Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна короля Вільге льма також відома як Дру га індіа нська війна війна en війна en у французькій літературі Пе рша міжк

Війна короля Вільгельма

Війна короля Вільгельма

Війна́ короля́ Вільге́льма (також відома як Дру́га індіа́нська війна́, війна́ [en], війна́ [en], у французькій літературі — Пе́рша міжколоніа́льна війна́) — північноамериканський театр воєнних дій війни Аугсбурзької ліги (1688—1697). Перша колоніальна війна між Англією та Францією за володіння в Північній Америці. Обидві сторони здобули підтримку з боку корінних індіанських племен, що заселяли їхні колонії.

Війна короля Вільгельма
Війна Аугсбурзької ліги
image
[en], губернатор Нової Франції, відмовляється прийняти вимогу англійців про капітуляцію в [en]

[en], губернатор Нової Франції, відмовляється прийняти вимогу англійців про капітуляцію в [en]
Дата: 1688—1697
Місце: Північна Америка
Результат: Рейсвейкський мирний договір
Status quo ante bellum
Сторони
image Королівство Франція

[en]
Алгонкіни
[en]

image Королівство Англія

Ірокези
Могікани

Командувачі
image [en]
image [en]
image [en]
image [en]
Отець [en]
Отець [en]
Отець [en]
Вождь [en] 		image [en]
image [en]
image [en]

Під час війни короля Вільгельма ні Англія, ні Франція не збиралися послабити свої позиції в Європі, щоб докласти більше зусиль для війни в колоніях. Французи та індіанці [en] змогли зупинити просування англійців в Акадії. За умовами Рейсвейкського миру 1697 року кордони між Новою Францією та Новою Англією залишився незміненим.

Північна Америка в кінці XVII століття

Станом на початок війни у Північній Америці було приблизно 154 тисячі англійських поселенців. Їхня чисельність була більша за кількість французів у відношенні 12:1. Однак англійці проживали в кількох колоніях на узбережжі Атлантичного океану, що заважало їм ефективно співпрацювати. Колонії були охоплені Славетною революцією 1688 року, яка спричинила зростання напруги серед колоністів. До того ж, англійці не мали військового керівництва, а їхні відносини з корінним індіанським народом ірокезів були напруженими.

Нова Франція була поділена на три частини: Акадію на узбережжі Атлантики, Канаду уздовж річки Святого Лаврентія та Луїзіану вздовж річки Міссісіпі від Великих озер до Мексиканської затоки. Станом на 1689 рік у французьких колоніях проживало 14 тисяч французів. Хоча кількість французів у Північній Америці була значно меншою за англійців, вони були політично об'єднані, а значна частина чоловіків мали військовий досвід. Через свою меншість порівняно з англійцями французи налагодили [en] з індіанцями.

Причини війни

Докладніше: Війна Аугсбурзької ліги та Славна революція

1688 року під час Славетної революції було повалено католицького короля Англії Якова II, після чого престол посіли протестантський король Вільгельм III Оранський та королева Марія II. Повалений король Яків II втік до Франції. Новий король Вільгельм долучив Англію до Аугсбурзької ліги і таким чином вступив у війну коаліції європейських держав проти Франції.

Між Новою Францією та північними англійськими колоніями існувала напруга. 1686 року колонії Нової Англії та деякі на південь від неї були об'єднані в [en]. Англійські колонії в союзі з ірокезами боролися проти Нової Франції та індіанців вабанакі. З 1680 року ірокези контролювали економічно важливу торгівлю хутром у регіоні Великих озер. На прохання англійських колоністів ірокези перервали торгівлю між Новою Францією та індіанськими племенами на захід. У відповідь французи атакували плем'я сенека в провінції Нью-Йорк. Англійці ж підтримали ірокезів під час їхнього [en] на [en] у Новій Франції.

Подібна ситуація існувала на прикордонні між Новою Англією та Акадією. Нова Франція визнавала межу з Новою Англією на цьому відтинку по річці [en] у південній частину Мену. Англійські колоністи з Массачусетсу розширювали свої володіння в регіоні. Щоб підтвердити свої претензії на територію, французи заснували кілька католицьких місій у трьох найбільших індіанських селах Мену: [en] на березі річки Кеннебек, [en] на березі [en] та [en] на березі річки Сент-Джон. У свою чергу, п'ять індіанських племен в Акадії створили конфедерацію вабанакі з метою укладення союзу з Новою Францією та зупинення англійської експансії.

Перебіг подій

image
Військові кампанії під час війни короля Вільгельма

Нова Англія, Акадія та Ньюфаундленд

Театр воєнних дій війни короля Вільгельма в Новій Англії, Акадії та Ньюфаундленді відомий також як війна [en] або війна [en].

У квітні 1688 року англійський колоніальний губернатор [en] сплюндрував дім священника Жана-Вінсента д'Аббаді де Сан-Кастіна на узбережжі [en] (нині Кастін, штат Мен). У серпні того ж року англійці здійснили рейд до села Шедабукту. У відповідь де Сан-Кастін разом індіанцями вабанакі розпочав кампанію вздовж північно-східного узбережжя та кордону Нової Англії й Акадії. 13 серпня 1688 року в Нью-Дартмуті вони вбили кількох поселенців. За кілька днів під час бою в Ярмауті вони вбили двох осіб. Восени того ж року в Кеннебанку вони вирізали дві сім'ї.

