Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2018) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (червень 2018) |
Пуе́бла (ацт. Puebla) — штат Мексики, розташований в центрі країни. Межує зі штатами Веракрус, Мехіко, Ідальго, Тласкала, Морелос, Оахака та Герреро. Столиця штату — місто Пуебла.
| Пуебла | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Puebla | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Пуебла | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 217 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 5 383 133 () | ||||
| Етнікон | Poblano, -ana | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 33 902 км² | ||||
| - широта | 20° 50' — 17° 52' N N | ||||
| - довгота | 96° 43' — 99° 04' O W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 5 610 м (Pico de Orizaba) | ||||
| - мінімальна | 1704 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ВВП | 19,268 млрд. $ (2003) | ||||
| ІРЛП | 0,7598 - середній | ||||
| Став штатом | 31 січня 1824 | ||||
| Губернатор | Mario Marín Torres (PRI) | ||||
| Число сенаторів | 3 (PAN: 2, PRI: 1) | ||||
| Число депутатів | 16 (PAN: 12, PRI: 4) | ||||
| Вебсайт | puebla.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-PUE | ||||
| - поштове ск. | Pue. | ||||
 | |||||
| Штат Пуебла на мапі Мексики | |||||
| |||||
Пуебла (ісп. вимова: [pweβla]). Офіційна назва «Estado Libre y Soberano de Puebla» — «суверенний штат Пуебла» — мексиканський штат, розташований на південному сході[] країни на межі з федеральним округом Мехіко. Він приблизно трикутної форми, з широкою частиною на півночі. Кордони з Веракрус на сході, Ідальго, Мехіко, Тласкала і Морелос — на заході, Герреро й Оахака — на півдні. Найбільшими містами штату є Пуебла — столиця Теуакан. Уміщує 217 муніципалітетів. Центр держави складається з Cuetlaxcuapan — долини, що означає мовою науатль «місце, де змії скидають шкіру».[2] Історія походження держави бере початок з міста Пуебла, заснованого іспанцями в 1531 році для забезпечення торгового шляху між Мехіко і портом Веракрус.
Історія
Період нестабільності
Під час війни за незалежність Мексики, місто Пуебла залишалося вірним віцекоролю у Мехіко та направляло свої війська на захист його в битві під Монте-де-лас-Крусес проти Мігеля Ідальго. Все ж таки південна частина штату, особливо міста Ісюкар і С'єрра-Мікстека, вели активну боротьбу проти іспанських колонізаторів. Після проголошення незалежності першим губернатором штату став Карлос Гарсія Арріага. У 1824 році, згідно з конституцією Мексики, Пуебла отримала статус штату і розділена на 21 частину. Іспанці остаточно були вигнані зі штату в 1827 році. У 1849 році держава була реорганізована на вісім департаментів і 162 муніципалітетів, а у 1895 році на 21 округ зі 180 муніципалітетами.
Протягом решти XIX ст. штат отримав економічний розвиток. У 1831 році була побудована перша механізована текстильна фабрика, незабаром у місті Пуебла з'явилося і 17 інших. У 1845 році місто Пуебла потрапило в облогу від Антоніо Санта-Анни, а через 2 роки, на шляху до Мехіко, на чолі з генералом Вінфілдом Скоттом місто захопили американці. Американські війська залишили місто лише через 3 роки після закінчення американо-мексиканської війни.
Під час війни за реформи проти федерального уряду вибухнуло повстання на чолі з Франціско Ортегою. 5 травня 1862 року французькі війська в кількості 6000 солдатів у битві біля Пуебли намагалися захопити форти Лорето та Гуаделупе, але були відбиті силами Ігнасіо Сарагоси. Пізніше, після смерті повстанця, місто отримало назву Героїка-Пуебла-де-Сарагоса. Проте через рік французам вдалося захопити штат і до 1867 року над Пуеблою було встановлено контроль імператорського дому.
Портфіріо Діас
У 1873 році місто Пуебла було з'єднане залізничною лінією з містом Веракрус. У 1879 році була побудована парафіянська школа в Ескуелі. У 1907 році в Неккасі побудували гідроелектростанцію. Проте тяжкі умови праці й жорстоке ставлення до робітників спровокували низку повстань проти режиму Портфіріо Діаса. У листопаді 1910 року федеральні війська напали на будинок революціонера Сердана в Пуеблі, в результаті якого вбили Аквілеса та його брата Максимо. Ці дії федерального уряду стали приводом до початку повномаштабного революційного руху.
