Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кермен-Кир (інша назва Красне) — скіфське давнє городище, розташоване в центральній частині Криму, за 6 кілометрів на північний захід від давнього міста Неаполь Скіфський (тепер це північно-західна околиця Сімферополя, в межах села Мирне). В перекладі з кримськотатарської назва означає «фортеця на безлісній рівнині».
| Кермен-Кир | |
|---|---|
 | |
44°58′40″ пн. ш. 34°03′38″ сх. д. / 44.97778° пн. ш. 34.06056° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Мирне, Автономна Республіка Крим |
  Городище Кермен-Кир (Росія) | |
 Городище Кермен-Кир у Вікісховищі | |
Розташування і назва
На межі степу та кримських гір, поміж глибоких балок і обривів в долині річки Салгир стоїть скіфське городище Кермен-Кир. Поселення закладене скіфами-землеробами наприкінці 4 столітті до нашої ери. Розквіт поселення припав на часи скіфського царства в Криму (2 століття до нашої ери — 1 століття нашої ери). Занепало в часи навали готів в 3 столітті нашої ери.
Вперше про скіфські городища згадали давньогрецькі історики, зокрема Страбон, минуло чимало століть і про Кермен-Кир повідав світу швейцарський дослідник, мандрівник Фредерік Дюбуа де Монпере. В 1837 році в листі до засновника Російського географічного товариства Петра Кеппена він описав цю місцину:
 | ...примітив тут сліди стін і помешкань, залишки давньої кераміки.... |  |
Коли ж наприкінці XІX століття Арсеній Маркевич, відомий кримський краєзнавець та археолог, зробив місцеву розвідку та описав городище, в цій місцині почали проводити археологічні розкопки.
Городище Кермен-Кир було північним форпостом до столиці скіфського царства — Неаполя Скіфського (6 км на північний захід). Поселення знаходилось на перетині кількох важливих торгових шляхів: один ішов з півночі Криму і пов'язував скіфські городища Нижнього Подніпров'я та півночі Криму зі столицею царства, другий з'єднував приморські володіння та античні поселення в Північно-Західному Криму (Кара-Тобе, Керкинітида) зі столицею скіфів. Зона видимості — скіфські городища Скіфський Неаполь, Булганацьке (Хабеї), , Таш-Джарган і .
Сучасне село Мирне, давніше називалося Сарайли-Кият і вчені також так називали цю археологічну місцину (сама назва спонукала їх до наступних пошуків: в перекладі з кримськотатарської «сарайлы» — з палацу, палац). Пізніше, коли археологи зіставили грецькі історичні дані та розкопали велике городище з мурами на пагорбі Кермен-Кир (у перекладі з кримськотатарської — «фортеця на безлісній рівнині») то і закріпили цю назву.
Історія
Причорноморські скіфи, кочуючи і проживаючи поруч грецьких міст-колоній, контактували з еллінами та підпадали під вплив їх культури. Поступово переходячи на землеробство, вони змішувалися з ними, переймали мову, культуру, і греки-поселенці також вбирали частину скіфських звичаїв. Оскільки, скіфських письмових згадок не віднайдено, то лише завдяки історичним хронікам стародавніх греків сучасники дізналися історію цих земель в загальному.
Про детальну історію городища і укріплення Кермен-Кир не відомо, адже в нечисленних історичних документах та артефактах про нього майже не згадується. Тож сучасним історикам доводиться тільки завдяки археологічним розкопкам та загальним історичним фактам вибудувати ймовірну історію цієї місцини.
Відповідно давніх еллінських текстів та археологічних знахідок відомо, що в Тавриці існувало кілька скіфських городищ: Хабеї, Палакій, Напіт. Проте, детальніших описів та згадок про них не віднайдено. Ймовірно, що розкопані тисячоліттям пізніше Кермен-кир, Джалман, Алма-Кермен, Усть-Альмінське і є тими поселеннями. Про Кермен-кир, від часу його першої згадки до опису Фредеріком Дюбуа де Монпере (в ХІХ столітті), мало згадувались. Пізніше вже історики долучали його до переліку скіфських городищ і виводили узагальнену історію, зіставляючи з уже вивченою історією Неаполя Скіфського. Лише після детальніших розкопок (у 20-х і 40-х роках ХХ століття) з'явилася можливість вибудувати певну історико-археологічну хронологію і для Кермен-Кира.
