Чернігівська духовна семінарія — середній духовний навчальний заклад для підготовки священнослужителів. Заснований 1776 шляхом реорганізації Чернігівського колегіуму. Підпорядковувалася архієпископам. Складалася з 4-х загальноосвітніх і 2-х спеціальних богословських класів-відділень.
семінарія | ||||
Чернігівська духовна семінарія | ||||
51°29′53″ пн. ш. 31°18′31″ сх. д. / 51.498196000028° пн. ш. 31.30887700002777763° сх. д.Координати: 51°29′53″ пн. ш. 31°18′31″ сх. д. / 51.498196000028° пн. ш. 31.30887700002777763° сх. д. | ||||
Країна | Російська імперія | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Чернігів | |||
Засновано | 1776 | |||
Закрито | 1917 | |||
Випускники | ||||
| ||||
Чернігівська духовна семінарія у Вікісховищі | ||||
Історія
З 1853 року мала місіонерське відділення у розкольницьких справах. Відала духовними повітовими та парафіяльними училищами. Ліквідована після Жовтня 1917.
Чернігівська духовна семінарія містилася в комплексі одно-, триповерхових будівель, який склався на просторій садибі XVII століття чернігівського полковника, наказного гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка (1660—1723). Розташований у північно-східній частині міста за річкою Стрижнем на розі сучасної вулиць Павла Полуботка та Воїнів-інтернаціоналістів. У комплекс будівель, зведених у XVIII—XIX століттях, включені залишки будинку Полуботка XVII століття.
Складається комплекс з трьох корпусів, розміщених хрестоподібно і з'єднаних між собою на рівні 2-го поверху переходами над арочними проїздами. Центральний корпус зорієнтований по осі на південь-схід і північ-схід. Південно-західний корпус, розташований ближче до річки, з півночі має бокові ризаліти з восьмикутними вежами, винесеними за межі основного об'єму корпусу.
З південного боку головного корпусу по межі дільниці розміщена однобанна церква Михайла і Федора. Будівля семінарії віддалена від вулиці за винятком церкви, розміщеної по червоній лінії вул. Богуславської (тепер вулиця Гетьмана Полуботка). Вона завершує видову перспективу вулиці від Красної площі. До кінця XVIII століття була в комплексі трьох церков, дві з яких (Варваринська і Вознесенська) були розібрані. Зведення будівель для Чернігівської духовної семінарії та їх перебудова тривали до початку XX століття з участю ряду архітекторів. Це залишило свій відбиток на композиції всього комплексу та архітектурі окремих корпусів. Якщо у двоповерховому корпусі з вежами помітні барочні риси, то в центральному триповерховому та двоповерховому східних корпусах чіткіше виступають риси класицизму.
У 1928—41 роках у будівлях колишньої семінарії містився Чернігівський педагогічний інститут. Під час німецько-фашистської окупації будівлям завдано значних руйнувань. Після проведення ремонтно-реставраційних робіт тут розміщені медичні установи.
Ректори
- Ієрофей (Малицький) (20.04.1786—1788)
- Феофан Шиянов-Чернявський (1798—1799)
- Афанасій Корчанов (21.03. 1799—1811)
- Феофіл Татарський (1813—1814)
- Феофан Александров (1814—1817)
- Афанасій Соколов (1830 — 29 апреля 1832)
- Климент Можаров (24 декабря 1850 — 31 марта 1852)
- Вассіан (Чудновський) (21 февраля 1854—1860)
- Євгеній (Шерешило) (1861—1868)
- Микола Марков (?-1892)
- Алексій Воронов (1892—1894)
- (1894—1904)
- Яків Ґалахов (1905—1907)
- Василій Богоявленський (1908—1909)
- (1909—1910)
- Алексій (Баженов) (1911—1913)
- (1914—1917)
- Миколай Могилевський (1917—1918)
Відомі викладачі
- Осип Самчевський;
- Феоктист Смельницький священномученик (1913—1917);
- Дмитрій Скворцов;
- Єроним (Екземплярський);
- Олександр Соловйов.
В семінарії навчалися
- 1791 — письменник та імператорський бібліотекар Юхим Люценко
- 1867 — винахідник ракетного двигуна Микола Кибальчич
- 1882—1887 — український православний проповідник та педагог, діяч земського руху на Стародубщині Іван Нагорський.
- 1898— священномученик Феоктист Смельницький
- 1894—1901 — відомий ватажок большевицьких загонів в Україні Микола Подвойський
- 1895—1901 — діяч Української Народної Республіки і Всеукраїнської Академі Наук Володимир Барвінок.
