Карл Фрайхер фон Шкода (нім. Karl von Škoda, народився червень 1878 року у Пльзені, Західна Богемія; † 10 січня 1929 року в Земмерінгу в Нижній Австрії) — був генеральним директором заводу Škoda в Пльзені.
Карл фон Шкода | |
---|---|
Карл фон Шкода – Ян Вілімек («Гуморист», випуск від 10 травня) січень 1917 р.) | |
Народився | 29 червня 1878[1][2][…] Пльзень, Пльзень-місто, Чехія[1][2][…] |
Помер | 10 січня 1929[1][2][…] (50 років) Земмерінг[d], Нойнкірхен, Нижня Австрія, Австрія або Відень, Перша Австрійська Республіка[4] |
Поховання | Гаден |
Країна | Австрія Долитавщина |
Діяльність | інженер, підприємець, політик, промисловець, землевласник |
Титул | барон |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] |
Батько | Еміль Шкода |
Мати | d |
Діти | d[1] |
Нагороди | |
|
Життя і сім'я
Після навчання в середній школі в Пльзені Карл фон Шкода служив імператорським і королівським Один рік служив добровольцем на флоті і навчався в технічних університетах Цюріха та Штутгарта. Після смерті його батька Еміля фон Шкода (1839–1900) у 1900 році Карл став головним акціонером великого концерну Škoda у віці 22 років. Однак, оскільки він був надто молодий, щоб бути генеральним директором у цьому віці, банки віддали перевагу Георгу Гюнтеру, центральному директору Богемської Монтангезельшафт. Через два роки він став членом ради директорів, а в 1906 році заступником генерального директора. 20 листопада 1906 року він одружився з Гедвігою Герман, донькою Антона Германна, директора заводу Škoda, у шлюбі з яким народилися сини Еміль і Карл і донька Гедвіга.
У 1909 році, після внутрішньої боротьби за владу з Гюнтером, який достроково розірвав контракт, Карл фон Шкода був обраний генеральним директором групи. Він переносить штаб-квартиру компанії на Кантгассе у Відні. Виробництво мирного часу було зосереджено на Prager Maschinenbau AG, тоді як збройна промисловість була зосереджена в Пльзені. Розширив потужності металургійного та збройового заводів, виробляючи вагонні осі. У результаті група отримала великі замовлення від державних залізниць Австро-Угорщини та, як кажуть, часом наймала до 35 000 робітників. Ще до початку війни в 1914 році до Австро-Угорської монархії були здійснені значні поставки зброї, зокрема 15-сантиметрових гаубиць і гірських гармат, 30,5-сантиметрових гаубиць, а під час Першої світової війни (1914–1918) також 38-сантиметрових гаубиць і 24 см гармати. Інженер Карл фон Шкода вважається винаходом 30,5 см міномета та іншої балістичної та артилерійської зброї.
27 жовтня 1914 року Карл Ріттер фон Шкода був підвищений до австрійського спадкового барона і був одним із засновників Oesterreichische Flugzeugfabrik AG у Вінер-Нойштадті та заводу гармат у Дьйорі. Він також брав участь у роботах Austro-Daimler з розробки транспортних засобів для транспортування і порохового заводу Skodawerke-Wetzler AG.
У 1917 і 1918 роках був членом австрійської палати лордів і рейхсрату. Як і його батько, він був дуже товариським і постійно підтримував місцеві економічні та культурні проблеми. Він отримав численні нагороди, у тому числі орден Франца-Йосифа та почесні докторські ступені від Німецького технічного університету в Празі та Технічного університету Штутгарта. Його заслуги в озброєнні австро-угорської армії та флоту на Адріатиці привели його 22 жовтні 1915 р. до призначеня генералом інженера морської артилерії. У 1918 році він також був призначений таємним радником.
Після закінчення Першої світової війни в 1918 році та утворення Чехословаччини Карл Фрайхерр фон Шкода був висланий з країни після часткової експропріації його власності в Богемії шляхом державної земельної реформи. Він оселився у Відні, а також жив у своєму мисливському будиночку в Гаадені в Нижній Австрії. Кажуть, що його пакет акцій перейшов у володіння французьких акціонерів. Потім він залишив керівництво заводом Škoda в Пльзені. За ним залишилося його майно та замок Жинкові поблизу Пльзена, яким він керував з Австрії і який залишався у володінні його нащадків до травня 1945 року. Після падіння Австро-Угорської монархії в 1918 році родина потрапила під дію Закону про анулювання дворянства.
У 1925 році він отримав травми в автомобільній аварії, коли їхав з Гаадена до Відня. При цьому його водій загинув.
Карл (Барон фон) Шкода помер 10 січня 1929 р. в лікарні в Земмерінгу біля Відня. Він народився 14 числа. Похований на місцевому цвинтарі в Гадені, Нижня Австрія, у січні 1929 року. Після того, як у 2014 році догляд за могилою закінчився, могила назавжди перейшла до муніципалітету. Епітафія – генеральний імпортер Škoda Intercar.
