Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мішкольц або Мишковець (угор. Miskolc, чеськ. і словац. Miškovec) — одне з двох найбільших міст на північному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Боршод-Абауй-Земплен. Четверте після Будапешта, Дебрецена і Сегеда місто Угорщини за кількістю жителів, нараховує 154 521 осіб (2019). Мішкольц розташований на річці Шайо біля підніжжя гірського масиву Бюкк. Відоме в першу чергу як важливий промисловий центр.
| Мішкольц Miskolc | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина | ||||
| Медьє | Боршод-Абауй-Земплен | ||||
| Регіон | Північна Угорщина | ||||
| Населення | 154 521 (2019) ▼ | ||||
| Площа | 236,68 км² | ||||
| Густота населення | 756 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Поштові індекси | 3500–3549 | ||||
| Телефонний код | +36-46 | ||||
| Географічні координати | 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д.Координати: 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 130 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | miskolc.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Мішкольц | |||||
|
| |||||
Назва
Походить від слов'янського імені Мишко (чеськ. і словац. Miško), одного із видів слов'янського чоловічого імені Михайло. Пізніше назва набула угорського вигляду.
Найраніші згадки міста:
- que nunc vocatur Miscoucy (після 1200)
- de Myschouch (1225)
- de genere Myscouch (1230)
- in Miscovcy (1245)
Географія і транспорт
Місто розташоване на річці поряд з місцем її впадіння в Шайо за 175 кілометрів на північний схід від Будапешта. Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також у бік словацького м. Кошиці і Ньїредьгази, автомобільні дороги — на Кошиці та Дебрецен.
Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.
Поруч з містом є невеликий аеропорт, проте для перевезення пасажирів він не використовується.
Клімат
Мішкольц розташований у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -3.3 °С (26 °F).
| Клімат Мішкольца | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 12 | 12 | 21 | 27 | 30 | 32 | 36 | 38 | 32 | 27 | 17 | 12 | 38 |
| Середній максимум, °C | 0 | 0 | 7 | 15 | 20 | 25 | 26 | 26 | 22 | 15 | 7 | 3 | 14 |
| Середня температура, °C | −2 | −3 | 2 | 9 | 13 | 18 | 19 | 19 | 15 | 9 | 3 | 1 | 8 |
| Середній мінімум, °C | −5 | −6 | −2 | 3 | 7 | 12 | 13 | 13 | 8 | 4 | 0 | −1 | 3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26 | −25 | −13 | −7 | −1 | 0 | 6 | 7 | 1 | −3 | −12 | −16 | −26 |
| Норма опадів, мм | 20 | 30 | 20 | 40 | 70 | 90 | 60 | 60 | 20 | 30 | 30 | 40 | 560 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Поселення на місці Мішкольца існує з часів палеоліту, розкопки показали, що люди тут жили вже 70 000 років тому (на пагорбі Аваш де знаходиться Селетська печера, у якій жили давні люди, дала назва селетської культури). До римського завоювання тут жили кельтські племена, після розпаду імперії регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли гуни, авари, слов'яни, а з кінця IX століття з'явились угорці.
В 1364 році король Лайош (Угорський) дарували Мішкольцу статус міста. У час його правління побудовано фортецю Діошдьєр, що розташовувалася біля Мішкольца, а нині перебуває в межах міста.
В 1544 році Мішкольц спалили турки, повністю місто звільнили лише наприкінці XVII століття австрійці. На початку XVIII століття Мішкольц став одним з центрів антигабсбурзької боротьби під керівництвом Ференца Ракоці. В 1707 році імперські війська взяли місто, знову спалили його вщент і підірвали стіни фортеці.
За «Етнографічною картою Австрійської монархії» 1855 року Карла Черніга дана територія була заселена змішаним угорсько-словацько-русинським населенням.
У XVIII—XIX столітті місто поступово відновлювалося і розвивалося. В цей період місто також стало індустріалізованим, перші печі для виплавки чавуну тут були побудовані в 1770-ті роки. До початку XX століття місто стало одним з найважливіших індустріальних центрів Угорщини та центром металургії і важкого машинобудування країни.
Після краху соціалізму в 1990-ті роки промисловість міста поглинула важка і затяжна криза, яка і до цих пір не подолана. Криза призвела до відпливу працездатного населення з міста і, як наслідок, до різкого скорочення чисельності населення з 211 000 осіб у 1985 році до 178 тисяч у 2004.
