Дворчанин Гнат Семенович (біл. Дварча́нін Ігна́т Сямёнавіч) (27 травня (8 червня) 1895, с. Погіри, Слонімський повіт Гродненської губернії, Литовське генерал-губернаторство, (нині Дятлівський район, Гродненська область) — 8 грудня 1937, Ленінград) — діяч білоруського національного руху, поет, літературознавець.
Гнат Дворчанин | ||||
---|---|---|---|---|
Дварча́нін Ігна́т Сямёнавіч | ||||
Псевдонім | Гудок Ігнат, Гудок, Ладанчук І., Гудок Ігналь і Гудок І. | |||
Народився | 27 травня (8 червня) 1895 d, Слонімський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
Помер | 8 грудня 1937 (42 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | письменник, громадський діяч, учитель літератури | |||
Alma mater | Вільнюська білоруська гімназія і Карлів університет (1925) | |||
Заклад | Q13028798?, Білоруське видавниче товариство, Вільнюська білоруська гімназія і d | |||
Мова творів | білоруська | |||
Членство | Білоруське наукове товариство і Товариство білоруської школи | |||
Партія | Білоруська селянсько-робітнича громада і Комуністична партія Польщі | |||
| ||||
Дворчанин Гнат Симонович у Вікісховищі | ||||
Біографія
У 1912—1915 рр. працював народним учителем у с. Хмельниця (Слонімський повіт). У травні 1915 мобілізований в армію, разом з відступаючими військами прибув до м. Твер. Після закінчення у 1916 школи прапорщиків у м. Араніенбаум (нині Ломоносов) служив в запасному полку в Москві. 3 осені 1916 на Західному фронті, підпоручник.
3 червня 1917 в Мінську, 3 червня 1917 вступив до БСГ, брав участь у 3-му з'їзді (жовтень 1917), в підготовці Всебілоруського з'їзду (1917), роботі Центральної Білоруської військової Ради.
У кінці грудня 1917 виїхав до батька до Новочеркаську, звільнився з військової служби та отримав статус біженця. У березні 1918 на запрошення А. Червякова переїхав до Москви, де був призначений секретарем культурно-просвітнього відділу Білоруського національного комісаріату. На нараді вчителів шкіл Білорусі (21-23 липня 1918) виступав з доповіддю, де підкреслював вагомість вивчення білоруської мови, літератури, історії для пробудження національної свідомості та людської гідності білоруського народу. З серпня 1918 року на батьківщині, відкрив початкову білоруську школу в с. Пецюки (Дятловська волость Новогрудського повіту), вів культурно-освітню роботу. У 1919 вступив на вчительські курси в Вільнюсі, але був заарештований польською владою і відправлений в Білостоцький концтабір, звідки в грудні втік. У 1920 з приходом Червоної Армії прибув до Мінська. З серпня 1920 до липня 1921 року у Вільнюсі. Працював сторожем, писарем у канцелярії білоруського відділу в Департаменті освіти, вчителем у містечку Свір (Свенцянський повіт). У 1921 здав екстерном іспити за курс Віленської білоруської гімназії. Виконував доручення Білоруського національного комітету і Центральної білоруської шкільної ради. Влітку 1921 спрямований Білорусьим національним комітетом до Латвії, де читав лекції з білорусознавства на вчительських курсах у Двінську (нині м. Даугавпілс), брав участь у створенні культурно-просвітницького товариства білоруського національної меншини "Батьківщина" , входив до його керівництва. У вересні 1921 від товариства «Батьківщина» делегований до Праги на Білоруський політичну конференцію.
Закінчив історико-філологічний факультет Празького університету (1925) зі ступенем доктора філософії. Празький період життя Гната Дворчанина характеризується активною громадською діяльністю. Він був головою Об'єднання прогресивних білоруських студентів, членом Білоруської Ради, яка об'єднувала білоруську еміграцію в Чехословаччині.
