Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бульверія тонкодзьоба Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царств

Bulweria bulwerii

Bulweria bulwerii
Бульверія тонкодзьоба
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Рід: Бульверія (Bulweria)
Вид: Бульверія тонкодзьоба
Біноміальна назва
Bulweria bulwerii
(Jardine & , 1828)
image
Ареал виду
Синоніми
Procellaria bulwerii Jardine & Selby 1828
Посилання
image Вікісховище: Bulweria bulwerii
image Віківиди: Bulweria bulwerii
image ITIS: 554144
image МСОП: 22698132
image NCBI: 52120
Fossilworks: 186227

Бульве́рія тонкодзьоба (Bulweria bulwerii) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах. Вид названий на честь англійського натураліста [en].

Опис

Тонкодзьоба бульверія — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 26-29 см, розмах крил 63-73 см, вага 75-139 г. Він має відносно невелику, округлу голову, довгі, тонкі крила і відносно довгий хвіст, який зазвичай є згорнутим, однак, коли птах його розгортає у формі віяла, що буває нечасто, то помітно, що він має клиноподібну форму. На відміну від інших буревісників, політ тонкодзьобої бульверії є повільним, граційним, в польоті цей птах летить низько над хвилями, тримаючи голову припіднятою, як голуб. Тонкодзьобі бульверії мають повністю темне, чорнувато-буре забарвлення, першорядні і другорядні верхні покривні пера крил світлі, формують зверху на крилах характерні чіткі світлі смуги. Перед линянням, коли пір'я птаха стираються, ці смуги стають слабо помітними. Нижня частина тіла дещо сірувата, нижня сторона крил темна. Очі карі, дзьоб чорний, короткий, відносно тонкий, перетинчасті лапи рожевувато-сірі, іноді з темними кінчиками пальців. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення дорослих птахів, однак другорядні нижні покривні пера крил у них мають сріблясто-сірі краї, що формують на нижній стороні крил чіткі смуги.

Поширення і екологія

Тонкодзьобі бульверії мають пантропічне поширення, зустрічаються в тропічних і субтропічних водах Атлантичного, Індійського і Тихого океанів. В Атлантиці вони гніздяться на островах Макаронезії, зокрема на острівці [en], розташованому поблизу острова Сан-Мігел в Азорському архіпелазі., на островах Порту-Санту і Дезерташ в архіпелазі Мадейра, на островах Селваженш, Тенерифе, Лансароте, Гран-Канарія і, можливо, Фуертевентура в Канарському архіпелазі та на островах [en] і [en] на Кабо-Верде. Після вимирання санта-геленської бульверії, тонкодзьобі бульверії заселили також острів Святої Єлени. В Індійському океані ці птахи гніздяться на острові Раунд-Айленд поблизу Маврикія в архіпелазі Маскаренських островів. В Тихому океані тонкодзьобі бульверії гніздяться на деяких островах Південнокитайського моря, на островах Огасавара в Японії, на Гавайських островах, на атолі Джонстон, на островах Фенікс у Кірибаті та на Маркізьких островах у Французькій Полінезії. Під час негніздового періоду бродячі птахи досягають берегів Північної Америки, Західної Європи, Австралії і Нової Зеландії.

Тонкодзьобі бульверії ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами і невеликими рибами, а також ракоподібними і планктоном. В морі зустрічаються поодинці, їжу шукають переважно вночі, виявляючи її за біолюмінісценцією. Можуть пірнати на глибину до 3 метрів.