У червні 1689 року кількасот індіанців абенакі та [en] на чолі з вождями [en] й Месандовітом здійснили рейд у Довер, Нью-Гемпшир, де вбили понад 20 та взяли в полон 29 осіб, згодом проданих у Новій Франції. У Сако вони вбили чотирьох осіб. У відповідь група з 24 англійців вирушила на пошуки полонених та з метою переслідування індіанців. Після втрати чверті солдатів у боях з індіанцями група була змушена повернутися.

У серпні 1689 року де Сан-Кастін та отець [en] на чолі загону абенаків [en] форт Пемаквід (нині Бристоль, штат Мен). Падіння Пемаквіда стало значною поразкою англійців. Таким чином, межа була відсунута до форту Каско (нині Фалмут).

У відповідь на франко-індіанські набіги Нова Англія спорядила майора [en] у похід до Акадії. Під час війни короля Вільгельма Черч очолив чотири англійські рейди проти акадійців та вабанаків. Під час першої експедиції, що розпочалася 21 вересня 1689 року, Черч на чолі загону чисельністю 250 солдатів захищав групу англійських поселенців, які намагалися закріпитися у Фалмуті. Індіанці вбили 21 солдата Черча, однак оборонні дії його військ призвели до відступу вабанаків. Тоді Черч повернувся до Бостона, залишивши невелику групу англійських поселенців незахищеною. Навесні 1690 року 400 французів та індіанців на чолі з де Сан-Кастіном знищили поселення Салмон-Фоллз, після чого повернулися до Фалмута й у [en] вирізали всіх тамтешніх англійців. Убитих людей поховали влітку того ж року, коли до Фалмута повернувся Черч. Падіння форту Лоял спричинило те, що майже все населення Мену покинуло край. Відтак, індіанці отримали змогу атакувати Нью-Гемпшир.

Битва за Порт-Роял (1690)

У відповідь на індіанські набіги війська Нової Англії на чолі з [en] атакували [en] — столицю Акадії. 9 травня 1690 року розпочалася [en]. До форту Фіпс прибув з 736 солдатами на семи кораблях. Місцевий губернатор де Меневаль оборонявся протягом двох днів, після чого капітулював. Гарнізон французів ув'язнили у церкві, а де Меневаля — в його домі. Мешканців Форт-Рояла змусили скласти присягу королю Англії.

Згодом Фіпс покинув Форт-Роял, однак у червні туди прибули кораблі з Нью-Йорка, що призвело до більших руйнувань. Англійці спалили й пограбували поселення, зокрема парафіяльну церкву. Після цього англійці вдруге покинули форт. Губернатор Акадії [en] перемістив столицю колонії на безпечнішу територію — у [en] (нині Фредериктон, Нью-Брансвік), що залишався столицею до 1699 року.

11 вересня 1690 року біля [en] висадилася друга експедиція Черча чисельністю 300 солдатів. Його метою було звільнити англійський форт Педжпескот (нині Брансвік, штат Мен), який захопили вабанаки. Черч піднявся річкою [en] до форту Педжепскот. Звідти він пройшов 64 км вище за течією до Лівермор-Фоллс, де атакував поселення індіанців. Солдати Черча вбили кількох індіанців під час їхнього відступу. У вігвамах Черч виявив п'ятьох полонених англійців. Також його війська в поселенні вбили 6-7 індіанців та взяли в полон дев'ятьох. За кілька днів вабанакі атакували Черча в Кейп-Елізабет, вбили сімох та поранили 24 його солдатів. 26 вересня Черч повернувся до Портсмута в Нью-Гемпширі.

9 червня 1691 року загін із двохсот індіанців на чолі з вождем Моксусом атакував місто Веллс, в якому тоді було 80 будинків. Однак капітанові Джеймсу Конверсу та його ополченню вдалося захистити лейтенанта Джозефа Сторера. Інший вожль, Мадокавандо, погрожував повернутися наступного року й «вигнати пса Конверса зі свого лігва».

Під час відступу індіанці біля поселень Йорк та Кейп-Неддік спалили хутір і захопили кілька суден, вирізавши майже весь їхній екіпаж.

На початку 1692 року близько 150 абенаків на чолі з офіцерами з Нової Франції повернулися до Йорка, вбили приблизно 100 тамтешніх англійських поселенців та спалили майже всі зведені ними будівлі.

Третю експедицію до Акадії Черч очолив 1692 року. Загін із 450 солдатів атакував Пенобскот, після чого Черч рушив на Таконок (нині Вінслов, штат Мен).

1693 року фрегати з Нової Англії знову атакували Форт-Роял, спаливши майже десяток будинків і три комори, наповнені зерном.

18 липня 1694 року французький солдат [en] на чолі 250 абенаків з Норриджвока, якими також командував їхній вождь Бомазін, здійснили рейд на Дарем у Нью-Гемпширі. Загалом французи й індіанці вбили 104 мешканців та полонили ще 27.

Облога Пемаквіда (1696)

image
Пограбування англійських поселень на [en], 1696

1696 року Нова Франція та вабанакі на чолі з Сан-Кастіном та [en] рушили в похід проти англійців, проти яких вели [en] біля Сент-Джона. Далі вони рушили до Пемаквіда (нині Бристоль, штат Мен), який [en]. Після цього д'Ібревілль на чолі 124 канадців, акадійців, мікмаків та абенаків здійснив [en] на [en]. На Ньюфаундленді французи й індіанці знищили майже всі англійські поселення, вбили понад 100 англійців, у кілька разів більше захопили в полон, а близько 500 осіб депортували в Європу — до Англії або Франції.

У відповідь на такі дії Черч здійснив свою [en] в Акадію, атакувавши [en] та [en] — тодішню столицю Акадії.