- 1907—1913 — український поет Павло Тичина
- 1910—1914 — український письменник і громадський діяч Василь Блакитний
- 1910—1916 — український композитор Григорій Верьовка
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chernigivska duhovna seminariya serednij duhovnij navchalnij zaklad dlya pidgotovki svyashennosluzhiteliv Zasnovanij 1776 shlyahom reorganizaciyi Chernigivskogo kolegiumu Pidporyadkovuvalasya arhiyepiskopam Skladalasya z 4 h zagalnoosvitnih i 2 h specialnih bogoslovskih klasiv viddilen seminariyaChernigivska duhovna seminariya 51 29 53 pn sh 31 18 31 sh d 51 498196000028 pn sh 31 30887700002777763 sh d 51 498196000028 31 30887700002777763 Koordinati 51 29 53 pn sh 31 18 31 sh d 51 498196000028 pn sh 31 30887700002777763 sh d 51 498196000028 31 30887700002777763Krayina Rosijska imperiyaMisto ChernigivZasnovano 1776Zakrito 1917Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi Chernigivska duhovna seminariya u Vikishovishi Chernigivska duhovna seminariyaIstoriyaZ 1853 roku mala misionerske viddilennya u rozkolnickih spravah Vidala duhovnimi povitovimi ta parafiyalnimi uchilishami Likvidovana pislya Zhovtnya 1917 Chernigivska duhovna seminariya mistilasya v kompleksi odno tripoverhovih budivel yakij sklavsya na prostorij sadibi XVII stolittya chernigivskogo polkovnika nakaznogo getmana Livoberezhnoyi Ukrayini Pavla Polubotka 1660 1723 Roztashovanij u pivnichno shidnij chastini mista za richkoyu Strizhnem na rozi suchasnoyi vulic Pavla Polubotka ta Voyiniv internacionalistiv U kompleks budivel zvedenih u XVIII XIX stolittyah vklyucheni zalishki budinku Polubotka XVII stolittya Hram sv kn Mihajla i boyarina Fedora Skladayetsya kompleks z troh korpusiv rozmishenih hrestopodibno i z yednanih mizh soboyu na rivni 2 go poverhu perehodami nad arochnimi proyizdami Centralnij korpus zoriyentovanij po osi na pivden shid i pivnich shid Pivdenno zahidnij korpus roztashovanij blizhche do richki z pivnochi maye bokovi rizaliti z vosmikutnimi vezhami vinesenimi za mezhi osnovnogo ob yemu korpusu Z pivdennogo boku golovnogo korpusu po mezhi dilnici rozmishena odnobanna cerkva Mihajla i Fedora Budivlya seminariyi viddalena vid vulici za vinyatkom cerkvi rozmishenoyi po chervonij liniyi vul Boguslavskoyi teper vulicya Getmana Polubotka Vona zavershuye vidovu perspektivu vulici vid Krasnoyi ploshi Do kincya XVIII stolittya bula v kompleksi troh cerkov dvi z yakih Varvarinska i Voznesenska buli rozibrani Zvedennya budivel dlya Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi ta yih perebudova trivali do pochatku XX stolittya z uchastyu ryadu arhitektoriv Ce zalishilo svij vidbitok na kompoziciyi vsogo kompleksu ta arhitekturi okremih korpusiv Yaksho u dvopoverhovomu korpusi z vezhami pomitni barochni risi to v centralnomu tripoverhovomu ta dvopoverhovomu shidnih korpusah chitkishe vistupayut risi klasicizmu U 1928 41 rokah u budivlyah kolishnoyi seminariyi mistivsya Chernigivskij pedagogichnij institut Pid chas nimecko fashistskoyi okupaciyi budivlyam zavdano znachnih rujnuvan Pislya provedennya remontno restavracijnih robit tut rozmisheni medichni ustanovi RektoriIyerofej Malickij 20 04 1786 1788 Feofan Shiyanov Chernyavskij 1798 1799 Afanasij Korchanov 21 03 1799 1811 Feofil Tatarskij 1813 1814 Feofan Aleksandrov 1814 1817 Afanasij Sokolov 1830 29 aprelya 1832 Kliment Mozharov 24 dekabrya 1850 31 marta 1852 Vassian Chudnovskij 21 fevralya 1854 1860 Yevgenij Shereshilo 1861 1868 Mikola Markov 1892 Aleksij Voronov 1892 1894 1894 1904 Yakiv Galahov 1905 1907 Vasilij Bogoyavlenskij 1908 1909 1909 1910 Aleksij Bazhenov 1911 1913 1914 1917 Mikolaj Mogilevskij 1917 1918 Vidomi vikladachi Osip Samchevskij Feoktist Smelnickij svyashennomuchenik 1913 1917 Dmitrij Skvorcov Yeronim Ekzemplyarskij Oleksandr Solovjov V seminariyi navchalisya1791 pismennik ta imperatorskij bibliotekar Yuhim Lyucenko 1867 vinahidnik raketnogo dviguna Mikola Kibalchich 1882 1887 ukrayinskij pravoslavnij propovidnik ta pedagog diyach zemskogo ruhu na Starodubshini Ivan Nagorskij 1898 svyashennomuchenik Feoktist Smelnickij 1894 1901 vidomij vatazhok bolshevickih zagoniv v Ukrayini Mikola Podvojskij 1895 1901 diyach Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i Vseukrayinskoyi Akademi Nauk Volodimir Barvinok 1907 1913 ukrayinskij poet Pavlo Tichina 1910 1914 ukrayinskij pismennik i gromadskij diyach Vasil Blakitnij 1910 1916 ukrayinskij kompozitor Grigorij VerovkaDiv takozhDuhovni navchalni zakladiPosilannyaChernigivshina Enciklopedichnij dovidnik