, беручи до уваги ранні ознаки споруд від III століття до нашої ери, за найпізнішими знахідками — III століття нашої ери, вказувала саме на такий період існування поселення, а потім і укріплення. Натомість відомий кримський археолог появу поселення відносить до кінця IV століття до нашої ери. Ще один кримський історик-археолог , дослідивши городище Булганацьке пропонує аналогічно вважати за виникнення поселення межі III—II століття до нашої ери, а остаточне руйнування в середині III століття нашої ери.
Розквіт поселення припадає на часи найбільшого зростання скіфської держави, за царя Скілура (II століття до нашої ери) і аж до 1 століття нашої ери. Про масштаби городища свідчать 10 гектарів культурних археологічних шарів (із залишками давнього городища, малих поселень, ровами, валом, фундаментами стін укріплень та цитаделі).
Археологічні особливості
Над лівим берегом річки Салгир яскраво виражений виступ гірської гряди привернув увагу дослідників, які і віднайшли там ознаки давнього поселення. На площі близько 5 гектарів знаходилося городище трикутної форми, з вершиною на північний схід.
Усе поселення займало площу до 10 гектарів і складалося із городища (площею до 3,5 гектари), укріпленої цитаделі (площею до 1 гектара) та поселеннями за межами валу (площею до 5 гектарів). По периметру городища було споруджено оборонний рів із насипним валом та стіна із вежами, а до цитаделі вів вузький перешийок. Три поселення за межами укріплення були зі східної, південної та південно-західної сторін, а далі на захід на плато було ще одне невеличке поселення, всі вони виконували незначну оборонну функцію, а залишки господарських будівель вказують на їх землеробське пристосування.
Археологічні експедиції
| | ...дуже нагадує Неаполіс і по слідах окопів і жител, і по валах , і за масою черепків і каменю...» | |
Слова першого археолога, Арсенія Маркевича, який дослідив «фортецю на безлісистій рівнині» в 1889 році (мандрівник-дослідник Фредерік Дюбуа де Монпере не робив археологічних досліджень).
Вдруге археологи прийшли до пагорба в 1924 році, експедиція українського історика-археолога Ернста Миколи Львовича здійснила детальні розкопки і знайшла чимало артефактів. Цікавою знахідкою виявилася «кам'яна баба», антропоморфний надгробок з сарматськими знаками на ньому.
В 1929 році Микола Ернст повернувся до Сарайли-Кияту і цього разу його зацікавив сам виступ на пагорбі, таким чином експедиція віднайшла фортечну цитадель. Після цього дослідники уже безперечно приписали городище до пізньоскіфського періоду і зіставили з даними грека Страбона.
Одразу по війні, в 1945 році Тавро-Скіфська експедиція під керівництвом Павла Шульца освоювала нову площадку: зовнішню оборонну лінію городища (ділянка стіни, прямокутну вежу і частину валу). Того ж року кримський археолог знайшов залишки керамічної печі в центрі городища.
В 1951 році до околиць Сімферополя прибула експедиція , яка продовжила досліджувати городище та кілька об'єктів на південь від нього.
1967 року до Кермен-Кира прибула група молодих археологів на чолі з , але їх зацікавив курган неподалік городища. А там виявився справжній скарб — поховання пізньоскіфського часу в ґрунтових склепах із численними артефактами (поховання не було розграбоване).
Чимало археологічних знахідок було зроблено випадково, через господарські роботи в межах (яке не признали заповідником і тому експлуатували в різних цілях, понищивши його). Так, в 1985 році через городище протягували магістральний водовід і відкрилися культурні пласти, тому вченим довелося в терміновому порядку розпочати паралельні охоронно-археологічні розкопки. Чергові господарчі справи, в 1988 році, виявили напівзруйновану могилу на західному схилі. У 1994 році місцевим чиновникам захотілось на археологічній місцині збудувати шахту колектора, так було відкрито комплекс з двох землянок і дванадцять господарських ям і відкрито давньоскіфське поселення-супутник городища (північно-західне).
