Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Христина I (швед. Drottning Kristina; 8 грудня 1626, Стокгольм — 19 квітня 1689, Рим) — королева Швеції у 1644-1654 роках з династії Ваза. Відрізнялась досить вільною поведінкою та пристрасним колекціонуванням творів мистецтва майстрів Західної Європи. Після добровільного зречення престолу оселилася в Римі, де жила до своєї смерті.
| Христина I швед. Kristina av Sverige | |
|---|---|
| Dei Gratia Suecorum Gothorum Vandalorumque Regina, Magna Princepe Finlandiae, Duce Esthoniae atque Carelia nec non Ingriae Domina etc. | |
 | |
| Королева Швеції | |
| Правління | 1632-1654 |
| Коронація | 20 жовтня 1650 |
| Попередник | Густав II Адольф |
| Наступник | Карл Х Густав |
| Біографічні дані | |
| Релігія | католицька церква, лютеранство і католицтво |
| Народження | 8 грудня 1626 Стокгольм |
| Смерть | 19 квітня 1689 (62 роки) Рим |
| Поховання | Собор Святого Петра, Ватикан |
| Династія | Ваза |
| Батько | Густав II Адольф |
| Мати | Марія Елеонора Бранденбурзька |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Батьки
Батько — король Густав II Адольф (1594—1632), високоосвічена людина, реформатор армії та флоту, засновник університету в Тарту, відновив Уппсальський університет. Володів кількома європейськими мовами, а також латиною, мовою вчених тієї доби. Загинув під час Тридцятирічної війни.
Мати — Марія-Елеонора Бранденбурзька, особливого впливу на дочку не мала. Батьки сповідували протестантизм.
Дитинство
Мати вихованям дочки не займалась. Особа релігійна, фанатична і нервова, вона погано впливала на Христину. Виховання доручили тітці — пфальц-графині Катерині. Освітою Христини займалась вона і канцлер Аксель Оксеншерна. Батьки не мали синів у родині, тому трон успадкувала Христина I у віці шість років. До повноліття країною правили регенти.
Христина виявилася напрочуд здібною, вивчила сім мов. Латину знала настільки добре, що могла проголосити нею цілу промову. Багато читала, рано захопилася колекціонуванням монет. Постійно вдосконалювала свою освіту, аналізувала справи в країні. У 18 років її оголосили повнолітньою.
Відмова від шлюбу
У віці 15 років Христина захопилася життєписом королеви Англії та Ірландії Єлизавети I, яка відмовилася від шлюбу. Шлюби в королівських родинах справа політики, а не приязні. Тому самостійна Христина відмовила всім претендентам. На запити риксдагу відповіла, що трон після неї успадкує двоюрідний брат Карл-Густав Пфальцський, що завадило б переходу корони у іншу династію.
Правління
Роки самостійного правління Христини I 1644—1654. Для її коронації в 1650 році був виготовлений Срібний трон, що зберігся дотепер.
Авторитарна, не схильна до компромісів, Христина швидко нажила супротивників і ворогів. Особливо небезпечними були конфлікти з канцлером Оксеншерною, що почував себе володарем країни. Дійшло до відкритих конфліктів із ним на нарадах. Розбіжності у думках про політичні справи тільки поглибили конфлікти.
Самостійна Христина відчувала себе понад бар'єрами в суспільних справах, навіть в особистому житті. Воліла розкоші, слави, святкового способу життя. Королівський двір дивував балами, святами, розвагами. Біля молодої королеви крутилися фаворити, здебільшого іноземці, з якими Христина почувала себе впевненіше. Великий вплив на Христину мали; Магнус Габріель Делагарді, французький лікар [en] та іспанський дипломат дон Антоніо Піментел да Прадо. В коло особистих друзів королеви увійшли лише двоє шведів: і подруга королеви [en]. Але вона охоче спілкувалася з видатними людьми того часу, серед яких, зокрема, були Гуґо Ґроцій, Рене Декарт, Блез Паскаль. Христина листувалася з кардиналом Джуліо Мазаріні, який тоді фактично правив Францією.