Економіка
В 80-х роках XX століття близько 2/3 населення міста працювало в металургії і важкому машинобудуванні. Економічна криза призвела до закриття в кінці XX століття більшості з них, що спричинило масове безробіття. До середини першої декади XXI століття криза була, в основному, подолана за рахунок розвитку малого бізнесу, а також реконструкції старих соціалістичних підприємств на сучасній основі.
Культура
Спорт
В Мішкольці базується футбольний клуб «Діошдьйор» (також був відомий як ВТК). В 1979 році він став бронзовим призером національної першості, двічі, в 1977 і 1980 роках вигравав кубок країни. Чемпіонат 2006/2007 року закінчив на 9 місці.
У 2009 році Мішкольц проводив чемпіонат світу зі спортивного орієнтування.
Пам'ятки
-
![image]()
Фортеця Діошдьйор і пам'ятник королю Лайошу -
![image]()
Католицький храм -
![image]()
Національний театр -
![image]()
Купальні у Мішкольці
- Ратушна площа. Центр старого міста — типовий зразок угорського Старого міста з забудовою XVIII—XIX століть.
- Національний театр Мішкольца. Будівля побудована в стилі класицизму в 1856 році. Щорічно в театрі проводиться відомий оперний фестиваль.
- Кальвіністська церква. Знаходиться біля підніжжя пагорба Аваш. Побудована в готичному стилі в 1410 році, в XVII столітті перебудована. Унікальний дерев'яний інтер'єр.
- Грецька православна церква. Збудована грецькими купцями в кінці XVIII століття в стилі пізнього бароко. Головна визначна пам'ятка церкви — знаменитий іконостас (1783). Висота іконостасу — 16 метрів — що робить його найбільшим у Центральній Європі.
- Парафіяльна католицька церква. Парафіяльна католицька церква побудована в стилі бароко в XVIII столітті. Освячена на честь святих апостолів Петра і Павла, однак часто неофіційно називається церква Міндсенті, оскільки розташована на площі, що носить ім'я кардинала Йожефа Міндсенті.
- Фортеця Діошдьєр. Побудована в XIII столітті, в XVI столітті була розорена турками, а в 1706 році руйнування фортеці довершили імператорські війська, які боролися з Антигабсбурзькими повстанцями. В 1950-ті роки фортеця частково відреставрована.
- Купальня. Купальня складається з відкритих майданчиків, ряду термальних басейнів і водяних печер.
Відомі уродженці
- з Мішкольца угор. Miskolczi Csulyak István (1575—1646) — угорський поет
- Габор Дойко (1769—1796) — угорський поет.
- Андрей Шагуна (1808—1873) — румунський богослов, церковний діяч.
- Емерик Прессбургер (1902—1988) — британський сценарист, кінорежисер і кінопродюсер угорського походження
- Мате Камараш (нар. 1976) — угорський актор, музикант.
- Петер Якаб (* 1980) — угорський політик.
- — відома угорська поп-група
Міста-побратими
![image]()
Ужгород, Україна![image]()
Катовиці, Польща![image]()
Острава, Чехія![image]()
Ашаффенбург, Німеччина![image]()
Тампере, Фінляндія![image]()
Вологда, Росія
Міста-партнери
Примітки
- Угорщина [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.
- Exonymá obcí (PDF) (словац.). Братислава: Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky. 2011.
- Internetová jazyková příručka – Miškovec. prirucka.ujc.cas.cz (чес.). Процитовано 26 травня 2023.
- Monika, Tihányiová (2013). Niekoľko poznámok k šľachtickému rodu Miškovcov (PDF). Verbum Historiae (словац.). Univerzita Komenského (2): 20. ISSN 1339-4053.
- Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
- Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 липня 2016.
- В угорській історіографії має прізвисько «Великий».