Знахідки археологічних експедицій перебувають у сховищах наукових установ та в Сімферопольському музеї (створити заповідник-музей на території городища не вдалося). Цими знахідками і дослідженнями Кермен-Киру користаються інші археологи та історики Криму в своїх роботах (Євген Солонник, Сергій Колтухов, Олександр Пуздровський та інші).
Укріплення городища
Оскільки фортеця знаходилась на межі передгір'їв і степів та заслоняла від набігів кочовиків столицю, це й зумовило насиченість її оборонних споруд. Протяжність віднайденого зовнішнього оборонного кільця — 900 метрів і на ньому чітко виділяються три частини:
- Західна — довжиною в 230 метрів, відокремлювала укріплену територію від плато (зумисне зроблена, адже рівнинне плато не мало природних перепон для ворога).
- Північна — довжиною в 350 метрів, простяглася вздовж гребеня крутого схилу. Місцями тут можна побачити поруйновані залишки невеликої стіни (матеріал якої — бутовий вапняк).
- Південно-східна — довжиною в 300 метрів, знаходилася на похилому схилі, у його верхній частині (у вигляді цитаделі).
Завдяки природному рельєфу та оборонним добудовам досягався ефект «віялоподібного» і «кліщового» способів обстрілу передпілля.
Побутова архітектура і приладдя
Залишки житлових будівель мали прямокутну форму — 5*4 метри. Фундамент був кам'яний, а підлога — глиняна, а під ним — шар золи, в якому виявили фрагменти кераміки (III—II століття до нашої ери). До господарських споруд віднесли , які були довкола будівлі та дві : одна збереглась у доброму стані (двохярусна і кругла), а від другої залишились тільки сліди.
Побутове приладдя, посуд були керамічними: фрагменти родоських, книдських і коських амфор, уламки піфосів (глиняні бочки), черепиця, червонолаковий посуд, уламки зернотерток, головки глиняних баранців (побутові прикраси).
Курган
В 1967 році неподалік городища археологи розкопали курган, який скіфи насипали на межі II—I століття до на ери. Виявилося, що це пізньоскіфське поховання епохи бронзи з 5 склепами (овальної форми 1,70*2 метри і 1,40*1,80метрів) та колективними похованнями поруч них. До кожного склепу вів дромос (довгий коридор, закладений камінням). В похоронних камерах було 4—8 осіб з інвентарем (глиняний посуд — бальзамарії, залізні і бронзові пряжки, залізні ножі і стріли), на одному з похованих були залишки шкіряного взуття.
Поблизу городища було стародавнє кладовище, але його так і не віднайдено (ймовірно, було розоране і, з роками, забудоване сучасними будівлями).
Сучасний стан
Після кількох археологічних розкопок площадка під городищем Кермен-Кир була законсервована. Зважаючи на те, що городище перебуває на околиці Сімферополя і займає прощу більше 5 гектар — воно не є огородженим, тому й піддається руйнації від місцевих мешканців та габіжників археології. Незважаючи на те, що ця територія є археологічною пам'яткою місцевого значення і внесена до Списку пам'яток місцевого і національного значення, розташованих на території Республіки Крим (стор. 340, обліковий № 1605), місцеві жителі та чиновники продовжують її експлуатувати, проводячи там відпочинкові заходи (заради хіба що відкритої панорами на місто Сімферополь).
Чимало археологічних знахідок знаходяться у Кримському краєзнавчому музеї, найбільш відомими з яких є дві надгробні стели: одна висотою 1,40 метрів, на якій зображено три рельєфні малюнки, а на другій — антропоморфне зображення дуже грубої роботи. Частина дрібніших знахідок залишена в місцевому Музеї історії села Мирне Сімферопольського району.
Див. також
Примітки
- Пам'ятки пізньоскіфської культури у Криму [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.]. 2014-12-17
- Кеппен П. І. «Крымский сборник». СПб., 1837, с. 334, 225
- Маркевич А. І. «Кермен-Кыр, древнее укрепление вблизи Симферополя» // ІТУАК. 1889. № 8. с. 114, 115
- . Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 15 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- Т.М. Висотська. «Позднескифские погребения в кургане близ городища Кермен-Кыр. Археологические исследования на Украине в 1967 году», Київ, 1968.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 15 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 14 липня 2015.