Квебек та Нью-Йорк

У серпні 1689 року військо з 1500 ірокезів з метою помсти за дії губернатора Денонвілля [en] французьке поселення [en]. [en], що невдовзі замінив Денонвілля на посаді губернатора, здійснив рейд на ірокезьке поселення [en]. На початку 1690 року французи та індіанці завдали удару по англійських прикордонних поселеннях; зокрема, в Скенектаді в Нью-Йорку відбулася жорстока [en].

image
Французькі батареї обстрілюють англійський флот під час битви при Квебеку

У відповідь на це англійці організували дві військові кампанії: експедиція коннектикутського місцевого ополчення на чолі з [en], що атакувала Монреаль, та експедиція Вільяма Фіпса, що вдарила на місто Квебек. Через поширення захворювань серед солдатів та нестачу провіанту експедиція Вінтропа зазнала невдачі. Фіпс зазнав поразки у [en]. Експедиції до Квебеку та Порт-Рояла стали єдиними масштабними наступальними кампаніями англійців під час війни короля Вільгельма. Надалі англійці вели переважно оборонні бої, вступаючи в дрібні сутички та проводячи рейди у відповідь на дії противників.

Становище ірокезів погіршилося у зв'язку зі слабкістю їхніх англійських союзників. У 1693 та 1696 роках французи та індіанці здійснили масштабні набіги на поселення ірокезів у Нью-Йорку, при цьому реакція англійських колоністів була пасивною. Після укладення миру між Англією та Францією 1697 року ірокези, покинуті англійцями, продовжували воювати з Новою Францією до 1701 року, коли сторони уклали [en].

Гудзонова затока

image
Тонення французького корабля [en]» під час [en], 1697

Під час війни короля Вільгельма тривала й економічна війна між Англією та Францією за вплив в Арктиці. На початку 1680-х років англійська Компанія Гудзонової затоки заснувала на берегах затоки Джеймс та на півдні Гудзонової затоки торговельні форпости. Внаслідок низки рейдів, організованих французьким губернатором Денонвіллем, що тривали протягом всієї війни Аугсбурзької ліги починаючи з так званої [en] 1686 року, більшість англійських форпостів, зокрема [en], Йорк-Фекторі та [en], були захоплені французами, на чолі яких стояв д'Ібревілль.

Оскільки французькі сили були нечисельними, вони слабко контролювали захоплені англійські форпости. 1695 року англійці повернули Йорк-Фекторі. Однак уже 1697 року д'Ібревілль, маючи один корабель, завдав поразки трьом англійським, після чого здійснив спробу захоплення Йорк-Фекторі.

Наслідки

У вересні 1697 року було укладено Рейсвейкський мирний договір, що закінчив війну між Англією та Францією. Згідно з договором, кордони між колоніями залишилися незміненими. Однак мир тривав недовго. За п'ять років розпочалася нова колоніальна війна — війна королеви Анни. Надалі ірокези залишалися нейтральними в англо-французьких конфліктах, тоді як напруження між Новою Англією та вабанакі зростало.

Умови Рейсвейкського миру не задовольняли Компанію Гудзонової затоки. Оскільки вона втратила всі свої торговельні форпости на берегах затоки ще до початку війни короля Вільгельма, за мирним договором та положенням про незмінність кордонів ці пости залишалися під французьким контролем. Однак за Утрехтським миром 1713 року компанія повернула свої володіння.

