Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ду́кля або Діокле́тія (чорн. Дукља або Диоклетија, лат. Doclea або лат. Diocleia, грец. Διοκλεις) — південно-слов'янська середньовічна держава на теренах сучасної Чорногорії.
| Дукља Duklja Князівство/Королівство Дукля | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Бар Шкодер | |||
| Релігії | християнство | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Князь/Король | ||||
| - 10-те сторіччя | Петріслав (перший відомий) | |||
| - 1046 – 1081 | Михайло I (перший король) | |||
| - 1180 – 1186 | Михайло III (останній незалежний) | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 10-те сторіччя | |||
| - Піднесено до статусу королівства | 1077 | |||
| - Завойована Великим князівством Сербією | 1186 | |||
| Сьогодні є частиною | Албанія Боснія і Герцеговина Хорватія Чорногорія | |||
| ||||
Географія та адміністративний поділ
Дукля межувала з Візантією, якій, зокрема належав Діррахій на сході та Травунією на заході. Від Скадарського озера територія Дуклі простягалася на схід до річок Зета і Пива.
Дукля мала три головні міста-поселення: Стара Будва, Превлака і Лонтодукля. Найважливішим поселенням було також і саме місто Дукля (від якого і пішла назва місцевості), проте воно було зруйноване в результаті багаторазових вторгнень у X столітті.
Дукля була розділена на області (в балканських країнах вони називались жупани), кожна з яких мала головне місто: Лушків, Підлужжя, Горський, Купчасті, Купельнік, Зовнішність, Прапратна (Між Баром і Улцине), Крмніка і Гріпулі. Континентальна Дукля або Подгорія (від назви Подгориці) лежала між річками Мороча і і включала Никшич, Комеріцу, Гацько, Пиву, Невесіньє, Вішева, Ком, Дебар та Неретва.
Історія
Слов'яни на теренах Дуклі з'явилися за доби Великого переселення народів. Вільно селитися не лише на теренах римської провінції Превалітанія, а й в Іллірії загалом їм дозволив візантійський імператор Іраклій — за умови визнання переселенцями влади імперії та згоди захищати її кордони. Там, де слов'яни перемішувалися з візантійцями та іллірійцями, союзи племен зазвичай набували нові імена — за назвами римських міст, навколо яких селилися. Відтак мешканців краю навколо Діоклеї почали іменувати дуклянами. Цілком можливо, однак, що ім'я дуклян прибульцям засвоїти було легше ще й тому, що їхня давнішня, невідома нам племінна назва була на нього чимось схожою. В Чехії, Словенії та на Прикарпатті, скажімо, довгий час мешкали племена дулібів, та й назва Дукля зустрічається не лише на Балканах, але й у Карпатах.
У відносинах з Константинополем ватажки дуклян намагалися поводити себе не як слов'янські князі, а як імперські посадовці — вони навіть іменували себе «архонтами Діоклеї». Це, звичайно, тішило самолюбство вчорашніх варварів. І дозволяло їм підпорядкувати своїй владі не лише слов'ян, але й на нащадків іллірійців та колишніх римських громадян, яких у Превалітанії залишалося чимало — особливо в приморських містах, де поступово відновлювалося звичне життя. Деякі з поселень тепер називали на слов'янський лад — Будва, скажімо, стала Старим Градом, а місто на півострові Превлака — Новим Градом.
Невдовзі у слов'ян та візантійців з'явився спільний ворог — арабські пірати, або ж, як їх називали у середньовічній Європі, сарацини. В 840 році сарацини сплюндрували Котор, наступного року спалили Будву. Ще через п'ятнадцять років настала черга Рісана. Щоб протистояти піратській загрозі, була потрібна міцна влада, а вона була лише у слов'янських «архонтів».
Зближенню з тубільцями сприяло й поширення серед прибульців християнства. Вже перший з відомих наразі ватажків, який об'єднав дуклян під своєю владою, мав аж ніяк не язичницьке ім'я Петро. За правління імператора Василія I Македонянина «друге хрещення» колишньої Превалітанії було завершено. Щоправда, за кілька років після його смерті візантійці були розгромлені болгарами. Відрізана від імперії Дукля наприкінці IX сторіччя стала незалежним князівством.
У битві на річці Бояна в 997 році болгари завдали поразки і дуклянам. Їхній князь Іван Володимир потрапив в полон до болгарського царя, але згодом одружився з його дочкою й став царським намісником Дуклі зі столицею в місті на березі сучасного .
Невдовзі, однак, болгарський престол захопив царевич Іван Владислав. Він підступно вбив Івана Володимира, якого православна церква згодом мучеником за віру та святим. А за кілька років і Болгарія, і Дукля знову опинилися під візантійською владою.
