Єпископ Євгеній в миру Микола Шершило Шерешило Шершилов Шерешилов 13 жовтня 25 квітня 1826 18260425 Чернігів 22 березня

Єпископ Євгеній (в миру Микола Шершило, Шерешило, Шершилов, Шерешилов; 13 жовтня (25 квітня) 1826(18260425), Чернігів — 22 березня 1897, Київ) — український і білоруський релігійний діяч. Археолог, бібліофіл, освітній діяч. Ректор Литовської духовної семінарії та настоятель Вільнюського Свято-Троїцького монастиря. Керував багатьма православними єпархіями в Білорусі та Росії.

Єпископ Євгеній

Єпископ Ставропольський та Катеринодарський

16 грудня 1889 — 17 липня 1893

Попередник:

Наступник:

Єпископ Астраханський та Єнотаєвський

26 липня 1880 — 16 грудня 1889

Попередник:

Герасим (Добросердов)

Наступник:

Єпископ Мінський та Турівський

16 травня 1877 — 26 липня 1880

Попередник:

Наступник:

Варлаам (Чернявський)

Єпископ Ковенський,
вікарій Литовської єпархії

10 лютого 1875 — 16 травня 1877

Єпископ Брестський
вікарій Литовської єпархії

9 березня 1870 — 10 лютого 1875

Альма-матер:

Київська духовна семінарія

Діяльність:

священник

Ім'я при народженні:

Микола Шершило

Народження:

13 (25) квітня 1826
Чернігів

Смерть:

22 березня 1897 (70 років)
Київ

Чернецтво:

5 червня 1853

Єп. хіротонія:

9 березня 1870

Євгеній у Вікісховищі

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої).

Життєпис

Народився в родині соборного диякона у Чернігові.

У 6 років залишився без батька, через два роки померла мати і сестра.

Опіку над ним взяв професор Київської духовної академії Я. К. Амфітеатров.

1853 року — закінчив Київську духовну академію зі ступенем магістра богослов'я.

У тому ж році 5 червня пострижений в чернецтво і призначений викладачем Київської духовної семінарії.

1858 року — інспектор Ярославської духовної семінарії.

1861 року — ректор Чернігівської духовної семінарії в сані архімандрита.

11 грудня 1868 року — ректор Литовської духовної семінарії та настоятель Віленського Свято-Троїцького монастиря.

9 березня 1870 року — хіротонія на єпископа Брестського, вікарія Литовської єпархії.

10 лютого 1875 року — єпископ Ковенський, вікарій тієї ж єпархії.

16 травня 1877 року — єпископ Мінський і Турівський.

26 липня 1880 року — єпископ Астраханський і Єнотаєвський.

В Астрахані збудував єпархіальне училище, заснував єпархіальну бібліотеку, книжковий склад, відкрив братство боротьби з розколом та сектами.

16 грудня 1889 року — єпископ Ставропольський і Катеринодарський.

У Ставрополі створив свічний завод, притулок для бідних дітей, богодільню для старих, відкрив посади двох єпархіальних місіонерів, збудував архієрейський будинок.

Відкрив багато нових парафій, збільшив штати духовенства, відкрив сотні церковно-парафіяльних шкіл. Був почесним членом Богоявленського братства та Церковно-Археологічного Товариства.

17 липня 1893 року — єпископ Могилевський і Мстиславський.

У Могилеві вже потребував лікування. У 1895 з колом прихильників відсвяткував 25-річчя служіння в сані єпископа. На святкуванні були кавказці, мінчани, астраханці та могильовці.

10 серпня 1896 року — звільнений на покій, перебував у Херсонському монастирі Таврійської єпархії.

Помер 22 березня 1897 року.

Посилання

(рос.)
(рос.)
Из истории Туровской епархии [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)