Amoris laetitia

Amoris laetitia (укр. Радість Любові, радість кохання) — апостольський лист, посинодальне апостольське звернення Папи Римського Франциска про сімейне кохання та місце родини в сучасному світі. Звернення, датоване 19 березня 2016 року на день Святого Йосипа (покровителя родинного життя), що було опубліковане 8 квітня того ж року на шести мовах: італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською та португальською. Документ був представлений в залі друку Ватикану генеральним секретарем Синоду єпископів кардиналом Лоренцо Бальдісері та архієпископом Відня Крістофом Шенборном. Синод єпископів передав остаточний звіт (лат. Relatio finalis) Папі Римському в жовтні 2015 року після двох років роботи.

Апостольський лист був створений за підсумками роботи Синоду єпископів Католицької Церкви, який провів дві тематичні асамблеї — в жовтні 2014 і жовтні 2015 років. Підсумковий єпископальний звіт з 94 пунктів, написаний після гострої дискусії, був переданий Папі Францискові. Звіт часто цитується в «Радості любові» поряд з роботами й навчаннями попередників Франциска та його власними численними настановами про родину.

Основні моменти

«Радість любові» складається з передмови й дев'яти глав і займає 261 сторінку. Франциск ствердив в цьому документі католицький ідеал сім'ї і дотримується католицької доктрини, але робить при цьому деякі «революційні», на думку лібералів, послаблення. Зокрема, це стосується розлучених віруючих, які повторно вступили в шлюб. На думку Папи Франциска, такі католики «повинні бути більш інтегровані в християнські громади», оскільки «ніхто не може бути засуджений назавжди».

Висловлюючись на тему гомосексуальних союзів, закликав не принижувати й не дискримінувати людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, однак підкреслив, що

…не існує ніякого підґрунтя для уподібнення або встановлення аналогій, навіть віддалених, між гомосексуальними стосунками та ^[de] Бога щодо шлюбу і сім'ї (№ 251). …фактичні союзи між людьми однієї статі, зокрема, не можуть бути просто прирівняні до шлюбу (між жінкою та чоловіком). Жоден ненадійний або закритий для передачі життя союз не забезпечує майбутнього суспільства.

Папа в «Радості любові» закликає «проявляти менше засудження й більше розуміння у відношенні до людей в „неправильних“ ситуаціях». Глави церков відзначили милосердний тон, з яким написано Апостольський лист, що закликає єпископів «бути доброзичливими і турботливими, коли вони мають справу з людьми зі складними обставинами». Папа підтвердив, що кожного, незалежно від їх сексуальної орієнтації, слід поважати у своїй гідності та приймати з повагою.

Ще одна важлива турбота Папи — гідність жінки та її прав (№ 54); саме так він регулює дискримінацію та насильство над жінками. Сюди відніс і недоліки у світі праці та знехтувану рівність чоловіків та жінок, коли виникають форми фемінізму, які не вважає доцільними.

Постсинодальний апостольський лист адресований єпископам, пресвітерам та дияконам, посвяченим особам, подружжям-християнам та мирянам. Він містить 325 абзаців і закінчується молитвою до Святої Родини.

У цьому апостольському листі оголошена важливість любові, шлюбу та сім'ї. Любов у партнерстві розуміють як «дружба, яка включає характеристики пристрасті», сексуальність розглядається як «міжособистісна мова, в якій інший сприймається серйозно у своїй сакральній та непорушній цінності» (^[en]). Amoris laetitia містить твердження про боротьбу з одруженими шлюбами, про сексуальну мораль і про гомосексуальність.

Як цінна передумова справжнього зростання кохання, він підкреслює цінність цнотливості. Висловився проти «поспішних» шлюбів, які слугували б лише меті сприяння статевому акту та підкреслювали би цінність фізичного кохання у шлюбі, важливість пристрасті та ніжності. Він також бажає молодим парам краще підготуватися до шлюбу. Папа Римський підкреслює свою винятково позитивну оцінку людської сексуальності та еротики:

Отже, ми в жодному разі не повинні розуміти еротичний вимір любові як терпиме зло чи тягар, який треба терпіти для блага родини, але повинен сприйматись як дар від Бога, що прикрашає зустріч подружжя (№ 152).

І він засуджує штучне запліднення як акт маніпулювання життям, тому що покоління людини не може розглядатися незалежно від статевих стосунків між чоловіком і жінкою.

Див. також

• Соціальна доктрина Католицької Церкви
• Список енциклік

Примітки

1. (англ.). Vatican Radio. 08/04/2016. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 17 квітня 2016.
2. (рос.). РИА Новости. 7 квітня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 17 квітня 2016.
3. (англ.). РИА Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 17 квітня 2016.
4. (англ.)George Weigel (08.04.2016). . ^[en]. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 17 квітня 2016.
5. (рос.). BBC Росія. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2016.
6. (англ.). ^[en]. 11 квітня 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.

Посилання

• (біл.)Франциск (19.03.2016). . vatican.va. Libreria Editrice Vaticana. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
• (англ.). vatican.va. Пресслужба Святого Престолу. 08.04.2016. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 17 квітня 2016.
• (англ.)Goodstein L., Yardley J. (7 квітня 2016). . nytimes.com. The New York Times. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 17 квітня 2016.
• (рос.). Центр Руху Світло-Життя. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020.