Візантійці не почували себе в Дуклі впевнено, тому призначили її намісником двоюрідного брата Івана Володимира — Стефана Воїслава. В 1034 році він підбурив дуклян до повстання, яке сам і очолив. За два роки візантійці бунт придушили, захопили Стефана Воїслава у полон та відправили до Константинополя. Але ще через три роки бранець втік, дістався батьківщини, розпочав нове повстання і таки домігся незалежності свого князівства. Столицею держави став Скадар (Шкодер).
Перед смертю Стефан Воїслав поділив свою державу між п'ятьма синами. Проте старший з них — невдовзі загинув, а уділи інших зібрав в своїх руках молодший син Стефана Воїслава — Михайло I. Своєю столицею новий володар зробив Котор. Михайло I не лише замирився з Константинополем, але й одружився з візантійською принцесою. Приязні відносини він намагався зберігати і з папським престолом, адже діоклейська церква здавна була підпорядкована саме Риму. Зрештою саме з рук папи володар Дуклі отримав королівський вінець. За легендою коронація відбулася у 1170 році в соборі Святого Георгія у Барі.
Після смерті Михайла I у 1081 році королем став його син Костянтин Бодін. Він приєднав до Дуклі Хум, Боснію, сербське князівство Рашку та Драч. Столицею князівства став Бар. «Бодінове королівство» було типовим феодальним утворенням і трималося лише на силі володаря та готовності васалів визнавати його владу. І чим ширшими ставали кордони королівства — тим примарнішою ставала його єдність. Це стало очевидним майже одразу після смерті Бодіна у 1108 році. Спочатку на трон зійшов його син Михайло II. Але його швидко усунули від влади і обрали королем зведеного брата Костянтина Бодіна Доброслава. Надалі володарі змінювалися з майже калейдоскопічною швидкістю — короною почергово володіли Володимир, Георгій, Градіна і син Градіни Радослав, який вже не наважився титулувати себе королем і називався просто князем.
Занепадом держави Воїславичів зрештою скористався великий жупан сусідньої Рашки Стефан Неманя. Він розграбував Бар і Свач, захопив Котор та в 1185 році остаточно приєднав Дуклю до своїх володінь. Щоправда, увінчати себе короною дуклянських королів Неманя так і не наважився. «Королем Діоклетії і Далмації» Стефан проголосив свого старшого сина Вукана, а сам залишався лише «великим жупаном Сербії». За іронією долі, саме в цей час, коли незалежної Дуклі не стало, у Барі була створена найвідоміша хроніка цієї держави — , а майже одночасно — в церкві Петра і Павла на Лімі — славнозвісне «Мирославове Євангеліє».
У 1242 році у своєму прагненні досягти «останнього моря» — до узбережжя Адріатики прорвалися монголи. Їхні передові загони спалили Котор, Будву і Бар, дощенту знищили Свач, розграбували та сплюндрували найзаможніші дуклянські землі. Пам'ять про самостійну Дуклю збереглася, проте навіть назва краю поступово вийшла із вжитку, спочатку — за назвою річки Зети — колишні дуклянські землі частіше називали Зетою, а потім — Чорногорією.
Правителі
Примітки
- Олексій Мустафін. Як Дукля стала Чорногорією. Мандрівка середньовічною історією. Всесвіт, 2016, № 11/12, с.288-293
Джерела
- History of Arcdiocese of Doclea-Bar [ 7 липня 2008 у Wayback Machine.] on montenegrina.net
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Duklya Du klya abo Diokle tiya chorn Dukљa abo Diokletiјa lat Doclea abo lat Diocleia grec Diokleis pivdenno slov yanska serednovichna derzhava na terenah suchasnoyi Chornogoriyi Dukљa Duklja Knyazivstvo Korolivstvo Duklya 10 te storichchya 1186 Gerb Dukli istorichni kordoni na kartiDuklyanske korolivstvo 1089 r Stolicya Bar Shkoder Religiyi hristiyanstvo Forma pravlinnya Monarhiya Knyaz Korol 10 te storichchya Petrislav pershij vidomij 1046 1081 Mihajlo I pershij korol 1180 1186 Mihajlo III ostannij nezalezhnij Istoriya Zasnuvannya 10 te storichchya Pidneseno do statusu korolivstva 1077 Zavojovana Velikim knyazivstvom Serbiyeyu 1186 Sogodni ye chastinoyu Albaniya Bosniya