Джерела
- Кеппен П. І. «Крымский сборник». СПб., 1837;
- Маркевич. А. І. «Кермен-Кыр, древнее укрепление вблизи Симферополя» // ИТУАК. 1889. № 8.;
- Ернст М. Л. «Предварительный отчет о разведках на городище Сарайлы-Кият у Симферополя в октябре 1929 г.» // Архів ІІМК. 1930. Ф. 2. № 143;
- Дашевська О. Д. «Скифское городище Красное (Кермен-Кыр)» // КСІІМК. 1957. Вип. 70;
- Шульц П. М. «Исследования Неаполя Скифского» (1945—1950 гг.) // ІАДК. Київ, 1957;
- Ернст М. Л. «Летопись археологических раскопок и разведок в Крыму за 10 лет (1921—1930)» // ІТОІАЭ. Сімферополь. 1931. Вип. ІV;
- Колтухов С. Г. «Укрепления Крымской Скифии». Сімферополь, 1999;
- Домбровский О. І. «Керамическая печь на скифском городище „ Красное“» // ІАДК. Київ, 1957;
- Висотська Т. М. «Позднескифские погребения в кургане близ городища Кермен-Кыр» // АІНУ. Київ, 1968. Вип. 2;
- Колтухов С. Г. «Об оборонительных сооружениях цитадели городища Красное (Кермен-Кыр)» // СА. 1986. № 1;
- Пуздровський О. Є. «Охоронні роботи на скіфському городищі Кермен-Кир» // Археологія. 1989. № 2;
- Троїцька Т. М. «Скифские курганы Крыма». // ІКОГО. 1951. Вип. 1;
- Пуздровський А. Е. «Кермен-Кыр — „царская крепость“ Крымской Скифии» // Більське городище в контексті вивчення пам'яток раннього залізного віку Європи. Полтава, 1996;
- Колтухов С. Г. «Заметки о военно-политической истории Крымской Скифии» // «Древности Степного Причерноморья и Крыма». Запоріжжя. 1993. Вип. ІV;
- Соломоник Є. І. «Новые эпиграфические памятники Херсонеса». Київ, 1964. Вип. 1;
- Соломоник Є. І. «Древние надписи Крыма». Київ, 1988;
- Пуздровський А. Є. «Отчет об охранных раскопках в округе городища Кермен-Кыр в 1994». Сімферополь, 1995 // Архів КФ ІА НАН України.
Посилання
- Городище Кермен-Кир (археологічні особливості) [ 18 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Городище Кермен-Кир (фотогалерея і стаття) [ 29 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kermen Kermen Kir insha nazva Krasne skifske davnye gorodishe roztashovane v centralnij chastini Krimu za 6 kilometriv na pivnichnij zahid vid davnogo mista Neapol Skifskij teper ce pivnichno zahidna okolicya Simferopolya v mezhah sela Mirne V perekladi z krimskotatarskoyi nazva oznachaye fortecya na bezlisnij rivnini Kermen Kir44 58 40 pn sh 34 03 38 sh d 44 97778 pn sh 34 06056 sh d 44 97778 34 06056TipzamokStatus spadshiniDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaMirne Avtonomna Respublika KrimGorodishe Kermen Kir Rosiya Gorodishe Kermen Kir u VikishovishiRoztashuvannya i nazvaNa mezhi stepu ta krimskih gir pomizh glibokih balok i obriviv v dolini richki Salgir stoyit skifske gorodishe Kermen Kir Poselennya zakladene skifami zemlerobami naprikinci 4 stolitti do nashoyi eri Rozkvit poselennya pripav na chasi skifskogo carstva v Krimu 2 stolittya do nashoyi eri 1 stolittya nashoyi eri Zanepalo v chasi navali gotiv v 3 stolitti nashoyi eri Vpershe pro skifski gorodisha zgadali davnogrecki istoriki zokrema Strabon minulo chimalo stolit i pro Kermen Kir povidav svitu shvejcarskij doslidnik mandrivnik Frederik Dyubua de Monpere V 1837 roci v listi do zasnovnika Rosijskogo geografichnogo tovaristva Petra Keppena vin opisav cyu miscinu primitiv