«Портрет художника Гране» — портрет роботи французького художника Енгра (1780—1867), створений в 1807 році в Італії.
фр. François Marius Granet | |
---|---|
Творець: | Енгр |
Час створення: | 1807 |
Розміри: | 75 × 53 см |
Висота: | 75 см |
Ширина: | 53 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | портрет |
Зберігається: | Екс-ан-Прованс, Франція |
Музей: | Музей Гране |
Інвентарний номер: | 849.1.31 |
«Портрет художника Гране» у Вікісховищі |
Передісторія
Довгий час Гране й Енгр були добрими знайомими, особливо в молоді роки. Обидва провінціали, вони пробилися у майстерню паризького художника Жака-Луї Давіда, повні надій на приємне майбутнє. Обидва засвоїли настанови класицизму і французького академізму, хоча їх індивідуальні манери суттєво відрізнялись від манери Давіда.
Гране перебував в майстерні Давіда всього декілька місяців, а потім працював самостійно у Франції і в Італії. Вже на початку 1800-х років Гране виборов перше визнання у художніх критиків і колекціонерів, хоча його обдарування виявилося помітно меншим і за обдарування Давіда, і за здібності Енгра. Він створював псевдоісторичні композиції побутового жанру («Кардинал Массімо у ліжка помираючого Пуссена в Римі») і замальовки архітектури та інтер'єрів (« Інтер'єр монастиря капуцинів в Римі»).
Енгр, навпаки, затримався в майстерні Давіда на декілька років і працював пліч-о-пліч з уславленим майстром, навчався довго і наполегливо, замальовував для себе його композиції і портрети, відвідував музей Лувр і бібліотеки. 1801 року, представивши на конкурс власну картину «Посланці Агамемнона у Ахілла» (нині — Школа красних мистецтв, Париж), Енгр виборов Велику римську премію. Вона повинна була забезпечити 4-річне перебування молодого художника в Італії за кошти держави. Але наполеонівська Франція готувалася до війни і кошти були потрібні саме для війни. Енгр потрапить до Італії, але пізніше.
Енгр і Гране зустрілись в Римі. Разом працювали і разом замальовували краєвиди і куточки папської столиці. Ще в Парижі Енгр почав створювати портрети за замовами, аби заробляти на життя. Портретну практику успішно продовжив і в Римі.
Портрети роботи Енгра римського періоду
- Портрет Жозефа Мольтедо, директора французької пошти, 1810 р.
- «Шестидесятирічна графиня де Турнон », 1812 р.
-
Опис твору
Енгр подав Франсуа Гране на передньому плані наближеним до глядача. Фігура заповнює площину картини настільки, що для опрацювання оточення залишає мало місця. Тим не менше оточення є і ретельно пророблене. Портретований перебуває перед парапетом на якомусь узвишші, звідки добре видно краєвид міста.
Всі ці риси характерні і для інших портретів Енгра цього періоду (Портрет Жозефа Мольтедо 1810 р., Російський дипломат Гур'єв 1821 р.)
В Римі, окрім живопису Рафаеля з мадоннами і коштовних фресок різних італійських художників, Енгр постійно цікавився архітектурою Риму. Краєвиди Риму, його різні куточки й окремі споруди постійно присутні в безлічі його малюнків. Але присутні як тло для портретів в малюнках старих і молодих французів, що мешкали в Італії на хвилі військових захоплень дрібних італійських князівств (малюнки-портрети).
На портреті художника Гране — теж краєвид Риму. Ретельно відтворений Квірінальський палац, його видовжена частина, вибудована в стилі римського бароко 17 століття за проектом Лоренцо Берніні. Римляни іронічно прозивали видовжену частину палацу «Довгий рукав», а невдалу прибудову двох дзвіниць Берніні до Пантеону — «ослячими вухами».
Енгр ретельно і точно відтворив обличчя Гране, не спокусившись і на цяточку компліментів (обличчя Гране далеке від канонів класицизму). Досить точно передані і модний одяг митця, і модна зачіска, з пасмами волосся на лобі, наче розбурхана і кинута туди вітром. В руці Гране — папка з малюнками і напис прізвища художника з перевернутою догори дригом латинською літерою «N». Поряд — підпис Енгра. Автор подав Гране натхненим і ніби в раптовому русі. За даними дослідників Енгр переписав лише небо, зробивши його похмурим, переддощовим, що перегукувалось із романтичним образом на полотні.
Джерела
- звіт про виставку портрета в Ермітажі 2009 року.
- Rifkin, Adrian. Ingres Then, and Now. New York: Routledge, 2000
- Rosenblum, Robert. Ingres. London: Harry N. Abrams, 1990.
