Пірни́коза сірощо́ка, або норе́ць сірощо́кий (Podiceps grisegena) — вид водоплавних птахів родини Пірнико́зових. В Україні - гніздовий, перелітний, зимуючий птах.
Пірникоза сірощока | |
---|---|
Пірникоза сірощока | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Пірникозоподібні (Podicipediformes) |
Родина: | Пірникозові (Podicipedidae) |
Рід: | Пірникоза (Podiceps) |
Вид: | Пірникоза сірощока (P. grisegena) |
Біноміальна назва | |
Podiceps grisegena (Boddaert, 1783) | |
Жовтий — гніздовий ареал, синій — взимку. |
Морфологічні ознаки
Пірни́козу сірощоку за розміром можна порівняти з качкою середнього розміру. Маса тіла становить 500—900 г, довжина тіла - 40—50 см, розмах крил - 77—85 см. У цих пірникі́з обох статей у шлюбному вбранні верх голови чорний, з ледь помітним чубом; щоки, покривні пера вух і горло сірі; шия і воло каштаново-руді; спина темно-бура; груди і черево білі; на крилі біле «дзеркальце» і біла смуга на покривних перах, які помітні лише в польоті; основа дзьоба жовта, кінцева частина чорна; ноги чорні. У позашлюбному вбранні верх сірувато-бурий; горло, низ щік, верх шиї з боків і низ тулуба білі. Молодий птах подібний до птахів у шлюбному вбранні, але на білуватих щоках темно-бурі смуги, шия рудувата, дзьоб темно-бурий.
Поширення
Ареал цієї пірни́кози складається з декількох ділянок в Євразії та Північній Америці. Заселяє різні кліматичні зони від смуги тундри в Лапландії, Якутії, на Колимі, Чукотці та Алясці до пустель в Прикаспії, Приураллі та Аризоні.
В Україні гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує біля чорноморського узбережжя, на водоймах в глибині суходолу — лише зрідка.
Чисельність
Чисельність виду в Європі оцінено в 32—56 тис. гніздових пар, в Україні — 5—9 тис. пар. В Європі зареєстроване невелике скорочення чисельності.
Місця існування
Заселяє зазвичай неглибокі, дуже зарослі очеретом або рогозом стоячі водойми, переважно озера і риборозплідні ставки. Частіше гніздиться окремими парами, проте відомі також і групові поселення. Для влаштування гнізда обирає більш розріджені ділянки заростей прибережної рослинності або її масиви, розділені внутрішніми плесами.
Гніздування
Гніздо влаштовує як у глибині, так і по краю заростей, а інколи серед розрідженої водяної рослинності. Основою для гнізда зазвичай слугують декілька стебел очерету, які птах закріплює між стеблами надводних рослин. На них укладає стебла та листя, кореневища, корені водяних рослин, водоростей. Збудоване гніздо майже на 9/10 занурене у воду і часто торкається дна водойми. На своїй гніздовій території пірнико́зи також влаштовують з того самого матеріалу, що й гніздо, кілька невеликих майданчиків для відпочинку та шлюбних ритуалів. Залишаючи гніздо, птах прикриває кладку гніздовим матеріалом або пучком зелених рослин, які бере поряд. Може гніздитися також на штучних дерев'яних платформах, закріплених на місці. Пари проявляють суперництво за гніздування на таких штучних основах.
Кладка складається з 3—5, рідше з 2 або 6 яєць. Шкаралупа спочатку матова, блакитно-біла, але від постійного контакту з вологим матеріалом гнізда до кінця насиджування набуває жовтувато-бурого забарвлення. Середній розмір яєць - 51,20 х 34,19 см.
До гніздування приступає в травні. Відкладання яєць відбувається у другій — третій декадах цього місяця. Насиджування триває протягом 22—23 діб. Пташенята виводкові. Протягом року один виводок.
Живлення
Основу живлення в літній період складають безхребетні, у тому числі імаго і личинки водяних комах (жуки та напівтвердокрилі, личинки бабок, волохокрильців та комарів), бокоплави, молюски та павуки. На 10—15 % їжа складається з об'єктів рослинного походження. Взимку живиться майже виключно рибою.
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — К.—Л., 2007. — 111 с. Архів оригіналу за 22 серпня 2013.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л.О. — К. : Наукова думка, 1979. — 188 с.
- Дементьев Г.П., Мекленбурцев Р. Н., Судиловская А.М., Спангенберг Е.П. Птицы Советского Союза. — М. : Сов. наука, 1951. — Т. 2. — 480 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirni koza sirosho ka abo nore c sirosho kij Podiceps grisegena vid vodoplavnih ptahiv rodini Pirniko zovih V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah Pirnikoza siroshoka Pirnikoza siroshoka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pirnikozopodibni Podicipediformes Rodina Pirnikozovi Podicipedidae Rid Pirnikoza Podiceps Vid Pirnikoza siroshoka P grisegena Binomialna nazva Podiceps grisegena Boddaert 1783 Zhovtij gnizdovij areal sinij vzimku Morfologichni oznakiPirni kozu siroshoku za rozmirom mozhna porivnyati z kachkoyu serednogo rozmiru Masa tila stanovit 500 900 g dovzhina tila 40 50 sm rozmah kril 77 85 sm U cih pirniki z oboh statej u shlyubnomu vbranni verh golovi chornij z led pomitnim chubom shoki pokrivni pera vuh i gorlo siri shiya i volo kashtanovo rudi spina temno bura grudi i cherevo bili na krili bile dzerkalce i bila smuga na pokrivnih perah yaki pomitni lishe v poloti osnova dzoba zhovta kinceva chastina chorna nogi chorni U pozashlyubnomu vbranni verh siruvato burij gorlo niz shik verh shiyi z bokiv i niz tuluba bili Molodij ptah podibnij do ptahiv u shlyubnomu vbranni ale na biluvatih shokah temno buri smugi shiya ruduvata dzob temno burij PoshirennyaAreal ciyeyi pirni kozi skladayetsya z dekilkoh dilyanok v Yevraziyi ta Pivnichnij Americi Zaselyaye rizni klimatichni zoni vid smugi tundri v Laplandiyi Yakutiyi na Kolimi Chukotci ta Alyasci do pustel v Prikaspiyi Priuralli ta Arizoni V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz regulyarno zimuye bilya chornomorskogo uzberezhzhya na vodojmah v glibini suhodolu lishe zridka ChiselnistChiselnist vidu v Yevropi ocineno v 32 56 tis gnizdovih par v Ukrayini 5 9 tis par V Yevropi zareyestrovane nevelike skorochennya chiselnosti Miscya isnuvannyaVidno yak gliboko u vodi sidit ptah Bilya gnizda Zaselyaye zazvichaj negliboki duzhe zarosli ocheretom abo rogozom stoyachi vodojmi perevazhno ozera i riborozplidni stavki Chastishe gnizditsya okremimi parami prote vidomi takozh i grupovi poselennya Dlya vlashtuvannya gnizda obiraye bilsh rozridzheni dilyanki zarostej priberezhnoyi roslinnosti abo yiyi masivi rozdileni vnutrishnimi plesami GnizduvannyaElement shlyubnoyi povedinki Doroslij ptah z vivodkom Tigrovij risunok na golovi ptashenyat Yajcya pirnikozi siroshokoyi Tuluzkij muzej Gnizdo vlashtovuye yak u glibini tak i po krayu zarostej a inkoli sered rozridzhenoyi vodyanoyi roslinnosti Osnovoyu dlya gnizda zazvichaj sluguyut dekilka stebel ocheretu yaki ptah zakriplyuye mizh steblami nadvodnih roslin Na nih ukladaye stebla ta listya korenevisha koreni vodyanih roslin vodorostej Zbudovane gnizdo majzhe na 9 10 zanurene u vodu i chasto torkayetsya dna vodojmi Na svoyij gnizdovij teritoriyi pirniko zi takozh vlashtovuyut z togo samogo materialu sho j gnizdo kilka nevelikih majdanchikiv dlya vidpochinku ta shlyubnih ritualiv Zalishayuchi gnizdo ptah prikrivaye kladku gnizdovim materialom abo puchkom zelenih roslin yaki bere poryad Mozhe gnizditisya takozh na shtuchnih derev yanih platformah zakriplenih na misci Pari proyavlyayut supernictvo za gnizduvannya na takih shtuchnih osnovah Kladka skladayetsya z 3 5 ridshe z 2 abo 6 yayec Shkaralupa spochatku matova blakitno bila ale vid postijnogo kontaktu z vologim materialom gnizda do kincya nasidzhuvannya nabuvaye zhovtuvato burogo zabarvlennya Serednij rozmir yayec 51 20 h 34 19 sm Do gnizduvannya pristupaye v travni Vidkladannya yayec vidbuvayetsya u drugij tretij dekadah cogo misyacya Nasidzhuvannya trivaye protyagom 22 23 dib Ptashenyata vivodkovi Protyagom roku odin vivodok ZhivlennyaOsnovu zhivlennya v litnij period skladayut bezhrebetni u tomu chisli imago i lichinki vodyanih komah zhuki ta napivtverdokrili lichinki babok volohokrilciv ta komariv bokoplavi molyuski ta pavuki Na 10 15 yizha skladayetsya z ob yektiv roslinnogo pohodzhennya Vzimku zhivitsya majzhe viklyuchno riboyu PosilannyaFesenko G V Bokotej A A Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini K L 2007 111 s Arhiv originalu za 22 serpnya 2013 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo Smogorzhevskij L O K Naukova dumka 1979 188 s Dementev G P Meklenburcev R N Sudilovskaya A M Spangenberg E P Pticy Sovetskogo Soyuza M Sov nauka 1951 T 2 480 s