Примітки

  1. Baudry, René. Thury, Louis-Pierre. Т. 1.
  2. (2005). Writing Early American History. University of Pennsylvania Press. с. 74. ISBN  — через Google books.
  3. Williams, Alan F. (1987). Father Baudoin's War: D'Iberville's Campaigns in Acadia and Newfoundland, 1696, 1697. Department of Geography, Memorial University of Newfoundland. ISBN  — через Google books.
  4. Sylvester, Herbert Milton (1910). Indian Wars of New England: The Land of the Abenake. The French Occupation. King Philip's War. St. Castin's War. Т. I. Boston: W.B. Clarke Company. с. 54.
  5. Lacoursière, Jacques; Provencher, Jean; Vaugeois, Denis (2001). Canada-Québec 1534–2000. Les éditions du Septentrion. с. 92. ISBN .
  6. Bromley, J. S., ред. (1971). The New Cambridge Modern History. Т. 6, The Rise of Great Britain and Russia, 1688–1715/25. Cambridge University Press. с. 488. ISBN .
  7. (1832). The History of the State of Maine: From Its First Discovery, A. D. 1602, to the Separation, A. D. 1820, Inclusive. Т. II. Glazier, Masters & Smith. с. 27.
  8. Griffiths, N.E.S. (2005). From Migrant to Acadian: A North American Border People, 1604–1755. McGill-Queen's University Press. с. 61. ISBN .
  9. Campbell, William Edgar (2005). The Road to Canada: The Grand Communications Route from Saint John to Quebec. Goose Lane Editions. с. 21. ISBN .
  10. McIlwraith, Thomas F.; Muller, Edward K. (2001). North America: The Historical Geography of a Changing Continent. Rowman & Littlefield. с. 98. ISBN  — через Google books.
  11. Tucker, Spencer (2013). Almanac of American Military History. Т. I: 1000–1830. ABC-CLIO. с. 10—11. ISBN  — через Google books.
  12. Havard, Gilles (2001). The Great Peace of Montreal of 1701: French-native Diplomacy in the Seventeenth Century. McGill-Queen's University Press. с. 66. ISBN  — через Google books.
  13. Chartrand, René (2013). French Fortresses in North America 1535–1763: Québec, Montréal, Louisbourg and New Orleans. Bloomsbury. с. 4. ISBN  — через Google books.
  14. Aquila, Richard (1997). The Iroquois Restoration: Iroquois Diplomacy on the Colonial Frontier, 1701–1754. University of Nebraska Press. с. 43—44. ISBN  — через Gooble books.
  15. . web.archive.org. 23 листопада 2010. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 28 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  16. Grenier, John (2008). The Far Reaches of Empire: War in Nova Scotia, 1710-1760. University of Oklahoma Press. с. 51, 54. ISBN  — через Google books.
  17. Prins, Harald E.L. (March 1999). . The Atlantic Policy Congress of First Nations Chiefs. Amherst, : Wabanaki. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 16 вересня 2013.
  18. (1832). The History of the State of Maine: From Its First Discovery, A. D. 1602, to the Separation, A. D. 1820, Inclusive. Т. II. Glazier, Masters & Smith. с. 607.
  19. Clayton, W. Woodford (1880). History of York County, Maine: With Illustrations and Biographical Sketches of Its Prominent Men and Pioneers. Philadelphia: Everts & Peck. с. 51. ISBN  — через Google books.
  20. Chet, Guy (2003). Conquering the American Wilderness: The Triumph of European Warfare in the Colonial Northeast. University of Massachusetts Press. с. 81—82. ISBN .
  21. (1897). The Border Wars of New England: Commonly Called King William's and Queen Anne's Wars. New York: Charles Scribner's Sons. с. 33.
  22. ; Church, Thomas; Drake, Samuel G. (1845). The History of the Great Indian War of 1675 and 1676: Commonly Called Philip's War : Also the Old French and Indian Wars, from 1689 to 1704. New York: H. Dayton. с. 175—176. ISBN  — через Google books.
  23. (1994). 1686–1720: Imperial Intrusions. У Phillip Buckner; John G. Reid (ред.). The Atlantic Region to Confederation: A History. University of Toronto Press. с. 82. ISBN . JSTOR j.ctt15jjfrm.
  24. Dunn, Brenda (2004). A History of Port-Royal-Annapolis Royal, 1605–1800. Nimbus. с. 38-40. ISBN .
  25. Dunn, Brenda (2004). A History of Port-Royal-Annapolis Royal, 1605–1800. Nimbus. с. 45. ISBN .
  26. ; Church, Thomas; Drake, Samuel G. (1845). The History of the Great Indian War of 1675 and 1676: Commonly Called Philip's War : Also the Old French and Indian Wars, from 1689 to 1704. New York: H. Dayton. с. 179—180. ISBN  — через Google books.
  27. (1897). The Border Wars of New England: Commonly Called King William's and Queen Anne's Wars. New York: Charles Scribner's Sons. с. 66—69.
  28. Roach, Marilynne K. (2002). The Salem Witch Trials: A Day-by-day Chronicle of a Community Under Siege. Taylor Trade Publications. с. 163. ISBN  — через Google books.
  29. . web.archive.org. 22 лютого 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 29 січня 2024.
  30. ; Church, Thomas; Drake, Samuel G. (1845). The History of the Great Indian War of 1675 and 1676: Commonly Called Philip's War : Also the Old French and Indian Wars, from 1689 to 1704. New York: H. Dayton. с. 212—215. ISBN  — через Google books.
  31. Dunn, Brenda (2004). A History of Port-Royal-Annapolis Royal, 1605–1800. Nimbus. с. 43. ISBN .
  32. Acadia at the end of the 17th Century, p. 56
  33. Taylor, Alan (2002). American Colonies. Penguin Books. с. 290—291. ISBN .
  34. Trafzer, Clifford E. (2000). As Long as the Grass Shall Grow and Rivers Flow: A History of Native Americans. Harcourt College. ISBN .
  35. Exercises of the Eliot Historical Society on Monday the fifth of July, 1897: In commemoration of Major Charles Frost on the two hundredth anniversary of his massacre by the Indians, Sunday, July fourth, 1697. Eliot, ME: The Society. 1897. с. 16 — через The Internet Archive.

