Архімандрит Феофан (в миру Федір Александров; 17 квітня 1785, село Городище, Каширський повіт, Тульська губернія — † 23 жовтня 1852, Калязін) — професор Чернігівської духовної семінарії, професор богослов'я Казанського університету. Духовний композитор. Походженням із Тверської Карелії. Певний час був насельником Ніжинського Назарет-Богородицького монастиря.
Архімандрит Феофан | |
Науковий ступінь: | професор |
---|---|
Діяльність: | композитор, православний священник, викладач університету, Orthodox theologian |
Ім'я при народженні: | Федір Александров |
Народження: | 17 квітня 1785 або 1785[1] Тульська губернія, Російська імперія |
Смерть: | 23 жовтня 1852 або 1852[1] Калязін, d, Тверська губернія, Російська імперія |
Священство: | архімандрит |
Чернецтво: | серпень 1812 |
Життєпис
Народився в сім'ї дячка. Освіту отримав у Троїцько-Сергіївій та Віфанської семінаріях; в останній, завдяки українському ректорату, особлива увага приділялася постановці церковного співу, було навчання гри на скрипці та гуслях.
1807 — призначений вчителем латинської мови у нижчому класі Троїцько-Сергієвій семінарії та регентом лаврського хору.
1809 — призначений вчителем вищого класу в Олександро-Невському духовному училищі (Санкт-Петербург) латинської та грецької мови, свящ. історії, катехізису та церковному співу. В Армійській семінарії викладав риторику, грецьку мову та вище красномовство, у Санкт-Петербурзькій академії був помічником бібліотекаря.
1812 — призначений на посаду Олександро-Невського училища, інспектором та викладачем філософських наук Санкт-Петербурзької духовної семінарії.
У серпні того ж року пострижений в чернецтво з іменем Феофан, отримав сан архімандрита Сковородського Михайлівського монастиря Новгородської єпархії.
1814 — призначений ректором та професором богословських наук у Ярославській духовній семінарії та настоятелем ростовського Борисоглібського монастиря.
1816 — переведений до Домницького Різдво-Богородицького монастиря Чернігівської єпархії, за 4 місяці призначений професором Чернігівської духовної семінарії.
Переїзд до Татарстану
1817 — переведений до казанського Спасо-Преображенського Казанського монастиря, через місяць призначений ректором та професором старої Казанської духовної академії у Татарстані. 1818 ця академія перетворена у духовну семінарію.
14 грудня 1819 — був призначений професором богослов'я у Казанському університеті, де читав лекції за власними записками, перекладеними на російську.
У Ярославлі та Казані був головою «Російського біблійного товариства».
Був членом казанської духовної консисторії, членом казанського цензурного комітету.
1832 — призначений настоятелем московського Донського монастиря, членом московської синодальної контори та благочинним ставропігіальних монастирів.
1850 — переміщений до Ніжинського Назарет-Богородицького монастиря Чернігівської єпархії, у кінці того ж року (21 грудня) — до Калязіна Макарієвого Троїцького монастиря, де і помер 23 жовтня 1852.
Музика
Співав, обирав півчих, керував хором на співках, багато співав solo та грав на гуслях.
Через якісь неузгодження з опікуном навчального округу Магницьким змушений у 1823 залишити університет.
Значні статки монастиря дали можливість Феофану займатися церковно-співочою справою, створити професійний хор.
Був членом Комітету для влаштування церковного співу, але конфліктував з директором Санкт-Петербурзької придворної капели Алєксєєм Львовим, який про його музичні твори відгукувався: «псує нотний папір, думаючи, що він єдиний у світі творець церковного співу».
У рукописах відомі 8 томів його партитур: всенощне, літургія, великопісні співи, Страстна седмиця, Великодні співи, співи всіх двонадесятих свят, свят Покрови Пресв. Богородиці та св.. апостолів Петра і Павла, також особові співи — при похованнях, на акафістах, «Під Твою милість», «Вгамуй хвороби» та ін..
У друкованому вигляді його творів не було.
Твори
Із його проповідей видані друком наступні: «Слово у Великий Пяток», «На день восшествия на престол императора Александра І», «Собрание поучительных слов на Господские и Богородичные праздники и некоторые высокоторжественные дни» (2 кн., М., 1841), «Собрание поучительных слов на воскресные дни» (М., 1849) и «Слово 18 сентября 1827 г. по случаю Высочайшей милости Казанским купеческому и мещанскому обществам» (M., 1828).