Революція (1910—1920)
Під час мексиканської революції у 1911 році в [en], штату Пуебла, розміщувався штаб повстанців бригади Франціско I. Мадеро під командуванням генералів Естебана, Еліано-і-Гаспар Маркеса, Карлоса I. Бетанкоурта, Алехандро Деніса, Альваро Лехуги та Агапіто-і-Габрієля Накіма. У 1912 році більшість муніципалітетів штату Пуебла потрапили в підпорядкування Армії звільнення Півдня Еміліано Сапати. У 1914 році федеральний уряд Венустіано Карранзи почав активну боротьбу проти сапатистів. У місті Чіконкуаутла була побудована фабрика на якій виготовляли зброю та мідні монети. У 1917 році, після прийняття Конституції Мексики, в штаті Пуебла були відновлені 222 муніципалітети. На початку травня 1920 року в муніципалітеті Альдібі відбувся останній бій поміж загонами Альваро Обрегона та федеральними військами Карранзи. 21 травня 1920 року у місті [es] ([es]), що розміщене в гірській місцевості [en], генерал [es] зрадив Карранзу і вбив його.
Наш час
В післяреволюційний період штат переживав нестабільні часи. Лише починаючи з 1942 року, після того, як губернатором був призначений Густав Діас Ордаз, в Пуеблі відчувся значний економічний зріст.
Нині Пуебла займає 4 місце у Мексиці за кількістю промислових районів. У 1977 році місто Пуебла було названо «Зоною історичних пам'ятників», а в 1987 році віднесена до світової спадщини ЮНЕСКО.
У 1998 році у штаті був оголошений надзвичайний стан — було зафіксовано 122 пожежі. які знищили 2 998 га лісових угідь. У 1999 році землетрус у Техуаці завдав величезної шкоди історичним пам'яткам у Пуеблі, особливо постраждали церкви та будівлі колоніальної епохи.
Географія та клімат
Межує зі штатами Веракрус на сході, Ідальго, Мехіко, Тласкала і Морелос на заході, і Герреро й Оахака на півдні. Найбільшими містами є адміністративний центр штату Пуебла і місто Теуакан і складається з 217 муніципалітетів. Штат створений 23 грудня 1823 року навколо міста Пуебла, заснованого іспанцями в 1530 році для забезпечення торгового шляху між Мехіко і портом Веракрус.
Один з найбільш високогірних штатів Мексики. На території штату розташовано чотири найвищі точки країни: вулкани Сітлалтепетль (5747 м), Попокатепетль (5500 м), Істаксіуатль (5220 м) і Ла-Малінче (4461 м). Штат лежить на центральному нагір'я Мексики між хребтами С'єрра Невада (Sierra Nevada) та Східної С'єрра Мадре (Sierra Madre Oriental). Велика частина гір належать гірським системам Східна С'єрра Мадре і Трансмексіканскій Вулканічний Пояс (Eje Neovolcánico). Перша має місцева назва С'єрра Норте дель Пуебла (Sierra Norte del Puebla), і простягається в штаті з північного заходу, а потім розпадається на менші ланцюги С'єрра де Сакапоастла (Sierra de Zacapoaxtla), С'єрра де Уаучінанго (Sierra de Huauchinango), С'єрра де Тесіутлан (Sierra de Teziutlán), С'єрра де Тетела де Окампо (Sierra de Tetela de Ocampo), С'єрра де Чігнауапан (Sierra de Chignahuapan) і С'єрра де Сакатлан (Sierra de Zacatlán). На півдні Пуебли основні височини С'єрра де Атенауакан (Sierra de Atenahuacán), Сапотітлан (Zapotitlán), Ломеріо аль Суроесте (Lomerio al Suroeste) і С'єрра де Теуакан (Sierra de Tehuacán). Зі штату Веракрус простягається С'єрра Мадре дель Гольфо (Sierra Madre del Golfo). Природна географія штату підрозділяється на плато Уастека (Huasteco), зона Льанурас і Ломеріос (Llanuras y Lomeríos), Лагос і Вольканос дель Анауак (Lagos y Volcanes del Anáhuac) розташовані на півночі й центрі штату і займають 50 % площі штату; Чіконкіако (Chiconquiaco), Льянурас і С'єррас де Керетаро е Ідальго (Llanuras y Sierras de Querétaro e Hidalgo) — на сході й північному сході (3 % площі); Кордильєра Костера дель Сур (Cordillera Costera del Sur), міштеків Альта (Mixteca Alta) — на заході й південному заході (2,5 %); С'єррас і Вальєс Герренсес (Sierras y Valles Guerrenses), С'єррас Сентралес де Оахака (Sierras Centrales de Oaxaca), С'єррас Орьенталес (Sierras Orientales) — на півдні (15 %) і Сур де Пуебла (Sur de Puebla) — на південному заході (26 %).