Література

  • Baker, Emerson W.; (January 2004). Amerindian Power in the Early Modern Northeast: A Reappraisal. . 3rd series. 61 (1): 77—106. doi:10.2307/3491676. JSTOR 3491676.
  • Weidensaul, Scott (2012). 'Our Enimies are Exceedeingly Cruell'. The First Frontier: The Forgotten History of Struggle, Savagery, and Endurance in Early America. Houghton Mifflin Harcourt. с. 182—221. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijna korolya Vilge lma takozh vidoma yak Dru ga india nska vijna vijna en vijna en u francuzkij literaturi Pe rsha mizhkolonia lna vijna pivnichnoamerikanskij teatr voyennih dij vijni Augsburzkoyi ligi 1688 1697 Persha kolonialna vijna mizh Angliyeyu ta Franciyeyu za volodinnya v Pivnichnij Americi Obidvi storoni zdobuli pidtrimku z boku korinnih indianskih plemen sho zaselyali yihni koloniyi Vijna korolya Vilgelma Vijna Augsburzkoyi ligi en gubernator Novoyi Franciyi vidmovlyayetsya prijnyati vimogu anglijciv pro kapitulyaciyu v en en gubernator Novoyi Franciyi vidmovlyayetsya prijnyati vimogu anglijciv pro kapitulyaciyu v en Data 1688 1697 Misce Pivnichna Amerika Rezultat Rejsvejkskij mirnij dogovir Status quo ante bellum Storoni Korolivstvo Franciya Nova Franciya en Algonkini en Korolivstvo Angliya Nova Angliya Nyu Jork Irokezi Mogikani Komanduvachi en en en en Otec en Otec en Otec en Vozhd en en en en Pid chas vijni korolya Vilgelma ni Angliya ni Franciya ne zbiralisya poslabiti svoyi poziciyi v Yevropi shob doklasti bilshe zusil dlya vijni v koloniyah Francuzi ta indianci en zmogli zupiniti prosuvannya anglijciv v Akadiyi Za umovami Rejsvejkskogo miru 1697 roku kordoni mizh Novoyu Franciyeyu ta Novoyu Angliyeyu zalishivsya nezminenim Pivnichna Amerika v kinci XVII stolittyaStanom na pochatok vijni u Pivnichnij Americi bulo priblizno 154 tisyachi anglijskih poselenciv Yihnya chiselnist bula bilsha za kilkist francuziv u vidnoshenni 12 1 Odnak anglijci prozhivali v kilkoh koloniyah na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu sho zavazhalo yim efektivno spivpracyuvati Koloniyi buli ohopleni Slavetnoyu revolyuciyeyu 1688 roku yaka sprichinila zrostannya naprugi sered kolonistiv Do togo zh anglijci ne mali vijskovogo kerivnictva a yihni vidnosini z korinnim indianskim narodom irokeziv buli napruzhenimi Nova Franciya bula podilena na tri chastini Akadiyu na uzberezhzhi Atlantiki Kanadu uzdovzh richki Svyatogo Lavrentiya ta Luyizianu vzdovzh richki Missisipi vid Velikih ozer do Meksikanskoyi zatoki Stanom na 1689 rik u francuzkih koloniyah prozhivalo 14 tisyach francuziv Hocha kilkist francuziv u Pivnichnij Americi bula znachno menshoyu za anglijciv voni buli politichno ob yednani a znachna chastina cholovikiv mali vijskovij dosvid Cherez svoyu menshist porivnyano z anglijcyami francuzi nalagodili en z indiancyami Prichini vijniDokladnishe Vijna Augsburzkoyi ligi ta Slavna revolyuciya 1688 roku pid chas Slavetnoyi revolyuciyi bulo povaleno katolickogo korolya Angliyi Yakova II pislya chogo prestol posili protestantskij korol Vilgelm III Oranskij ta koroleva Mariya II Povalenij korol Yakiv II vtik do Franciyi Novij korol Vilgelm doluchiv Angliyu do Augsburzkoyi ligi i takim chinom vstupiv u vijnu koaliciyi yevropejskih derzhav proti Franciyi Mizh Novoyu Franciyeyu ta pivnichnimi anglijskimi koloniyami isnuvala napruga 1686 roku koloniyi Novoyi Angliyi ta deyaki na pivden vid neyi buli ob yednani v en Anglijski koloniyi v soyuzi z irokezami borolisya proti Novoyi Franciyi ta indianciv vabanaki Z 1680 roku irokezi kontrolyuvali ekonomichno vazhlivu torgivlyu hutrom u regioni Velikih ozer Na prohannya anglijskih kolonistiv irokezi perervali torgivlyu mizh Novoyu Franciyeyu ta indianskimi plemenami na zahid U vidpovid francuzi atakuvali plem ya seneka v provinciyi Nyu Jork Anglijci zh pidtrimali irokeziv pid chas yihnogo en na en u Novij Franciyi Podibna situaciya isnuvala na prikordonni mizh Novoyu Angliyeyu ta Akadiyeyu Nova Franciya viznavala mezhu z Novoyu Angliyeyu na comu vidtinku po richci en u pivdennij chastinu Menu Anglijski kolonisti z Massachusetsu rozshiryuvali svoyi volodinnya v regioni Shob pidtverditi svoyi pretenziyi na teritoriyu francuzi zasnuvali kilka katolickih misij u troh najbilshih indianskih selah Menu en na berezi richki Kennebek en na berezi en ta en na berezi richki Sent Dzhon U svoyu chergu p yat indianskih plemen v Akadiyi stvorili konfederaciyu vabanaki z metoyu ukladennya soyuzu z Novoyu Franciyeyu ta zupinennya anglijskoyi ekspansiyi Perebig podijVijskovi kampaniyi pid chas vijni korolya Vilgelma Nova Angliya Akadiya ta Nyufaundlend Teatr voyennih dij vijni korolya Vilgelma v Novij Angliyi Akadiyi ta Nyufaundlendi vidomij takozh yak vijna en abo vijna en U kvitni 1688 roku anglijskij kolonialnij gubernator en splyundruvav dim svyashennika