Христина захоплювалася танцями, охоче їздила верхи, переодягалася в чоловічі костюми, як зручніші.
Так, Рене Декарта вона викликала в королівський палац о п'ятій ранку і примушувала його читати лекції, бо забажала ближче пізнати культуру Франції. Розрив між нею і суспільством Шведської імперії ставав надмірним. Її дедалі менше розуміли. Нарікання тільки зростали.
Колекціонування та меценатство
Особливий напрямок життя королеви — колекціонування книжок і витворів мистецтва. Шведська імперія отримала низку перемог у Тридцятилітній війні і пограбувала багату Прагу. У Шведську імперію вивезли більшу частину мистецької колекції імператора Рудольфа II і навіть бронзові скульптури з королівського палацу в Празі (вони й досі в Швеції). Серед захопленого було майже 600 картин майстрів Італії та Голландії, малюнки, медалі та монети, предмети ужиткового мистецтва (срібні келихи, ювелірні вироби тощо). Мистецькі колекції Шведської імперії одержали рідкісні картини Джузеппе Арчімбольдо, скульптуру з бронзи Адріана де Вріса «Амури возносять Венеру» тощо.
Також видатні витвори мистецтва скуповували агенти королеви в Німеччині, Голландії, Італії, навіть в Греції, що тоді входила до складу Османської імперії. Аби розмістити свої колекції, королева запланувала розширити королівський палац «Три корони», а архітектор Нікодемус Тессін старший розробив проект добудов до і без того великого палацу.
Добровільно-примусове зречення
Ще у 1649 році Карла-Густава Пфальцського оголосили спадкоємцем корони Шведської імперії. На хвилі зростання невдоволення королевою Христина I вирішує зректися престолу. 1654 року на засіданні Риксдагу в університетській Уппсалі вона зреклася престолу. Зречення прийняли. Христина після зречення отримала доходи з різних земель у 200 000 ріксталерів щорічно і зрозуміла, що їй краще емігрувати зі Шведської імперії. Скептично налаштована до протестантизму, Христина вирішує перейти у католицизм.
Перехід до католицизму
Христина виїхала до Антверпена в чоловічому вбранні, і лише пізніше переодяглася в жіноче. Католицтво прийняла в Брюсселі на Різдво 1654 року. Ім'я обрала Олександра, нібито на честь папи римського Олександра VII. Але зломовні сучасники казали, що не на честь папи римського, а на честь Олександра Македонського, якого Христина дуже поважала. Збіг імен папи і царя Македонії тільки камуфлював правду.
Спроби папи розповсюдити католицизм у Шведській імперії через Христину політичного успіху не мали.
У Римі
Екс-королеву, що перейшла в католицтво, в Римі зустрічали тріумфально. Вона приїхала у супроводі 255 людей на 247 конях. На зустрічі вона отримала особливу карету за проектом самого Лоренцо Берніні. Та вірна собі Христина чемно відмовилася від карети і в'їхала в Рим верхи, як колишні давньоримські імператори.
Першою резиденцією колишньої королеви став палац Фарнезе. Потім вона оселилася в палаццо Риаріо. Під час еміграції з Шведської імперії Христина частково подарувала твори мистецтва королівським родинам Європи, частково вивезла в Рим. Тільки колекція гобеленів Христини сягала ста тридцяти одиниць. А були ще твори медальєрного мистецтва, скульптури, картини видатних майстрів.
Її двір у Римі став осередком вчених, художників, освічених прелатів. Колекціонування витворів мистецтва вона продовжила і в Римі. 1667 року вона купує збірку картин сім'ї Імперіале з Генуї. Відомий італійський скульптор і медальєр Массіміліано Сольдані створив на честь екс-королеви пам'ятну медаль.
Але ексцентрична поведінка і фаворити викликали незадоволення папської адміністрації. Христина неодноразово виїжджала до Франції, де жила деякий час. Зробила вона і небезпечну спробу повернути собі корону, та це лише збільшило кількість її ворогів.