i Gercegovina Horvatiya Chornogoriya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Duklya derzhava Istoriya ChornogoriyiIstoriya ChornogoriyiIlliriyaIllirikDalmaciyaPrevalitaniyaDuklyaKnyazivstvo ZetaVenecijska AlbaniyaSandzhak ChornogoriyaKnyaz yepiskopstvoKnyazivstvo ChornogoriyaKorolivstvo ChornogoriyaZetska banovinaKorolivstvo ChornogoriyaSocialistichna Respublika ChornogoriyaSFRYuRespublika ChornogoriyaSerbiya i ChornogoriyaChornogoriyaPortal Chornogoriya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Duklya na mapiGeografiya ta administrativnij podilDuklya mezhuvala z Vizantiyeyu yakij zokrema nalezhav Dirrahij na shodi ta Travuniyeyu na zahodi Vid Skadarskogo ozera teritoriya Dukli prostyagalasya na shid do richok Zeta i Piva Duklya mala tri golovni mista poselennya Stara Budva Prevlaka i Lontoduklya Najvazhlivishim poselennyam bulo takozh i same misto Duklya vid yakogo i pishla nazva miscevosti prote vono bulo zrujnovane v rezultati bagatorazovih vtorgnen u X stolitti Duklya bula rozdilena na oblasti v balkanskih krayinah voni nazivalis zhupani kozhna z yakih mala golovne misto Lushkiv Pidluzhzhya Gorskij Kupchasti Kupelnik Zovnishnist Prapratna Mizh Barom i Ulcine Krmnika i Gripuli Kontinentalna Duklya abo Podgoriya vid nazvi Podgorici lezhala mizh richkami Morocha i i vklyuchala Nikshich Komericu Gacko Pivu Nevesinye Visheva Kom Debar ta Neretva IstoriyaSlov yani na terenah Dukli z yavilisya za dobi Velikogo pereselennya narodiv Vilno selitisya ne lishe na terenah rimskoyi provinciyi Prevalitaniya a j v Illiriyi zagalom yim dozvoliv vizantijskij imperator Iraklij za umovi viznannya pereselencyami vladi imperiyi ta zgodi zahishati yiyi kordoni Tam de slov yani peremishuvalisya z vizantijcyami ta illirijcyami soyuzi plemen zazvichaj nabuvali novi imena za nazvami rimskih mist navkolo yakih selilisya Vidtak meshkanciv krayu navkolo Diokleyi pochali imenuvati duklyanami Cilkom mozhlivo odnak sho im ya duklyan pribulcyam zasvoyiti bulo legshe she j tomu sho yihnya davnishnya nevidoma nam pleminna nazva bula na nogo chimos shozhoyu V Chehiyi Sloveniyi ta na Prikarpatti skazhimo dovgij chas meshkali plemena dulibiv ta j nazva Duklya zustrichayetsya ne lishe na Balkanah ale j u Karpatah U vidnosinah z Konstantinopolem vatazhki duklyan namagalisya povoditi sebe ne yak slov yanski knyazi a yak imperski posadovci voni navit imenuvali sebe arhontami Diokleyi Ce zvichajno tishilo samolyubstvo vchorashnih varvariv I dozvolyalo yim pidporyadkuvati svoyij vladi ne lishe slov yan ale j na nashadkiv illirijciv ta kolishnih rimskih gromadyan yakih u Prevalitaniyi zalishalosya chimalo osoblivo v primorskih mistah de postupovo vidnovlyuvalosya zvichne zhittya Deyaki z poselen teper nazivali na slov yanskij lad Budva skazhimo stala Starim Gradom a misto na pivostrovi Prevlaka Novim Gradom Nevdovzi u slov yan ta vizantijciv z yavivsya spilnij vorog arabski pirati abo zh yak yih nazivali u serednovichnij Yevropi saracini V 840 roci saracini splyundruvali Kotor nastupnogo roku spalili Budvu She cherez p yatnadcyat rokiv nastala cherga Risana Shob protistoyati piratskij zagrozi bula potribna micna vlada a vona bula lishe u slov yanskih arhontiv Zblizhennyu z tubilcyami spriyalo j poshirennya sered pribulciv hristiyanstva Vzhe pershij z vidomih narazi vatazhkiv yakij ob yednav duklyan pid svoyeyu vladoyu mav azh niyak ne yazichnicke im ya Petro Za pravlinnya imperatora Vasiliya I Makedonyanina druge hreshennya kolishnoyi Prevalitaniyi bulo zaversheno Shopravda za kilka rokiv pislya jogo smerti vizantijci buli rozgromleni bolgarami Vidrizana vid imperiyi Duklya naprikinci IX storichchya stala nezalezhnim knyazivstvom U bitvi na richci Boyana v 997 roci bolgari zavdali porazki i duklyanam Yihnij knyaz Ivan Volodimir potrapiv v polon do bolgarskogo carya ale zgodom odruzhivsya z jogo dochkoyu j stav carskim namisnikom Dukli zi