Zhana Vinsenta d Abbadi de San Kastina na uzberezhzhi en nini Kastin shtat Men U serpni togo zh roku anglijci zdijsnili rejd do sela Shedabuktu U vidpovid de San Kastin razom indiancyami vabanaki rozpochav kampaniyu vzdovzh pivnichno shidnogo uzberezhzhya ta kordonu Novoyi Angliyi j Akadiyi 13 serpnya 1688 roku v Nyu Dartmuti voni vbili kilkoh poselenciv Za kilka dniv pid chas boyu v Yarmauti voni vbili dvoh osib Voseni togo zh roku v Kennebanku voni virizali dvi sim yi U chervni 1689 roku kilkasot indianciv abenaki ta en na choli z vozhdyami en j Mesandovitom zdijsnili rejd u Dover Nyu Gempshir de vbili ponad 20 ta vzyali v polon 29 osib zgodom prodanih u Novij Franciyi U Sako voni vbili chotiroh osib U vidpovid grupa z 24 anglijciv virushila na poshuki polonenih ta z metoyu peresliduvannya indianciv Pislya vtrati chverti soldativ u boyah z indiancyami grupa bula zmushena povernutisya U serpni 1689 roku de San Kastin ta otec en na choli zagonu abenakiv en fort Pemakvid nini Bristol shtat Men Padinnya Pemakvida stalo znachnoyu porazkoyu anglijciv Takim chinom mezha bula vidsunuta do fortu Kasko nini Falmut U vidpovid na franko indianski nabigi Nova Angliya sporyadila majora en u pohid do Akadiyi Pid chas vijni korolya Vilgelma Cherch ocholiv chotiri anglijski rejdi proti akadijciv ta vabanakiv Pid chas pershoyi ekspediciyi sho rozpochalasya 21 veresnya 1689 roku Cherch na choli zagonu chiselnistyu 250 soldativ zahishav grupu anglijskih poselenciv yaki namagalisya zakripitisya u Falmuti Indianci vbili 21 soldata Chercha odnak oboronni diyi jogo vijsk prizveli do vidstupu vabanakiv Todi Cherch povernuvsya do Bostona zalishivshi neveliku grupu anglijskih poselenciv nezahishenoyu Navesni 1690 roku 400 francuziv ta indianciv na choli z de San Kastinom znishili poselennya Salmon Follz pislya chogo povernulisya do Falmuta j u en virizali vsih tamteshnih anglijciv Ubitih lyudej pohovali vlitku togo zh roku koli do Falmuta povernuvsya Cherch Padinnya fortu Loyal sprichinilo te sho majzhe vse naselennya Menu pokinulo kraj Vidtak indianci otrimali zmogu atakuvati Nyu Gempshir Bitva za Port Royal 1690 U vidpovid na indianski nabigi vijska Novoyi Angliyi na choli z en atakuvali en stolicyu Akadiyi 9 travnya 1690 roku rozpochalasya en Do fortu Fips pribuv z 736 soldatami na semi korablyah Miscevij gubernator de Meneval oboronyavsya protyagom dvoh dniv pislya chogo kapitulyuvav Garnizon francuziv uv yaznili u cerkvi a de Menevalya v jogo domi Meshkanciv Fort Royala zmusili sklasti prisyagu korolyu Angliyi Zgodom Fips pokinuv Fort Royal odnak u chervni tudi pribuli korabli z Nyu Jorka sho prizvelo do bilshih rujnuvan Anglijci spalili j pograbuvali poselennya zokrema parafiyalnu cerkvu Pislya cogo anglijci vdruge pokinuli fort Gubernator Akadiyi en peremistiv stolicyu koloniyi na bezpechnishu teritoriyu u en nini Frederikton Nyu Bransvik sho zalishavsya stoliceyu do 1699 roku 11 veresnya 1690 roku bilya en visadilasya druga ekspediciya Chercha chiselnistyu 300 soldativ Jogo metoyu bulo zvilniti anglijskij fort Pedzhpeskot nini Bransvik shtat Men yakij zahopili vabanaki Cherch pidnyavsya richkoyu en do fortu Pedzhepskot Zvidti vin projshov 64 km vishe za techiyeyu do Livermor Folls de atakuvav poselennya indianciv Soldati Chercha vbili kilkoh indianciv pid chas yihnogo vidstupu U vigvamah Cherch viyaviv p yatoh polonenih anglijciv Takozh jogo vijska v poselenni vbili 6 7 indianciv ta vzyali v polon dev yatoh Za kilka dniv vabanaki atakuvali Chercha v Kejp Elizabet vbili simoh ta poranili 24 jogo soldativ 26 veresnya Cherch povernuvsya do Portsmuta v Nyu Gempshiri 9 chervnya 1691 roku zagin iz dvohsot indianciv na choli z vozhdem Moksusom atakuvav misto Vells v yakomu todi bulo 80 budinkiv Odnak kapitanovi Dzhejmsu Konversu ta jogo opolchennyu vdalosya zahistiti lejtenanta Dzhozefa Storera Inshij vozhl Madokavando pogrozhuvav povernutisya nastupnogo roku j vignati psa Konversa zi svogo ligva Pid chas vidstupu indianci bilya poselen Jork ta Kejp Neddik spalili hutir i zahopili kilka suden virizavshi majzhe ves yihnij ekipazh Na pochatku 1692 roku blizko 150 abenakiv na choli z oficerami z Novoyi Franciyi povernulisya do Jorka vbili priblizno 100 tamteshnih anglijskih poselenciv ta spalili majzhe vsi zvedeni nimi budivli Tretyu ekspediciyu do Akadiyi Cherch ocholiv 1692 roku Zagin iz 450 soldativ atakuvav Penobskot pislya chogo Cherch rushiv na Takonok nini Vinslov shtat Men 1693 roku fregati z Novoyi Angliyi znovu atakuvali Fort Royal spalivshi majzhe desyatok budinkiv i tri komori napovneni zernom 18 lipnya 1694 roku francuzkij soldat en na choli 250 abenakiv z Norridzhvoka yakimi takozh komanduvav yihnij vozhd Bomazin zdijsnili rejd na Darem u Nyu Gempshiri Zagalom francuzi j indianci vbili 104 meshkanciv ta polonili