У штаті протікають річки, що належать до трьох річкових басейнах. Перший басейн належить річці Атояк (Atoyac), яка бере початок з льодовика гір Алос (Halos), Телапон (Telapón) і Папагайо (Papagayo) і води річки Сауапан (Zahuapan), що протікає в штаті Тласкала. Ця річка отримує далі притоки — Акат (Acateno), Атила (Atila), Амакусак (Amacuzac), Молінос (Molinos) і Коетцала (Cohetzala). Ця річка тече на захід, і зрештою впадає в Тихий океан. Наступний річковий басейн несе свої води до Мексиканської затоки й складається з річок Пантепек (Pantepec), Касонес (Cazones), Некаха (Necaxa), Лахахальпан (Laxaxalpan), Сан Педро / Сун (San Pedro / Zun), Семпоала (Zempoala), Апулько (Apulco), Седро Велья (Cedro Viejo), Сальтерос (Salteros), Мартінес де ла Торре (Martínez de la Torre) і інших дрібних річок на східному боці штату. Третій басейн заснований на великій кількості дрібних озер — джерелах чистої води. Найвідоміші з них: Чігнауапан (Chignahuapan), Агуа Асуль (Agua Azúl), Амалукан (Amalucan), Сіснакульяс (Cisnaqullas), Гарсікреспо (Garcicrespo), Альмолойя (Almoloya) Ранчо Колорадо (Rancho Colorado), Чапулько (Chapulco), Сан Вернадіно (San Bernadino), Лагунас Епатлан (Lagunas Epatlán), Аютла (Ayutla), Альмолойян (Almoloyan), Альчічіка (Alchichica), Пауатлан (Pahuatlán), Лас Мінас (Las Minas), Альхохука (Aljojuca) і Текітла (Tecuitlapa).
Клімат в штаті відрізняється різноманіттям внаслідок різкого перепаду висот над рівнем моря. Середня температура в штаті +16 °С, але сильно варіюється. Існує сезон дощів з травня по жовтень, а в середньому опадів випадає 800 мм. Штат підрозділяється на одинадцять кліматичних зон. На півночі й в центральному регіоні переважає помірний і напівдощовий клімат з середньою температурою +15 °С і 850 мм опадів. Південний захід має жаркий клімат з середньою температурою + 22 °С і 830 мм. На півночі також є зони з температурою + 22 °С і 2250 мм, на південному сході напівсухий клімат з теплою і помірною погодою, з середньою температурою + 22 °C і 550 мм опадів.
Примітки
- (ісп.)
- "Zaragoza Seguín, Ignacio ". The Handbook of Texas Online(англ.)
- Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). «Sucesos históricos de Puebla». Puebla, Mexico: Government of Puebla.(ісп.)
- CHICONCUAUTLA [ 2015-11-27 у Wayback Machine.](ісп.)
- Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). «Sucesos históricos de Puebla». Puebla, Mexico: (ісп.)
- «Historia». Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Puebla. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009.(ісп.)
- Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). «Sucesos históricos de Puebla». Puebla, Mexico: Government of Puebla(ісп.)
- Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2010). Puebla: Guía para descubrir los encantos del estado. Barcelona: Editorial Oceano, S. L. .(ісп.)
- Clara Ramirez (March 3, 1998). «Declaran en Puebla estado de emergencia». Reforma. Mexico City. p. 13.(ісп.)