З 1926 року у Вільнюсі вступив до Білоруської селянсько-робітничої громади (БКРГ), був тісно пов'язаний з її керівництвом, виконував доручення Центрального секретаріату БКРГ, вів лекції у Вільнюському гуртку громади. Працював секретарем Білоруського видавничого товариства, учителем Віленської білоруської гімназії. У 1928 від Новогрудського виборчого округу обраний до польського сейму, учасник білоруського робітничо-селянського посольського клубу «Змагання», який фактично продовжував діяльність Громади. У 1930 заарештований польською владою і засуджений на 8 років в'язниці. Звільнений 15 вересня 1932 в результаті обміну політв'язнями між СРСР і Польщею і переїхав до Білорусі.
3 листопада 1932 працював в АН Білорусі в комісії з вивчення Західної Білорусі, був в. о. директора Інституту мовознавства.
16 серпня 1933 заарештований НКВС у справі «Білоруського національного центру». Постановою судової колегії 9 січня 1934 засуджений до вищої міри покарання, яку замінили на 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на Соловецьких островах і будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. За вироком «трійки» від 25 листопада 1937 засуджений до розстрілу. Реабілітований за двома вироками у 1956 році військовим трибуналом БВО.
Творчість
Друкувався з 1917. Вірші Гната Дворчанина містилися в газеті «Денниця» (біл. «Дзянніца»), журналах «Рідні гони» (біл. «Родныя гоні»), «Блискавка», «Наш шлях», «Молоде життя», «Білоруська школа в Латвії» та ін. Тематика творів цього періоду — боротьба за відродження білоруської культури, підняття її на більш якісний рівень, усвідомлення білоруським народом своєї історичної і політичної значущості, рівності з іншими народами.
Під час навчання в Празькому університеті розміщував вірші революційно-романтичної спрямованості в студентських виданнях «Промінь», «Студентська думка», «Перевесла». У 1926 захистив дисертацію на тему «Франциск Скорина як культурний діяч і гуманіст на білоруському терені» (рукопис зберігається в Празькому університеті). У рукописах збереглися його роботи «Франциск Скорина щодо трудового народу»,«3 історії друкованих видань про Скорину»,«Спроба опису бібліографії про доктора Франциска Скорину».
Уклав і в 1927 видав у Вільно «Хрестоматію нової білоруського літератури (від 1905 року)», в якій вміщено твори білоруських письменників, подані короткі коментарі про їх життєвий і творчий шлях. Видання відіграло велику роль у шкільному навчанні і патріотичному вихованні західнобілоруської молоді, стало подією в суспільно-культурному житті Західної Білорусі. 3 1927 співпрацював із журналами «Рідні гони», «Маланка», редагував білоруські газети.
У наш час перевидавалися лише 8 віршів у збірнику «Роздоріжжя волі» (1990, під редакцією Володимира Колесника). Найвідоміший вірш «Поклик» (надрукований у газеті «Вільна Білорусь» у листопаді 1917) і переклад білоруською мовою поеми А. Блока «Дванадцять».
Бібліографія
- Хрестоматія нової білоруської літератури: (від 1905 року): для старших класів білоруських середніх шкіл / Г. Дворчанин. — Вільнюс: Білоруське видавниче товариство, 1927. —495, [3] с.
- [Вірші] // Білорусь. 1988. № 1.
- Франциск Скорина як культурний діяч і гуманіст на білоруському терені / Пер. з чеськ. мови Т. Кароткай. — Мн. : Просвещение, 1991. — 185, [2] с. ISBN 5-343-00645-0
Вшанування пам'яті
У м. Дятлово встановлено пам'ятник Гнату Дворчанину, на батьківщині в с. Погіри встановлено меморіальну дошку.
Література
- Західна Білорусь — плацдарм імперіалістичної інтервенції. — Мінськ: Білоруський академія наук, Комісія з вивчення Західної Білорусії, 1931.
- Мірачицкі Л. Ім'я, не забуте народом // Білорусь, 1965, № 5.
- Петкевич А. Стежками рідного краю // Наднеманская були. Мн., 1968.
- Мисько Я. «Ласки панської не треба...» // Мисько Я. Мое мовчазне серце. Мн., 1983.
- Скалабан В. Коли зійшла «Денниця»: Нове про Гната Дворчанина // ЛіМ. 1985. 16 жн.
- Шалькевич В. Час вимагав боротьби: До 90-річчя від дня народження Гната Дварчаніна // Лім. 1985. 14 червні.
- Білоруські письменники: Біябібліягр. словник. Мн., 1993. Т. 2. С. 335-337.