Формують гніздові колонії на океанічних островах, гніздяться в норах і тріщинах серед скель. Дорослі птахи повертаються до місць гніздування в квітні-на початку травня. В травні-червні відкладається 1 білувате яйце розміром 42×30 мм, яке насиджують і самиці, і самці. Інкубаційний період триває 42-46 днів, пташенята вилуплюються в липні, а відлітають в море у вересні.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, світова популяція тонкодзьобих бульверій становить від 500 тисяч до 1 мільйона птахів, з яких в Атлантиці гніздиться менше 11 тисяч птахів, в Японії і Китаї 100-10000 гніздових пар, на Гаваях 75-103 тисячі гніздових пар. Тонкодзьобим бульверіям загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок і щурів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Bulweria bulwerii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
  2. Jardine, William; (1828). Illustrations of Ornithology. Т. 2. Edinburgh: W.H. Lizars. Plate 65, text.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
  5. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 80. ISBN .
  6. Derek Onley, Paul Scofield (2007). Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World. с. 60. ISBN . Процитовано 22.03.2022. {{}}: Проігноровано |розділ= ()
  7. L. R. Monteiro, J. A. Ramos, J. C. Pereira, P. R. Monteiro, R. S. Feio, D. R. Thompson, S. Bearhop, R. W. Furness, M. Laranjo, G. Hilton, V. C. Neves, M. P. Groz and K. R. Thompson. Status and Distribution of Fea's Petrel, Bulwer's Petrel, Manx Shearwater, Little Shearwater and Band-Rumped Storm-Petrel in the Azores Archipelago // Waterbirds: The International Journal of Waterbird Biology. — 1999. — Т. 22, № 3. — С. 358–366.
  8. J. L. Mougin. Faithfulness to mate and nest site of Bulwer's petrel Bulweria bulwerii at Selvagem Grande // Marine Ornithology. — 1995. — С. 15–18.
  9. Mário Boieiro, Paulo Catry, Carolina S. Jardim, Dília Menezes, Isamberto Silva, Nádia Coelho, Paulo Oliveira, Marie C. Gatt, Patrícia Pedro, José P.Granadeirod. Invasive Argentine ants prey on Bulwer’s petrels nestlings on the Desertas Islands (Madeira) but do not depress seabird breeding success // Journal for Nature Conservation. — 2018. — Вип. 43. — С. 35–38.
  10. Luzardo, J.; López-Darias, M.; Suárez, V.; Calabuig, P.; García, E.; Martín, C. (2008). First breeding population of Bulwer’s petrel Bulweria bulwerii recorded on Gran Canaria (Canary Islands)—population size and morphometric data (PDF). Marine Ornithology. 36: 159—162. Процитовано 10 грудня 2016.
  11. W. R. P. Bourne. The birds of Cape Verde islands // Ibis. — 1955. — Т. 97, № 3. — С. 508–556.
  12. Steffen Oppel, Fiona Burns, Gavin Ellick, Kevin George. Recent observations suggest Bulwer's petrel Bulweria bulwerii might breed on St. Helena // Marine Ornithology. — 2012. — Т. 40. — С. 67–68. з джерела 17 червня 2022. Процитовано 2022-09-25.
  13. Kazuto Kawakami, Kazuo Horikoshi. Recovery or change? Differences between in seabird fauna in island ecosystems before alien mammal disturbance and after alien mammal eradication // Restoration Ecology. — 2021. — DOI:/10.1111/rec.13579.
  14. Simon B. Z. Gorta. Influx of pantropical Bulwer's petrel Bulweria bulwerii into the Tasman Sea // Marine Ornithology. — 2020. — Вип. 49. — С. 145–150.
  15. Bulwer's petrel Bulweria bulwerii (Jardine & Selby, 1828).
  16. Mike Carter, Tim Reid. [1] // Australian Bird Watcher. — 1989. — Т. 4, вип. 13. — С. 114–117. — ISSN 0045-0316.
  17. Bulwer’s Petrel Bulweria bulwerii in Brazilian waters // British Ornithologists’ Club. — 2012. — С. 214–216.
  18. Verónica C. Neves, Dirk Nolf, M. R. Clarke. Diet of Bulwer's Petrel (Bulweria bulwerii) in the Azores, NE Atlantic // Waterbirds. — 2011. — Т. 34, № 3. — С. 357–362. — DOI:10.1675/063.034.0310.
  19. S. Waap, W. O. C. Symondson, J. P. Granadeiro, H. Alonso, C. Serra-Gonçalves, M. P. Dias & P. Catry. The diet of a nocturnal pelagic predator, the Bulwer’s petrel, across the lunar cycle // Scientific Reports. — 2017. — Вип. 1384.
  20. J.-L. Mougin, M.-C. Mougin. Maximum diving depths for feeding attained by Bulwer's petrels (Bulweria bulwerii) during the incubation period // Journal of Zoology. — 2000. — Т. 250, № 1. — С. 75–77. — DOI:10.1111/j.1469-7998.2000.tb00577.x.
  21. (1 серпня 2014). The Book of Eggs: A Life-Size Guide to the Eggs of Six Hundred of the World's Bird Species. Chicago: University of Chicago Press. с. 40. ISBN .
  22. Hernández, Efraín; Martín, Aurelio; Nogales, Manuel. Distribution and status of Bulwer's Petrel (Bulweria bulwerii Jardine & Selby, 1828) in the Canary Islands. — Boletin do Museo Municipal de Funchal, 1990. — С. 5–16. — ISSN 0870-3876.
  23. Beneharo Rodríguez, Airam Rodríguez, Felipe Siverio, Juan M. Martínez, Enrique Sacramento & Yarci Acosta. Introduced predators and nest competitors shape distribution and breeding performance of seabirds: feral pigeons as a new threat // Biological Invasions. — 2022. — DOI:10.1007/s10530-022-02746-1.