she 27 Obloga Pemakvida 1696 Pograbuvannya anglijskih poselen na en 1696 1696 roku Nova Franciya ta vabanaki na choli z San Kastinom ta en rushili v pohid proti anglijciv proti yakih veli en bilya Sent Dzhona Dali voni rushili do Pemakvida nini Bristol shtat Men yakij en Pislya cogo d Ibrevill na choli 124 kanadciv akadijciv mikmakiv ta abenakiv zdijsniv en na en Na Nyufaundlendi francuzi j indianci znishili majzhe vsi anglijski poselennya vbili ponad 100 anglijciv u kilka raziv bilshe zahopili v polon a blizko 500 osib deportuvali v Yevropu do Angliyi abo Franciyi U vidpovid na taki diyi Cherch zdijsniv svoyu en v Akadiyu atakuvavshi en ta en todishnyu stolicyu Akadiyi Kvebek ta Nyu Jork U serpni 1689 roku vijsko z 1500 irokeziv z metoyu pomsti za diyi gubernatora Denonvillya en francuzke poselennya en en sho nevdovzi zaminiv Denonvillya na posadi gubernatora zdijsniv rejd na irokezke poselennya en Na pochatku 1690 roku francuzi ta indianci zavdali udaru po anglijskih prikordonnih poselennyah zokrema v Skenektadi v Nyu Jorku vidbulasya zhorstoka en Francuzki batareyi obstrilyuyut anglijskij flot pid chas bitvi pri Kvebeku U vidpovid na ce anglijci organizuvali dvi vijskovi kampaniyi ekspediciya konnektikutskogo miscevogo opolchennya na choli z en sho atakuvala Monreal ta ekspediciya Vilyama Fipsa sho vdarila na misto Kvebek Cherez poshirennya zahvoryuvan sered soldativ ta nestachu proviantu ekspediciya Vintropa zaznala nevdachi Fips zaznav porazki u en Ekspediciyi do Kvebeku ta Port Royala stali yedinimi masshtabnimi nastupalnimi kampaniyami anglijciv pid chas vijni korolya Vilgelma Nadali anglijci veli perevazhno oboronni boyi vstupayuchi v dribni sutichki ta provodyachi rejdi u vidpovid na diyi protivnikiv Stanovishe irokeziv pogirshilosya u zv yazku zi slabkistyu yihnih anglijskih soyuznikiv U 1693 ta 1696 rokah francuzi ta indianci zdijsnili masshtabni nabigi na poselennya irokeziv u Nyu Jorku pri comu reakciya anglijskih kolonistiv bula pasivnoyu Pislya ukladennya miru mizh Angliyeyu ta Franciyeyu 1697 roku irokezi pokinuti anglijcyami prodovzhuvali voyuvati z Novoyu Franciyeyu do 1701 roku koli storoni uklali en Gudzonova zatoka Tonennya francuzkogo korablya en pid chas en 1697 Pid chas vijni korolya Vilgelma trivala j ekonomichna vijna mizh Angliyeyu ta Franciyeyu za vpliv v Arktici Na pochatku 1680 h rokiv anglijska Kompaniya Gudzonovoyi zatoki zasnuvala na beregah zatoki Dzhejms ta na pivdni Gudzonovoyi zatoki torgovelni forposti Vnaslidok nizki rejdiv organizovanih francuzkim gubernatorom Denonvillem sho trivali protyagom vsiyeyi vijni Augsburzkoyi ligi pochinayuchi z tak zvanoyi en 1686 roku bilshist anglijskih forpostiv zokrema en Jork Fektori ta en buli zahopleni francuzami na choli yakih stoyav d Ibrevill Oskilki francuzki sili buli nechiselnimi voni slabko kontrolyuvali zahopleni anglijski forposti 1695 roku anglijci povernuli Jork Fektori Odnak uzhe 1697 roku d Ibrevill mayuchi odin korabel zavdav porazki trom anglijskim pislya chogo zdijsniv sprobu zahoplennya Jork Fektori NaslidkiU veresni 1697 roku bulo ukladeno Rejsvejkskij mirnij dogovir sho zakinchiv vijnu mizh Angliyeyu ta Franciyeyu Zgidno z dogovorom kordoni mizh koloniyami zalishilisya nezminenimi Odnak mir trivav nedovgo Za p yat rokiv rozpochalasya nova kolonialna vijna vijna korolevi Anni Nadali irokezi zalishalisya nejtralnimi v anglo francuzkih konfliktah todi yak napruzhennya mizh Novoyu Angliyeyu ta vabanaki zrostalo Umovi Rejsvejkskogo miru ne zadovolnyali Kompaniyu Gudzonovoyi zatoki Oskilki vona vtratila vsi svoyi torgovelni forposti na beregah zatoki she do pochatku vijni korolya Vilgelma za mirnim dogovorom ta polozhennyam pro nezminnist kordoniv ci posti zalishalisya pid francuzkim kontrolem Odnak za Utrehtskim mirom 1713 roku kompaniya povernula svoyi volodinnya PrimitkiBaudry Rene Thury Louis Pierre T 1 2005 Writing Early American History University of Pennsylvania Press s 74 ISBN 978 0 8122 1910 4 cherez Google books Williams Alan F 1987 Father Baudoin s War D Iberville s Campaigns in Acadia and Newfoundland 1696 1697 Department of Geography Memorial University of Newfoundland ISBN 978 0 88901 144 1 cherez Google books Sylvester Herbert Milton 1910 Indian Wars of New England The Land of the Abenake The French Occupation King Philip s War St Castin s War T I Boston W B Clarke Company s 54 Lacoursiere Jacques Provencher Jean Vaugeois Denis 2001 Canada Quebec 1534 2000 Les editions du Septentrion s 92 ISBN 978 2 89448 186 8 Bromley J S red 1971 The New Cambridge Modern History T 6 The Rise of Great Britain and Russia 1688 1715 25 Cambridge University Press s 488 ISBN 978 0 521 07524 4 1832 The History of the State of Maine From Its First Discovery A D 1602 to the Separation A D 1820 Inclusive T II Glazier Masters