- Ternois, Daniel. Ingres: Le portrait de monsieur Bertin, éd Réunion des Musées Nationaux collection solo, 1998.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 28 квітня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portret hudozhnika Grane portret roboti francuzkogo hudozhnika Engra 1780 1867 stvorenij v 1807 roci v Italiyi Portret hudozhnika Grane fr Francois Marius GranetTvorec EngrChas stvorennya 1807Rozmiri 75 53 smVisota 75 smShirina 53 smMaterial oliya na polotniZhanr portretZberigayetsya Eks an Provans FranciyaMuzej Muzej GraneInventarnij nomer 849 1 31 Portret hudozhnika Grane u VikishovishiPeredistoriyaDovgij chas Grane j Engr buli dobrimi znajomimi osoblivo v molodi roki Obidva provinciali voni probilisya u majsternyu parizkogo hudozhnika Zhaka Luyi Davida povni nadij na priyemne majbutnye Obidva zasvoyili nastanovi klasicizmu i francuzkogo akademizmu hocha yih individualni maneri suttyevo vidriznyalis vid maneri Davida Grane perebuvav v majsterni Davida vsogo dekilka misyaciv a potim pracyuvav samostijno u Franciyi i v Italiyi Vzhe na pochatku 1800 h rokiv Grane viborov pershe viznannya u hudozhnih kritikiv i kolekcioneriv hocha jogo obdaruvannya viyavilosya pomitno menshim i za obdaruvannya Davida i za zdibnosti Engra Vin stvoryuvav psevdoistorichni kompoziciyi pobutovogo zhanru Kardinal Massimo u lizhka pomirayuchogo Pussena v Rimi i zamalovki arhitekturi ta inter yeriv Inter yer monastirya kapuciniv v Rimi Engr navpaki zatrimavsya v majsterni Davida na dekilka rokiv i pracyuvav plich o plich z uslavlenim majstrom navchavsya dovgo i napoleglivo zamalovuvav dlya sebe jogo kompoziciyi i portreti vidviduvav muzej Luvr i biblioteki 1801 roku predstavivshi na konkurs vlasnu kartinu Poslanci Agamemnona u Ahilla nini Shkola krasnih mistectv Parizh Engr viborov Veliku rimsku premiyu Vona povinna bula zabezpechiti 4 richne perebuvannya molodogo hudozhnika v Italiyi za koshti derzhavi Ale napoleonivska Franciya gotuvalasya do vijni i koshti buli potribni same dlya vijni Engr potrapit do Italiyi ale piznishe Engr i Grane zustrilis v Rimi Razom pracyuvali i razom zamalovuvali krayevidi i kutochki papskoyi stolici She v Parizhi Engr pochav stvoryuvati portreti za zamovami abi zaroblyati na zhittya Portretnu praktiku uspishno prodovzhiv i v Rimi Portreti roboti Engra rimskogo perioduLord Grenthem u povnij zrist 1816 r Portret Zhozefa Moltedo direktora francuzkoyi poshti 1810 r Shestidesyatirichna grafinya de Turnon 1812 r Rosijskij diplomat Gur yev 1821 r Opis tvoruEngr podav Fransua Grane na perednomu plani nablizhenim do glyadacha Figura zapovnyuye ploshinu kartini nastilki sho dlya opracyuvannya otochennya zalishaye malo miscya Tim ne menshe otochennya ye i retelno proroblene Portretovanij perebuvaye pered parapetom na yakomus uzvishshi zvidki dobre vidno krayevid mista Vsi ci risi harakterni i dlya inshih portretiv Engra cogo periodu Portret Zhozefa Moltedo 1810 r Rosijskij diplomat Gur yev 1821 r V Rimi okrim zhivopisu Rafaelya z madonnami i koshtovnih fresok riznih italijskih hudozhnikiv Engr postijno cikavivsya arhitekturoyu Rimu Krayevidi Rimu jogo rizni kutochki j okremi sporudi postijno prisutni v bezlichi jogo malyunkiv Ale prisutni yak tlo dlya portretiv v malyunkah starih i molodih francuziv sho meshkali v Italiyi na hvili vijskovih zahoplen dribnih italijskih knyazivstv malyunki portreti Na portreti hudozhnika Grane tezh krayevid Rimu Retelno vidtvorenij Kvirinalskij palac jogo vidovzhena chastina vibudovana v stili rimskogo baroko 17 stolittya za proektom Lorenco Bernini Rimlyani ironichno prozivali vidovzhenu chastinu palacu Dovgij rukav a nevdalu pribudovu dvoh dzvinic Bernini do Panteonu oslyachimi vuhami Engr retelno i tochno vidtvoriv oblichchya Grane ne spokusivshis i na cyatochku komplimentiv oblichchya Grane daleke vid kanoniv klasicizmu Dosit tochno peredani i modnij odyag mitcya i modna zachiska z pasmami volossya na lobi nache rozburhana i kinuta tudi vitrom V ruci Grane papka z malyunkami i napis prizvisha hudozhnika z perevernutoyu dogori drigom latinskoyu literoyu N Poryad pidpis Engra Avtor podav Grane nathnenim i nibi v raptovomu rusi Za danimi doslidnikiv Engr perepisav lishe nebo zrobivshi jogo pohmurim pereddoshovim sho peregukuvalos iz romantichnim obrazom na polotni Dzherelazvit pro vistavku portreta v Ermitazhi 2009 roku Rifkin Adrian Ingres Then and Now New York Routledge 2000 Rosenblum Robert Ingres London Harry N Abrams 1990 ISBN 0 300 08653 9 Ternois Daniel Ingres Le portrait de monsieur Bertin ed Reunion des Musees Nationaux collection solo 1998 ISBN 2 7118 3749 1Primitki Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 28 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhPortal Mistectvo Francuzke mistectvo Zhak Luyi David Paradnij portret Romantizm Muzej Engra Malyunki Engra