tut slidi stin i pomeshkan zalishki davnoyi keramiki Koli zh naprikinci XIX stolittya Arsenij Markevich vidomij krimskij krayeznavec ta arheolog zrobiv miscevu rozvidku ta opisav gorodishe v cij miscini pochali provoditi arheologichni rozkopki Gorodishe Kermen Kir bulo pivnichnim forpostom do stolici skifskogo carstva Neapolya Skifskogo 6 km na pivnichnij zahid Poselennya znahodilos na peretini kilkoh vazhlivih torgovih shlyahiv odin ishov z pivnochi Krimu i pov yazuvav skifski gorodisha Nizhnogo Podniprov ya ta pivnochi Krimu zi stoliceyu carstva drugij z yednuvav primorski volodinnya ta antichni poselennya v Pivnichno Zahidnomu Krimu Kara Tobe Kerkinitida zi stoliceyu skifiv Zona vidimosti skifski gorodisha Skifskij Neapol Bulganacke Habeyi Tash Dzhargan i Suchasne selo Mirne davnishe nazivalosya Sarajli Kiyat i vcheni takozh tak nazivali cyu arheologichnu miscinu sama nazva sponukala yih do nastupnih poshukiv v perekladi z krimskotatarskoyi sarajly z palacu palac Piznishe koli arheologi zistavili grecki istorichni dani ta rozkopali velike gorodishe z murami na pagorbi Kermen Kir u perekladi z krimskotatarskoyi fortecya na bezlisnij rivnini to i zakripili cyu nazvu IstoriyaPrichornomorski skifi kochuyuchi i prozhivayuchi poruch greckih mist kolonij kontaktuvali z ellinami ta pidpadali pid vpliv yih kulturi Postupovo perehodyachi na zemlerobstvo voni zmishuvalisya z nimi perejmali movu kulturu i greki poselenci takozh vbirali chastinu skifskih zvichayiv Oskilki skifskih pismovih zgadok ne vidnajdeno to lishe zavdyaki istorichnim hronikam starodavnih grekiv suchasniki diznalisya istoriyu cih zemel v zagalnomu Pro detalnu istoriyu gorodisha i ukriplennya Kermen Kir ne vidomo adzhe v nechislennih istorichnih dokumentah ta artefaktah pro nogo majzhe ne zgaduyetsya Tozh suchasnim istorikam dovoditsya tilki zavdyaki arheologichnim rozkopkam ta zagalnim istorichnim faktam vibuduvati jmovirnu istoriyu ciyeyi miscini Vidpovidno davnih ellinskih tekstiv ta arheologichnih znahidok vidomo sho v Tavrici isnuvalo kilka skifskih gorodish Habeyi Palakij Napit Prote detalnishih opisiv ta zgadok pro nih ne vidnajdeno Jmovirno sho rozkopani tisyacholittyam piznishe Kermen kir Dzhalman Alma Kermen Ust Alminske i ye timi poselennyami Pro Kermen kir vid chasu jogo pershoyi zgadki do opisu Frederikom Dyubua de Monpere v HIH stolitti malo zgaduvalis Piznishe vzhe istoriki doluchali jogo do pereliku skifskih gorodish i vivodili uzagalnenu istoriyu zistavlyayuchi z uzhe vivchenoyu istoriyeyu Neapolya Skifskogo Lishe pislya detalnishih rozkopok u 20 h i 40 h rokah HH stolittya z yavilasya mozhlivist vibuduvati pevnu istoriko arheologichnu hronologiyu i dlya Kermen Kira beruchi do uvagi ranni oznaki sporud vid III stolittya do nashoyi eri za najpiznishimi znahidkami III stolittya nashoyi eri vkazuvala same na takij period isnuvannya poselennya a potim i ukriplennya Natomist vidomij krimskij arheolog poyavu poselennya vidnosit do kincya IV stolittya do nashoyi eri She odin krimskij istorik arheolog doslidivshi gorodishe Bulganacke proponuye analogichno vvazhati za viniknennya poselennya mezhi III II stolittya do nashoyi eri a ostatochne rujnuvannya v seredini III stolittya nashoyi