Джерела

  • Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
  • Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
  • Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,


image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bulveriya tonkodzoba Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Bulveriya Bulweria Vid Bulveriya tonkodzoba Binomialna nazva Bulweria bulwerii Jardine amp 1828 Areal vidu Sinonimi Procellaria bulwerii Jardine amp Selby 1828 Posilannya Vikishovishe Bulweria bulwerii Vikividi Bulweria bulwerii ITIS 554144 MSOP 22698132 NCBI 52120 Fossilworks 186227 Bulve riya tonkodzoba Bulweria bulwerii vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye v Atlantichnomu Indijskomu i Tihomu okeanah Vid nazvanij na chest anglijskogo naturalista en OpisTonkodzoba bulveriya nevelikij morskij ptah serednya dovzhina yakogo stanovit 26 29 sm rozmah kril 63 73 sm vaga 75 139 g Vin maye vidnosno neveliku okruglu golovu dovgi tonki krila i vidnosno dovgij hvist yakij zazvichaj ye zgornutim odnak koli ptah jogo rozgortaye u formi viyala sho buvaye nechasto to pomitno sho vin maye klinopodibnu formu Na vidminu vid inshih burevisnikiv polit tonkodzoboyi bulveriyi ye povilnim gracijnim v poloti cej ptah letit nizko nad hvilyami trimayuchi golovu pripidnyatoyu yak golub Tonkodzobi bulveriyi mayut povnistyu temne chornuvato bure zabarvlennya pershoryadni i drugoryadni verhni pokrivni pera kril svitli formuyut zverhu na krilah harakterni chitki svitli smugi Pered linyannyam koli pir ya ptaha stirayutsya ci smugi stayut slabo pomitnimi Nizhnya chastina tila desho siruvata nizhnya storona kril temna Ochi kari dzob chornij korotkij vidnosno tonkij peretinchasti lapi rozhevuvato siri inodi z temnimi kinchikami palciv Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya doroslih ptahiv odnak drugoryadni nizhni pokrivni pera kril u nih mayut sriblyasto siri krayi sho formuyut na nizhnij storoni kril chitki smugi Poshirennya i ekologiyaTonkodzobi bulveriyi mayut pantropichne poshirennya zustrichayutsya v tropichnih i subtropichnih vodah Atlantichnogo Indijskogo i Tihogo okeaniv V Atlantici voni gnizdyatsya na ostrovah Makaroneziyi zokrema na ostrivci en roztashovanomu poblizu ostrova San Migel v Azorskomu arhipelazi na ostrovah Portu Santu i Dezertash v arhipelazi Madejra na ostrovah Selvazhensh Tenerife Lansarote Gran Kanariya i mozhlivo Fuerteventura v Kanarskomu arhipelazi ta na ostrovah en i en na Kabo Verde Pislya vimirannya santa gelenskoyi bulveriyi tonkodzobi bulveriyi zaselili takozh ostriv Svyatoyi Yeleni V Indijskomu okeani ci ptahi gnizdyatsya na ostrovi Raund Ajlend poblizu Mavrikiya v arhipelazi Maskarenskih ostroviv V Tihomu okeani tonkodzobi bulveriyi gnizdyatsya na deyakih ostrovah Pivdennokitajskogo morya na ostrovah Ogasavara v Yaponiyi na Gavajskih ostrovah na atoli Dzhonston na ostrovah Feniks u Kiribati ta na Markizkih ostrovah u Francuzkij Polineziyi Pid chas negnizdovogo periodu brodyachi ptahi dosyagayut beregiv Pivnichnoyi Ameriki Zahidnoyi Yevropi Avstraliyi i Novoyi Zelandiyi Tonkodzobi bulveriyi vedut pelagichnij sposib zhittya ridko nablizhuyutsya do suhodolu za vinyatkom gnizduvannya Zhivlyatsya kalmarami i nevelikimi ribami a takozh rakopodibnimi i planktonom V mori zustrichayutsya poodinci yizhu shukayut perevazhno vnochi viyavlyayuchi yiyi za biolyuminiscenciyeyu Mozhut pirnati na glibinu do 3 metriv Formuyut gnizdovi koloniyi na okeanichnih ostrovah gnizdyatsya v norah i trishinah sered skel Dorosli ptahi povertayutsya do misc gnizduvannya v kvitni na pochatku travnya V travni chervni vidkladayetsya 1 biluvate yajce rozmirom 42 30 mm yake nasidzhuyut i samici i samci Inkubacijnij period trivaye 42 46 dniv ptashenyata viluplyuyutsya v lipni a vidlitayut v more u veresni ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv svitova populyaciya tonkodzobih bulverij stanovit vid 500 tisyach do 1 miljona ptahiv z yakih v Atlantici gnizditsya menshe 11 tisyach ptahiv v Yaponiyi i Kitayi 100 10000 