Меценатство
Škoda належала до асоціації засновників Технічного музею у Відні. Разом з Бернхардом Вецлером він придбав колекцію баронеси Ебнер-Ешенбах для музею годинників. Але Škoda також була щедрою в соціальних питаннях. Завдяки пожертві він дав змогу Червоному Хресту побудувати санаторій для легеневих захворювань у Пухберзі-на-Шнеберзі. У своєму останньому рідному місті Гааден він також підтримував соціальні установи, школи, дитячі садки та будинок для інвалідів війни.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #130153621 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- Ilona Gälzer: Geheimrat der Kanonen in der vom 22./23. November 2014 S. 37 (Online)
- Österreichischer Ingenieur- und Architektenverein (Hrsg.): Zeitschrift des Österreichischen Ingenieur- und Architektenvereins, Band 69. Wien, 1917, S. 361.
- Mentschl: Skoda (Škoda).
- Gaaden rettet Škoda-Grab in der Ausgabe Mödling, Woche 21/2014, S. 37
Література
- Рольф Фрайхер фон Пергер: Хроніка родини Пергерів. 1995, там: Хроніка родини Шкода, стор. 132–157, і 1997:
- J(osef) Mentschl: Skoda (Škoda), Karl Frh. von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 12, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 2005, , p. 327.
- Josef Weinmann: Egerländer Biografisches Lexikon mit ausgewählten Personen aus dem ehemaligen Regierung-Bezirk Eger. Band 2. CH Männedorf/ZH 1987, , S. 204.
- Jahrbuch Mies-Pilsen. Band 3. Dinkelsbühl 1993, Skoda: Aufstieg und Ende einer Industriellenfamilie. S. 84–89
- Jana Geršlová. Skoda, Karl Emil Josef Paul Freiherr von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 489 f. (Digitalisat).
- Gerhard A. Stadler: Rüstungsindustrien der Donaumonarchie und ihre Exporte nach Lateinamerika. Wien, 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Frajher fon Shkoda nim Karl von Skoda narodivsya cherven 1878 roku u Plzeni Zahidna Bogemiya 10 sichnya 1929 roku v Zemmeringu v Nizhnij Avstriyi buv generalnim direktorom zavodu Skoda v Plzeni Karl fon ShkodaKarl fon Shkoda Yan Vilimek Gumorist vipusk vid 10 travnya sichen 1917 r Narodivsya29 chervnya 1878 1878 06 29 1 2 Plzen Plzen misto Chehiya 1 2 Pomer10 sichnya 1929 1929 01 10 1 2 50 rokiv Zemmering d Nojnkirhen Nizhnya Avstriya Avstriya abo Viden Persha Avstrijska Respublika 4 PohovannyaGadenKrayina Avstriya DolitavshinaDiyalnistinzhener pidpriyemec politik promislovec zemlevlasnikTitulbaronPosadachlen Palati paniv Imperskoyi Radi d BatkoEmil ShkodaMatidDitid 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Jagdschloss Ritter v Shkoda pivdenna storona Gaaden Nizhnya Avstriya Arhitektor Emmanuel fon Zajdl do 1911 r Zhittya i sim yaPislya navchannya v serednij shkoli v Plzeni Karl fon Shkoda sluzhiv imperatorskim i korolivskim Odin rik sluzhiv dobrovolcem na floti i navchavsya v tehnichnih universitetah Cyuriha ta Shtutgarta Pislya smerti jogo batka Emilya fon Shkoda 1839 1900 u 1900 roci Karl stav golovnim akcionerom velikogo koncernu Skoda u vici 22 rokiv Odnak oskilki vin buv nadto molodij shob buti generalnim direktorom u comu vici banki viddali perevagu Georgu Gyunteru centralnomu direktoru Bogemskoyi Montangezelshaft Cherez dva roki vin stav chlenom radi direktoriv a v 1906 roci zastupnikom generalnogo direktora 20 listopada 1906 roku vin odruzhivsya z Gedvigoyu German donkoyu Antona Germanna direktora zavodu Skoda u shlyubi z yakim narodilisya sini Emil i Karl i donka Gedviga U 1909 roci pislya vnutrishnoyi borotbi za vladu z Gyunterom yakij dostrokovo rozirvav kontrakt Karl fon Shkoda buv obranij generalnim direktorom grupi Vin perenosit shtab kvartiru kompaniyi na Kantgasse u Vidni Virobnictvo mirnogo chasu bulo zoseredzheno na Prager Maschinenbau AG todi yak zbrojna promislovist bula zoseredzhena v Plzeni Rozshiriv potuzhnosti metalurgijnogo ta zbrojovogo zavodiv viroblyayuchi vagonni osi U rezultati grupa otrimala veliki zamovlennya vid derzhavnih zaliznic Avstro Ugorshini ta yak kazhut chasom najmala do 35 000 robitnikiv She do pochatku vijni v 1914 roci do Avstro Ugorskoyi monarhiyi buli zdijsneni znachni postavki zbroyi zokrema 15 santimetrovih gaubic i girskih garmat 30 5 