Ланцюжкова казка кумулятивна казка рекурсивна казка ланцюжкоподібна казка казка в якій діалоги або дії повторюються і ро

Ланцюжкова казка (кумулятивна казка, рекурсивна казка, ланцюжкоподібна казка) — казка, в якій діалоги або дії повторюються і розвиваються в міру розвитку сюжету. Ефект цих казок часто ґрунтується на повторах та характерній римі.

Ілюстрації до казки «Ріпка» силуетиста Єлизавети Бьом (1887 рік)

Опис

Багато таких казок є реліктовими (дуже давніми) і мають схожу структуру у багатьох народів світу. Часто їх мета — розвиток мови в дітей, які починають говорити, тому вони часто є першими казками. Більшість вчених-фольклористів схиляється до того, що творцями ланцюжкоподібних казок були люди з юною (дитячою) свідомістю, тобто примітивні суспільства. Вважається, що подібні ланцюгові структури відповідали архаїчному типу мислення.

, , І. Поливка та В. Пропп виділяли казки з кумулятивною композицією в особливу групу казок. Розрізняють ланцюжкову композицію:

з безкінечним повторенням (докучні казки, «У попа була собака»)
з кінечним повторенням (Ріпка).

Приклади

Слов'янські казки: «Ріпка», «Колобок», «Теремок», «Три ведмеді».
Англійські казки: «Хатка, яку збудував собі Джек».
Американські казки: «Пряниковий чоловічок».

Джерела

Вот репка, которую вырастил Джек
И. Ф. Амроян. Типология цепевидных структур
А. А. Кретов. Рекурсивная сказка
Пропп В. Я. Кумулятивная сказка // Пропп В. Я. Фольклор и действительность. М., 1986. С. 242—249.
Рафаева А. В. Изучение кумулятивных сказок: формальный и типологический аспекты // Живая старина. 2002. № 1. С. 50-52.

Посилання

Л. В. Пилявець. Кумулятивна казка як засіб формування фонологічної компетентності учнів початкової школи
О. Требик. Українська кумулятивна казка в записах 1940-х років (із рукописних матеріалів)