- Julia Preston (June 17, 1999). «Mexicans See a Call to Prayer In Quake Damage to Churches». New York Times. New York. p. A14.(ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2018 Pue bla act Puebla shtat Meksiki roztashovanij v centri krayini Mezhuye zi shtatami Verakrus Mehiko Idalgo Tlaskala Morelos Oahaka ta Gerrero Stolicya shtatu misto Puebla Puebla Shtat Puebla Gerb Puebli Stolicya Puebla Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodiniciOahaka Gerrero Verakrus Idalgo Tlaskala Municipalitetiv 217 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 5 383 133 Etnikon Poblano ana Plosha povna 33 902 km shirota 20 50 17 52 N N dovgota 96 43 99 04 O W Visota maksimalna 5 610 m Pico de Orizaba minimalna 1704 m Chasovij poyas UTC 6 VVP 19 268 mlrd 2003 IRLP 0 7598 serednij Stav shtatom 31 sichnya 1824 Gubernator Mario Marin Torres PRI Chislo senatoriv 3 PAN 2 PRI 1 Chislo deputativ 16 PAN 12 PRI 4 Vebsajt puebla gob mx kod ISO 3166 2 MX PUE poshtove sk Pue Shtat Puebla na mapi Meksiki Shtat Puebla na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PueblaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Puebla Puebla isp vimova pwebla Oficijna nazva Estado Libre y Soberano de Puebla suverennij shtat Puebla meksikanskij shtat roztashovanij na pivdennomu shodi utochniti krayini na mezhi z federalnim okrugom Mehiko Vin priblizno trikutnoyi formi z shirokoyu chastinoyu na pivnochi Kordoni z Verakrus na shodi Idalgo Mehiko Tlaskala i Morelos na zahodi Gerrero j Oahaka na pivdni Najbilshimi mistami shtatu ye Puebla stolicya Teuakan Umishuye 217 municipalitetiv Centr derzhavi skladayetsya z Cuetlaxcuapan dolini sho oznachaye movoyu nauatl misce de zmiyi skidayut shkiru 2 Istoriya pohodzhennya derzhavi bere pochatok z mista Puebla zasnovanogo ispancyami v 1531 roci dlya zabezpechennya torgovogo shlyahu mizh Mehiko i portom Verakrus IstoriyaPeriod nestabilnosti Bitva bilya Puebli 5 travnya 1862 Hudozhnik Majk Manning Ignasio Saragosa 1829 1862 Pid chas vijni za nezalezhnist Meksiki misto Puebla zalishalosya virnim vicekorolyu u Mehiko ta napravlyalo svoyi vijska na zahist jogo v bitvi pid Monte de las Kruses proti Migelya Idalgo Vse zh taki pivdenna chastina shtatu osoblivo mista Isyukar i S yerra Miksteka veli aktivnu borotbu proti ispanskih kolonizatoriv Pislya progoloshennya nezalezhnosti pershim gubernatorom shtatu stav Karlos Garsiya Arriaga U 1824 roci zgidno z konstituciyeyu Meksiki Puebla otrimala status shtatu i rozdilena na 21 chastinu Ispanci ostatochno buli vignani zi shtatu v 1827 roci U 1849 roci derzhava bula reorganizovana na visim departamentiv i 162 municipalitetiv a u 1895 roci na 21 okrug zi 180 municipalitetami Protyagom reshti XIX st shtat otrimav ekonomichnij rozvitok U 1831 roci bula pobudovana persha mehanizovana tekstilna fabrika nezabarom u misti Puebla z yavilosya i 17 inshih U 1845 roci misto Puebla potrapilo v oblogu vid Antonio Santa Anni a cherez 2 roki na shlyahu do Mehiko na choli z generalom Vinfildom Skottom misto zahopili amerikanci Amerikanski vijska zalishili misto lishe cherez 3 roki pislya zakinchennya amerikano meksikanskoyi vijni Pid chas vijni za reformi proti federalnogo uryadu vibuhnulo povstannya na choli z Francisko Ortegoyu 5 travnya 1862 roku francuzki vijska v kilkosti 6000 soldativ u bitvi bilya Puebli namagalisya zahopiti forti Loreto ta Guadelupe ale buli vidbiti silami Ignasio Saragosi Piznishe pislya smerti povstancya misto otrimalo nazvu Geroyika Puebla de Saragosa Prote cherez rik francuzam vdalosya zahopiti shtat i do 1867 roku nad Puebloyu bulo vstanovleno kontrol imperatorskogo domu Portfirio Dias U 1873 roci misto Puebla bulo z yednane zaliznichnoyu liniyeyu z mistom