stoliceyu v misti na berezi suchasnogo Nevdovzi odnak bolgarskij prestol zahopiv carevich Ivan Vladislav Vin pidstupno vbiv Ivana Volodimira yakogo pravoslavna cerkva zgodom muchenikom za viru ta svyatim A za kilka rokiv i Bolgariya i Duklya znovu opinilisya pid vizantijskoyu vladoyu Vizantijci ne pochuvali sebe v Dukli vpevneno tomu priznachili yiyi namisnikom dvoyuridnogo brata Ivana Volodimira Stefana Voyislava V 1034 roci vin pidburiv duklyan do povstannya yake sam i ocholiv Za dva roki vizantijci bunt pridushili zahopili Stefana Voyislava u polon ta vidpravili do Konstantinopolya Ale she cherez tri roki branec vtik distavsya batkivshini rozpochav nove povstannya i taki domigsya nezalezhnosti svogo knyazivstva Stoliceyu derzhavi stav Skadar Shkoder Pered smertyu Stefan Voyislav podiliv svoyu derzhavu mizh p yatma sinami Prote starshij z nih nevdovzi zaginuv a udili inshih zibrav v svoyih rukah molodshij sin Stefana Voyislava Mihajlo I Svoyeyu stoliceyu novij volodar zrobiv Kotor Mihajlo I ne lishe zamirivsya z Konstantinopolem ale j odruzhivsya z vizantijskoyu princesoyu Priyazni vidnosini vin namagavsya zberigati i z papskim prestolom adzhe dioklejska cerkva zdavna bula pidporyadkovana same Rimu Zreshtoyu same z ruk papi volodar Dukli otrimav korolivskij vinec Za legendoyu koronaciya vidbulasya u 1170 roci v sobori Svyatogo Georgiya u Bari Pislya smerti Mihajla I u 1081 roci korolem stav jogo sin Kostyantin Bodin Vin priyednav do Dukli Hum Bosniyu serbske knyazivstvo Rashku ta Drach Stoliceyu knyazivstva stav Bar Bodinove korolivstvo bulo tipovim feodalnim utvorennyam i trimalosya lishe na sili volodarya ta gotovnosti vasaliv viznavati jogo vladu I chim shirshimi stavali kordoni korolivstva tim primarnishoyu stavala jogo yednist Ce stalo ochevidnim majzhe odrazu pislya smerti Bodina u 1108 roci Spochatku na tron zijshov jogo sin Mihajlo II Ale jogo shvidko usunuli vid vladi i obrali korolem zvedenogo brata Kostyantina Bodina Dobroslava Nadali volodari zminyuvalisya z majzhe kalejdoskopichnoyu shvidkistyu koronoyu pochergovo volodili Volodimir Georgij Gradina i sin Gradini Radoslav yakij vzhe ne navazhivsya tituluvati sebe korolem i nazivavsya prosto knyazem Zanepadom derzhavi Voyislavichiv zreshtoyu skoristavsya velikij zhupan susidnoyi Rashki Stefan Nemanya Vin rozgrabuvav Bar i Svach zahopiv Kotor ta v 1185 roci ostatochno priyednav Duklyu do svoyih volodin Shopravda uvinchati sebe koronoyu duklyanskih koroliv Nemanya tak i ne navazhivsya Korolem Diokletiyi i Dalmaciyi Stefan progolosiv svogo starshogo sina Vukana a sam zalishavsya lishe velikim zhupanom Serbiyi Za ironiyeyu doli same v cej chas koli nezalezhnoyi Dukli ne stalo u Bari bula stvorena najvidomisha hronika ciyeyi derzhavi a majzhe odnochasno v cerkvi Petra i Pavla na Limi slavnozvisne Miroslavove Yevangeliye U 1242 roci u svoyemu pragnenni dosyagti ostannogo morya do uzberezhzhya Adriatiki prorvalisya mongoli Yihni peredovi zagoni spalili Kotor Budvu i Bar doshentu znishili Svach rozgrabuvali ta splyundruvali najzamozhnishi duklyanski zemli Pam yat pro samostijnu Duklyu zbereglasya prote navit nazva krayu postupovo vijshla iz vzhitku spochatku za nazvoyu richki Zeti kolishni duklyanski zemli chastishe nazivali Zetoyu a potim Chornogoriyeyu PraviteliSpisok praviteliv Dukli Golovna kategoriya Praviteli Dukli Praviteli DukliVolodimir knyaz Dukli Vukan NemanichGradihna BranislavovichGrubesha BranislavovichDesa velikij zhupan Dzhorde BodinovichDobroslav IIDragomir knyaz Dukli Jovan VolodimirKostyantin BodinKochaparMihajlo I korol Dukli Mihajlo II korol Dukli Mihajlo III knyaz Dukli Petrislav volodar Dukli Radoslav knyaz Dukli Stefan VoyislavPrimitkiOleksij Mustafin Yak Duklya stala Chornogoriyeyu Mandrivka serednovichnoyu istoriyeyu Vsesvit 2016 11 12 s 288 293DzherelaHistory of Arcdiocese of Doclea Bar 7 lipnya 2008 u Wayback Machine on montenegrina net