Див. також
- Мішкольцька єпархія
- Манч (пес) — відомий службовий собака рятувальної служби міста.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мішкольц |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishkolc abo Mishkovec ugor Miskolc chesk i slovac Miskovec odne z dvoh najbilshih mist na pivnichnomu shodi Ugorshini Administrativnij centr medye Borshod Abauj Zemplen Chetverte pislya Budapeshta Debrecena i Segeda misto Ugorshini za kilkistyu zhiteliv narahovuye 154 521 osib 2019 Mishkolc roztashovanij na richci Shajo bilya pidnizhzhya girskogo masivu Byukk Vidome v pershu chergu yak vazhlivij promislovij centr Mishkolc Miskolc Gerb Prapor Mishkolc Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Borshod Abauj Zemplen Region Pivnichna Ugorshina Naselennya 154 521 2019 Plosha 236 68 km Gustota naselennya 756 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 3500 3549 Telefonnij kod 36 46 Geografichni koordinati 48 06 15 pn sh 20 47 29 sh d 48 10417 pn sh 20 79139 sh d 48 10417 20 79139 Koordinati 48 06 15 pn sh 20 47 29 sh d 48 10417 pn sh 20 79139 sh d 48 10417 20 79139 Visota nad rivnem morya 130 m Misceva vlada Vebstorinka miskolc hu Mapa Mishkolc Mishkolc u VikishovishiNazvaPohodit vid slov yanskogo imeni Mishko chesk i slovac Misko odnogo iz vidiv slov yanskogo cholovichogo imeni Mihajlo Piznishe nazva nabula ugorskogo viglyadu Najranishi zgadki mista que nunc vocatur Miscoucy pislya 1200 de Myschouch 1225 de genere Myscouch 1230 in Miscovcy 1245 Geografiya i transportV centri mista Misto roztashovane na richci poryad z miscem yiyi vpadinnya v Shajo za 175 kilometriv na pivnichnij shid vid Budapeshta Mishkolc pov yazanij z Budapeshtom avtotrasoyu i zaliznichnoyu magistrallyu Zvichajni zaliznichni potyagi pokrivayut vidstan mizh mistami za 2 2 5 godini shvidkisni ekspresi za 1 godinu 40 hvilin Zaliznici vedut z mista takozh u bik slovackogo m Koshici i Nyiredgazi avtomobilni dorogi na Koshici ta Debrecen Miskij transport predstavlenij 45 avtobusnimi liniyami i dvoma tramvajnimi Poruch z mistom ye nevelikij aeroport prote dlya perevezennya pasazhiriv vin ne vikoristovuyetsya Klimat Mishkolc roztashovanij u zoni kontinentalnogo klimatu kotra harakterizuyetsya proholodnim litom Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 20 C 68 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 3 3 S 26 F Klimat Mishkolca Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 12 12 21 27 30 32 36 38 32 27 17 12 38 Serednij maksimum C 0 0 7 15 20 25 26 26 22 15 7 3 14 Serednya temperatura C 2 3 2 9 13 18 19 19 15 9 3 1 8 Serednij minimum C 5 6 2 3 7 12 13 13 8 4 0 1 3 Absolyutnij minimum C 26 25 13 7 1 0 6 7 1 3 12 16 26 Norma opadiv mm 20 30 20 40 70 90 60 60 20 30 30 40 560 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaPoselennya na misci Mishkolca isnuye z chasiv paleolitu rozkopki pokazali sho lyudi tut zhili vzhe 70 000 rokiv tomu na pagorbi Avash de znahoditsya Seletska pechera u yakij zhili davni lyudi dala nazva seletskoyi kulturi Do rimskogo zavoyuvannya tut zhili keltski plemena pislya rozpadu imperiyi region rozdiliv dolyu teritoriyi vsiyeyi suchasnoyi Ugorshini jogo naselyali guni avari slov yani a z kincya IX stolittya z yavilis ugorci V 1364 roci korol Lajosh Ugorskij daruvali Mishkolcu status mista U chas jogo pravlinnya pobudovano fortecyu Dioshdyer sho roztashovuvalasya bilya Mishkolca a nini perebuvaye v mezhah mista V 1544 roci Mishkolc spalili turki povnistyu misto zvilnili lishe naprikinci XVII stolittya avstrijci Na pochatku XVIII stolittya Mishkolc stav odnim z centriv antigabsburzkoyi borotbi pid kerivnictvom Ferenca Rakoci V 1707 roci imperski vijska vzyali misto znovu spalili jogo vshent i pidirvali stini forteci Za Etnografichnoyu kartoyu Avstrijskoyi monarhiyi 1855 roku Karla Cherniga dana teritoriya bula zaselena zmishanim ugorsko slovacko rusinskim naselennyam U XVIII XIX stolitti misto postupovo vidnovlyuvalosya i rozvivalosya V cej period misto takozh stalo industrializovanim pershi pechi dlya viplavki chavunu tut buli pobudovani v 1770 ti roki Do pochatku