmiv zaboronili yasoncyam zbirati cerkvu i ta zalishilasya lezhati rozibranoyu Pered samoyu Pershoyu svitovoyu vijnoyu v 1914 r svyashenik vtik do Rosiyi zabravshi z soboyu vsi metrichni knigi i plebanski dokumenti Na pochatku vijni v Talergof za moskvofilstvo buli vivezeni Ivan i Mihajlo Urda Seman Vislockij Ivan Sajfert i Mikola Kicej dvoye ostannih tam zaginuli Reshta selyan z radistyu chekali zvilnennya vid Avstriyi odnak prihid rosijskih vijsk prinis selyanam obov yazok yih goduvati V selyan bulo zabrano vsi zapasi zbizhzhya i sina pticyu i hudobu a zalisheno tilki po odnij korovi na rodinu ta j tu ne bulo chim goduvati Zapanuvav zhahlivij golod i sered oslablenih golodom selyan pochalisya epidemiyi ta chislenni smerti v kozhnij rodini V 1915 r na teritoriyi sela tochilisya zapekli boyi vid yakih zgorili selo i cerkva ta zalishilis 2 vijskovi cvintari Razom z rosijskimi vijskami vtekla chastina molodih lyudej zi strahu za spivrobitnictvo z rosijskoyu vladoyu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini v 1918 r polyaki sprobuvali mobilizuvati zhiteliv Krivogo do polskoyi armiyi odnak ti perehovuvalis do kincya vijni v navkolishnih lisah ta na slovackomu boci Postupovo selyani gurtom vidbuduvali zrujnovane Zhiteli sela povernuli rozibranu radocinsku cerkvu z Yasonki zibrali i pochali budivnictvo novoyi Za Polshi legshe bulo viyihati do Kanadi ale stalo vazhko do SShA dovodilosya rushati v obhid cherez Chehoslovachchinu Znovu 5 rokiv buduvali cerkvu z dopomogoyu emigrantiv i v 1924 r osvyatili Dzvin dlya cerkvi podaruvav zi SShA odnoselec Osif Kanishak cej dzvin i dosi prikrashaye darchij napis Drugij dzvin buv mensh shaslivim jogo konfiskuvali nimci na vijskovi potrebi Zbuduvali i shkolu V 1920 h rokah zasnuvali chitalnyu Prosviti v hati gazdi Mihalika yaku polska policiya nezabarom zaboronila i trivalo peresliduvala gazdu i svyashenika Zvilnili miscevih lemkivskih vchiteliv i prislali polku Gabelyu yaka ne volodila lemkivskoyu movoyu vela uroki tilki polskoyu i primushuvala molitis Otche nash polskoyu lishe chastina uchniv vidmovlyalas Vlitku 1939 r vona viyihala a za neyu yedina polska rodina Skurskih V 1933 r tomu sho Volovec perejshov na shizmu 1927 1928 rp a Krive ni selo distala vid Ordinariyatu v Peremishli dozvil na budovu vlasnogo prihodstva u sebe de togo zh roku vzhe poselivsya paroh Volodimir Gajdukevich Jogo gromadsku diyalnist i roboti z oporyadzhennya cerkvi perervala vijna koli v pershi dni polyaki jogo areshtuvali i vidpravili do v yaznici v Gorlici dali do Berezi Kartuzkoyi zvidki povernuvsya vzhe v kinci listopada U seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 220 zhiteliv sela 215 ukrayinciv i 5 yevreyiv Pislya prihodu nimciv shkolu viddali ukrayincyam i uroki do 1945 r vela ukrayinskoyu movoyu druzhina svyashenika Lyubomira Gajdukevich yaka takozh keruvala cerkovnim i shkilnim horom vikladala nimecku movu Dopomagav yij otec V Gajdukevich yakij navchav religiyi geografiyi fizichnogo vihovannya istoriyi provadiv teatralnij gurtok organizuvav chitalnyu Takozh pochali dogodovuvati ditej davali hlib z margarinom chi marmeladom makaroni chornu kavu Nimcyami buv priznachenij soltis na tri sela Gric Kec z Banici pidsoltisom Seman Smij z Yasonki vijtom gmini Gladishiv do neyi vvijshlo selo Kobanij komendantom policiyi nimec Duve Z pochatku 1940 r do Nimechchini na pidnevilnu pracyu