eri Rozkvit poselennya pripadaye na chasi najbilshogo zrostannya skifskoyi derzhavi za carya Skilura II stolittya do nashoyi eri i azh do 1 stolittya nashoyi eri Pro masshtabi gorodisha svidchat 10 gektariv kulturnih arheologichnih shariv iz zalishkami davnogo gorodisha malih poselen rovami valom fundamentami stin ukriplen ta citadeli Arheologichni osoblivostiNad livim beregom richki Salgir yaskravo virazhenij vistup girskoyi gryadi privernuv uvagu doslidnikiv yaki i vidnajshli tam oznaki davnogo poselennya Na ploshi blizko 5 gektariv znahodilosya gorodishe trikutnoyi formi z vershinoyu na pivnichnij shid Use poselennya zajmalo ploshu do 10 gektariv i skladalosya iz gorodisha plosheyu do 3 5 gektari ukriplenoyi citadeli plosheyu do 1 gektara ta poselennyami za mezhami valu plosheyu do 5 gektariv Po perimetru gorodisha bulo sporudzheno oboronnij riv iz nasipnim valom ta stina iz vezhami a do citadeli viv vuzkij pereshijok Tri poselennya za mezhami ukriplennya buli zi shidnoyi pivdennoyi ta pivdenno zahidnoyi storin a dali na zahid na plato bulo she odne nevelichke poselennya vsi voni vikonuvali neznachnu oboronnu funkciyu a zalishki gospodarskih budivel vkazuyut na yih zemlerobske pristosuvannya Arheologichni ekspediciyi duzhe nagaduye Neapolis i po slidah okopiv i zhitel i po valah i za masoyu cherepkiv i kamenyu Slova pershogo arheologa Arseniya Markevicha yakij doslidiv fortecyu na bezlisistij rivnini v 1889 roci mandrivnik doslidnik Frederik Dyubua de Monpere ne robiv arheologichnih doslidzhen Vdruge arheologi prijshli do pagorba v 1924 roci ekspediciya ukrayinskogo istorika arheologa Ernsta Mikoli Lvovicha zdijsnila detalni rozkopki i znajshla chimalo artefaktiv Cikavoyu znahidkoyu viyavilasya kam yana baba antropomorfnij nadgrobok z sarmatskimi znakami na nomu V 1929 roci Mikola Ernst povernuvsya do Sarajli Kiyatu i cogo razu jogo zacikaviv sam vistup na pagorbi takim chinom ekspediciya vidnajshla fortechnu citadel Pislya cogo doslidniki uzhe bezperechno pripisali gorodishe do piznoskifskogo periodu i zistavili z danimi greka Strabona Odrazu po vijni v 1945 roci Tavro Skifska ekspediciya pid kerivnictvom Pavla Shulca osvoyuvala novu ploshadku zovnishnyu oboronnu liniyu gorodisha dilyanka stini pryamokutnu vezhu i chastinu valu Togo zh roku krimskij arheolog znajshov zalishki keramichnoyi pechi v centri gorodisha V 1951 roci do okolic Simferopolya pribula ekspediciya yaka prodovzhila doslidzhuvati gorodishe ta kilka ob yektiv na pivden vid nogo 1967 roku do Kermen Kira pribula grupa molodih arheologiv na choli z ale yih zacikaviv kurgan nepodalik gorodisha A tam viyavivsya spravzhnij skarb pohovannya piznoskifskogo chasu v gruntovih sklepah iz chislennimi artefaktami pohovannya ne bulo rozgrabovane Chimalo arheologichnih znahidok bulo zrobleno vipadkovo cherez gospodarski roboti v mezhah yake ne priznali zapovidnikom i tomu ekspluatuvali v riznih cilyah ponishivshi jogo Tak v 1985 roci cherez gorodishe protyaguvali magistralnij vodovid i vidkrilisya kulturni plasti tomu vchenim dovelosya v terminovomu poryadku rozpochati paralelni ohoronno arheologichni rozkopki Chergovi gospodarchi spravi v 1988 roci viyavili napivzrujnovanu mogilu na zahidnomu