gnizdovih par na Gavayah 75 103 tisyachi gnizdovih par Tonkodzobim bulveriyam zagrozhuye hizhactvo z boku introdukovanih hizhih ssavciv zokrema kishok i shuriv PrimitkiBirdLife International 2016 Bulweria bulwerii informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 veresnya 2022 Jardine William 1828 Illustrations of Ornithology T 2 Edinburgh W H Lizars Plate 65 text Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 veresnya 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 80 ISBN 978 1 4081 2501 4 Derek Onley Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World s 60 ISBN 978 0713643329 Procitovano 22 03 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano rozdil dovidka L R Monteiro J A Ramos J C Pereira P R Monteiro R S Feio D R Thompson S Bearhop R W Furness M Laranjo G Hilton V C Neves M P Groz and K R Thompson Status and Distribution of Fea s Petrel Bulwer s Petrel Manx Shearwater Little Shearwater and Band Rumped Storm Petrel in the Azores Archipelago Waterbirds The International Journal of Waterbird Biology 1999 T 22 3 S 358 366 J L Mougin Faithfulness to mate and nest site of Bulwer s petrel Bulweria bulwerii at Selvagem Grande Marine Ornithology 1995 S 15 18 Mario Boieiro Paulo Catry Carolina S Jardim Dilia Menezes Isamberto Silva Nadia Coelho Paulo Oliveira Marie C Gatt Patricia Pedro Jose P Granadeirod Invasive Argentine ants prey on Bulwer s petrels nestlings on the Desertas Islands Madeira but do not depress seabird breeding success Journal for Nature Conservation 2018 Vip 43 S 35 38 Luzardo J Lopez Darias M Suarez V Calabuig P Garcia E Martin C 2008 First breeding population of Bulwer s petrel Bulweria bulwerii recorded on Gran Canaria Canary Islands population size and morphometric data PDF Marine Ornithology 36 159 162 Procitovano 10 grudnya 2016 W R P Bourne The birds of Cape Verde islands Ibis 1955 T 97 3 S 508 556 Steffen Oppel Fiona Burns Gavin Ellick Kevin George Recent observations suggest Bulwer s petrel Bulweria bulwerii might breed on St Helena Marine Ornithology 2012 T 40 S 67 68 z dzherela 17 chervnya 2022 Procitovano 2022 09 25 Kazuto Kawakami Kazuo Horikoshi Recovery or change Differences between in seabird fauna in island ecosystems before alien mammal disturbance and after alien mammal eradication Restoration Ecology 2021 DOI 10 1111 rec 13579 Simon B Z Gorta Influx of pantropical Bulwer s petrel Bulweria bulwerii into the Tasman Sea Marine Ornithology 2020 Vip 49 S 145 150 Bulwer s petrel Bulweria bulwerii Jardine amp Selby 1828 Mike Carter Tim Reid 1 Australian Bird Watcher 1989 T 4 vip 13 S 114 117 ISSN 0045 0316 Bulwer s Petrel Bulweria bulwerii in Brazilian waters British Ornithologists Club 2012 S 214 216 Veronica C Neves Dirk Nolf M R Clarke Diet of Bulwer s Petrel Bulweria bulwerii in the Azores NE Atlantic Waterbirds 2011 T 34 3 S 357 362 DOI 10 1675 063 034 0310 S Waap W O C Symondson J P Granadeiro H Alonso C Serra Goncalves M P Dias amp P Catry The diet of a nocturnal pelagic predator the Bulwer s petrel across the lunar cycle Scientific Reports 2017 Vip 1384 J L Mougin M C Mougin Maximum diving depths for feeding attained by Bulwer s petrels Bulweria bulwerii during the incubation period Journal of Zoology 2000 T 250 1 S 75 77 DOI 10 1111 j 1469 7998 2000 tb00577 x 1 serpnya 2014 The Book of Eggs A Life Size Guide to the Eggs of Six Hundred of the World s Bird Species Chicago University of Chicago Press s 40 ISBN 978 0 226 05781 1 Hernandez Efrain Martin Aurelio Nogales Manuel Distribution and status of Bulwer s Petrel Bulweria bulwerii Jardine amp Selby 1828 in the Canary Islands Boletin do Museo Municipal de Funchal 1990 S 5 16 ISSN 0870 3876 Beneharo Rodriguez Airam Rodriguez Felipe Siverio Juan M Martinez Enrique Sacramento amp Yarci Acosta Introduced predators and nest competitors shape distribution and breeding performance of seabirds feral pigeons as a new threat Biological Invasions 2022 DOI 10 1007 s10530 022 02746 1 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