Verakrus U 1879 roci bula pobudovana parafiyanska shkola v Eskueli U 1907 roci v Nekkasi pobuduvali gidroelektrostanciyu Prote tyazhki umovi praci j zhorstoke stavlennya do robitnikiv sprovokuvali nizku povstan proti rezhimu Portfirio Diasa U listopadi 1910 roku federalni vijska napali na budinok revolyucionera Serdana v Puebli v rezultati yakogo vbili Akvilesa ta jogo brata Maksimo Ci diyi federalnogo uryadu stali privodom do pochatku povnomashtabnogo revolyucijnogo ruhu Revolyuciya 1910 1920 Prezident Francisko I Madero v centri sered svoyih pidleglih Foto Agustin Viktor Kazasola 1911 Pid chas meksikanskoyi revolyuciyi u 1911 roci v en shtatu Puebla rozmishuvavsya shtab povstanciv brigadi Francisko I Madero pid komanduvannyam generaliv Estebana Eliano i Gaspar Markesa Karlosa I Betankourta Alehandro Denisa Alvaro Lehugi ta Agapito i Gabriyelya Nakima U 1912 roci bilshist municipalitetiv shtatu Puebla potrapili v pidporyadkuvannya Armiyi zvilnennya Pivdnya Emiliano Sapati U 1914 roci federalnij uryad Venustiano Karranzi pochav aktivnu borotbu proti sapatistiv U misti Chikonkuautla bula pobudovana fabrika na yakij vigotovlyali zbroyu ta midni moneti U 1917 roci pislya prijnyattya Konstituciyi Meksiki v shtati Puebla buli vidnovleni 222 municipaliteti Na pochatku travnya 1920 roku v municipaliteti Aldibi vidbuvsya ostannij bij pomizh zagonami Alvaro Obregona ta federalnimi vijskami Karranzi 21 travnya 1920 roku u misti es es sho rozmishene v girskij miscevosti en general es zradiv Karranzu i vbiv jogo Nash chas Zalishki monastirya sv Franchesko v misti Tekala de Hererra XVI st V pislyarevolyucijnij period shtat perezhivav nestabilni chasi Lishe pochinayuchi z 1942 roku pislya togo yak gubernatorom buv priznachenij Gustav Dias Ordaz v Puebli vidchuvsya znachnij ekonomichnij zrist Nini Puebla zajmaye 4 misce u Meksici za kilkistyu promislovih rajoniv U 1977 roci misto Puebla bulo nazvano Zonoyu istorichnih pam yatnikiv a v 1987 roci vidnesena do svitovoyi spadshini YuNESKO U 1998 roci u shtati buv ogoloshenij nadzvichajnij stan bulo zafiksovano 122 pozhezhi yaki znishili 2 998 ga lisovih ugid U 1999 roci zemletrus u Tehuaci zavdav velicheznoyi shkodi istorichnim pam yatkam u Puebli osoblivo postrazhdali cerkvi ta budivli kolonialnoyi epohi Geografiya ta klimatMezhuye zi shtatami Verakrus na shodi Idalgo Mehiko Tlaskala i Morelos na zahodi i Gerrero j Oahaka na pivdni Najbilshimi mistami ye administrativnij centr shtatu Puebla i misto Teuakan i skladayetsya z 217 municipalitetiv Shtat stvorenij 23 grudnya 1823 roku navkolo mista Puebla zasnovanogo ispancyami v 1530 roci dlya zabezpechennya torgovogo shlyahu mizh Mehiko i portom Verakrus Odin z najbilsh visokogirnih shtativ Meksiki Na teritoriyi shtatu roztashovano chotiri najvishi tochki krayini vulkani Sitlaltepetl 5747 m Popokatepetl 5500 m Istaksiuatl 5220 m i La Malinche 4461 m Shtat lezhit na centralnomu nagir ya Meksiki mizh hrebtami S yerra Nevada Sierra Nevada ta Shidnoyi S yerra Madre Sierra Madre Oriental Velika chastina gir nalezhat girskim sistemam Shidna S yerra Madre i Transmeksikanskij Vulkanichnij Poyas Eje Neovolcanico Persha maye misceva nazva S yerra Norte del Puebla Sierra Norte del Puebla i prostyagayetsya v shtati z pivnichnogo zahodu a potim rozpadayetsya na menshi lancyugi S yerra de Sakapoastla Sierra de Zacapoaxtla S yerra de Uauchinango Sierra de Huauchinango S yerra de Tesiutlan Sierra de Teziutlan S yerra de Tetela de Okampo Sierra de Tetela de Ocampo S yerra de Chignauapan Sierra de Chignahuapan i S yerra de Sakatlan Sierra de Zacatlan Na pivdni Puebli osnovni visochini S yerra de Atenauakan Sierra de Atenahuacan Sapotitlan Zapotitlan Lomerio al Suroeste Lomerio al Suroeste