shili U 1994 roci miscevim chinovnikam zahotilos na arheologichnij miscini zbuduvati shahtu kolektora tak bulo vidkrito kompleks z dvoh zemlyanok i dvanadcyat gospodarskih yam i vidkrito davnoskifske poselennya suputnik gorodisha pivnichno zahidne Znahidki arheologichnih ekspedicij perebuvayut u shovishah naukovih ustanov ta v Simferopolskomu muzeyi stvoriti zapovidnik muzej na teritoriyi gorodisha ne vdalosya Cimi znahidkami i doslidzhennyami Kermen Kiru koristayutsya inshi arheologi ta istoriki Krimu v svoyih robotah Yevgen Solonnik Sergij Koltuhov Oleksandr Puzdrovskij ta inshi Ukriplennya gorodisha Oskilki fortecya znahodilas na mezhi peredgir yiv i stepiv ta zaslonyala vid nabigiv kochovikiv stolicyu ce j zumovilo nasichenist yiyi oboronnih sporud Protyazhnist vidnajdenogo zovnishnogo oboronnogo kilcya 900 metriv i na nomu chitko vidilyayutsya tri chastini Zahidna dovzhinoyu v 230 metriv vidokremlyuvala ukriplenu teritoriyu vid plato zumisne zroblena adzhe rivninne plato ne malo prirodnih perepon dlya voroga Pivnichna dovzhinoyu v 350 metriv prostyaglasya vzdovzh grebenya krutogo shilu Miscyami tut mozhna pobachiti porujnovani zalishki nevelikoyi stini material yakoyi butovij vapnyak Pivdenno shidna dovzhinoyu v 300 metriv znahodilasya na pohilomu shili u jogo verhnij chastini u viglyadi citadeli Zavdyaki prirodnomu relyefu ta oboronnim dobudovam dosyagavsya efekt viyalopodibnogo i klishovogo sposobiv obstrilu peredpillya Pobutova arhitektura i priladdya Zalishki zhitlovih budivel mali pryamokutnu formu 5 4 metri Fundament buv kam yanij a pidloga glinyana a pid nim shar zoli v yakomu viyavili fragmenti keramiki III II stolittya do nashoyi eri Do gospodarskih sporud vidnesli yaki buli dovkola budivli ta dvi odna zbereglas u dobromu stani dvohyarusna i krugla a vid drugoyi zalishilis tilki slidi Pobutove priladdya posud buli keramichnimi fragmenti rodoskih knidskih i koskih amfor ulamki pifosiv glinyani bochki cherepicya chervonolakovij posud ulamki zernotertok golovki glinyanih baranciv pobutovi prikrasi Kurgan V 1967 roci nepodalik gorodisha arheologi rozkopali kurgan yakij skifi nasipali na mezhi II I stolittya do na eri Viyavilosya sho ce piznoskifske pohovannya epohi bronzi z 5 sklepami ovalnoyi formi 1 70 2 metri i 1 40 1 80metriv ta kolektivnimi pohovannyami poruch nih Do kozhnogo sklepu viv dromos dovgij koridor zakladenij kaminnyam V pohoronnih kamerah bulo 4 8 osib z inventarem glinyanij posud balzamariyi zalizni i bronzovi pryazhki zalizni nozhi i strili na odnomu z pohovanih buli zalishki shkiryanogo vzuttya Poblizu gorodisha bulo starodavnye kladovishe ale jogo tak i ne vidnajdeno jmovirno bulo rozorane i z rokami zabudovane suchasnimi budivlyami Suchasnij stanPislya kilkoh arheologichnih rozkopok ploshadka pid gorodishem Kermen Kir bula zakonservovana Zvazhayuchi na te sho gorodishe perebuvaye na okolici Simferopolya i zajmaye proshu bilshe 5 gektar vono ne ye ogorodzhenim tomu j piddayetsya rujnaciyi vid miscevih meshkanciv ta gabizhnikiv arheologiyi Nezvazhayuchi na te sho cya teritoriya ye arheologichnoyu pam yatkoyu miscevogo znachennya i vnesena do Spisku pam yatok miscevogo i nacionalnogo znachennya roztashovanih na teritoriyi