Вона мало піклувалася про оточення. І виїхавши до Франції, не залишила грошей на утримання челяді та своїх охоронців. Коли у охоронців закінчилися гроші, вони почали продавати її картини. Потім поздирали зі стін і продали дорогі килими та гобелени. Відчайдушні вояки поздирали навіть мідяні листи, якими було крито дах палацу.
Власна академія
Особливістю культурно-суспільного життя Італії XVII—XVIII століть були академії. Це гуртки багатої і освіченої шляхти і городян, об'єднаних спільними інтересами. Академій було багато — від Риму до маленьких містечок.
Христина теж мала свою академію. Згідно з тодішньою модою, особи академії вважали себе пастушками і обирали псевдоніми, титули під час зібрань скасовували. Італію вкрила мережа академій, де відкидали умовності та вороже ставлення до ворогуючих областей, міст, родин.
Академія Христини мала назву Аркадія, головним напрямком її існування було приємне спілкування і цікаве дозвілля.
Членство в подібній академії мав і уславлений гравер XVIII століття Джованні Баттіста Піранезі.
Академія Христини не мала нічого спільного з художніми академіями, що теж виникли в Італії і згуртовували професіоналів (зокрема, академія братів Карраччі в Болоньї). Тому академія Христини залишилася в мемуарах, а академія Карраччі стала прикладом створення мистецьких академій в багатьох країнах Європи.
Смерть
Христина померла у Римі на 63 році життя від бешихи, яка ускладнилась пневмонією. Її поховали у Соборі св. Петра урочисто й з довгими церемоніями. Це єдине жіноче поховання в соборі. Зараз це кенотаф, тому що прах Христини був вивезений до Швеції.
Зовнішність
Два роки жив у Стокгольмі французький художник Себастьян Бурдон (1616—1671). Він зробив декілька портретів королеви Христини I, в тому числі верхи (кінний портрет Христини I був подарований королю Іспанії, зберігається в Національному музеї Прадо, Мадрид).
Зовнішність Христини I оточуючі не схвалювали. Вона була невелика на зріст і непривабливої статури. На обличчі виділявся ніс, якого не приховав і Себастьян Бурдон на портретах. Привабливішою її зробив на портретах француз Робер Нантейль, що розгледів під малопривабливою зовнішністю неабиякий розум і особисту значущість.
Див. також
Джерела
- Königin-Christine-Gesellschaft e.V. [ 25 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Stich Christinas von Nanteuil [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Englische Webseite zu ihr von Tracy Marks, auch zum Garbo-Film [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Rome and Latium, Phaidon Cultural Guide, Phaidon, Rome Italy, 1987 (en).
- «Художник», № 6, 1983 (рос).
- «Панорама искусств» 9, М, «Сов. художник», 1 986, Неверов О. Я. «Из художественных сокровищ Христины Шведской» (рос).
| Попередник Густав II Адольф |  | Королева Швеції 1632-1654 | | Наступник Карл X Густав |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristina I shved Drottning Kristina 8 grudnya 1626 Stokgolm 19 kvitnya 1689 Rim koroleva Shveciyi u 1644 1654 rokah z dinastiyi Vaza Vidriznyalas dosit vilnoyu povedinkoyu ta pristrasnim kolekcionuvannyam tvoriv mistectva majstriv Zahidnoyi Yevropi Pislya dobrovilnogo zrechennya prestolu oselilasya v Rimi de zhila do svoyeyi smerti Hristina I shved Kristina av SverigeDei Gratia Suecorum Gothorum Vandalorumque Regina Magna Princepe Finlandiae Duce Esthoniae atque Carelia nec non Ingriae Domina etc Koroleva ShveciyiPravlinnya 1632 1654Koronaciya 20 zhovtnya 1650Poperednik Gustav II AdolfNastupnik Karl H GustavBiografichni daniReligiya katolicka cerkva lyuteranstvo i katolictvoNarodzhennya 8 grudnya 1626 1626 12 08 StokgolmSmert 19 kvitnya 1689 1689 04 19 62 roki RimPohovannya Sobor Svyatogo Petra VatikanDinastiya VazaBatko Gustav II AdolfMati Mariya Eleonora Brandenburzka Mediafajli u VikishovishiBatkiBatko korol Gustav II Adolf 1594 1632 visokoosvichena lyudina reformator armiyi ta flotu zasnovnik universitetu v Tartu vidnoviv Uppsalskij universitet Volodiv kilkoma yevropejskimi movami a takozh latinoyu movoyu vchenih tiyeyi dobi Zaginuv pid chas Tridcyatirichnoyi vijni Mati Mariya Eleonora Brandenburzka osoblivogo vplivu na dochku ne mala Batki spoviduvali protestantizm DitinstvoHristina I u molodosti Mati vihovanyam dochki ne zajmalas Osoba religijna fanatichna i nervova vona pogano vplivala na Hristinu Vihovannya doruchili titci pfalc grafini Katerini Osvitoyu Hristini zajmalas vona i kancler Aksel Oksensherna Batki ne mali siniv u rodini tomu tron uspadkuvala Hristina I u vici shist rokiv Do povnolittya krayinoyu pravili regenti Hristina viyavilasya naprochud zdibnoyu vivchila sim mov Latinu znala nastilki dobre sho mogla progolositi neyu cilu promovu Bagato chitala rano zahopilasya kolekcionuvannyam monet Postijno vdoskonalyuvala svoyu osvitu analizuvala spravi v krayini U 18 rokiv yiyi ogolosili povnolitnoyu Vidmova vid shlyubuU vici 15 rokiv Hristina zahopilasya zhittyepisom korolevi Angliyi ta Irlandiyi Yelizaveti I yaka vidmovilasya vid shlyubu Shlyubi v korolivskih rodinah sprava politiki a ne priyazni Tomu samostijna Hristina vidmovila vsim pretendentam Na zapiti riksdagu vidpovila sho tron pislya neyi uspadkuye dvoyuridnij brat Karl Gustav Pfalcskij sho zavadilo b perehodu koroni u inshu dinastiyu PravlinnyaRoki samostijnogo pravlinnya Hristini I 1644 1654 Dlya yiyi koronaciyi v 1650 roci buv vigotovlenij Sribnij tron sho zberigsya doteper Hud Sebastyan Burdon Kinnij portret Hristini I Shvedskoyi Prado Madrid Avtoritarna ne shilna do kompromisiv Hristina shvidko nazhila suprotivnikiv i vorogiv Osoblivo nebezpechnimi buli konflikti z kanclerom Oksenshernoyu sho pochuvav sebe volodarem krayini Dijshlo do vidkritih konfliktiv iz nim na naradah Rozbizhnosti u dumkah pro politichni spravi tilki poglibili konflikti Samostijna Hristina vidchuvala sebe ponad bar yerami v suspilnih spravah navit v osobistomu zhitti Volila rozkoshi slavi svyatkovogo sposobu zhittya Korolivskij dvir divuvav balami svyatami rozvagami Bilya molodoyi korolevi krutilisya favoriti zdebilshogo inozemci z yakimi Hristina pochuvala sebe vpevnenishe Velikij vpliv na Hristinu mali Magnus Gabriel Delagardi francuzkij likar en ta ispanskij diplomat don Antonio Pimentel da Prado V kolo osobistih druziv korolevi uvijshli lishe dvoye shvediv i podruga korolevi en Ale vona ohoche spilkuvalasya z vidatnimi lyudmi togo chasu sered yakih zokrema buli Gugo Grocij Rene Dekart Blez Paskal Hristina listuvalasya z kardinalom Dzhulio Mazarini yakij todi faktichno praviv Franciyeyu Hristina zahoplyuvalasya tancyami ohoche yizdila verhi pereodyagalasya v cholovichi kostyumi yak zruchnishi Tak Rene Dekarta vona viklikala v korolivskij palac o p yatij ranku i primushuvala jogo chitati lekciyi bo zabazhala blizhche piznati kulturu Franciyi Rozriv mizh neyu i suspilstvom Shvedskoyi imperiyi stavav nadmirnim Yiyi dedali menshe rozumili Narikannya tilki zrostali Kolekcionuvannya ta mecenatstvoHud Gans fon Aahen Imperator Rudolf II Osoblivij napryamok zhittya korolevi kolekcionuvannya knizhok i vitvoriv mistectva Shvedska imperiya otrimala nizku peremog u Tridcyatilitnij vijni i pograbuvala bagatu Pragu U Shvedsku imperiyu vivezli bilshu chastinu misteckoyi kolekciyi imperatora Rudolfa II i navit bronzovi skulpturi z korolivskogo palacu v Prazi voni j dosi v Shveciyi Sered zahoplenogo bulo majzhe 600 kartin majstriv Italiyi ta Gollandiyi malyunki medali ta moneti predmeti uzhitkovogo mistectva sribni kelihi yuvelirni virobi tosho Mistecki kolekciyi Shvedskoyi imperiyi oderzhali ridkisni kartini Dzhuzeppe Archimboldo skulpturu z bronzi Adriana de Vrisa Amuri voznosyat Veneru tosho Takozh vidatni vitvori mistectva skupovuvali agenti korolevi v Nimechchini Gollandiyi Italiyi navit v Greciyi sho todi vhodila do skladu Osmanskoyi imperiyi Abi rozmistiti svoyi kolekciyi koroleva zaplanuvala rozshiriti korolivskij palac Tri koroni a arhitektor Nikodemus Tessin starshij rozrobiv proekt dobudov do i bez togo velikogo palacu Dobrovilno primusove zrechennyaShe u 1649 roci Karla Gustava Pfalcskogo ogolosili spadkoyemcem koroni Shvedskoyi imperiyi Na hvili zrostannya nevdovolennya korolevoyu Hristina I virishuye zrektisya prestolu 1654 roku na zasidanni Riksdagu v universitetskij Uppsali vona zreklasya prestolu Zrechennya prijnyali Hristina pislya zrechennya otrimala dohodi z riznih zemel u 200 000 rikstaleriv shorichno i zrozumila sho yij krashe emigruvati zi Shvedskoyi imperiyi Skeptichno nalashtovana do protestantizmu Hristina virishuye perejti u katolicizm Perehid do katolicizmuHristina viyihala do Antverpena v cholovichomu vbranni i lishe piznishe pereodyaglasya v zhinoche Katolictvo prijnyala v Bryusseli na Rizdvo 1654 roku Im ya obrala Oleksandra nibito na chest papi rimskogo Oleksandra VII Ale zlomovni suchasniki kazali sho ne na chest papi rimskogo a na chest Oleksandra Makedonskogo yakogo Hristina duzhe povazhala Zbig imen papi i carya Makedoniyi tilki kamuflyuvav pravdu Sprobi papi rozpovsyuditi katolicizm u Shvedskij imperiyi cherez Hristinu politichnogo uspihu ne mali U RimiMassimiliano Soldani Medal na chest Hristini bl 1681 r Britanskij muzej Eks korolevu sho perejshla v katolictvo v Rimi zustrichali triumfalno Vona priyihala u suprovodi 255 lyudej na 247 konyah Na zustrichi vona otrimala osoblivu karetu za proektom samogo Lorenco Bernini Ta virna sobi Hristina chemno vidmovilasya vid kareti i v yihala v Rim verhi yak kolishni davnorimski imperatori Pershoyu rezidenciyeyu kolishnoyi korolevi stav palac Farneze Potim vona oselilasya v palacco Riario Pid chas emigraciyi z Shvedskoyi imperiyi Hristina chastkovo podaruvala tvori mistectva korolivskim rodinam Yevropi chastkovo vivezla v Rim Tilki kolekciya gobeleniv Hristini syagala sta tridcyati odinic A buli she tvori medalyernogo mistectva skulpturi kartini vidatnih majstriv Yiyi dvir u Rimi stav oseredkom vchenih hudozhnikiv osvichenih prelativ Kolekcionuvannya vitvoriv mistectva vona prodovzhila i v Rimi 1667 roku