amp Smith s 27 Griffiths N E S 2005 From Migrant to Acadian A North American Border People 1604 1755 McGill Queen s University Press s 61 ISBN 978 0 7735 2699 0 Campbell William Edgar 2005 The Road to Canada The Grand Communications Route from Saint John to Quebec Goose Lane Editions s 21 ISBN 978 0 86492 426 1 McIlwraith Thomas F Muller Edward K 2001 North America The Historical Geography of a Changing Continent Rowman amp Littlefield s 98 ISBN 978 0 7425 0019 8 cherez Google books Tucker Spencer 2013 Almanac of American Military History T I 1000 1830 ABC CLIO s 10 11 ISBN 978 1 59884 530 3 cherez Google books Havard Gilles 2001 The Great Peace of Montreal of 1701 French native Diplomacy in the Seventeenth Century McGill Queen s University Press s 66 ISBN 978 0 7735 2219 0 cherez Google books Chartrand Rene 2013 French Fortresses in North America 1535 1763 Quebec Montreal Louisbourg and New Orleans Bloomsbury s 4 ISBN 978 1 4728 0317 7 cherez Google books Aquila Richard 1997 The Iroquois Restoration Iroquois Diplomacy on the Colonial Frontier 1701 1754 University of Nebraska Press s 43 44 ISBN 978 0 8032 5932 4 cherez Gooble books web archive org 23 listopada 2010 Arhiv originalu za 23 listopada 2010 Procitovano 28 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Grenier John 2008 The Far Reaches of Empire War in Nova Scotia 1710 1760 University of Oklahoma Press s 51 54 ISBN 978 0 8061 3876 3 cherez Google books Prins Harald E L March 1999 The Atlantic Policy Congress of First Nations Chiefs Amherst Wabanaki Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 16 veresnya 2013 1832 The History of the State of Maine From Its First Discovery A D 1602 to the Separation A D 1820 Inclusive T II Glazier Masters amp Smith s 607 Clayton W Woodford 1880 History of York County Maine With Illustrations and Biographical Sketches of Its Prominent Men and Pioneers Philadelphia Everts amp Peck s 51 ISBN 978 0 83280037 5 cherez Google books Chet Guy 2003 Conquering the American Wilderness The Triumph of European Warfare in the Colonial Northeast University of Massachusetts Press s 81 82 ISBN 978 1 55849 382 7 1897 The Border Wars of New England Commonly Called King William s and Queen Anne s Wars New York Charles Scribner s Sons s 33 Church Thomas Drake Samuel G 1845 The History of the Great Indian War of 1675 and 1676 Commonly Called Philip s War Also the Old French and Indian Wars from 1689 to 1704 New York H Dayton s 175 176 ISBN 978 0 65911482 2 cherez Google books 1994 1686 1720 Imperial Intrusions U Phillip Buckner John G Reid red The Atlantic Region to Confederation A History University of Toronto Press s 82 ISBN 978 1 4875 1676 5 JSTOR j ctt15jjfrm Dunn Brenda 2004 A History of Port Royal Annapolis Royal 1605 1800 Nimbus s 38 40 ISBN 978 1 55109 740 4 Dunn Brenda 2004 A History of Port Royal Annapolis Royal 1605 1800 Nimbus s 45 ISBN 978 1 55109 740 4 Church Thomas Drake Samuel G 1845 The History of the Great Indian War of 1675 and 1676 Commonly Called Philip s War Also the Old French and Indian Wars from 1689 to 1704 New York H Dayton s 179 180 ISBN 978 0 65911482 2 cherez Google books 1897 The Border Wars of New England Commonly Called King William s and Queen Anne s Wars New York Charles Scribner s Sons s 66 69 Roach Marilynne K 2002 The Salem Witch Trials A Day by day Chronicle of a Community Under Siege Taylor Trade Publications s 163 ISBN 978 1 58979 132 9 cherez Google books web archive org 22 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 29 sichnya 2024 Church Thomas Drake Samuel G 1845 The History of the Great Indian War of 1675 and 1676 Commonly Called Philip s War Also the Old French and Indian Wars from 1689 to 1704 New York H Dayton s 212 215 ISBN 978 0 65911482 2 cherez Google books Dunn Brenda 2004 A History of Port Royal Annapolis Royal 1605 1800 Nimbus s 43 ISBN 978 1 55109 740 4 Acadia at the end of the 17th Century p 56 Taylor Alan 2002 American Colonies Penguin Books s 290 291 ISBN 978 0 14 200210 0 Trafzer Clifford E 2000 As Long as the Grass Shall Grow and Rivers Flow A History of Native Americans Harcourt College ISBN 978 0 15 503857 8 Exercises of the Eliot Historical Society on Monday the fifth of July 1897 In commemoration of Major Charles Frost on the two hundredth anniversary of his massacre by the Indians Sunday July fourth 1697 Eliot ME The Society 1897 s 16 cherez The Internet Archive LiteraturaBaker Emerson W January 2004 Amerindian Power in the Early Modern Northeast A Reappraisal 3rd series 61 1 77 106 doi 10 2307 3491676 JSTOR 3491676 Weidensaul Scott 2012 Our Enimies are Exceedeingly Cruell The First Frontier The Forgotten History of Struggle Savagery and Endurance in Early America Houghton Mifflin Harcourt s 182 221 ISBN 978 0 15 101515 3

Дата публікації:
Топ