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
Посилання
- (рос.) Феофан (Александров)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksandrov Arhimandrit Feofan v miru Fedir Aleksandrov 17 kvitnya 1785 selo Gorodishe Kashirskij povit Tulska guberniya 23 zhovtnya 1852 Kalyazin profesor Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi profesor bogoslov ya Kazanskogo universitetu Duhovnij kompozitor Pohodzhennyam iz Tverskoyi Kareliyi Pevnij chas buv naselnikom Nizhinskogo Nazaret Bogorodickogo monastirya Arhimandrit Feofan Naukovij stupin profesor Diyalnist kompozitor pravoslavnij svyashennik vikladach universitetu Orthodox theologian Im ya pri narodzhenni Fedir Aleksandrov Narodzhennya 17 kvitnya 1785 1785 04 17 abo 1785 1 Tulska guberniya Rosijska imperiya Smert 23 zhovtnya 1852 1852 10 23 abo 1852 1 Kalyazin d Tverska guberniya Rosijska imperiya Svyashenstvo arhimandrit Chernectvo serpen 1812ZhittyepisNarodivsya v sim yi dyachka Osvitu otrimav u Troyicko Sergiyivij ta Vifanskoyi seminariyah v ostannij zavdyaki ukrayinskomu rektoratu osobliva uvaga pridilyalasya postanovci cerkovnogo spivu bulo navchannya gri na skripci ta guslyah 1807 priznachenij vchitelem latinskoyi movi u nizhchomu klasi Troyicko Sergiyevij seminariyi ta regentom lavrskogo horu 1809 priznachenij vchitelem vishogo klasu v Oleksandro Nevskomu duhovnomu uchilishi Sankt Peterburg latinskoyi ta greckoyi movi svyash istoriyi katehizisu ta cerkovnomu spivu V Armijskij seminariyi vikladav ritoriku grecku movu ta vishe krasnomovstvo u Sankt Peterburzkij akademiyi buv pomichnikom bibliotekarya 1812 priznachenij na posadu Oleksandro Nevskogo uchilisha inspektorom ta vikladachem filosofskih nauk Sankt Peterburzkoyi duhovnoyi seminariyi U serpni togo zh roku postrizhenij v chernectvo z imenem Feofan otrimav san arhimandrita Skovorodskogo Mihajlivskogo monastirya Novgorodskoyi yeparhiyi 1814 priznachenij rektorom ta profesorom bogoslovskih nauk u Yaroslavskij duhovnij seminariyi ta nastoyatelem rostovskogo Borisoglibskogo monastirya 1816 perevedenij do Domnickogo Rizdvo Bogorodickogo monastirya Chernigivskoyi yeparhiyi za 4 misyaci priznachenij profesorom Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi Pereyizd do Tatarstanu 1817 perevedenij do kazanskogo Spaso Preobrazhenskogo Kazanskogo monastirya cherez misyac priznachenij rektorom ta profesorom staroyi Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi u Tatarstani 1818 cya akademiya peretvorena u duhovnu seminariyu 14 grudnya 1819 buv priznachenij profesorom bogoslov ya u Kazanskomu universiteti de chitav lekciyi za vlasnimi zapiskami perekladenimi na rosijsku U Yaroslavli ta Kazani buv golovoyu Rosijskogo biblijnogo tovaristva Buv chlenom kazanskoyi duhovnoyi konsistoriyi chlenom kazanskogo cenzurnogo komitetu 1832 priznachenij nastoyatelem moskovskogo Donskogo monastirya chlenom moskovskoyi sinodalnoyi kontori ta blagochinnim stavropigialnih monastiriv 1850 peremishenij do Nizhinskogo Nazaret Bogorodickogo monastirya Chernigivskoyi yeparhiyi u kinci togo zh roku 21 grudnya do Kalyazina Makariyevogo Troyickogo monastirya de i pomer 23 zhovtnya 1852 MuzikaSpivav obirav pivchih keruvav horom na spivkah bagato spivav solo ta grav na guslyah Cherez yakis neuzgodzhennya z opikunom navchalnogo okrugu Magnickim zmushenij u 1823 zalishiti universitet Znachni statki monastirya dali mozhlivist Feofanu zajmatisya cerkovno spivochoyu spravoyu stvoriti profesijnij hor Buv chlenom Komitetu dlya vlashtuvannya cerkovnogo spivu ale konfliktuvav z direktorom Sankt Peterburzkoyi pridvornoyi kapeli Alyeksyeyem Lvovim yakij pro jogo muzichni tvori vidgukuvavsya psuye notnij papir dumayuchi sho vin yedinij u sviti tvorec cerkovnogo spivu U rukopisah vidomi 8 tomiv jogo partitur vsenoshne liturgiya velikopisni spivi Strastna sedmicya Velikodni spivi spivi vsih dvonadesyatih svyat svyat Pokrovi Presv Bogorodici ta sv apostoliv Petra i Pavla takozh osobovi spivi pri pohovannyah na akafistah Pid Tvoyu milist Vgamuj hvorobi ta in U drukovanomu viglyadi jogo tvoriv ne bulo TvoriIz jogo propovidej vidani drukom nastupni Slovo u Velikij Pyatok Na den vosshestviya na prestol imperatora Aleksandra I Sobranie pouchitelnyh slov na Gospodskie i Bogorodichnye prazdniki i nekotorye vysokotorzhestvennye dni 2 kn M 1841 Sobranie pouchitelnyh slov na voskresnye dni M 1849 i Slovo 18 sentyabrya 1827 g po sluchayu Vysochajshej milosti Kazanskim kupecheskomu i meshanskomu obshestvam M 1828 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 19 listopada 2015 Posilannya ros Feofan Aleksandrov