vivezli kilkanadcyat osib Nimci zabrali yevreya kravcya Abisa z rodinoyu a zhiteli Krivogo rozibrali jogo majno U mizhvoyenne dvadcyatirichchya v seli zhili 4 ciganski rodini yaki grali na vesillyah i zajmalisya kovalstvom Nimci hotili vidpraviti yih do konctaboru ale za nih zastupivsya vijt Kobanij bo voni buli pracovitimi i spravzhnimi majstrami Usih nimci obklali visokimi kontingentami moloka i hudobi ta primushuvali pracyuvati na duzhe vazhkomu vivezenni derevini V 1944 r vsih primushuvali kopati okopi kolo Snitnici 28 serpnya 1944 roku mizh Krivim i Baniceyu rozbivsya litak z 7 polyakami potim yim polyaki postavili pam yatnik bez vkazivki imen ta z nepravilnoyu datoyu i markoyu litaka V pershih chislah sichnya 1945 r ishli vperti boyi Pislya prihodu Chervonoyi Armiyi kilka hlopciv zgolosilisya dobrovolcyami a inshih mobilizuvali primusovo Tozh voni voyuvali v Chehiyi obslugovuvali vijskovi transporti gnali hudobu z Nimechchini do SRSR Na pochatku 1946 r v okolicyah sela z yavivsya viddil UPA Selo vhodilo do tretogo kusha Borislav VII rajonu nadrajonu Verhovina Zakerzonskogo krayu 7 osib pishli v UPA dvoye z nih potim emigruvali do SShA odin utik a chetvero popali v polon i dovgi roki vidbuvali uv yaznennya v polskih tyurmah Do 1946 r v seli bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi nalezhali takozh Volovec Yasonka i Banicya Metrichni knigi velisya z 1784 r Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pid vplivom radyanskoyi propagandi kilka rodin viyihali v SRSR Olena Bibel Eva Kosar Ivan Slota Ivan i Vasil Spyak V 1946 r kilkoh areshtovano sered nih otec Gajdukevich a nadali vislano v SRSR reshtu 176 osib 11 15 chervnya 1947 r pid chas operaciyi Visla deportuvali na ponimecki zemli Spochatku zalisheno rodinu otcya Gajdukevicha ale cherez dva tizhni 20 chervnya vivezli i yiyi Tilki 6 ukrayinciv rodini Ivana i Mihajla Urda uniknuli vivezennya bo buli gromadyanami SShA Semero zhiteliv Krivogo buli uv yazneni v konctabori Yavozhno Ivan Pokrishak Mikola Pokrishak Andrij Bibel Vasil Demchar Grigorij Bibel Ivan Bibel Dmitro Bibel Natomist zavezeno polyakiv dlya nih u plebaniyi zrobili shkolu a v primishenni shkoli vlashtuvali magazin Teritoriyu znelyudnilogo sela Banicya priyednali do Krivogo U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Novosondeckogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 78 20 55 3 Zhinki 88 30 47 11 Razom 166 50 102 14Miscevi pam yatkiOb yekti pererahovani v reyestri pam yatok Malopolskogo voyevodstva Greko katolicka cerkva Svyatih Kosmi i Damiana 1924 roku derev yana pislya deportaciyi lemkiv u 1947 r peretvorena na kostel 2 vijskovi kladovisha z Pershoyi svitovoyi vijni 54 62 Vidomi lyudiOnufrij Krinickij PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaApokryf Ruski 20 lipnya 2017 u Wayback Machine pol Shematizm greko katolickoyi yeparhiyi Lemkivshini Lviv 1936 s 21 22 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Krywa 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 763 pol Krzywa opis foto 26 listopada 2020 u Wayback Machine pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krive Malopolske voyevodstvo OkregI Cmentarz nr 54 Krzywa 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine pol OkregI Cmentarz nr 62 Banica 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Malopolske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi