Микола Іванович Гулак

Мико́ла Іва́нович Гула́к (25 травня 1821, Варшава — 27 травня (8 червня) 1899, Єлизаветполь (нині Гянджа), Азербайджан) — український науковець (математик, історик, філософ, літературознавець), правознавець, громадський і політичний діяч, публіцист, перекладач.

Микола Іванович Гулак
Народився	25 травня 1821(1821-05-25) Варшава
Помер	27 травня (8 червня) 1899(1899-06-08) (78 років) Єлизаветполь (нині Гянджа, Азербайджан)
Країна	Російська імперія
Діяльність	математик, прессекретар, політик, журналіст, адвокат, історик, філософ, літературознавець, правник, перекладач, публіцист, педагог, літературознавець
Alma mater	Дерптський університет
Галузь	правознавство, історія, філософія, математика
Вчене звання
Гулак Микола Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гулак.

Біографія

Герб Гулаків «Лук»

Походив із козацько-старшинського, згодом дворянського роду Гулаків — нащадків генерального обозного Війська Запорозького часу гетьманства Петра Дорошенка Івана Гулака .

Народився у Варшаві, де його батько, Іван Іванович Гулак (родом із Золотоніського повіту Полтавської губернії) до відставки прослужив 14 років. Там мешкала і його родина, зокрема, дружина Івана Гулака та мати Миколи — Надія Андріївна Суровцева. Вийшовши у відставку в чині майора, Іван Гулак решту свого життя провів на хуторі Гулаківка на Полтавщині, працюючи копіїстом підкомірного (межевого) суду.

Початкову освіту Микола Гулак, певно, здобув удома. 1835 його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет.

1843 — закінчив Дерптського університету (вступ 1838). Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством».

1844 — здобув учений ступінь кандидата права.

1845—1847 — чиновник канцелярії Київського військового губернатора, Подільського та Волинського генерал-губернатора.

Грудень 1845 — січень 1846 — разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство.

18 березня 1847 — заарештований і ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившися давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.

Травень 1850—1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.

Після повернення із заслання працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси (1859—1861), Керчі (1861—1862), Ставрополя (1862—1863), Кутаїсі і Тбілісі (1863—1887).

Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської («Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.

Зокрема, він написав 9-ть навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо. Помер 27 травня 1899 року.

Вшанування пам'яті

1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві.

У літературі

Роман Іваничук присвятив життю та діяльності Гулака історичний роман «Четвертий вимір» (1984 р.), за що автора було нагороджено Національною премією України ім. Т. Шевченка (1985 р.)

Твори М. І. Гулака

• Правові відносини поморських слов'ян / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1997. - 55 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 4). -
• Розмова про простір / М. Гулак. - К. : [б.в.], 1996. - 32 с. - (Бібліотечка аспіранта ; вип. 2). -
• Твори / М. І. Гулак ; упоряд. М. Кратко ; Інститут фундаментальних досліджень, Волинський ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : [б.в.], 2007. - 360 с. -
• Дослідження трансцендентних рівнянь. — О., 1859 (франц. мовою).
• Опыт геометрии о четырех измерениях. — Тифлис, 1877.
• О Барсовой коже Руставели // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1884. — Вып. 4.
• О месте, занимаемом грузинским языком в семье индоевропейских языков // Сб. материалов для описання местностей и племен Кавказа. — Тифлис, 1899. — Вып. 26.
• «Юридичний побут поморських слов’ян» (праця, вилучена при арешті 18.03.1847) // Кирило-Мефодіївське тов-во: У 3 т. — Т. 1. — К., 1990.

Примітки

1. Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 248
2. . Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 4 червня 2012.

Література

• Марахов Г. І. Гулак Микола Іванович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 176.
• Омельченко І. К. Гулак Микола Іванович [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 659. — .
• Сергієнко Г. Я. Гулак Микола Іванович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 209.
• Сарбей В. Гулак Микола Іванович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — . — С. 123.
• Гулак Микола Іванович // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 189.
• Пінчук Ю. А. Гулак Микола Іванович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 248.
• Стороженко П. Кирилло-Мефодиевские заговорщики (Николай Иванович Гулак) // Киевская старина. — 1906. — № 2.
• Марахов Г. И. С верой в будущее. Революционный демократ Н. И. Гулак. — К., 1989.
• Кратко Мирослав. Уроки Миколи Гулака // Наука і культура. Україна: Щорічник. — Випуск 23. — К., 1989. — С. 94—109.
• Кратко Мирослав, Антонюк Оксана. Микола Гулак як математик: Монографія. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського державного університету імені Лесі Українки, 2004. — 200 с.
• Київ. Енциклопедія. / В.Г.Абліцов. - К.: Видавництво "Фенікс". 2016. - 288 с.

Посилання

• Гулак Микола Іванович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Антонюк Оксана. Про наукову спадщину М. І. Гулака // Publishing House Education and Science s.r.o., Прага [ 27 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Гулак Микола Іванович [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 51.
• // Проект «Українці в світі»
• Витяг зі справи М. І. Гулака // Літопис [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Микола Гулак — учений педагог, юрист, історик^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Поракішвілі, Н. Дослідження М. Гулака про поему ”Витязь у тигровій шкурі”/ Н. Поракішвілі // Радянське літературознавство. — 1966. — № 9. — С. 65-72. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Агеєва В. Микола Гулак. Друг Шевченка і український піонер розвитку неевклідової геометрії [ 27 травня 2021 у Wayback Machine.] // «BBC News. Україна», 25 травня 2021