vona kupuye zbirku kartin sim yi Imperiale z Genuyi Vidomij italijskij skulptor i medalyer Massimiliano Soldani stvoriv na chest eks korolevi pam yatnu medal Ale ekscentrichna povedinka i favoriti viklikali nezadovolennya papskoyi administraciyi Hristina neodnorazovo viyizhdzhala do Franciyi de zhila deyakij chas Zrobila vona i nebezpechnu sprobu povernuti sobi koronu ta ce lishe zbilshilo kilkist yiyi vorogiv Vona malo pikluvalasya pro otochennya I viyihavshi do Franciyi ne zalishila groshej na utrimannya chelyadi ta svoyih ohoronciv Koli u ohoronciv zakinchilisya groshi voni pochali prodavati yiyi kartini Potim pozdirali zi stin i prodali dorogi kilimi ta gobeleni Vidchajdushni voyaki pozdirali navit midyani listi yakimi bulo krito dah palacu Vlasna akademiyaOsoblivistyu kulturno suspilnogo zhittya Italiyi XVII XVIII stolit buli akademiyi Ce gurtki bagatoyi i osvichenoyi shlyahti i gorodyan ob yednanih spilnimi interesami Akademij bulo bagato vid Rimu do malenkih mistechok Hristina tezh mala svoyu akademiyu Zgidno z todishnoyu modoyu osobi akademiyi vvazhali sebe pastushkami i obirali psevdonimi tituli pid chas zibran skasovuvali Italiyu vkrila merezha akademij de vidkidali umovnosti ta vorozhe stavlennya do voroguyuchih oblastej mist rodin Akademiya Hristini mala nazvu Arkadiya golovnim napryamkom yiyi isnuvannya bulo priyemne spilkuvannya i cikave dozvillya Chlenstvo v podibnij akademiyi mav i uslavlenij graver XVIII stolittya Dzhovanni Battista Piranezi Akademiya Hristini ne mala nichogo spilnogo z hudozhnimi akademiyami sho tezh vinikli v Italiyi i zgurtovuvali profesionaliv zokrema akademiya brativ Karrachchi v Bolonyi Tomu akademiya Hristini zalishilasya v memuarah a akademiya Karrachchi stala prikladom stvorennya misteckih akademij v bagatoh krayinah Yevropi SmertMisce pershogo pohovannya Hristini u Sobori sv Petra Hristina pomerla u Rimi na 63 roci zhittya vid beshihi yaka uskladnilas pnevmoniyeyu Yiyi pohovali u Sobori sv Petra urochisto j z dovgimi ceremoniyami Ce yedine zhinoche pohovannya v sobori Zaraz ce kenotaf tomu sho prah Hristini buv vivezenij do Shveciyi ZovnishnistDva roki zhiv u Stokgolmi francuzkij hudozhnik Sebastyan Burdon 1616 1671 Vin zrobiv dekilka portretiv korolevi Hristini I v tomu chisli verhi kinnij portret Hristini I buv podarovanij korolyu Ispaniyi zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi Prado Madrid Zovnishnist Hristini I otochuyuchi ne shvalyuvali Vona bula nevelika na zrist i neprivablivoyi staturi Na oblichchi vidilyavsya nis yakogo ne prihovav i Sebastyan Burdon na portretah Privablivishoyu yiyi zrobiv na portretah francuz Rober Nantejl sho rozglediv pid maloprivablivoyu zovnishnistyu neabiyakij rozum i osobistu znachushist Div takozhOrden AmarantuDzherelaKonigin Christine Gesellschaft e V 25 chervnya 2021 u Wayback Machine Stich Christinas von Nanteuil 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Englische Webseite zu ihr von Tracy Marks auch zum Garbo Film 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine Rome and Latium Phaidon Cultural Guide Phaidon Rome Italy 1987 en Hudozhnik 6 1983 ros Panorama iskusstv 9 M Sov hudozhnik 1 986 Neverov O Ya Iz hudozhestvennyh sokrovish Hristiny Shvedskoj ros Poperednik Gustav II Adolf Koroleva Shveciyi 1632 1654 Nastupnik Karl X Gustav