i S yerra de Teuakan Sierra de Tehuacan Zi shtatu Verakrus prostyagayetsya S yerra Madre del Golfo Sierra Madre del Golfo Prirodna geografiya shtatu pidrozdilyayetsya na plato Uasteka Huasteco zona Lanuras i Lomerios Llanuras y Lomerios Lagos i Volkanos del Anauak Lagos y Volcanes del Anahuac roztashovani na pivnochi j centri shtatu i zajmayut 50 ploshi shtatu Chikonkiako Chiconquiaco Lyanuras i S yerras de Keretaro e Idalgo Llanuras y Sierras de Queretaro e Hidalgo na shodi j pivnichnomu shodi 3 ploshi Kordilyera Kostera del Sur Cordillera Costera del Sur mishtekiv Alta Mixteca Alta na zahodi j pivdennomu zahodi 2 5 S yerras i Valyes Gerrenses Sierras y Valles Guerrenses S yerras Sentrales de Oahaka Sierras Centrales de Oaxaca S yerras Orentales Sierras Orientales na pivdni 15 i Sur de Puebla Sur de Puebla na pivdennomu zahodi 26 U shtati protikayut richki sho nalezhat do troh richkovih basejnah Pershij basejn nalezhit richci Atoyak Atoyac yaka bere pochatok z lodovika gir Alos Halos Telapon Telapon i Papagajo Papagayo i vodi richki Sauapan Zahuapan sho protikaye v shtati Tlaskala Cya richka otrimuye dali pritoki Akat Acateno Atila Atila Amakusak Amacuzac Molinos Molinos i Koetcala Cohetzala Cya richka teche na zahid i zreshtoyu vpadaye v Tihij okean Nastupnij richkovij basejn nese svoyi vodi do Meksikanskoyi zatoki j skladayetsya z richok Pantepek Pantepec Kasones Cazones Nekaha Necaxa Lahahalpan Laxaxalpan San Pedro Sun San Pedro Zun Sempoala Zempoala Apulko Apulco Sedro Velya Cedro Viejo Salteros Salteros Martines de la Torre Martinez de la Torre i inshih dribnih richok na shidnomu boci shtatu Tretij basejn zasnovanij na velikij kilkosti dribnih ozer dzherelah chistoyi vodi Najvidomishi z nih Chignauapan Chignahuapan Agua Asul Agua Azul Amalukan Amalucan Sisnakulyas Cisnaqullas Garsikrespo Garcicrespo Almolojya Almoloya Rancho Kolorado Rancho Colorado Chapulko Chapulco San Vernadino San Bernadino Lagunas Epatlan Lagunas Epatlan Ayutla Ayutla Almolojyan Almoloyan Alchichika Alchichica Pauatlan Pahuatlan Las Minas Las Minas Alhohuka Aljojuca i Tekitla Tecuitlapa Klimat v shtati vidriznyayetsya riznomanittyam vnaslidok rizkogo perepadu visot nad rivnem morya Serednya temperatura v shtati 16 S ale silno variyuyetsya Isnuye sezon doshiv z travnya po zhovten a v serednomu opadiv vipadaye 800 mm Shtat pidrozdilyayetsya na odinadcyat klimatichnih zon Na pivnochi j v centralnomu regioni perevazhaye pomirnij i napivdoshovij klimat z serednoyu temperaturoyu 15 S i 850 mm opadiv Pivdennij zahid maye zharkij klimat z serednoyu temperaturoyu 22 S i 830 mm Na pivnochi takozh ye zoni z temperaturoyu 22 S i 2250 mm na pivdennomu shodi napivsuhij klimat z teployu i pomirnoyu pogodoyu z serednoyu temperaturoyu 22 C i 550 mm opadiv Primitki isp Zaragoza Seguin Ignacio The Handbook of Texas Online angl Luis Alberto Martinez Alvarez May 28 2010 Sucesos historicos de Puebla Puebla Mexico Government of Puebla isp CHICONCUAUTLA 2015 11 27 u Wayback Machine isp Luis Alberto Martinez Alvarez May 28 2010 Sucesos historicos de Puebla Puebla Mexico isp Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Estado de Puebla Mexico Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2009 isp Luis Alberto Martinez Alvarez May 28 2010 Sucesos historicos de Puebla Puebla Mexico Government of Puebla isp Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed 2010 Puebla Guia para descubrir los encantos del estado Barcelona Editorial Oceano S L ISBN 978 607 400 234 8 isp Clara Ramirez March 3 1998 Declaran en Puebla estado de emergencia Reforma Mexico City p 13 isp Julia Preston June 17 1999 Mexicans See a Call to Prayer In Quake Damage to Churches New York Times New York p A14 isp