Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тома́ Шеверо́вський, також Фома́ Шеверо́вський, монаше ім'я Теодо́р (біл. Тамаш Шэвяроўскі, пол. Tomasz Szewerowski; 30-40-і рр. XVII ст., Мінськ — 28 березня 1699, Біла Підляська) — перший відомий білоруський композитор Великого Князівства Литовського, представник східнослов'янського бароко, диригент, співак, педагог, ієромонах-василіянин.
| Тома Шеверовський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1630—1640-ві рр. |
| Місце народження | Мінськ,  Велике князівство Литовське →  Білорусь |
| Дата смерті | 28 березня 1699 |
| Місце смерті | Біла Підляська, Корона Королівства Польського →  Польща |
| Громадянство |  Річ Посполита |
| Національність | білорус |
| Професія | композитор, диригент, педагог, священик-василіянин |
| Освіта | Віленська єзуїтська академія |
| Жанр | духовна музика |
| Колективи | капела унійного митрополита Кипріяна Жоховського |
Життєпис
Відомості про Шеверовського зустрічаються у списках XVIII століття серед життєписів відомих ченців-василіян. Народився він в Мінську в греко-католицькій родині. Вивчав філософію і богослов'я у Віленській єзуїтській академії. У 1660-х роках займався композиторською та викладацькою діяльністю. Навчався разом із більш відомим сучасником композитором Миколою Дилецьким. У 1670―1680-х роках — регент капели київського унійного митрополита Кипріяна Жоховського.
Зі своєю капелою виступав на сеймі Речі Посполитої, брав участь в урочистій Понтифікальній Літургії. Після смерті Жоховського, прийняв постриг у Віленському Свято-Троїцькому монастирі під іменем Теодор. Був настоятелем монастирів у Полоцьку і Білій Підляській, але й музичних занять не покидав: керував хорами і викладав церковний спів.
Помер 28 березня 1699 року у василіянському монастирі в Білій Підляській.
Творчість
 Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
 | Тома Шеверовський. Літанія. Виконує ансамбль «A cappella Leopolis» |
Церковне мистецтво Руської Унійної Церкви виникло на візантійсько-слов'янській основі, це позначилося і на музиці. У реєстрі львівської братської школи за 1697 рік перераховуються деякі твори композитора: Великодній і Різдвяний канони, восьмиголосна Вечірня і Служба Божа.
Про мотети Шеверовського для греко-католицького богослужіння, створених під церковнослов'янські тексти, дослідники знали тільки з документів. Наприкінці XX століття в архівах були віднайдені два твори: шестиголосна Літанія (Лоретанська) і цикл васьмиголосної Вечірні. Мотети реконструйовані петербурзьким композитором Ігорем Мацієвским і білоруським музикознавцем Іриною Герасимовою.
Після майже 300-літньої перерви, твори Томи Шеверовського вперше прозвучали у жовтні 2012 року на X Львівському фестивалі давньої музики у виконанні львівського вокального ансамблю «A cappella Leopolis».
Примітки
- Цалай-Якименко О. С. Київська школа музики XVII століття. — Киïв-Львів-Полтава: Наук. т-во ім. Шевченка, 2002. — С. 373. — 499 с. — .
- Реєстр нотних зошитів, що належали Львівському Ставропігіальному братству (1697 р.) // Українське музикознавство. — Киïв, 1971. — № 6. — С. 246.
- Герасимова И. В. Профессионально-певческая среда Вильны XVII века и творчество композитора Николая Дилецкого [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // Вестник РАМ им. Гнесиных. — Москва, 2008. — № 2. — С. 31―42.
- . zik.ua. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
- Герасимова И. Виленская школа партесного пения второй половины XVII века // Буклет 10-го Фестиваля давней музыки во Львове 19-го октября 2012. gioconda.dreamwidth.org (рос.) . Процитовано 7 травня 2016.
Джерела
- Герасимова И. В. Жизнь и творчество белорусского композитора Фомы Шеверовского // Калофонія. Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії, 5. Ред.: Кр. Ганнік, Н. Сиротинська, Ю. Ясіновський, А. Ясіновський. Львів, 2010. — С. 56—66.
- Лихач Т. В. Музычнае мастацтва ўніяцкай царквы ў Беларусі // Актуальные проблемы мировой художественной культуры: мат-лы межд. научн. конференции 25-26 марта 2004 г. / Редкол: У. Д. Розенфельд (отв.ред.) и др. — в 2х ч. Ч.1. — Гродно, 2004.
- Марозава С. В. Уніяцкая царква ў этнакультурным развіцці Беларусі (1596—1839 гг.). ― Гродна: ГрДУ, 2001. — 352 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toma Shevero vskij takozh Foma Shevero vskij monashe im ya Teodo r bil Tamash Shevyaroyski pol Tomasz Szewerowski 30 40 i rr XVII st Minsk 28 bereznya 1699 Bila Pidlyaska pershij vidomij biloruskij kompozitor Velikogo Knyazivstva Litovskogo predstavnik shidnoslov yanskogo baroko dirigent spivak pedagog iyeromonah vasiliyanin Toma SheverovskijOsnovna informaciyaData narodzhennya1630 1640 vi rr Misce narodzhennyaMinsk Velike knyazivstvo Litovske BilorusData smerti28 bereznya 1699 1699 03 28 Misce smertiBila Pidlyaska Korona Korolivstva Polskogo PolshaGromadyanstvoRich PospolitaNacionalnistbilorusProfesiyakompozitor dirigent pedagog svyashenik vasiliyaninOsvitaVilenska yezuyitska akademiyaZhanrduhovna muzikaKolektivikapela unijnogo mitropolita Kipriyana ZhohovskogoZhittyepisVidomosti pro Sheverovskogo zustrichayutsya u spiskah XVIII stolittya sered zhittyepisiv vidomih chenciv vasiliyan Narodivsya vin v Minsku v greko katolickij rodini Vivchav filosofiyu i bogoslov ya u Vilenskij yezuyitskij akademiyi U 1660 h rokah zajmavsya kompozitorskoyu ta vikladackoyu diyalnistyu Navchavsya razom iz bilsh vidomim suchasnikom kompozitorom Mikoloyu Dileckim U 1670 1680 h rokah regent kapeli kiyivskogo unijnogo mitropolita Kipriyana Zhohovskogo Predstoyatel Ruskoyi Unijnoyi Cerkvi mitropolit Kipriyan Zhohovskij pokrovitel Tomi Sheverovskogo Portret z 1680 roku Zi svoyeyu kapeloyu vistupav na sejmi Rechi Pospolitoyi brav uchast v urochistij Pontifikalnij Liturgiyi Pislya smerti Zhohovskogo prijnyav postrig u Vilenskomu Svyato Troyickomu monastiri pid imenem Teodor Buv nastoyatelem monastiriv u Polocku i Bilij Pidlyaskij ale j muzichnih zanyat ne pokidav keruvav horami i vikladav cerkovnij spiv Pomer 28 bereznya 1699 roku u vasiliyanskomu monastiri v Bilij Pidlyaskij TvorchistZovnishni audiofajli Toma Sheverovskij Litaniya Vikonuye ansambl A cappella Leopolis Cerkovne mistectvo Ruskoyi Unijnoyi Cerkvi viniklo na vizantijsko slov yanskij osnovi ce poznachilosya i na muzici U reyestri lvivskoyi bratskoyi shkoli za 1697 rik pererahovuyutsya deyaki tvori kompozitora Velikodnij i Rizdvyanij kanoni vosmigolosna Vechirnya i Sluzhba Bozha Pro moteti Sheverovskogo dlya greko katolickogo bogosluzhinnya stvorenih pid cerkovnoslov yanski teksti doslidniki znali tilki z dokumentiv Naprikinci XX stolittya v arhivah buli vidnajdeni dva tvori shestigolosna Litaniya Loretanska i cikl vasmigolosnoyi Vechirni Moteti rekonstrujovani peterburzkim kompozitorom Igorem Maciyevskim i biloruskim muzikoznavcem Irinoyu Gerasimovoyu Pislya majzhe 300 litnoyi perervi tvori Tomi Sheverovskogo vpershe prozvuchali u zhovtni 2012 roku na X Lvivskomu festivali davnoyi muziki u vikonanni lvivskogo vokalnogo ansamblyu A cappella Leopolis PrimitkiCalaj Yakimenko O S Kiyivska shkola muziki XVII stolittya Kiiv Lviv Poltava Nauk t vo im Shevchenka 2002 S 373 499 s ISBN 966 7155 66 8 Reyestr notnih zoshitiv sho nalezhali Lvivskomu Stavropigialnomu bratstvu 1697 r Ukrayinske muzikoznavstvo Kiiv 1971 6 S 246 Gerasimova I V Professionalno pevcheskaya sreda Vilny XVII veka i tvorchestvo kompozitora Nikolaya Dileckogo 10 chervnya 2016 u Wayback Machine Vestnik RAM im Gnesinyh Moskva 2008 2 S 31 42 zik ua Arhiv originalu za 1 chervnya 2016 Procitovano 7 travnya 2016 Gerasimova I Vilenskaya shkola partesnogo peniya vtoroj poloviny XVII veka Buklet 10 go Festivalya davnej muzyki vo Lvove 19 go oktyabrya 2012 gioconda dreamwidth org ros Procitovano 7 travnya 2016 DzherelaGerasimova I V Zhizn i tvorchestvo belorusskogo kompozitora Fomy Sheverovskogo Kalofoniya Naukovij zbirnik z istoriyi cerkovnoyi monodiyi ta gimnografiyi 5 Red Kr Gannik N Sirotinska Yu Yasinovskij A Yasinovskij Lviv 2010 S 56 66 Lihach T V Muzychnae mastactva yniyackaj carkvy y Belarusi Aktualnye problemy mirovoj hudozhestvennoj kultury mat ly mezhd nauchn konferencii 25 26 marta 2004 g Redkol U D Rozenfeld otv red i dr v 2h ch Ch 1 Grodno 2004 Marozava S V Uniyackaya carkva y etnakulturnym razvicci Belarusi 1596 1839 gg Grodna GrDU 2001 352 s