santimetrovih gaubic a pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 takozh 38 santimetrovih gaubic i 24 sm garmati Inzhener Karl fon Shkoda vvazhayetsya vinahodom 30 5 sm minometa ta inshoyi balistichnoyi ta artilerijskoyi zbroyi 27 zhovtnya 1914 roku Karl Ritter fon Shkoda buv pidvishenij do avstrijskogo spadkovogo barona i buv odnim iz zasnovnikiv Oesterreichische Flugzeugfabrik AG u Viner Nojshtadti ta zavodu garmat u Djori Vin takozh brav uchast u robotah Austro Daimler z rozrobki transportnih zasobiv dlya transportuvannya i porohovogo zavodu Skodawerke Wetzler AG U 1917 i 1918 rokah buv chlenom avstrijskoyi palati lordiv i rejhsratu Yak i jogo batko vin buv duzhe tovariskim i postijno pidtrimuvav miscevi ekonomichni ta kulturni problemi Vin otrimav chislenni nagorodi u tomu chisli orden Franca Josifa ta pochesni doktorski stupeni vid Nimeckogo tehnichnogo universitetu v Prazi ta Tehnichnogo universitetu Shtutgarta Jogo zaslugi v ozbroyenni avstro ugorskoyi armiyi ta flotu na Adriatici priveli jogo 22 zhovtni 1915 r do priznachenya generalom inzhenera morskoyi artileriyi U 1918 roci vin takozh buv priznachenij tayemnim radnikom Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni v 1918 roci ta utvorennya Chehoslovachchini Karl Frajherr fon Shkoda buv vislanij z krayini pislya chastkovoyi ekspropriaciyi jogo vlasnosti v Bogemiyi shlyahom derzhavnoyi zemelnoyi reformi Vin oselivsya u Vidni a takozh zhiv u svoyemu mislivskomu budinochku v Gaadeni v Nizhnij Avstriyi Kazhut sho jogo paket akcij perejshov u volodinnya francuzkih akcioneriv Potim vin zalishiv kerivnictvo zavodom Skoda v Plzeni Za nim zalishilosya jogo majno ta zamok Zhinkovi poblizu Plzena yakim vin keruvav z Avstriyi i yakij zalishavsya u volodinni jogo nashadkiv do travnya 1945 roku Pislya padinnya Avstro Ugorskoyi monarhiyi v 1918 roci rodina potrapila pid diyu Zakonu pro anulyuvannya dvoryanstva U 1925 roci vin otrimav travmi v avtomobilnij avariyi koli yihav z Gaadena do Vidnya Pri comu jogo vodij zaginuv Karl Baron fon Shkoda pomer 10 sichnya 1929 r v likarni v Zemmeringu bilya Vidnya Vin narodivsya 14 chisla Pohovanij na miscevomu cvintari v Gadeni Nizhnya Avstriya u sichni 1929 roku Pislya togo yak u 2014 roci doglyad za mogiloyu zakinchivsya mogila nazavzhdi perejshla do municipalitetu Epitafiya generalnij importer Skoda Intercar MecenatstvoSkoda nalezhala do asociaciyi zasnovnikiv Tehnichnogo muzeyu u Vidni Razom z Bernhardom Veclerom vin pridbav kolekciyu baronesi Ebner Eshenbah dlya muzeyu godinnikiv Ale Skoda takozh bula shedroyu v socialnih pitannyah Zavdyaki pozhertvi vin dav zmogu Chervonomu Hrestu pobuduvati sanatorij dlya legenevih zahvoryuvan u Puhberzi na Shneberzi U svoyemu ostannomu ridnomu misti Gaaden vin takozh pidtrimuvav socialni ustanovi shkoli dityachi sadki ta budinok dlya invalidiv vijni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 130153621 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 regional database of the Pilsen City Library d Track Q125545196 Ilona Galzer Geheimrat der Kanonen in der vom 22 23 November 2014 S 37 Online Osterreichischer Ingenieur und Architektenverein Hrsg Zeitschrift des Osterreichischen Ingenieur und Architektenvereins Band 69 Wien 1917 S 361 Mentschl Skoda Skoda Gaaden rettet Skoda Grab in der Ausgabe Modling Woche 21 2014 S 37LiteraturaRolf Frajher fon Perger Hronika rodini Pergeriv 1995 tam Hronika rodini Shkoda stor 132 157 i 1997 J osef Mentschl Skoda Skoda Karl Frh von In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Vol 12 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Vienna 2005 ISBN 3 7001 3580 7 p 327 Josef Weinmann Egerlander Biografisches Lexikon mit ausgewahlten Personen aus dem ehemaligen Regierung Bezirk Eger Band 2 CH Mannedorf ZH 1987 ISBN 3 922808 12 3 S 204 Jahrbuch Mies Pilsen Band 3 Dinkelsbuhl 1993 Skoda Aufstieg und Ende einer Industriellenfamilie S 84 89 Jana Gerslova Skoda Karl Emil Josef Paul Freiherr von Neue Deutsche Biographie Berlin 2010 Band 24 S 489 f Digitalisat Gerhard A Stadler Rustungsindustrien der Donaumonarchie und ihre Exporte nach Lateinamerika Wien 1986