XX stolittya misto stalo odnim z najvazhlivishih industrialnih centriv Ugorshini ta centrom metalurgiyi i vazhkogo mashinobuduvannya krayini Pislya krahu socializmu v 1990 ti roki promislovist mista poglinula vazhka i zatyazhna kriza yaka i do cih pir ne podolana Kriza prizvela do vidplivu pracezdatnogo naselennya z mista i yak naslidok do rizkogo skorochennya chiselnosti naselennya z 211 000 osib u 1985 roci do 178 tisyach u 2004 EkonomikaV 80 h rokah XX stolittya blizko 2 3 naselennya mista pracyuvalo v metalurgiyi i vazhkomu mashinobuduvanni Ekonomichna kriza prizvela do zakrittya v kinci XX stolittya bilshosti z nih sho sprichinilo masove bezrobittya Do seredini pershoyi dekadi XXI stolittya kriza bula v osnovnomu podolana za rahunok rozvitku malogo biznesu a takozh rekonstrukciyi starih socialistichnih pidpriyemstv na suchasnij osnovi KulturaLyalkovij teatr Chodamalom SportV Mishkolci bazuyetsya futbolnij klub Dioshdjor takozh buv vidomij yak VTK V 1979 roci vin stav bronzovim prizerom nacionalnoyi pershosti dvichi v 1977 i 1980 rokah vigravav kubok krayini Chempionat 2006 2007 roku zakinchiv na 9 misci U 2009 roci Mishkolc provodiv chempionat svitu zi sportivnogo oriyentuvannya Pam yatkiFortecya Dioshdjor i pam yatnik korolyu Lajoshu Katolickij hram Nacionalnij teatr Kupalni u Mishkolci Ratushna plosha Centr starogo mista tipovij zrazok ugorskogo Starogo mista z zabudovoyu XVIII XIX stolit Nacionalnij teatr Mishkolca Budivlya pobudovana v stili klasicizmu v 1856 roci Shorichno v teatri provoditsya vidomij opernij festival Kalvinistska cerkva Znahoditsya bilya pidnizhzhya pagorba Avash Pobudovana v gotichnomu stili v 1410 roci v XVII stolitti perebudovana Unikalnij derev yanij inter yer Grecka pravoslavna cerkva Zbudovana greckimi kupcyami v kinci XVIII stolittya v stili piznogo baroko Golovna viznachna pam yatka cerkvi znamenitij ikonostas 1783 Visota ikonostasu 16 metriv sho robit jogo najbilshim u Centralnij Yevropi Parafiyalna katolicka cerkva Parafiyalna katolicka cerkva pobudovana v stili baroko v XVIII stolitti Osvyachena na chest svyatih apostoliv Petra i Pavla odnak chasto neoficijno nazivayetsya cerkva Mindsenti oskilki roztashovana na ploshi sho nosit im ya kardinala Jozhefa Mindsenti Fortecya Dioshdyer Pobudovana v XIII stolitti v XVI stolitti bula rozorena turkami a v 1706 roci rujnuvannya forteci dovershili imperatorski vijska yaki borolisya z Antigabsburzkimi povstancyami V 1950 ti roki fortecya chastkovo vidrestavrovana Kupalnya Kupalnya skladayetsya z vidkritih majdanchikiv ryadu termalnih basejniv i vodyanih pecher Vidomi urodzhenciz Mishkolca ugor Miskolczi Csulyak Istvan 1575 1646 ugorskij poet Gabor Dojko 1769 1796 ugorskij poet Andrej Shaguna 1808 1873 rumunskij bogoslov cerkovnij diyach Emerik Pressburger 1902 1988 britanskij scenarist kinorezhiser i kinoprodyuser ugorskogo pohodzhennya Mate Kamarash nar 1976 ugorskij aktor muzikant Peter Yakab 1980 ugorskij politik vidoma ugorska pop grupaMista pobratimiUzhgorod Ukrayina Katovici Polsha Ostrava Chehiya Ashaffenburg Nimechchina Tampere Finlyandiya Vologda Rosiya Mista partneri Krivij RigPrimitkiUgorshina 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Dovidkovij atlas svitu K DNVP Kartografiya 2010 328 s ISBN 978 966 475 507 5 Exonyma obci PDF slovac Bratislava Urad geodezie kartografie a katastra Slovenskej republiky 2011 Internetova jazykova prirucka Miskovec prirucka ujc cas cz ches Procitovano 26 travnya 2023 Monika Tihanyiova 2013 Niekoľko poznamok k sľachtickemu rodu Miskovcov PDF Verbum Historiae slovac Univerzita Komenskeho 2 20 ISSN 1339 4053 Varsik Branislav 1977 Osidlenie kosickej kotliny III slovac Bratislava Slovenska akademia vied s 415 Varsik Branislav 1977 Osidlenie kosickej kotliny III slovac Bratislava Slovenska akademia vied s 415 Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 22 lipnya 2016 V ugorskij istoriografiyi maye prizvisko Velikij Div takozhMishkolcka yeparhiya Manch pes vidomij sluzhbovij sobaka ryatuvalnoyi sluzhbi mista PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mishkolc