- Місаревіч Я. А. Г. С. Дворчанин: історико-бібліогр. нарис. — Гродно : Обл. відділ Білорус. фонду культури, 1995.
- Адамушко В. Дворчанин // ЕГБ в 6 т. Т. 3. — Мн., 1996. С. 216-217.
- Чмарава М. I. Білоруська література в Чехословаччині (1920-1945): Автореф. дис. на отриманні вчених. ступ. канд. філологічних наук: 10:01:01; 10:01:03 / Чмарава Марина Іванівна; Бел. держ. ун-т. — Мн., 2002.
- Гнат Дворчанин як вчений-літературознавець / К. М. Мороз // Шості республіканські Колесниківські читання: матеріали республіканської наукової конференції, присвячені 85-річчю від дня народження В. А. Колесника, м. Брест, 26 жовтня 2007 року «Слово о полку Ігоревім» в літературі і духовній культурі слов'янських народів: матеріали міжнародної наукової конференції, м. Брест, 27-28 квітня 2007 р. / [під загальною редакцією С. П. Мельникової, Г. М. Праневича] — С. 81-86.
- Barszczewski A., Bergman A., Tomaszewski J. Ignacy Dworczanin — bialoruski poíityk i uczony. — Warszawa: Wyd-wo Uniw. Warszawskiego, 1990.
Примітки
- Анатолій Мясников. З когорти мучеників і жертв // Зірка, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dvorchanin Gnat Semenovich bil Dvarcha nin Igna t Syamyonavich 27 travnya 8 chervnya 1895 18950608 s Pogiri Slonimskij povit Grodnenskoyi guberniyi Litovske general gubernatorstvo nini Dyatlivskij rajon Grodnenska oblast 8 grudnya 1937 Leningrad diyach biloruskogo nacionalnogo ruhu poet literaturoznavec Gnat DvorchaninDvarcha nin Igna t SyamyonavichPsevdonimGudok Ignat Gudok Ladanchuk I Gudok Ignal i Gudok I Narodivsya27 travnya 8 chervnya 1895 d Slonimskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer8 grudnya 1937 1937 12 08 42 roki Leningrad RRFSR SRSRNacionalnistbilorusDiyalnistpismennik gromadskij diyach uchitel literaturiAlma materVilnyuska biloruska gimnaziya i Karliv universitet 1925 ZakladQ13028798 Biloruske vidavniche tovaristvo Vilnyuska biloruska gimnaziya i dMova tvorivbiloruskaChlenstvoBiloruske naukove tovaristvo i Tovaristvo biloruskoyi shkoliPartiyaBiloruska selyansko robitnicha gromada i Komunistichna partiya Polshi Dvorchanin Gnat Simonovich u VikishovishiBiografiyaU 1912 1915 rr pracyuvav narodnim uchitelem u s Hmelnicya Slonimskij povit U travni 1915 mobilizovanij v armiyu razom z vidstupayuchimi vijskami pribuv do m Tver Pislya zakinchennya u 1916 shkoli praporshikiv u m Aranienbaum nini Lomonosov sluzhiv v zapasnomu polku v Moskvi 3 oseni 1916 na Zahidnomu fronti pidporuchnik 3 chervnya 1917 v Minsku 3 chervnya 1917 vstupiv do BSG brav uchast u 3 mu z yizdi zhovten 1917 v pidgotovci Vsebiloruskogo z yizdu 1917 roboti Centralnoyi Biloruskoyi vijskovoyi Radi U kinci grudnya 1917 viyihav do batka do Novocherkasku zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi ta otrimav status bizhencya U berezni 1918 na zaproshennya A Chervyakova pereyihav do Moskvi de buv priznachenij sekretarem kulturno prosvitnogo viddilu Biloruskogo nacionalnogo komisariatu Na naradi vchiteliv shkil Bilorusi 21 23 lipnya 1918 vistupav z dopoviddyu de pidkreslyuvav vagomist vivchennya biloruskoyi movi literaturi istoriyi dlya probudzhennya nacionalnoyi svidomosti ta lyudskoyi gidnosti biloruskogo narodu Z serpnya 1918 roku na batkivshini vidkriv pochatkovu bilorusku shkolu v s Pecyuki Dyatlovska volost Novogrudskogo povitu viv kulturno osvitnyu robotu U 1919 vstupiv na vchitelski kursi v Vilnyusi ale buv zaareshtovanij polskoyu vladoyu i vidpravlenij v Bilostockij konctabir zvidki v grudni vtik U 1920 z prihodom Chervonoyi Armiyi pribuv do Minska Z serpnya 1920 do lipnya 1921 roku u Vilnyusi Pracyuvav storozhem pisarem u kancelyariyi biloruskogo viddilu v Departamenti osviti vchitelem u mistechku Svir Svencyanskij povit U 1921 zdav eksternom ispiti za kurs Vilenskoyi biloruskoyi gimnaziyi Vikonuvav doruchennya Biloruskogo nacionalnogo komitetu i Centralnoyi biloruskoyi shkilnoyi radi Vlitku 1921 spryamovanij Bilorusim nacionalnim komitetom do Latviyi de chitav lekciyi z bilorusoznavstva na vchitelskih kursah u Dvinsku nini m Daugavpils brav uchast u stvorenni kulturno prosvitnickogo tovaristva biloruskogo nacionalnoyi menshini Batkivshina vhodiv do jogo kerivnictva U veresni 1921 vid tovaristva Batkivshina delegovanij do Pragi na Biloruskij politichnu konferenciyu Zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Prazkogo universitetu 1925 zi stupenem doktora filosofiyi Prazkij period zhittya Gnata Dvorchanina harakterizuyetsya aktivnoyu gromadskoyu diyalnistyu Vin buv golovoyu Ob yednannya progresivnih biloruskih studentiv chlenom Biloruskoyi Radi yaka ob yednuvala bilorusku emigraciyu v Chehoslovachchini Z 1926 roku u Vilnyusi vstupiv do Biloruskoyi selyansko robitnichoyi gromadi BKRG buv tisno pov yazanij z yiyi kerivnictvom vikonuvav doruchennya Centralnogo sekretariatu BKRG viv lekciyi u Vilnyuskomu gurtku gromadi Pracyuvav sekretarem Biloruskogo vidavnichogo tovaristva uchitelem Vilenskoyi biloruskoyi gimnaziyi U 1928 vid Novogrudskogo viborchogo okrugu obranij do polskogo sejmu uchasnik biloruskogo robitnicho selyanskogo posolskogo klubu Zmagannya yakij faktichno prodovzhuvav diyalnist Gromadi U 1930 zaareshtovanij polskoyu vladoyu i zasudzhenij na 8 rokiv v yaznici Zvilnenij 15 veresnya 1932 v rezultati obminu politv yaznyami mizh SRSR i Polsheyu i pereyihav do Bilorusi 3 listopada 1932 pracyuvav v AN Bilorusi v komisiyi z vivchennya Zahidnoyi Bilorusi buv v o direktora Institutu movoznavstva 16 serpnya 1933 zaareshtovanij NKVS u spravi Biloruskogo nacionalnogo centru Postanovoyu sudovoyi kolegiyi 9 sichnya 1934 zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya yaku zaminili na 10 rokiv pozbavlennya voli Pokarannya vidbuvav na Soloveckih ostrovah i budivnictvi Bilomorsko Baltijskogo kanalu Za virokom trijki vid 25 listopada 1937 zasudzhenij do rozstrilu Reabilitovanij za dvoma virokami u 1956 roci vijskovim tribunalom BVO TvorchistDrukuvavsya z 1917 Virshi Gnata Dvorchanina mistilisya v gazeti Dennicya bil Dzyannica zhurnalah Ridni goni bil Rodnyya goni Bliskavka Nash shlyah Molode zhittya Biloruska shkola v Latviyi ta in Tematika tvoriv cogo periodu borotba za vidrodzhennya biloruskoyi kulturi pidnyattya yiyi na bilsh yakisnij riven usvidomlennya biloruskim narodom svoyeyi istorichnoyi i politichnoyi znachushosti rivnosti z inshimi narodami Pid chas navchannya v Prazkomu universiteti rozmishuvav virshi revolyucijno romantichnoyi spryamovanosti v studentskih vidannyah Promin Studentska dumka Perevesla U 1926 zahistiv disertaciyu na temu Francisk Skorina yak kulturnij diyach i gumanist na biloruskomu tereni rukopis zberigayetsya v Prazkomu universiteti U rukopisah zbereglisya jogo roboti Francisk Skorina shodo trudovogo narodu 3 istoriyi drukovanih vidan pro Skorinu Sproba opisu bibliografiyi pro doktora Franciska Skorinu Uklav i v 1927 vidav u Vilno Hrestomatiyu novoyi biloruskogo literaturi vid 1905 roku v yakij vmisheno tvori biloruskih pismennikiv podani korotki komentari pro yih zhittyevij i tvorchij shlyah Vidannya vidigralo veliku rol u shkilnomu navchanni i patriotichnomu vihovanni zahidnobiloruskoyi molodi stalo podiyeyu v suspilno kulturnomu zhitti Zahidnoyi Bilorusi 3 1927 spivpracyuvav iz zhurnalami Ridni goni Malanka redaguvav biloruski gazeti U nash chas perevidavalisya lishe 8 virshiv u zbirniku Rozdorizhzhya voli 1990 pid redakciyeyu Volodimira Kolesnika Najvidomishij virsh Poklik nadrukovanij u gazeti Vilna Bilorus u listopadi 1917 i pereklad biloruskoyu movoyu poemi A Bloka Dvanadcyat BibliografiyaHrestomatiya novoyi biloruskoyi literaturi vid 1905 roku dlya starshih klasiv biloruskih serednih shkil G Dvorchanin Vilnyus Biloruske vidavniche tovaristvo 1927 495 3 s Virshi Bilorus 1988 1 Francisk Skorina yak kulturnij diyach i gumanist na biloruskomu tereni Per z chesk movi T Karotkaj Mn Prosveshenie 1991 185 2 s ISBN 5 343 00645 0Vshanuvannya pam yatiU m Dyatlovo vstanovleno pam yatnik Gnatu Dvorchaninu na batkivshini v s Pogiri vstanovleno memorialnu doshku LiteraturaZahidna Bilorus placdarm imperialistichnoyi intervenciyi Minsk Biloruskij akademiya nauk Komisiya z vivchennya Zahidnoyi Bilorusiyi 1931 Mirachicki L Im ya ne zabute narodom Bilorus 1965 5 Petkevich A Stezhkami ridnogo krayu Nadnemanskaya buli Mn 1968 Misko Ya Laski panskoyi ne treba Misko Ya Moe movchazne serce Mn 1983 Skalaban V Koli zijshla Dennicya Nove pro Gnata Dvorchanina LiM 1985 16 zhn Shalkevich V Chas vimagav borotbi Do 90 richchya vid dnya narodzhennya Gnata Dvarchanina Lim 1985 14 chervni Biloruski pismenniki Biyabibliyagr slovnik Mn 1993 T 2 S 335 337 Misarevich Ya A G S Dvorchanin istoriko bibliogr naris Grodno Obl viddil Bilorus fondu kulturi 1995 Adamushko V Dvorchanin EGB v 6 t T 3 Mn 1996 S 216 217 Chmarava M I Biloruska literatura v Chehoslovachchini 1920 1945 Avtoref dis na otrimanni vchenih stup kand filologichnih nauk 10 01 01 10 01 03 Chmarava Marina Ivanivna Bel derzh un t Mn 2002 Gnat Dvorchanin yak vchenij literaturoznavec K M Moroz Shosti respublikanski Kolesnikivski chitannya materiali respublikanskoyi naukovoyi konferenciyi prisvyacheni 85 richchyu vid dnya narodzhennya V A Kolesnika m Brest 26 zhovtnya 2007 roku Slovo o polku Igorevim v literaturi i duhovnij kulturi slov yanskih narodiv materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Brest 27 28 kvitnya 2007 r pid zagalnoyu redakciyeyu S P Melnikovoyi G M Pranevicha S 81 86 Barszczewski A Bergman A Tomaszewski J Ignacy Dworczanin bialoruski poiityk i uczony Warszawa Wyd wo Uniw Warszawskiego 1990 PrimitkiAnatolij Myasnikov Z kogorti muchenikiv i zhertv Zirka 2002