Respubliki Krim stor 340 oblikovij 1605 miscevi zhiteli ta chinovniki prodovzhuyut yiyi ekspluatuvati provodyachi tam vidpochinkovi zahodi zaradi hiba sho vidkritoyi panorami na misto Simferopol Chimalo arheologichnih znahidok znahodyatsya u Krimskomu krayeznavchomu muzeyi najbilsh vidomimi z yakih ye dvi nadgrobni steli odna visotoyu 1 40 metriv na yakij zobrazheno tri relyefni malyunki a na drugij antropomorfne zobrazhennya duzhe gruboyi roboti Chastina dribnishih znahidok zalishena v miscevomu Muzeyi istoriyi sela Mirne Simferopolskogo rajonu Div takozhKara Tobe Pizni skifi Pam yatki arheologiyi Ukrayini nacionalnogo znachennyaPrimitkiPam yatki piznoskifskoyi kulturi u Krimu 5 travnya 2016 u Wayback Machine 2014 12 17 Keppen P I Krymskij sbornik SPb 1837 s 334 225 Markevich A I Kermen Kyr drevnee ukreplenie vblizi Simferopolya ITUAK 1889 8 s 114 115 Arhiv originalu za 14 sichnya 2018 Procitovano 15 lipnya 2015 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2015 Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2015 Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2015 T M Visotska Pozdneskifskie pogrebeniya v kurgane bliz gorodisha Kermen Kyr Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1967 godu Kiyiv 1968 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2015 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2022 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 15 lipnya 2015 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2015 DzherelaKeppen P I Krymskij sbornik SPb 1837 Markevich A I Kermen Kyr drevnee ukreplenie vblizi Simferopolya ITUAK 1889 8 Ernst M L Predvaritelnyj otchet o razvedkah na gorodishe Sarajly Kiyat u Simferopolya v oktyabre 1929 g Arhiv IIMK 1930 F 2 143 Dashevska O D Skifskoe gorodishe Krasnoe Kermen Kyr KSIIMK 1957 Vip 70 Shulc P M Issledovaniya Neapolya Skifskogo 1945 1950 gg IADK Kiyiv 1957 Ernst M L Letopis arheologicheskih raskopok i razvedok v Krymu za 10 let 1921 1930 ITOIAE Simferopol 1931 Vip IV Koltuhov S G Ukrepleniya Krymskoj Skifii Simferopol 1999 Dombrovskij O I Keramicheskaya pech na skifskom gorodishe Krasnoe IADK Kiyiv 1957 Visotska T M Pozdneskifskie pogrebeniya v kurgane bliz gorodisha Kermen Kyr AINU Kiyiv 1968 Vip 2 Koltuhov S G Ob oboronitelnyh sooruzheniyah citadeli gorodisha Krasnoe Kermen Kyr SA 1986 1 Puzdrovskij O Ye Ohoronni roboti na skifskomu gorodishi Kermen Kir Arheologiya 1989 2 Troyicka T M Skifskie kurgany Kryma IKOGO 1951 Vip 1 Puzdrovskij A E Kermen Kyr carskaya krepost Krymskoj Skifii Bilske gorodishe v konteksti vivchennya pam yatok rannogo zaliznogo viku Yevropi Poltava 1996 Koltuhov S G Zametki o voenno politicheskoj istorii Krymskoj Skifii Drevnosti Stepnogo Prichernomorya i Kryma Zaporizhzhya 1993 Vip IV Solomonik Ye I Novye epigraficheskie pamyatniki Hersonesa Kiyiv 1964 Vip 1 Solomonik Ye I Drevnie nadpisi Kryma Kiyiv 1988 Puzdrovskij A Ye Otchet ob ohrannyh raskopkah v okruge gorodisha Kermen Kyr v 1994 Simferopol 1995 Arhiv KF IA NAN Ukrayini PosilannyaGorodishe Kermen Kir arheologichni osoblivosti 18 chervnya 2019 u Wayback Machine ros Gorodishe Kermen Kir fotogalereya i stattya 29 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros